У столичному Музеї книги і друкарства України триває виставка «Пісенне диво України — Маруся Чурай та її доба», повідомляє i-pro.kiev.ua. Полтавська козачка Маруся Чурай є автором пісень «Засвіт стали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю» та інших, які стали пісенним символом України.
На виставці експонуються раритетні видання ХІХ– ХХ ст., а саме: першоджерела О. Шаховського, О. Шкляревського, Г. Бораковського, часописи, наукові дослідження Н. Бантиш-Каменського, М. Костомарова, М. Максимовича, П. Житецького, К. Квітки, М. Рильського, В. Яременка, П. Одарченка; художні твори різних жанрів зарубіжних і сучасних авторів, книги збирачів української народно-пісенної творчості, мініатюрні видання пісень, етнографічні матеріали.
Експозицію побудовано на основі фондових колекцій Музею книги і друкарства України, Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, бібліотеки ім. О. Ольжича, Національної історичної бібліотеки України, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського та приватних колекцій. (Реклама – найкращий каталог бітумної черепиці в Україні, перейдіть за посиланням Битумная черепица)

Виставка до ювілею броварні

У жовтні Львівській пивоварні виповнилося 300 років. На честь ювілею найстаріша броварня України спільно з Львівською національною галереєю мистецтв ім. Б. Возницького відкрила виставку «Зрілість», на якій вперше побачили світ раритетні полотна портретного живопису XVII–XVIII ст. Виставка діятиме впродовж місяця у Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького.
На ній представлено картини відомих митців, переважно італійської, іспанської та австрійської шкіл живопису, а також роботи невідомих художників періоду XVII–XVIII століття. Виставковий проект розроблено з точки зору заглиблення в матерію часу, культурних цінностей та ідеалів. Для виставки обрано портрети зрілих людей, що свого часу досягли найвищого духовного, фізичного й інтелектуального розвитку та визнання у суспільстві. Серед них — монахи, імператори, королі та прості люди. Деякі полотна демонструються вперше.
Мистецька цінність запропонованих портретів полягає в тому, що вони стали безкомпромісним літописом свого періоду, в якому з надзвичайною об’єктивністю і глибокою художністю розкрито не лише образ окремої людини, але й духовну та емоційну наповненість періоду XVII–XVIII ст.

Без не­спо­ді­ва­нок за­вер­ши­ли­ся мат­чі-від­по­ві­ді 1/8 фі­на­лу Куб­ка Ук­раї­ни з фут­бо­лу. До чверть­фі­на­лу тур­ні­ру ви­йшли «Ди­на­мо», «Шах­тар», «Вор­скла», «Зо­ря», «Сталь», «Олек­сан­дрія», «Во­линь» та «Дніп­ро». Жод­но­го ко­лек­ти­ву з ниж­чих ди­ві­зіо­нів у на­ступ­но­му ра­ун­ді зма­ган­ня не бу­де. Най­ви­зна­чаль­ні­ші мо­мен­ти жовт­не­вих мат­чів Куб­ка Ук­раї­ни — по­вер­нен­ня до скла­дів сво­їх ко­манд фор­вар­дів Ро­ма­на Зо­зу­лі та Лу­ка­ша Тео­дор­чи­ка.

Найближчою сенсація була в Дніпропетровську, де «Дніпро» ризикував втратити здобутки першого матчу з донецьким «Олімпіком» (місяць тому їхня зустріч завершилася з результатом 2:0 на користь дніпропетровців). Цього разу наставник Мирон Маркевич дав шанс виявити себе молоді і мало не пожалкував про це.

Ква­лі­фі­ка­цій­ни­ми зма­ган­ня­ми у Глаз­го стар­ту­вав чем­піо­нат сві­ту зі спор­тив­ної гім­нас­ти­ки. Ос­нов­ний етап від­бо­ру до Олім­пі­ади в Ріо-де-Жа­ней­ро став ре­корд­ним в іс­то­рії цьо­го ви­ду спор­ту. На бри­тан­ський по­міст ви­йшли 594 учас­ни­ки з 87 кра­їн сві­ту. На­пря­му за ре­зуль­та­та­ми ко­манд­но­го тур­ні­ру ві­ді­бра­ти­ся на Олім­пій­ські іг­ри змо­жуть ві­сім збір­них.

Наступна вісімка у кваліфікаційному протоколі здобуде шанс уже у 2016-му позмагатися на олімпійському тестовому турнірі в Ріо, де на кону стоятимуть ще чотири повні комплекти ліцензій. Якщо ж командний пасьянс не складеться, кольори прапора своєї країни захищатиме, в найкращому разі, один гімнаст (виняток робитимуть для призерів світових першостей в окремих видах, які матимуть іменні перепустки).

29 жовт­ня — Все­світ­ній день бо­роть­би з ін­суль­том. Са­ме все­світ­ній, то­му що важ­ли­вість лі­ку­ван­ня і про­фі­лак­ти­ки та­ко­го тяж­ко­го за­хво­рю­ван­ня, як ін­сульт, ви­зна­єть­ся у всьо­му сві­ті. Най­страш­ні­ше те, що ін­сульт «мо­лод­шає» з кож­ним ро­ком. Як­що ра­ні­ше за­хво­рю­ва­ли лю­ди стар­ших ві­ко­вих груп, то ни­ні є ви­пад­ки і се­ред осіб мо­лод­шо­го по­ко­лін­ня.

А не так давно ЗМІ взагалі повідомили, що інсульт стався у п’ятимісячної дитини!
Недаремно в народі інсульт називають ударом, оскільки життя здорової або майже здорової людини, яка при цьому самостійно себе обслуговує, після інсульту разюче змінюється. Учора міг усе робити сам, і раптом — безпомічний інвалід, потребуєш періодичної чи постійної сторонньої допомоги, а то й догляду.

Со­ці­аль­но-еко­но­міч­ний роз­ви­ток сільсь­ких те­ри­то­рій знач­ною мі­рою за­ле­жить від на­ла­го­джен­ня ефек­тив­но­го со­ці­аль­но-еко­но­міч­но­го парт­нер­ства між аг­ро­ви­роб­ни­ка­ми та сільсь­ки­ми гро­ма­да­ми. За йо­го на­яв­но­сті мо­жуть успіш­но і в до­во­лі стис­лі тер­мі­ни ви­рі­шу­ва­ти­ся чис­лен­ні пи­тан­ня жит­тє­ді­яль­но­сті сіл, ба­га­то з яких ни­ні пе­ре­бу­ва­ють у за­не­па­ді і то­му кон­че по­тре­бу­ють до­дат­ко­вих ін­вес­ти­цій.
Як це парт­нер­ство роз­гор­тає­ть­ся і з яки­ми проб­ле­ма­ми най­час­ті­ше сти­кає­ть­ся? Цьо­му при­свя­чу­ва­ло­ся до­слі­джен­ня, яке на за­мов­лен­ня про­ек­ту USAID «Аг­ро­Ін­вест» про­вів Між­на­род­ний бла­го­дій­ний фонд «Доб­ро­бут гро­мад». Не­що­дав­но бу­ли опра­цьо­ва­ні йо­го ре­зуль­та­ти, і сьо­го­дні впер­ше во­ни опри­люд­нюю­ть­ся. До­клад­но про них роз­по­ві­дає фа­хі­вець з пи­тань аг­рар­ної та зе­мель­ної по­лі­ти­ки про­ек­ту «Аг­ро­Ін­вест» Олек­сандр Му­ляр.

Приводів для цього інтерв’ю було два. По-перше, у поета Олексія Довгого вийшла нова книжка поетично-філософських мініатюр «Срібна роса», заповнена філігранно-глибокими сентенціями та афоризмами, скажімо, такими: «Керувати людьми може не кожен. У багатьох не вистачає на це совісті», «Річка стара, але вода у ній завжди молода», «Євромайдан вивернув назовні весь бруд нашого життя», «Виховуй не людей, а самого себе».
По-друге, до моїх рук потрапила книжка «Дереворити» за 1999 рік, а в ній зазвичай акварельно-ніжний ліричний поет несподівано інший — жорстко публіцистичний, навіть гнівний, і напрочуд прозорливий. Якби не датування, можна було б подумати, що вона написана ось-ось. Там, наприклад, є такий вірш:

6 ЛИСТОПАДА — 160 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО,
УКРАЇНСЬКОГО ІСТОРИКА, АРХЕОЛОГА, ФОЛЬКЛОРИСТА, ЕТНОГРАФА, ПИСЬМЕННИКА

Дмит­ро Явор­ниць­кий ро­дом із Хар­ків­щи­ни. У шкіль­но­му тво­рі «Моя ро­ди­на» Д. Явор­ниць­кий так опи­сує рід­не се­ло: «Моя Бать­ків­щи­на, яка но­сить на­зву Сон­ці­вки, є не­ве­ли­ке се­ло, у від­да­ле­ні від м. Хар­ко­ва на 35 верст. Міс­ци­на, де роз­та­шо­ва­не се­ло, яке пред­став­ляє дов­гу низ­ку се­лян­ських хат, зде­біль­шо­го під­не­се­на, тіль­ки пів­ніч­на сто­ро­на її пред­став­ляє по­сту­по­ве зни­жен­ня і, на­реш­ті, пе­ре­хо­дить у не­ве­ли­ку до­ли­ну, по­рос­лу ті­нис­ти­ми де­ре­ва­ми та гус­тою тра­вою; в кін­ці до­ли­ни під­но­сить­ся не­ве­ли­ка го­ра, яка слу­жить кор­до­ном між гу­бер­ні­ями Хар­ків­ської та Кур­ської...»

Ни­ні осо­бли­во важ­ко ви­жи­ва­ти при­ват­ним те­ат­рам, які за­ли­ши­ли­ся сам на сам з рин­ко­вим сві­том. Да­рем­но че­ка­ти на до­по­мо­гу ме­це­на­тів, а дер­жа­ви й по­го­тів. Про­те те­ат­раль­ні ко­лек­ти­ви не скла­да­ють рук.

Приклад цьому — Київський драматичний театр «Браво», який уже чверть століття дарує глядачам насолоду мистецтвом. Тут відкривають нових драматургів. Нещодавно художній керівник театру Любов Титаренко здійснила постановку вистави «Душа в засніженій фаті» за твором молодого київського драматурга Богдана Гнатюка.
Богдан народився у театральній родині. Його батько — відомий український актор, народний артист України Анатолій Гнатюк, а мама Олена Чередниченко — театральний критик. Ще з дитинства хлопець мав можливість долучитися до високого мистецтва, але шукає в ньому своїх шляхів.

На Пол­тав­щи­ні б’ють на спо­лох: про­тя­гом 2015 ро­ку ди­тя­ча зло­чин­ність у ре­гіо­ні зрос­ла на 68%! Ма­ло­літ­ні по­руш­ни­ки за­ко­ну по­во­дять­ся де­да­лі на­хаб­ні­ше, гур­тую­ть­ся в зло­чин­ні уг­ру­по­ван­ня, на­ва­жую­ть­ся не ли­ше на дріб­не ху­лі­ган­ство, а й на тяж­кі «до­рос­лі» зло­чи­ни.

МАЙБУТНЄ БЕЗ... МАЙБУТНЬОГО?
Статистика «дитячих» злочинів у регіоні за їхніми видами жахливіша, ніж показники «дорослого» кримінального світу, бо її ріст здійснюється дуже великими темпами. Приміром, підлітки на Полтавщині, за офіційними даними обласної міліції, на початок жовтня 2015 року «додали» практично з усіх видів злочинів.
Так, кількість крадіжок у підлітковому середовищі зросла на 77%, грабувати «діти» стали на 88% більше порівняно з 2014 роком, розбійних нападів збільшилося на 78, на 60% зросло вживання наркотиків неповнолітніми тощо.

У но­во­му рей­тин­гу кон­ку­рен­то­спро­мож­но­сті Все­світ­ньо­го еко­но­міч­но­го фо­ру­му Ук­раї­на опус­ти­ла­ся на три по­зи­ції по­рів­ня­но з ми­ну­лим ро­ком, по­сів­ши 79 міс­це се­ред 140 сві­то­вих еко­но­мік.

Лідирує в рейтингу сьомий рік поспіль Швейцарія, за нею йдуть Сінгапур і США. Очолити рейтинг ці держави змогли за рахунок впровадження у свої економіки інновацій і завдяки підтримці талантів. Десятку найбільш конкурентоспроможних економік замикають Швеція і Велика Британія.
Іспанія, Португалія, Італія, Франція показали стрімкий ріст порівняно з минулим роком. Завдяки поліпшенню умов роботи на ринку Іспанія піднялася на два пункти і опинилася на 33 місці, Італія — на 43, піднявшись на шість пунктів.