У Дубліні (Ірландія) пройшло жеребкування відбіркового турніру чемпіонату Європи-2020 з футболу.
Футболісти національної збірної України зіграють у групі В разом із командами Португалії, Сербії, Литви та Люксембургу, повідомляє Укрінформ.

2 груд­ня стар­ту­вав но­вий се­зон у бі­ат­ло­ні, а це озна­чає, що пер­ші гон­ки Куб­ка сві­ту 2018/2019 вже від­бу­ли­ся. Ук­ра­їн­ська збір­на за­без­пе­чи­ла вбо­лі­валь­ни­кам вда­лий старт се­зо­ну, роз­по­чав­ши свій ви­ступ із міс­ця на п’єдес­та­лі.
Та­кож за пе­рі­од між­се­зон­ня ста­ло­ся ба­га­то змін у скла­ді ук­ра­їн­ської коман­ди, які ви­кли­ка­ні різ­ни­ми при­чи­на­ми.

Го­лов­ні по­дії між­се­зон­ня
Вся увага вболівальників за період міжсезоння була прикута до проблем зі складом, а саме до проблеми зі здоров’ям Ірини Варвинець, котра цей сезон пропускає. Біатлоністка має проблеми з колінами, на операцію поки згоди не дає.

У Кве­бе­ку на аре­ні Videotron Centre від­був­ся чем­пі­он­ський бій у на­пів­важ­кій ва­зі за вер­сією WBC.

31-річний Олександр Гвоздик у 11-му раунді нокаутував Адоніса Стівенсона і став чемпіоном світу.
Перші два раунди пройшли в рівній боротьбі, Олександру ніяк не вдавалося дістатися на ударну відстань до суперника. На початку третього раунду у Гвоздика пройшов правий прямий, який змусив здригнутися Стівенсона. Втім, претендент не став кидатися добивати збентеженого таким казусом канадського боксера.

Післяопераційна фібриляція передсердь являє собою звичайне ускладнення, яке зачіпає від чверті до половини всіх пацієнтів після кардіохірургії.
Це може призвести до серцевої недостатності, інсульту і збільшення тривалості перебування в лікарні, що призведе до збільшення вартості догляду.

Згідно з дослідженнями хвороб Альцгеймера і Паркінсона новий антибіотик міноциклін може уповільнити або запобігти цим недугам і дати надію людям, що страждають від них.
Науковці, тестуючи вплив міноцикліна на особинах черв’яків, в яких було накопичення альфа-синуклеїну та амілоїду-бета, виявили зменшення кількості агрегації двох білків. Зазначається, що ці два білки якраз і пов’язані з хворобою Паркінсона та Альцгеймера.

Уче­ні роз­ро­би­ли ре­во­лю­цій­ний при­стрій, який до­зво­ляє па­ра­лі­зо­ва­ним лю­дям ви­ко­рис­то­ву­ва­ти свої дум­ки для ви­ко­нан­ня зав­дань, які во­ни ні­ко­ли не очі­ку­ва­ли ро­би­ти зно­ву.

Крихітний чіп, імплантований у мозок, дозволяє їм набирати текстові повідомлення своїми думками і навіть грати на піаніно. Чіп підключено до комп’ютера BrainGate, оснащено алгоритмами, які визначають, коли мозок формує думки, і перетворює їх на команди, що читаються планшетом.

Прий­шла зи­ма, все вкри­ло­ся сні­гом, ди­тин­ча­та сі­ли на сан­ча­та, а лю­ди літ­ні по­тяг­ли­ся до трав­мпунк­тів — сли­зо­та, од­на­че.
Втім, окрім ри­зи­ку впас­ти там, де ра­ні­ше не іс­ну­ва­ло жод­них за­гроз, при­нес­ла зи­ма і при­єм­ні очі­ку­ван­ня та роз­ва­ги, зок­ре­ма від но­во­річ­них свят до Різд­ва і на­віть до ста­ро­го Но­во­го ро­ку — це все се­зон за­кон­но­го за­до­во­лен­ня.
І не­за­леж­но від то­го, чи бу­де у вас стіл, який ло­мить­ся від страв, чи ви свят­ку­ва­ти­ме­те ли­ше з шам­пан­ським та ман­да­рин­ка­ми, в обох ви­пад­ках важ­ко чи­ни­ти опір над­мір­но­му спо­жи­ван­ню і пит­тю під час свят.

13 ГРУДНЯ — 125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО (1893–1933), УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА

Ми­ко­ла Хви­льо­вий (справж­нє ім’я Ми­ко­ла Гри­го­ро­вич Фі­ті­льов) на­ро­див­ся 13 груд­ня 1893 ро­ку в се­ли­щі Трос­тя­нець на Хар­ків­щи­ні (ни­ні рай­центр Сум­ської об­лас­ті) в ро­ди­ні вчи­те­лів.

Навчався у початковій школі у селі Колонтаєві, де вчителювала його мати Єлизавета Іванівна (до заміжжя — Тарасенко), потім продовжив навчання в Охтирській чоловічій гімназії, яку був змушений залишити через участь у «так званому українському революційному гуртку», а згодом у Богодухівській гімназії, звідки його виключили за зв’язки із соціалістами під час революційних заворушень.

12 ГРУДНЯ — 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕОНІДА ФЕДОРОВИЧА БИКОВА (1928—1979), АКТОРА ТЕАТРУ І КІНО, РЕЖИСЕРА, СЦЕНАРИСТА, НАРОДНОГО АРТИСТА УРСР

В іс­то­рії куль­ту­ри Ук­раї­ни має­мо ба­га­то не­пе­ре­січ­них ді­ячів. Утім, Лео­нід Би­ков на­ле­жить до мит­ців, без яких прос­то не­мож­ли­во уяви­ти віт­чиз­ня­не кі­но та й не тіль­ки.

Змалку Биков Леонід мріяв про авіацію і двічі вступав до льотних училищ. Перший раз (1943 рік) — в Ойрот-Турі, куди в 1942 році було евакуйовано другу Ленінградську спецшколу військових льотчиків, але туди його не взяли (можливо, через стан здоров’я).

У ці дні в На­ціо­наль­но­му му­зеї Ук­раї­ни від­кри­то ви­став­ку «Го­ло­до­Мор» і пред­став­ле­но мис­тець­ку па­но­ра­му на­род­но­го ху­дож­ни­ка Ук­раї­ни, ла­уре­ата На­ціо­наль­ної пре­мії іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка Ва­ле­рія Фран­чу­ка.
«Місяців три тому мене запросила на розмову директорка музею Тетяна Сосновська. За такий короткий термін треба було підготувати експозицію про Голодомор. Я підготував великий панорамний розпис — 17 метрів. Всі картини були створені мною спеціально для цієї виставки.