Ви­зна­чи­ло­ся два­дцять ко­манд, які на­ступ­но­го лі­та на фут­боль­них по­лях Фран­ції по­бо­рють­ся за зван­ня чем­піо­нів Єв­ро­пи. Крім гос­по­да­рів тур­ні­ру — фран­цу­зів та остан­ніх пе­ре­мож­ців єв­ро­пей­ської пер­шо­сті — іс­пан­ців, які ще до по­чат­ку від­бір­ко­во­го тур­ні­ру по­тра­пи­ли до фі­наль­ної час­ти­ни єв­ро­пей­ської пер­шо­сті, це ві­сім­над­цять збір­них, кот­рі по­сі­ли пер­ше та дру­ге міс­ця у сво­їх гру­пах. Ще чо­ти­ри учас­ни­ки ви­зна­чать­ся піс­ля мат­чів плей-оф.

Збір­ній Ук­раї­ни з фут­бо­лу не вда­ло­ся уник­ну­ти учас­ті в сти­ко­вих мат­чах за пра­во гра­ти у фі­наль­ній час­ти­ні чем­піо­на­ту Єв­ро­пи 2016 ро­ку. Для то­го, щоб ви­ко­на­ти зав­дан­ня-мак­си­мум, під­опіч­ні Ми­хай­ла Фо­мен­ка ма­ли б ви­гра­ти два свої за­вер­шаль­ні по­єдин­ки від­бір­но­го тур­ні­ру про­ти ко­манд Ма­ке­до­нії та Іс­па­нії. Ви­ко­на­ти це зав­дан­ня вда­ло­ся ли­ше на­по­ло­ви­ну.

У Македонії в статусі фаворита українська команда провела два різні тайми — не надто переконливий перший і цілком пристойний другий. Ще в першій 45-хвилинці зайві жовті картки, які завадили взяти участь у протистоянні з іспанцями, отримали Євген Хачеріді та Сергій Сидорчук. В обох випадках порушення були необов’язковими.
Майже одразу по перерві міг забити головою Селезньов, але забракло влучності. Та невдовзі саме Євген відрив рахунок у зустрічі. Рукою у власному штрафному майданчику зіграв Жута, і Селезньов на 59-й хвилині холоднокровно реалізував пенальті.

Близько трьох хвилин живе свідомість після того, як усі функції і органи людини вже не працюють — такого висновку дійшли вчені з Університету Саутгемптона, повідомляє nlo-mir.ru.

Вони провели тривале дослідження, під час якого фіксували стан 2060 людей у той самий момент, як у тих зупиняється серце. Так фахівці намагалися знайти наукове обґрунтування того, що іноді людина функціонує і після смерті.
Датчики фіксували стан людини незалежно від того, чи змогли лікарі повернути пацієнта до життя, чи ні. Всього у ході експерименту «з того світу» повернулися 40% людей. І згодом вони (не всі, але приблизно половина) розповіли, що саме відчували у той момент, коли всі показники говорили про їх кончину — свідомість на момент клінічної смерті продовжувала працювати!

У наш час та­ке по­нят­тя, як го­лов­ний біль, ста­ло по­всяк­ден­ним і звич­ним для ба­га­тьох лю­дей. Ці два сло­ва зву­чать ду­же час­то у жит­ті кож­но­го з нас. Від го­лов­но­го бо­лю страж­да­ють аб­со­лют­но всі ка­те­го­рії на­се­лен­ня. Та ма­ло хто за­мис­лює­ть­ся са­ме про при­чи­ни по­яви го­лов­но­го бо­лю. Про­те він час­то є ос­нов­ною скар­гою при більш ніж 40 різ­них не­вро­ло­гіч­них за­хво­рю­ван­нях.
Як бу­ти? Тер­пі­ти чи біг­ти у най­ближ­чу ап­те­ку і ку­пу­ва­ти пре­па­ра­ти, щоб яко­мо­га швид­ше усу­ну­ти цю проб­ле­му? Про це ми по­го­во­ри­ли з фа­хів­цем — про­фе­со­ром, док­то­ром ме­дич­них на­ук Сте­па­ном Пши­ком.

— Які причини викликають головний біль?
— Вони досить різноманітні. Основні з них — захворювання головного мозку та його оболонок, утворень, що знаходяться поза порожниною черепа (м’які тканини, придаткові порожнини, очі), ангіоневрози, захворювання внутрішніх органів, хронічні і гострі інтоксикації. Механізм виникнення головного болю різний і визначається характером недуги.

22 ЖОВТНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 80 РОКІВ БОРИСУ ОЛІЙНИКУ, УКРАЇНСЬКОМУ ПОЕТОВІ, ГРОМАДСЬКОМУ ДІЯЧЕВІ, АКАДЕМІКУ
АН УРСР, ЛАУРЕАТУ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ СРСР, ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ УРСР ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА, ГЕРОЮ УКРАЇНИ

Він на­ле­жить до лю­дей, яких сприй­ма­єш од­ра­зу або не сприй­ма­єш уза­га­лі. Він ці­лі­сний в усьо­му. Він — по­слі­дов­ний. По­чи­на­ючи з йо­го пол­тав­сько­го м’яко­го «л», від­да­но­сті рід­ній зем­лі, ві­рі у си­лу люд­сько­го ду­ху й твор­чо­сті і за­вер­шу­ючи гро­мад­сько-по­лі­тич­ни­ми спра­ва­ми з від­кри­тою по­зи­цією пат­ріо­та.

От хоч би взяти його виступ у липні 1988 року на XIX конференції КПРС у Москві в доповіді про сталінський терор 1937–1938 років. Цілком не очікувано для присутніх завершив він тему так: «А оскільки в нашій республіці гоніння почалися задовго до 1937-го, треба з’ясувати ще й причини голоду 1933-го, який позбавив життя мільйони українців, назвати поіменно тих, із чиєї вини сталася ця трагедія». Тобто саме він першим на державному рівні у Кремлівському палаці сказав про Голодомор в Україні, запропонувавши створити «білу книгу» про чорні діла 1932–1933 років.

Наш спів­роз­мов­ник — ви­дат­ний уче­ний-лі­те­ра­ту­роз­на­вець, му­зей­ний ді­яч Сер­гій Галь­чен­ко, яко­го на­зи­ва­ють лю­ди­ною-ар­хі­вом, лю­ди­ною-му­зе­єм, лю­ди­ною-біб­ліо­те­кою... Своє жит­тя він при­свя­тив по­шу­ку та до­слі­джен­ню ар­хів­них до­ку­мен­тів.

Сергій Анастасійович — заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, кандидат філологічних наук, автор сценаріїв і ведучий радіо- і телепередач літератури мистецького спрямування, заслужений працівник культури України.
Науковець упорядкував твори Т. Шевченка, В. Винниченка, В. Сосюри, Остапа Вишні, М. Вороного, М. Драй-Хмари та інших.
Ним написані книжки, численні наукові статті про творчість Т. Шевченка, І. Квітки-Основ’яненка, В. Винниченка, П. Тичини, В. Сосюри, О. Вишні, М. Івченка, М. Драй-Хмари, М. Вороного, О. Гончара. Ю. Яновського, В. Стуса...

Як­що те­атр бе­ре до ін­сце­ні­за­ції доб­ре ві­до­мий твір, то це по­кла­дає на йо­го ко­лек­тив осо­бли­ву від­по­ві­даль­ність, адже при­скіп­ли­ві гля­да­чі зав­жди бу­дуть по­рів­ню­ва­ти гру ак­то­рів з те­ат­раль­ни­ми чи кі­не­ма­то­гра­фіч­ни­ми ро­бо­та­ми ві­до­мих по­пе­ред­ни­ків.

У Класичному Художньому Альтернативному Театрі ніколи не боялися складних завдань. Свідчення цьому — постановка уславленої «Собаки на сіні». А нещодавно заслужений артист України Віктор Кошель та Катаріна Сінчілло поставили тут романтичну комедію «Безіменна зірка» за однойменним твором Міхая Себастіана.
Нагадаємо, що п’єса румунського письменника була написана у 1943 році і відразу після виходу мала шалений успіх. У 1968-му на екрани вийшов художній фільм «Мона, безіменна зірка» з Мариною Владі у головній ролі. А 1979-го побачила світ нині вже легендарна картина Михайла Козакова «Безіменна зірка», в якій головні ролі виконали Анастасія Вертинська, Ігор Костолевський, Світлана Крючкова і сам Михайло Козаков.

Му­зей­ний ком­плекс у Пе­ре­со­пни­ці, що ви­со­чіє се­ред по­лів, на­че храм над роз­кри­тою кни­гою, вид­но зда­ле­ку. Три яру­си три­дця­ти­мет­ро­вої спо­ру­ди з ог­ля­до­ви­ми май­дан­чи­ка­ми (ав­тор про­ек­ту — ар­хі­тек­тор Вік­тор Ко­валь­чук) міс­тять Му­зей Пер­шо­кни­ги, при­свя­че­ний іс­то­рії ство­рен­ня Пе­ре­со­пниць­ко­го Єван­ге­лія, кон­фе­ренц-зал та ар­хео­ло­гіч­ний му­зей.

В експозиції представлено факсимільне відтворення національної реліквії, унікальної за своїм мистецьким оформленням. Вона стала головною книгою України: саме на ній присягають на вірність народові новообрані президенти.
Перша літописна згадка про Пересопницю датована 1149 роком. Нині скромне село, у Х-ХІІІ ст. Пересопниця була княжою столицею удільного князівства Київської Русі та Галицько-Волинської держави. На початку ХІІІ ст. удільним князем у Пересопниці був Мстислав Ярославович Німий. Саме він побудував монастир Різдва Пресвятої Богородиці, в якому протягом 1557–1561 рр. було здійснено один із перших перекладів канонічного тексту четвероєвангелія з церковнослов’янської староукраїнською мовою.

Та­кий ме­ха­нізм на роз­гляд гро­мад­сько­сті не­вдов­зі ма­ють за­про­по­ну­ва­ти фа­хів­ці про­ек­ту USAID «Аг­ро­Ін­вест». Во­ни роз­ро­би­ли за­ко­но­про­ект «Про обіг зе­мель сіль­сько­гос­по­дар­сько­го при­зна­чен­ня», вва­жа­ючи цю ро­бо­ту вкрай ак­ту­аль­ною, бо 1 січ­ня 2016 ро­ку мо­же бу­ти ска­со­ва­ний мо­ра­то­рій на ку­пів­лю-про­даж зе­мель сіль­сько­гос­по­дар­сько­го при­зна­чен­ня в Ук­раї­ні.
Про осо­бли­во­сті но­во­го за­ко­но­про­ек­ту та пер­спек­ти­ви йо­го ухва­лен­ня роз­мов­ля­ємо з го­лов­ним юри­дич­ним рад­ни­ком про­ек­ту USAID «Аг­ро­Ін­вест» Пав­лом Ку­ли­ни­чем.

— Чим законопроект «АгроІнвесту» «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» принципово відрізняється від аналогічних законопроектів, які вже розробляли раніше?
— Наш законопроект істотно відрізняється від переважної більшості своїх попередників. Ми постаралися врахувати ставлення суспільства до вирішення такої важливої проблеми, як скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, думки сільськогосподарських виробників з цього приводу — дрібних, середніх і великих, а також експертного середовища і запропонували принципово нову модель запровадження ринку земель. Ми її позиціонуємо як «м’яку модель», або модель поступового скасування цілої системи заборон.

«Чо­му Бра­зи­лія зу­пи­ни­ла­ся на спіль­но­му з Ук­раї­ною шля­ху в кос­мос?» — під та­ким за­го­лов­ком у но­ме­рі на­шої га­зе­ти за 7 серп­ня 2015 ро­ку бу­ло на­дру­ко­ва­но ін­тер­в’ю з ві­це-пре­зи­ден­том Аеро­кос­міч­но­го то­ва­ри­ства Ук­раї­ни Еду­ар­дом Куз­не­цо­вим. На­га­да­ємо чи­та­чам «Де­мо­кра­тич­ної Ук­раї­ни»: в тій пуб­лі­ка­ції він усе­біч­но ана­лі­зу­вав си­ту­ацію, яка ви­ник­ла че­рез те, що Бра­зи­лія по­міт­но за­галь­му­ва­ла свою участь у ре­алі­за­ції укла­де­но­го 21 жовт­ня 2003 ро­ку між­дер­жав­но­го до­го­во­ру про дов­го­стро­ко­ве спів­ро­біт­ниц­тво двох кра­їн у кос­міч­ній сфе­рі. Й до то­го ж на­при­кін­ці 2013-го бра­зиль­ська сто­ро­на при­пи­ни­ла фі­нан­су­ван­ня ді­яль­но­сті бі­на­ціо­наль­ної ком­па­нії «Ал­кан­та­ра Цик­лон Спейс», ут­во­ре­ної в 2007 ро­ці з ме­тою за­без­пе­чен­ня взає­мо­ви­гід­ної спів­пра­ці у ви­ко­рис­тан­ні ук­ра­їн­ських ра­кет-но­сі­їв «Цик­лон-4» на роз­та­шо­ва­но­му в Бра­зи­лії не­по­да­лік від ек­ва­то­ра пус­ко­во­му цен­трі Ал­кан­та­ра.