Ки­їв­ське «Ди­на­мо» у п’ято­му ту­рі гру­по­во­го тур­ні­ру Лі­ги чем­піо­нів УЄФА по­со­ро­ми­ло скеп­ти­ків, які вже бу­ли го­то­ві від­пра­ви­ти чем­піо­нів Ук­раї­ни до ниж­чо­го за ран­гом тур­ні­ру — Лі­ги Єв­ро­пи. На­то­мість са­ме в цьо­му тур­ні­рі мо­же про­дов­жи­ти ви­сту­пи у 2016 ро­ці до­нець­кий «Шах­тар», який матч із «Ре­алом» у Льво­ві за­вер­шив з іде­єю «втра­че­но все, крім чес­ті».

Єврокубковий тиждень для українських представників розпочався виїзним матчем «Динамо» в Португалії. Місцевий «Порту» перед початком матчу очолював групу G з 10 очками, динамівці мали п’ять балів. Лише перемога в цій грі повертала киян до числа претендентів на вихід до плей-оф у Лізі чемпіонів, будь-який інший результат відправляв «Динамо» до Ліги Європи.

Для лі­де­рів ук­ра­їн­ської фут­боль­ної пер­шо­сті — «Шах­та­ря» та «Ди­на­мо» го­лов­ним зав­дан­ням 15-го ту­ру бу­ло не втра­ти­ти очок у чем­піо­на­ті і не трав­му­ва­ти про­від­них фут­бо­ліс­тів на­пе­ре­до­дні мат­чів у Лі­зі чем­піо­нів. Що во­ни успіш­но і зро­би­ли.

Луцька «Волинь» любить псувати нерви фаворитам, але цього разу була декласована «Шахтарем». І якщо до гри хтось і міг поставити на команду з Луцька, то сам матч усе розклав по полицях. Наставник донеччан Мірча Луческу виставив оптимальний склад. Довго протриматися «Волині» гравці «Шахтаря» не дали. Вже на 19-й хвилині господарі повели в рахунку. Після гарматного прострілу Срни Марлос розстріляв ворота гостей — 1:0.

Американські хірурги провели успішну операцію з пересадки обличчя пожежнику Патріку Хардісону. Постраждалий від опіків чоловік отримав нову шкіру голови, вуха, очі і ніс. За словами хірургів, ця операція — перша у своєму роді, оскільки до теперішнього моменту пересадка шкіри такого масштабу не проводилася.
Донором став 26-річний американець Девід Родбауг, смертельно поранений у велосипедній аварії. 26-годинну операцію, що проводилася в Медичному центрі Нью-Йоркського університету в серпні поточного року, очолював хірург Едуардо Родрігес. Через майже три місяці після операції фахівці підтвердили, що процедура пройшла успішно.

1 ГРУД­НЯ — ВСЕ­СВІТ­НІЙ ДЕНЬ БО­РОТЬ­БИ ЗІ СНІ­Дом

Відтоді Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно і головна його мета — звернути увагу суспільства на цю проблему.
За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилося. Протягом останніх 6 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІДом скоротилася на 20%. Натомість в Україні поряд із країнами Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІДу — найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок. За оцінками експертів, до кінця 2015 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 600 до 820 тисяч.

Зни­жен­ня іму­ні­те­ту піс­ля пе­ре­не­се­них про­студ­них або ві­рус­них за­хво­рю­вань мо­же при­звес­ти до роз­вит­ку пи­ти­рі­азу, або ро­же­во­го ли­шаю. Най­час­ті­ше ця хво­ро­ба вра­жає жі­нок, ніж чо­ло­ві­ків. Ро­же­вий ли­шай зу­стрі­чає­ть­ся в до­рос­лих лю­дей стар­ше 40 ро­ків і в ді­тей, яким біль­ше 10 ро­ків.
Як ви­ни­кає і пе­ре­бі­гає пи­ти­рі­аз? Які ме­то­ди за­сто­со­ву­ють для лі­ку­ван­ня і про­фі­лак­ти­ки цієї хво­ро­би? Про це ми роз­пи­та­ли у фа­хів­ця — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук Га­ли­ни Гір­ник.

Ко­рес­пон­дент «Де­мо­кра­тич­ної Ук­раї­ни» по­бу­вав на не­що­дав­но про­ве­де­но­му в Ки­єві дво­ден­но­му між­на­род­но­му на­уко­во-прак­тич­но­му се­мі­на­рі, ор­га­ні­зо­ва­но­му з іні­ці­ати­ви кіль­кох струк­тур Ук­раї­ни та Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу (зок­ре­ма, Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії) й при­свя­че­но­му об­го­во­рен­ню ак­ту­аль­них пер­спек­тив зон­ду­ван­ня зе­мель сіль­сько­гос­по­дар­сько­го при­зна­чен­ня з ме­тою мо­ні­то­рин­гу їх­ньо­го ста­ну та оцін­ки вро­жай­но­сті.

У цьому форумі взяли участь і фахівці ще з восьми країн Європи — Австрії, Білорусі, Італії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Туреччини, Угорщини, а також з Європейського космічного агентства (ЕSА) і представництв Організації Об’єднаних Націй та Світового банку.

Наш спів­роз­мов­ник Бог­дан Жол­дак — ав­тор чис­лен­них кни­жок у різ­них жан­рах. Пуб­лі­ку­вав­ся в Хор­ва­тії, США, Ка­на­ді, Ні­меч­чи­ні та Япо­нії. Пе­ре­мо­жець та ла­уре­ат лі­те­ра­тур­них, те­ат­раль­них, кі­но- і те­ле­ві­зій­них фес­ти­ва­лів.
Бог­дан Жол­дак усе жит­тя плід­но роз­по­ро­шує­ть­ся — то як кі­но­сце­на­рист і ор­га­ні­за­тор кі­но­сту­дії, то як ра­діо- і те­ле­ве­ду­чий, то як про­за­їк і дра­ма­тург, то як ви­кла­дач і на­віть один із твор­ців но­вої ви­щої осві­ти — Ін­сти­ту­ту ек­ран­них мис­тецтв ім. І. К. Кар­пен­ка-Ка­ро­го.
На­ша роз­мо­ва — про здо­бут­ки та пе­ре­по­ни на твор­чих те­ри­то­рі­ях.

На­ціо­наль­ний куль­тур­но-мис­тець­кий та му­зей­ний ком­плекс «Мис­тець­кий Ар­се­нал» за­про­шує від­ві­да­ти екс­кур­сій­ний тур «Мис­тець­кий Ар­се­нал». За лаш­тун­ка­ми. Іс­то­рія. Сьо­го­ден­ня. Май­бут­нє», по­ві­дом­ляє i-pro.kiev.ua.
Екскурсії розпочинаються тією частиною території Арсеналу, яка зазвичай прихована від відвідувачів. Під час екскурсій усі охочі матимуть змогу дізнатися цікаві факти з історії Старого Арсеналу й оповите легендами давнє минуле будівлі та місцевості навколо неї.
У рамках екскурсійного маршруту відвідувачі матимуть змогу побачити внутрішній двір — місце, де на межі XVІ та XVIІ століть виник Печерський Вознесенський дівочий монастир, ігуменею якого впродовж 25 років була Марія Магдалина Мазепина, мати славетного гетьмана.

2016-го ко­лек­ції На­ціо­наль­но­го му­зею іс­то­рії Ук­раї­ни ста­нуть до­ступ­ні в Ін­тер­не­ті. Про це під час прес-кон­фе­рен­ції роз­по­ві­ла ге­не­раль­ний ди­рек­тор за­кла­ду Те­тя­на Сос­нов­ська, по­ві­дом­ляє Укр­ін­форм.
«Наступного року ми розпочнемо оцифрування нашої фондової колекції, її візуалізацію і представлення в інформаційному просторі», — сказала вона.
Як зазначила директор музею, на сайті будуть розміщені фото експонатів та загальна інформація.

У но­вій сто­лич­ній га­ле­реї «Ду­кат» від­кри­ла­ся ви­став­ка «Той, що йде за Сон­цем», по­ві­дом­ляє i-pro.kiev.ua. До неї увій­шли ро­бо­ти ле­ген­дар­но­го ки­їв­сько­го мит­ця Ана­то­лія Ли­ма­рє­ва. В екс­по­зи­ції, що має рет­рос­пек­тив­ний ха­рак­тер, пред­став­ле­но по­над 30 ро­біт кін­ця 1950-х — по­чат­ку 1980-х ро­ків із зі­бран­ня сім’ї ху­дож­ни­ка.
Роботи одного з найяскравіших митців покоління 1960–1970-х украй рідко виставлялися на огляд широкого загалу. За життя не відбулося жодної персональної виставки Лимарєва та й надалі їх пройшло всього дві: остання — у 1999 році.
Ім’я Анатолія Лимарєва добре відоме серед художників та мистецтвознавців, але постать геніального митця залишається маловідомою в контексті українського мистецтва другої половини ХХ століття.