Страхування - універсальний інструмент, створений людством для економічного захисту своїх майнових інтересів. В даний час в економічно розвинених країнах без нього не відбувається жодної комерційної угоди, не діє практично жодне підприємство. Страховий поліс є практично у кожної людини. Практика страхування в нашій країні поки широкого розвитку не має. І тому є ряд причин: відсутність страхової культури у населення; низький імідж страхових агентів; всілякі кризи, що підривають довіру до страхових інститутів; недостатня просвітницька робота самих страхових компаній; агресивна реклама.

Уже два ро­ки Крим оку­по­ва­ний Ро­сій­ською Фе­де­ра­цією. По­всю­ди на пів­ос­тро­ві гас­ла: «Крым — рус­ская зем­ля». Ан­ти­ук­ра­їн­ські по­лі­ти­ки про­дов­жу­ють ро­зі­гру­ва­ти «крим­ську кар­ту», під­крес­лю­ючи іс­то­рич­ну при­на­леж­ність пів­ос­тро­ва РФ. 
Мов­ляв, Крим «по­да­ру­вав» Ук­раї­ні у зв’яз­ку з 300-річ­чям Пе­ре­яс­лав­ської ра­ди Ми­ки­та Хру­щов. А пре­зи­дент Ро­сії Во­ло­ди­мир Пу­тін пря­мо за­явив, що Хру­щов від­дав Крим Ук­раї­ні за мі­шок кар­топ­лі.
Чи так це? Як на­справ­ді від­бу­ва­ло­ся при­єд­нан­ня Кри­му до Ук­раї­ни? Ре­дак­ція «ДУ» звер­ну­ла­ся з та­ким за­пи­тан­ням до кан­ди­да­та іс­то­рич­них на­ук Дмит­ра Чор­но­го.

20 квіт­ня — 125 ро­ків від дня на­ро­джен­ня Юрія Тю­тюн­ни­ка, ук­ра­їн­сько­го вій­сь­ко­во­го ді­яча, ге­не­рал-хо­рун­жо­го ар­мії УНР.

Майбутній генералхорунжий армії УНР Юрко Тютюнник народився 20 квітня 1891 року в селі Будище Пединівської волості Звенигородського повіту Київської губернії, в селянській родині колишніх кріпаків Йосипа і Марини.
За материнською лінією, був онуком сестри Тараса Шевченка — Ярини. У сім’ї було 9 дітей, але дорослого віку досягли лише п’ятеро (4 сини і дочка).
Навчався Юрко в сільській школі, згодом закінчив агрошколу в Умані. 1913 року склав іспити до Київської приватної гімназії. Був одружений (дружина — Віра Андріївна). Мав двох доньок.

Після того, як «Олександрія» вибила у чвертьфіналі Кубка України з футболу київське «Динамо», команда під орудою Володимира Шарана зупинятися не стала. У півфіналі на колектив із Кіровоградщини чекав не менш грізний суперник — донецький «Шахтар», але й тут олександрійці вирішили не зупинятися.
Нічия 1:1 на власному полі навряд чи зробить «Олександрію» фаворитом у всьому протистоянні, проте на мінісенсацію претендує однозначно. Гірники вийшли на гру основним складом і мали забивати ще в першому таймі, та свої нагоди змарнували. Натомість у складі «Олександрії» на 36й хвилині класний удар вдався Грицуку, який прийняв м’яч після скидання Старенького, п’ятою відіграв Коваленка та пробив за неймовірною траекторією у «дев’ятку».

До­нець­кий «Шах­тар» по­до­лав чер­го­вий етап дру­го­го за прес­тиж­ніс­тю фут­боль­но­го єв­ро­куб­ка — у чверть­фі­на­лі Лі­ги Єв­ро­пи під­опіч­ні Мір­чі Лу­че­ску впев­не­но здо­ла­ли опір пор­ту­галь­ської «Бра­ги». Те­пер на гір­ни­ків че­кає но­ве ви­про­бу­ван­ня, пів­фі­наль­ні зу­стрі­чі з чин­ним во­ло­да­рем по­чес­но­го тро­фею — іспан­ською «Се­віль­єю», в скла­ді якої ви­сту­пає пів­за­хис­ник збір­ної Ук­раї­ни Єв­ген Ко­ноп­ля­нка.

Шлях гірників до півфіналу розпочався у виїзному матчі в Бразі. З перших хвилин матчу футболісти «Браги» намагалися контролювати гру, і це їм до певного часу вдавалося робити. Щоправда, до реальних загроз воротам Андрія П’ятова не доходило, найнебезпечніші моменти господарі створювали ударами з середніх і далеких дистанцій.

22-й тур чем­піо­на­ту Ук­раї­ни з фут­бо­лу у Прем’­єр-лі­зі мож­на на­зва­ти по-сво­єму уні­каль­ним. Спра­ва в то­му, що впер­ше від по­чат­ку се­зо­ну в усіх мат­чах за­би­ва­ла ли­ше од­на коман­да, то­ді як ін­ший учас­ник ду­елі не­змін­но «мов­чав» (ще в од­но­му ви­пад­ку по­ра­ду­ва­ти гля­да­чів го­ла­ми не зміг жо­ден ко­лек­тив).

Київське «Динамо» взяло заплановані три очки в Ужгороді. На матч з лідером чемпіонату України прийшло менше половини стадіону. Цікаво, яку команду варто привезти до цього міста, щоб стадіон був заповнений? Хоча, як команда грає, так за неї і вболівають. Що стосується самого поєдинку, то кияни довго не могли відкрити рахунок, а господарі з перших хвилин матчу мріяли, щоб він швидше завершився.

Наш спів­роз­мов­ник — пись­мен­ник Сер­гій Ку­лі­да пи­ше ці­ка­ві книж­ки, в яких не­ймо­вір­ні де­тек­тив­но-при­год­ниць­кі ко­лі­зії під­да­ні іс­то­рич­ним роз­слі­ду­ван­ням. За сло­ва­ми ра­дян­сько­го кла­си­ка де­тек­тив­но­го жан­ру Ге­ор­гія Вай­не­ра, «йо­го пуб­лі­ка­ції зрід­ні лі­те­ра­тур­ним по­шу­кам Ірак­лія Ан­дрон­ні­ко­ва». 
Але, на від­мі­ну від ві­до­мо­го пись­мен­ни­ка і лі­те­ра­ту­роз­нав­ця, ін­те­рес Сер­гія Ку­лі­ди ле­жить в ін­шій пло­щи­ні — іс­то­рія роз­від­ки і контр­роз­від­ки.

Літератор подекуди знаходить «темні плями» у «світлих» образах відомих письменників, художників, артистів, учених, які стали — із власної волі або через обставини — шпигунами. У цій другій «шкурі» вони були не менш талановиті, ніж в основній професії.

У рамках медіапроекту «Дитинство без сліз» у столиці відкрилася Міжнародна благодійна виставка картин «Україна очима дітей із зони АТО», яка буде експонуватися в музеях 50 країн світу, повідомляє unn.ua.
«Проект охопить усю Україну та відвідає 50 країн світу. Перші країни, які нас запросили, — це Угорщина, Польща та Молдова», — повідомив організатор виставки С. Ліповський.
«Місто Київ прийняло понад 120 тисяч переселенців із Луганської та Донецької областей. Дарниця — найбільшу кількість, майже 22 тисячі осіб, або 17%.

У Малій галереї Національного культурномистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» стартувала виставка художника Іллі Ісупова «Перископ», повідомляє ipro.kiev.ua. Вона розповідає про українських моряків після анексії Криму.
Куратор галереї Дана Брежнєва розповіла про проект: «Як відомо, кожен військовозобов’язаний дає урочисту присягу на вірність батьківщині. У різних державах вона має свою специфіку, зміст і обряд, відповідає традиції того чи іншого народу. Об’єднуючим елементом є урочистість, благоговіння перед новою відповідальністю, непохитність у правильності прийнятого рішення. Саме з присяги новобранець набуває прав і обов’язків відповідно до військового законодавства країни, в тому числі — покарання за зраду — дезертирство. Відмова від прийняття присяги не допускається.

25 КВІТНЯ — 105 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВІРИ РОЇК, УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВАЛЬНИЦІ

На­ро­ди­ла­ся Ві­ра Сер­гі­їв­на Ро­їк 25 квіт­ня 1911 ро­ку в м. Луб­ни Пол­тав­ської об­лас­ті. Во­на з’яви­ла­ся на світ у цар­ській Ро­сії, пе­ре­жи­ла жовт­не­ву ре­во­лю­цію 1917 ро­ку, Ве­ли­ку Віт­чиз­ня­ну вій­ну, крах СРСР та ста­нов­лен­ня не­за­леж­ної Ук­раї­ни.
Змі­ню­ва­ло­ся все, змі­ню­ва­ла­ся і Ві­ра Ро­їк — дів­чин­ка з гол­кою в по­ко­ло­тих паль­цях пе­ре­тво­ри­ла­ся на дів­чи­ну-ар­тіль­ни­цю. Їй на змі­ну прий­шла жін­ка-пе­да­гог — вір­ту­оз, який во­ло­діє по­над трьо­ма сот­ня­ми тех­нік ви­ши­ван­ня. Не змі­ни­ло­ся тіль­ки ба­жан­ня збе­рег­ти са­мо­бут­нє на­род­не мис­тец­тво та лю­бов до ви­шив­ки, які чер­во­ною нит­кою прой­шли крізь усе її жит­тя.