Ви­ро­щу­ван­ня кро­ли­ків в Ук­раї­ні сьо­го­дні не вва­жає­ть­ся пріо­ри­тет­ною га­луз­зю. Дех­то на­віть жар­тує, що ак­тив­ним кро­лів­ниц­тво бу­ло то­ді, ко­ли іс­ну­ва­ла мо­да на кро­ля­чі шап­ки та шу­би. Те­пер це хут­ро не в ці­ні, за­те м’я­со — до­ро­ге, не ко­жен мо­же до­зво­ли­ти со­бі йо­го ку­пи­ти, ось ву­хас­ти­ми зві­рят­ка­ми не ду­же й за­ймаю­ть­ся.
Спе­ціа­ліс­ти про­ек­ту USAID «Аг­ро­Ін­вест» по­ба­чи­ли ін­ші пер­спек­ти­ви кро­лів­ниц­тва в на­шій кра­їні. На їх­ню дум­ку, та­ке сіль­гос­пви­роб­ниц­тво мо­же до­по­мог­ти за­сну­ва­ти та роз­ви­ну­ти влас­ну спра­ву на­віть тим се­ля­нам, які біз­не­сом зов­сім не за­йма­ли­ся, а ре­зуль­та­ти їх успіш­ної пра­ці не­од­мін­но по­ра­ду­ють усіх спо­жи­ва­чів.
На чо­му ґрун­тую­ть­ся та­кі опти­міс­тич­ні прог­но­зи? Хто кон­крет­но змо­же до­по­мог­ти кро­лів­ни­кам-по­чат­ків­цям вдос­ко­на­лю­ва­ти­ся у ви­роб­ниц­тві та ре­алі­за­ції своєї про­дук­ції? По­го­во­ри­мо про це з ке­рів­ни­ком на­прям­ку «Сти­му­лю­ван­ня до­сту­пу аг­ра­рі­їв до фі­нан­су­ван­ня» про­ек­ту USAID «Аг­ро­Ін­вест» На­та­лією Лі­щи­то­вич.

На по­чат­ку черв­ня 2015 ро­ку бун­дес­канц­лер Ан­ге­ла Мер­кель про­ве­ла кон­суль­та­ції з пре­зи­ден­том Фран­ції Фран­суа Ол­лан­дом і го­ло­вою Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії Жа­ном-Кло­дом Юн­ке­ром. Ці пе­ре­го­во­ри ста­ли не прос­то ета­пом під­го­тов­ки до са­мі­ту «ве­ли­кої сім­ки», який цьо­го ро­ку при­ймає Ні­меч­чи­на, а й опе­ра­тив­ною на­ра­дою що­до по­даль­шо­го роз­вит­ку Єв­ро­со­юзу.

Напередодні цих консультацій європейська преса досить жваво обговорювала результати президентських виборів у Польщі. Ліберальні німецькі видання навіть почали порівнювати Анджея Дуду і особливо головного претендента на посаду прем’єр-міністра Польщі Ярослава Качинського зі ще одним проблемним партнером Євросоюзу — угорським прем’єр-міністром Віктором Орбаном. Підставою для такого порівняння є їхні національно-консервативні переконання, які є дисонансом із загальним ліберальним курсом сучасного етапу європейської інтеграції.

Українець Марко Топчій переміг у престижному Міжнародному конкурсі гітаристів Gredos San Diego, який проходив у столиці Іспанії Мадриді, повідомляє moemisto.com.ua. 24-річний виконавець випередив суперників із Кореї і Японії за результатами трьох етапів (обов’язкова програма, вільна програма і гітарний концерт з оркестром). Для нього це вже 25-я перемога в музичних турнірах.

У київській Dymchuk Gallery відкрилася персональна виставка харківського художника Артема Волокітіна «Інструкція з експлуатації», повідомляє kyiv.ridna.ua. Він — один із художників, що бере участь у груповій виставці в Українському павільйоні на 56-й Венеціанській бієнале. Робота Волокітіна «Видовище–1» — єдине живописне полотно в експозиції Українського павільйону.

ПОДІЯ

У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відкрито виставку-інсталяцію «Zincir: ланки пам’яті», повідомляє i-pro.kiev.ua. Захід приурочено до Дня скорботи та пам’яті жертв геноциду (депортації) кримськотатарського народу. Співорганізатори виставки: Громадська організація «ЕЛЬ-ЧЄБЄР», Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» та Меджліс кримськотатарського народу.

Столиця України посіла 38-е місце у рейтингу міст із найбільш вражаючими лініями горизонтів, випередивши Лондон, Ванкувер та Лос-Анджелес, повідомляє life.pravda.com.ua. Міжнародна база даних Emporis порівняла різні міські горизонти, оцінюючи кількість і висоту будівель.
Зазначається, що під час складання рейтингу мегаполісів із найбільш захоплюючими міськими горизонтами фахівці компанії враховували кількість хмарочосів і висотних будівель у місті.

СТОЛИЦЯ

У столичних парках і скверах установлено 15 нових паркових скульптур, повідомляє life.pravda.com.ua. Химерні роботи з’явилися у рамках проекту «Timotei. Природа великого міста».
Торік було оголошено конкурс паркових споруд, що розкриють тему природи та екології. У ньому взяли участь понад 20 молодих українських скульпторів. Найкращі проекти представили як уже відомі своїми роботами художники — Анна Надуда («Cтрічка», «Паросток»), Микита Зігура («Біосфера»), Кирило Журавель («Сорг», «Гроен»), так і початківці — Єлизавета Соболевська («Листок») та Антон Кокосов («Сяйво землі»).

Ін­три­га фут­боль­но­го чем­піо­на­ту Ук­раї­ни, за тур до за­вер­шен­ня зма­гань, зно­ву ви­йшла на пер­ший план. Бо­роть­ба за «сріб­ло», а з ним і мож­ли­вість во­се­ни стар­ту­ва­ти в Лі­зі чем­піо­нів, зно­ву ре­ані­му­ва­ла­ся піс­ля ви­гра­шу ре­зерв­но­го скла­ду дніп­ро­пет­ров­сько­го «Дніп­ра» у мат­чі 25 ту­ру про­ти до­нець­ко­го «Шах­та­ря». Не­спо­ді­ва­но для ба­га­тьох «Дніп­ро» зно­ву от­ри­мав шанс фі­ні­шу­ва­ти на дру­го­му міс­ці. Але для цьо­го коман­ді Ми­ро­на Мар­ке­ви­ча в остан­ньо­му ту­рі вар­то не ли­ше пе­ре­ма­га­ти на ви­їз­ді «Го­вер­лу», а й че­ка­ти по­да­рун­ка від львів’­ян у грі «Кар­па­ти» — «Шах­тар», що про­йде в Ки­єві на «Обо­лонь Аре­ні».

Дніп­ро­пет­ров­ський фут­боль­ний клуб «Дніп­ро» з ви­со­ко під­ня­тою го­ло­вою за­вер­шує фе­єрич­ний між­на­род­ний се­зон. По­раз­ка у вар­шав­сько­му фі­на­лі Лі­ги Єв­ро­пи від по­туж­ної іс­пан­ської «Се­ві­льї» тьмя­ніє на тлі во­льо­вих пе­ре­мог над фран­цузь­ким «Сент-Еть­єном» і азер­бай­джан­ським «Ка­ра­ба­хом», грець­ким «Олім­пі­ако­сом» і гол­ланд­ським «Аяк­сом», бель­гій­ським «Брюг­ге» та іта­лій­ським «На­по­лі».

Коли наприкінці жовтня минулого року підопічні Мирона Маркевича мали після трьох поєдинків групового турніру жалюгідне одне очко, програвши з мінімальним рахунком 0:1 як італійському «Інтеру», так і азербайджанському «Карабаху», то навіть оптиміст у найрожевіших окулярах навряд чи був здатний побачити «Дніпро» не те що у фіналі — навіть на стадії плей-оф другого за престижністю євротурніру.

Компонент із зеленого чаю і фізична активність здатні уповільнити розвиток хвороби Альцгеймера, вважають дослідники з Університету Міссурі.
Вони провели експерименти на мишах, що мали симптоми хвороби Альцгеймера. Гризунам давали епігаллокатехін-3-галлат (EGCG) — корисне з’єднання, яке міститься у зеленому чаї. Крім того, тваринам надали можливість виконувати фізичні вправи, зокрема бігати в колесі. Через деякий час дослідники оцінили результат.