ПАР­ЛА­МЕНТ УЗЯВ ДО РОЗ­ГЛЯ­ДУ ПРО­ЕКТ ГО­ЛОВ­НО­ГО 
ФІ­НАН­СО­ВО­ГО ДО­КУ­МЕН­ТА НА НА­СТУП­НИЙ РІК

Клю­чо­вою те­мою ни­ніш­ньо­го пар­ла­мент­сько­го тиж­ня очі­ку­ва­но став старт бю­джет­но­го про­це­су в дер­жа­ві. Піс­ля то­го, як ми­ну­ло­го чет­вер­га з го­лов­ним фі­нан­со­вим до­ку­мен­том сяк-так «ро­зі­бра­ли­ся» в Ка­бі­не­ті Мі­ніс­трів, чер­га дійш­ла са­ме до на­род­них де­пу­та­тів.

Вони навдивовижу швидко взяли проект до розгляду, після чого дехто з оглядачів навіть почав висловлювати сподівання на те, що, мовляв, українська традиція ухвалювати закони про держбюджет в ліпшому разі — під Новий рік, а в гіршому — вже після Різдвяного святкового циклу, цього разу буде зламана. Чи так це насправді? Спробуємо з’ясувати.
Передусім, варто звернути увагу на те, що представлений проект передбачає зростання доходів держбюджету порівняно з поточним роком на 17 відсотків — до 706,3 мільярда гривень. Видатків — на 15%, до 775,3 млрд.

Осінь — чу­до­ва по­ра ро­ку. На жаль, са­ме в цей час у на­шо­му ор­га­ніз­мі по­чи­нає на­ко­пи­чу­ва­ти­ся жи­ро­вий за­пас. Так від­бу­ває­ть­ся, то­му що з на­стан­ням осе­ні, а в по­даль­шо­му — і зи­ми, під­ви­щує­ть­ся апе­тит.
Ось чо­му ни­ні са­ме час по­го­во­ри­ти про те, як пра­виль­но хар­чу­ва­ти­ся во­се­ни, не на­шко­див­ши здо­ров’ю, а та­кож не на­би­ра­ючи за­йвої ва­ги. Про це нам роз­по­ві­ла фа­хі­вець — лі­кар-гі­гі­єніст ви­щої ка­те­го­рії, кан­ди­дат ме­дич­них на­ук Лю­бов КІ­ЦУ­ЛА.

— Насамперед, нашому організму потрібні вітаміни. Їх нестача в організмі свідчить про авітаміноз. Для того, щоб його уникнути, потрібно вживати якомога більше вітамінів.

Наш спів­роз­мов­ник — пись­мен­ник, пе­ре­кла­дач, ре­дак­тор і ви­да­вець Олег Жу­пан­ський. Як про­фе­сіо­нал прой­шов сер­йоз­не гор­ни­ло у ви­дав­ниц­тві «Ве­сел­ка», жур­на­лі «Все­світ», ви­дав­ниц­тві «Юні­верс». 
У 2007 р. ра­зом із си­ном Олек­сі­єм за­сну­вав влас­не «Ви­дав­ниц­тво Жу­пан­сько­го», яке спе­ціа­лі­зує­ть­ся на ви­дан­нях пе­ре­клад­ної ху­дож­ньої лі­те­ра­ту­ри та су­час­ної ук­ра­їн­ської про­зи.
Ла­уре­ат пре­мії ім. Мак­си­ма Риль­сько­го.

— Оле­гу Іва­но­ви­чу, ца­ри­на ва­шої ді­яль­но­сті, так би мо­ви­ти, дво­гран­на — пись­мен­ни­ка і ви­дав­ця. Що пре­ва­лює?
— Основна моя діяльність — видавнича. Є чимало серйозних проектів. До книжкового ярмарку Форуму видавців у Львові підготували кілька нових видань, зокрема книжку «Виголошується Лот 49» американського письменника Томаса Пінчона, якого дуже шанують у світі, він відомий своїми складними прозовими творами, представник постмодернізму.

30 ВЕ­РЕС­НЯ — МІЖ­НА­РОД­НИЙ ДЕНЬ ПЕ­РЕ­КЛА­ДАЧА

Ці слова незабутнього Максима Рильського чи не найкраще пасують до фаху перекладача, або товмача, як називали їх раніше. Уявіть собі, що ви подорожуєте незнайомою країною, але не знаєте місцевої мови навіть на рівні «привіт — до зустрічі». Як будете спілкуватися з місцевими жителями?
Можна, звичайно, спробувати донести сенс сказаного до іноземних громадян за допомогою жестів, але, погодьтеся, такий підхід навряд чи полегшить ваш вояж — швидше перетворить приємний відпочинок на суцільну муку.
Є, як мінімум, два виходи із становища: вирушити за кордон за путівкою від турагенції або взяти із собою в подорож людину, яка володіє мовою. Спеціальність останньої називається «перекладач» і за прикладом інших професій має власне свято масштабного характеру, яке щорічно відзначається, — Міжнародний день перекладача.

Як­що вам по­до­ба­єть­ся екс­трим, кар­ко­лом­ні ак­ро­ба­тич­ні трю­ки, від яких за­хоп­лює по­дих, ви обо­в’яз­ко­во має­те за­ві­та­ти до цир­ку, який під­го­ту­вав но­ву про­гра­му, за­ря­дже­ну ад­ре­на­лі­ном. 
У ній бе­руть участь над­зви­чай­но та­ла­но­ви­ті й смі­ли­ві ук­ра­їн­ські та за­ру­біж­ні ар­тис­ти.

Групу монгольських акробатів Acrobats with voltage, золотих призерів Міжнародного циркового фестивалю в іспанському Фігерасі, генеральний директор — художній керівник Національного цирку України Людмила Шевченко буквально забрала з американських гастролей.
До речі, у цирковому світі монгольські акробати вважаються найсильнішими, найтемпераментнішими, найспритнішими, найстрімкішими виконавцями. Саме це вони й продемонстрували у своїх унікальних трюках, що вразили найдосвідченішу публіку, яку, здавалося, вже нічим не здивуєш.

У те­ат­рі «Бо­жа ко­рів­ка», що діє при Цен­трі мис­тецтв «Но­вий ук­ра­їн­ський те­атр», на­ма­гаю­ть­ся до­би­ра­ти до ре­пер­ту­ару п’єси, які б не ли­ше роз­ва­жа­ли, а й ви­хо­ву­ва­ли ма­лень­ко­го гля­да­ча.

Нещодавно афіша театру поповнилася новими виставами «Абетка гарних манер» та «Країна Серйозних», що створені за п’єсами молодого українського драматурга Марини Смілянець.
«Діти мають вчитися не лише на образах Буратіна і ВінніПуха, а й сучасних героїв. Тому ми прагнемо до своєї афіші включати побільше сучасних авторів. Нині для дітей пишуть багато творів, але серед них дуже мало якісних п’єс, що можуть мати продовження на сцені. Свого часу ми відкрили цікавого драматурга Наталію Уварову, яка пише як для дітей, так і для дорослих. А сьогодні пропонуємо найменшому глядачеві виставу за твором Марини Смілянець», — розповів режисерпостановник, художній керівник Центру мистецтв «Новий український театр» Віталій Кіно.

6 ве­рес­ня від­був­ся круг­лий стіл з на­го­ди за­пус­ку ком­плекс­ної про­гра­ми для аг­ро­біз­не­су «Ваш уро­жай — на­ша тур­бо­та». У рам­ках цьо­го за­хо­ду був пре­зен­то­ва­ний ін­но­ва­цій­ний стра­хо­вий про­дукт для стра­ху­ван­ня по­сі­вів та май­бут­ньо­го вро­жаю ози­мої пше­ни­ці.
Ро­бо­та над стра­хо­вим про­дук­том здій­сню­ва­ла­ся про­ек­том Між­на­род­ної фі­нан­со­вої кор­по­ра­ції (IFC, Гру­па Сві­то­во­го бан­ку) «Роз­ви­ток фі­нан­су­ван­ня аг­рар­но­го сек­то­ра в Єв­ро­пі та Цен­траль­ній Азії» спіль­но з ком­па­ні­ями-парт­не­ра­ми — «Син­ген­та», «Кре­ді Аг­рі­коль Банк», «АХА Стра­ху­ван­ня». При цьо­му про­во­ди­лись ак­тив­ні кон­суль­та­ції із сіль­гос­пви­роб­ни­ка­ми.
Де­таль­ні­ше про но­вий стра­хо­вий про­дукт, йо­го осо­бли­во­сті та пер­спек­ти­ви впро­ва­джен­ня роз­по­ві­дає рад­ник з пи­тань аг­ро­стра­ху­ван­ня про­ек­ту IFC Ан­дрій За­рі­пов.

Ка­бі­нет Мі­ніс­трів Ук­раї­ни­ го­то­вий ухва­лю­ва­ти конс­трук­тив­ні про­по­зи­ції від на­род­них де­пу­та­тів, у то­му чис­лі що­до со­ці­аль­них іні­ці­атив, про­те ли­ше за умо­ви од­но­час­но­го ви­зна­чен­ня дже­рел за­без­пе­чен­ня їх­ньо­го фі­нан­су­ван­ня.
Про це за­явив пер­ший ві­це-прем’­єр-мі­ністр — мі­ністр еко­но­міч­но­го роз­вит­ку та тор­гів­лі Сте­пан КУ­БІВ на за­сі­дан­ні По­го­джу­валь­ної ра­ди, по­ві­дом­ляє Укр­ін­форм.

«Ми готові обґрунтовувати наші пропозиції, приймати конструктивні пропозиції від колег — народних депутатів, рішення профільних комітетів... Але уряд не підтримуватиме пропозиції, за якими стоять нечіткі розрахунки. Ми готові підтримувати нові соціальні ініціативи, якщо будуть визначені джерела забезпечення видатків», — сказав С. Кубів.

Усі пе­да­го­гіч­ні пра­ців­ни­ки 8–12 роз­ря­ду ма­ють під­ня­ти­ся вго­ру по та­риф­ній сіт­ці на два роз­ря­ди. Ра­зом із за­галь­ним під­ви­щен­ням зар­пла­ти бю­джет­ни­ків це до­зво­лить збіль­ши­ти зар­пла­ту вчи­те­лям на тре­ти­ну, за­яви­ла мі­ністр осві­ти і на­уки Ук­раї­ни Лі­лія ГРИНЕВИЧ під час роз­мо­ви з осві­тя­на­ми Львів­щи­ни, по­ві­дом­ляє прес-служ­ба МОН.
«На 2017 р. ми просуваємо вчителя в тарифній сітці. Я вважаю абсолютною несправедливістю, що вчитель вищої категорії оплачується по 12 тарифному розряду, а молодий викладач вищої школи, при всій повазі, — по 15му. Цей розрив має бути подолано», — зазначила Л. Гриневич.
Просування вгору на два розряди по тарифній сітці дасть можливість підвищити зарплату педагогічним працівникам на 500–800 грн.

Не­впин­но злі­та­ють лист­ки ка­лен­да­ря, на­бли­жа­ючи жов­тень, який ни­ні в ба­га­тьох укра­їн­ців асо­ці­юєть­ся не з по­рою зо­ло­тої осе­ні та ба­би­но­го лі­та, а з по­чат­ком опа­лю­валь­но­го се­зо­ну і ти­ся­ча­грив­не­ви­ми ко­му­наль­ни­ми пла­те­жа­ми.
Хоч вла­да на­ма­гає­ть­ся за­спо­ко­їти гро­ма­ду, три­во­га на­рос­тає. Спла­чу­ва­ти ко­мір­не за но­ви­ми та­ри­фа­ми не мо­же де­да­лі біль­ша кіль­кість гро­ма­дян. 
За офі­цій­ни­ми да­ни­ми, свою пла­тіж­ну не­спро­мож­ність за­ре­єс­тру­ють 9 млн до­мо­гос­по­дарств із 15 міль­йо­нів, які ни­ні є в Ук­раї­ні. Усь­ого в бю­дже­ті на цю про­гра­му пе­ред­ба­че­но при­близ­но 40 мдрд грн.