Книжка «Зірки і макові зернята» («Видавництво Старого Лева») увійшла до числа переможців у номінації Opera Prima конкурсу Bologna Ragazzi Award 2014, повідомляє Укрінформ. «Цю нагороду присуджують найкращим виданням світу, вона дуже високо цінується серед професіоналів, це — символ найвищої проби в галузі дитячих книг», — кажуть автори книги А. Лесів і Р. Романишин. Над цим проектом вони працювали впродовж минулого року. 

«Тема математики у творі наскрізна завдяки бажанню дівчинки порахувати все на світі. Кожна сторінка книги — це візерунок із чисел і форм, точок і символів, що творять колаж і візуалізують наукове знання», — мотивували свій вибір члени журі.
Премію Opera Prima присуджують за видатні досягнення, дослідження та реалізацію інноваційної видавничої продукції. Обов’язкова умова: або для автора, або для ілюстратора це має бути дебют. Церемонія нагородження відбудеться 24 березня під час 51-го ярмарку в Болоньї, в якому беруть участь понад 70 країн. Україна тут буде представлена вдруге. Торік від нашої країни були «Видавництво Старого Лева» й «Грані-Т».

Трохи більше двох тижнів, до яких чотири роки готувався весь спортивний світ, пролетіли, як одна мить. І приємно, що не зайвими на цьому святі під назвою «Зимові Олімпійські ігри в Сочі», виявилися спортсмени збірної України, які завоювали «золото» та «бронзу» в біатлоні. 
Отже, розпочну з наших спортсменів, адже вони здивували і вперше впродовж останніх років не повертаються додому з «порожніми руками». А все тому, що порадували наші біатлоністки, які нарешті вистрелили на серйозних змаганнях. Чому нарешті? Бо в України завжди так було, що на етапах Кубка світу ми найкращі, а коли їдемо на чемпіонат світу чи на Олімпіаду, то вічно провалюємося.
Цього разу все сталося навпаки. Розпочали ніби добре, адже Віта Семеренко вже в дебютній гонці на 7,5 кілометра здобула бронзову нагороду. А потім настало затишшя. Медалей довгий час не було, наші спортсмени піддавалися критиці, але все виправила естафетна гонка, де наші дівчата здобули золоті нагороди.

Одними з найбільш поширених травм є опіки. Часто вони стають наслідком недбалості або незнання того, як поводитися з певними приладами та легкозаймистими речовинами. Часом до цього призводять й інші обставини. Ми навіть не уявляємо, як часто можна отримати опік.
Люди, які пережили опіки, зазвичай легше переносять сильний біль. Так стається тому, що опіки уражують шкіру, на якій міститься незліченна кількість нервових закінчень. Незалежно від причини, подібні травми потребують негайного лікування. Тому обов’язок кожного з нас — знати основи першої допомоги в таких випадках. Аби опанувати цю науку, ми звернулися до фахівця — кандидата медичних наук, лікаря-комбустіолога Андрія Жернова. 

Наш співрозмовник Олексій Ахаїмов — поет-музикант, продюсер, президент та автор ідеї Міжнародного православного фестивалю авторської пісні «Благодатне НЕБО» (2007–2014 рр.). Професійний архітектор, художник, дизайнер. Засновник та голова Клубу православної пісні і творчості міста Києва, студії «DелоБЛАГО», лідер гурту «ОскольDір».
Нагороджений орденом «1020-річчя Хрещення Київської Русі», Золотим знаком святої великомучениці Тетяни як наставник молоді.
Серед творчих чеснот Олексія Ахаїмова дедалі потужнішою стає рок-бардівська течія, над якою височіє «Благодатне НЕБО» — Міжнародний православний фестиваль. 

— Олексію, усім відомі вислови західноєвропейських знаменитостей про те, що архітектура — це музика в камені, дереві тощо. Вона цікава різними стилями, як і розмаїтий спектр музичних жанрів. Ви обрали професію архітектора за покликанням, але творча діяльність музиканта, продюсера, написання пісенних поезій переважають?

В афіші Київського академічного молодого театру представлено ряд вистав, у яких режисери та актори намагаються дослідити природу людських почуттів. Це, зокрема, «Право на любов», «Неймовірна історія кохання», «Хоровод любові», «Любофф», «Примхливе кохання короля Дроздоборода». А нещодавно список поповнила п’єса сучасного українського драматурга Оксани Савченко «Бери, люби, тікай!». 
Сюжет вистави, з одного боку, може здатися досить життєвим, а з іншого — доволі абсурдним. Андрій (артист Себастьян Антон) і Лора (Анна Бащева) — молоде подружжя, яке по вуха у боргах, у них от-от заберуть придбану в кредит квартиру. Вони мають усі шанси залишитися на вулиці з маленькою дитиною. Але вона витрачає останні двісті баксів, аби врятувати дурне кошеня, що застрягло на дереві. А він дарує шість тисяч доларів, відкладених на сплату кредиту, вуличній дитині. Безглуздя? Можливо. Утім, це їхнє життя, то на що ж вони здатні, аби не опинитися за його межею?

Головне завдання державної служби зайнятості — допомогти кожній людині, яка через відсутність роботи не має заробітку, матеріально підтримати її і підібрати підходяще робоче місце.
З проханням розповісти про перші кроки, які треба зробити тому, хто втратив роботу, щоб отримати статус безробітного, про умови звернення до служби зайнятості, призначення допомоги по безробіттю, тривалість її виплати тощо розповідає начальник відділу реєстрації надання матеріального забезпечення управління реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Любов Бершадська. 
— Шановна Любове Вікторівно, розкажіть, будь ласка, нашим читачам, які документи потрібні, аби безробітний мав можливість зареєструватися в центрі зайнятості як такий, що шукає роботу?
— Документи для реєстрації в службі зайнятості визначені Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 198 (далі — Порядок № 198).

Великий литовський князь Олександр 27 лютого 1494 року надав Києву Магдебурзьке право, в результаті якого місто отримало статус самоврядування. Джерела намагалися бути точними, проте є різночитання... 
Трохи історії. У 1188 році архієпископ Віхман надав привілеї самоврядуванню в Магдебурзі. Магдебурзьке право — феодальне міське право, що склалося в німецькому місті Магдебурзі, а згодом поширилося на багато інших міст Європи, стало символом феодального міського самоврядування.
У відносно завершеному вигляді Магдебурзьке право склалося в XIII ст. і поширилося спочатку на інші міста Східної Німеччини, а згодом — разом із німецькою колонізацією — на Східну Пруссію, Сілезію, Чехію, Угорщину, і далі на Польщу, Литву, звідки перейшло до Білорусі та України. Норми цього права регулювали управління містом, суспільно-правові відносини, порядок суду та судочинства, визначали заходи кримінального покарання, регламентували внутрішню статутну діяльність купецьких корпорацій, ремісничих цехів і торгівлі.

Минулий рік для банківської системи був непростим, але динамічним і успішним (чого не можна сказати про економіку країни). Серед ключових тенденцій експерти відзначають значне зростання гривневих депозитів, зменшення готівкових розрахунків, скорочення частки проблемних кредитів. На відміну від попередніх років, осінь 2013-го не викликала дефіциту ліквідності й валютних коливань. 

Банківська система досягла високої капіталізації завдяки прискіпливим аудитам, програмі рекапіталізації, яка вимагала контролю капіталізації. Її загальні активи зросли на 140 млрд — до 1 трлн 410 млрд грн. Упродовж року їхня структура зазнала певних змін. Зокрема, зменшилася питома вага міжбанківських кредитів — з 3,10 до 2,38% та коррахунків в інших банках — з 11,14% до 10,26. Зросла частка кредитів — з 59,44 до 61,14% та цінних паперів — з 7,08% до 8,98.

Увесь світ — клубок конфліктів, і ми — їх постійні учасники — так можна перефразувати відомий вислів. Для вирішення спорів людство виробило низку методів, найуніверсальнішим з яких вважають судовий розгляд.
Водночас дедалі більшого поширення набуває медіація — процедура, за якої вирішити конфлікт допомагає нейтральна сторона — посередник. 

Плюралізм варіантів, повага до волі сторін
Медіатор оптимізує спілкування між сторонами, сприяє розумінню ними своїх інтересів, віднайденню шляхів вирішення проблеми. Медіація ґрунтується не на протистоянні, а на діалозі рівних, забезпечуючи добровільне знаходження найбільш прийнятного для обох учасників рішення. Крім того, незаперечними її перевагами є те, що вона дозволяє розвантажити суди, зекономити фінанси сторін конфлікту.

Війну в Сирії нині ведуть між собою фракції ісламських фундаменталістів. Захід онімів: не знає, кого підтримати, бо боїться визнати, що режим Асада є меншим злом. 
Якщо виграють групи, пов’язані з «Аль-Каїдою», Захід буде змушений вдатися до інтервенції.
Ще півроку тому було важко собі уявити, що можна говорити про війну в Сирії, не згадуючи про Башара аль-Асада. Президент залишається важливим гравцем. Його війська контролюють значні території південної і західної частини країни, в тому числі столиці. Але ситуація на лінії «режим — опозиція», яка вже протягом тривалого часу здається стабільною, втратила значення. Головно через те, що не зрозуміло, хто має продовжувати боротьбу з урядом у Дамаску.
Коли у березні 2011 року сирійці повстали проти репресивного уряду Асада, йшлося зовсім не про релігію, а про справедливість, гідність і права людини. Опозиція створювала різні ради, групи, коаліції і армії — прозахідні, просаудівські, прокатарські. Але над жодною з них не майорів відкрито прапор ісламу. Наплив джихадистів у Сирію здавався фактом, не вартим значної уваги.