У короткому переході між станціями метро «Хрещатик» і «Майдан Незалежності» створять тривимірне графіті, повідомляє life.pravda.com.ua. Нове графіті стилізують під зводи океанаріуму. Над головами пасажирів плаватимуть намальовані акули та інші риби. Створення зображення триватиме близько місяця. Дати завершення робіт наразі немає — триває пошук спонсора.
Перше 3D-панно у вигляді театральної зали розміщено в Київському метрополітені на станції «Театральна».

ЕКСПО

У столиці, в Центрі української культури та мистецтва, відкрито виставку «Петриківка — душа України», повідомляє i-pro.kiev.ua. Це — масштабна презентація мистецтва петриківського розпису. До Києва свої роботи привезли шість художниць: Галина Назаренко, Олена Ярмолюк, Ірина Кібець, Вікторія Шевченко, Тетяна Гарькава (с. Петриківка) та Наталія Малярчук (м. Львів). Усі вони — професійні художниці, знані далеко за межами України.
В експозиції представлені «мальовки» (роботи на папері); картини на полотні; розписані рушники; тарілки; предмети побуту, що оформлені петриківським розписом; книги про петриківський розпис та інсталяція з петриківських пташок миру.
Кожна з учасниць виставки — талановита й творча особистість. Художниці, крім традиційних картин у стилі петриківського розпису, оформили багато будівель, розташованих у різних куточках України й навіть у Грузії. Знані майстрині проводитимуть майстер-класи для дорослих, під час яких навчатимуть секретам петриківки.ї

ПОДІЯ

У Львові знімають історичний фільм «Дмитро Вітовський», повідомляє gazeta.ua. Стрічку створює Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять», яке займається реконструкцією історичних подій. Учасники «Пам’яті» самі фінансують картину, реконструктори грають героїв. Сценарій написав голова товариства Любомир Горбач разом з істориками.
У стрічку вклали членські внески учасників товариства. Найбільше витрат іде на піротехніку та набої. Творці хочуть встигнути презентувати фільм до 1 листопада — чергової річниці ЗУНР.
Сюжет фільму — створення Української Галицької Армії, її формування та визвольні змагання і державотворення. Дмитро Вітовський був військовим міністром ЗУНР, полковником, командувачем УГА. Головного героя грає депутат Львівської міської ради Тарас Симущак. У зйомках беруть участь також учасники «Пам’яті», які зараз служать добровольцями в АТО та приїхали у відпустку. Фільм показуватимуть у кінотеатрах Львова, області, на місцевих телеканалах. «Пам’ять» уже має на своєму рахунку кілька історичних фільмів.

ФАКТ

Редакція інтернет-платформи Cultprostir почала роботу над створенням сучасної енциклопедії вітчизняної культури. Проект під назвою «Слава України. Культурний простір» вийде друком у першій половині 2015 року, повідомляє radiokultura.org. До створення книги Cultprostir залучив авторитетних журналістів, провідних фотографів і дизайнерів. Героями «Слави України» стануть вітчизняні митці, які роблять вагомий внесок у розвиток сучасної культури. Автор і керівник проекту — відомий арт-менеджер і галерист Юрій Комельков, який 2003 року видав каталог «200 імен. Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття».
«В основі проекту — книга величезного формату й несподіваного оформлення. Її не обов’язково читати підряд, її треба мати вдома як об’єкт, час від часу перегортати, роздивлятися, відчуваючи причетність до чогось більшого, ніж кожен з нас окремо, — до України та її культури. Послідовність статей — алфавітна», — розповів Костянтин Донін, керівник редакторської групи проекту.

Се­зон ви­сту­пів на най­ви­що­му рів­ні для про­від­них ук­ра­їн­ських бі­ат­ло­ніс­тів три­ває по­при те, що піс­ля шос­то­го ета­пу Куб­ка сві­ту біль­шість їх­ніх за­кор­дон­них ко­лег має ко­рот­кий пе­ре­по­чи­нок. На­ші спів­віт­чиз­ни­ки ве­ли­кою коман­дою, до якої та­кож при­єд­на­ли­ся юні­ори, ви­ру­ши­ли до ес­тон­сько­го міс­теч­ка Оте­пя, де від­бу­ває­ть­ся від­кри­тий чем­піо­нат Єв­ро­пи.

Лідери інших біатлонних збірних першого ряду не мають потреби змагатися з найкращими представниками другого дивізіону, а от Семенову, Семеренко і компанії саме на континентальній першості доводиться здобувати державні стипендії. Перемоги на Кубку світу цінують уболівальники, спортсмени та фахівці, а от для чиновників це лише комерційні старти. На чемпіонаті світу медаль можуть вибороти не всі, тому для здобуття державної підтримки на наступний сезон біатлоністам треба змагатися там, де ймовірність показати високий результат значно вища.
Та все ж головним спортивним орієнтиром залишаються кубкові етапи, і саме останній на сьогодні успіх у змаганнях еліти нині перебуває в центрі уваги шанувальників швидких лиж і влучної стрільби.

До за­вер­шен­ня транс­фер­но­го вік­на в ук­ра­їн­сько­му фут­бо­лі ще за­ли­шає­ть­ся чи­ма­ло ча­су, але коман­ди на­ма­гаю­ть­ся як­най­швид­ше ви­рі­ши­ти свої пи­тан­ня в пла­ні ком­плек­та­ції. І, як зав­жди, транс­фер­не вік­но на­си­че­не різ­но­ма­ніт­ни­ми пліт­ка­ми про під­пи­сан­ня то­го чи ін­шо­го ви­ко­нав­ця. Всі чу­до­во ро­зу­мі­ють, що на­справ­ді будь-який ажі­отаж на­гні­тає­ть­ся фут­боль­ни­ми аген­та­ми, які праг­нуть на­би­ти ці­ну влас­ним під­лег­лим або ви­про­си­ти для них кра­щу зар­пла­ту.

Ось узяти, наприклад, Дмитра Чигринського. Ситуація з екс-гравцем «Барселони» доволі складна, адже в «Шахтарі» на нього вже не розраховують, а питання з новим клубом поки без офіційної відповіді. Футболіст перебуває у підвішеному стані, що аж ніяк не впливає позитивно на самовпевненість і майбутні перспективи. Так, у пресі мусолиться тема переходу Чигринського у табір «Галатасарая», але це — лише чутки, які то розпалюються, то затухають.
Або згадаймо про розмови щодо майбутнього Мораєша з донецького «Металурга». Скільки разів його сватали до інших команд? А є ще Драговіч, Бернард, Веллінгтон Нем, Луїс Адріано, Дуглас Коста, Бікфалві, Шав’єр, Матей. Тож розмов вистачає. Проте є й події, які вже завершилися підписанням контракту. Про них і розповімо.

Усі зна­ють, що во­ди по­тріб­но пи­ти біль­ше, ніж хо­четь­ся. Але при цьо­му тіль­ки кож­на п’ята лю­ди­на на Зем­лі п’є стіль­ки, скіль­ки їй на­справ­ді не­об­хід­но.

Сара Сміт — 42-річна мати двох маленьких дітей із Великобританії. Вона, як і більшість інших, до початку цього наукового експерименту ніколи не пила рекомендовані лікарями 2–3 літри води на день. І страждала від поганого травлення, повільного метаболізму і регулярних головних болів. Після консультацій із медичними фахівцями вона погодилася взяти участь в експерименті, повідомляє lifter.com.ua.
Їй запропонували протягом найближчих 30 днів пити не менше 3 літрів води за день, причому підходити до кулера треба було не менш п’яти разів протягом робочого дня. Жінка вирішила зробити перевірку і для себе: зробила фото в день початку 30-денного експерименту, а потім — по завершенні його. І порівняла. Потрібно це їй було для того, щоб зрозуміти: працює підвищене споживання води чи ні.
Адже ясно, що фізичні відчуття — річ суб’єктивна, а на аналізи крові може вплинути безліч чинників.

На дум­ку де­яких екс­пер­тів із гі­гі­єни хар­чу­ван­ня, су­час­не люд­ство по­діб­но де­ре­вам, по­шко­дже­ним кис­лот­ни­ми до­ща­ми. Так са­мо, як ми за­бруд­ню­ємо пла­не­ту, ана­ло­гіч­но за­бруд­нює­ть­ся й ор­га­нізм лю­ди­ни. При­чо­му, як пра­ви­ло, ток­си­ни нав­ко­лиш­ньо­го се­ре­до­ви­ща є кис­ло­та­ми різ­ної си­ли.
А от­же, ор­га­нізм лю­ди­ни, на дум­ку тих же екс­пер­тів, має по­стій­но під­три­му­ва­ти кис­лот­но-луж­ний ба­ланс кро­ві та тка­нин на рів­ні сла­бо­луж­ної ре­ак­ції. Лю­ди­на не змо­же ви­жи­ти, як­що внут­ріш­нє се­ре­до­ви­ще ор­га­ніз­му за­ли­ша­ти­меть­ся кис­лим. У цьо­му ви­пад­ку бу­дуть уш­ко­джу­ва­ти­ся клі­ти­ни, тка­ни­ни, кіст­ки та на­віть ор­га­ни. Да­ти нам упо­ряд­ко­ва­не ро­зу­мін­ня проб­ле­ми ми по­про­си­ли фа­хів­ця — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук Окса­ну Куш­нір.

— Які органи страждають від кислотності внутрішнього середовища людини насамперед?
— Першими потрапляють під роздачу, так би мовити, щитовидна залоза, надниркові залози і печінка.

Не­що­дав­но на роз­гляд Вер­хов­ної Ра­ди по­да­но за­ко­но­про­ект № 1368 «Про вне­сен­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих ак­тів Ук­раї­ни що­до по­ліп­шен­ня умов для ве­ден­ня сіль­сько­го гос­по­дар­ства». Ним, зок­ре­ма, пе­ред­ба­чає­ть­ся внес­ти змі­ни та до­пов­нен­ня до чин­но­го За­ко­ну «Про мо­ло­ко та мо­ло­ко­про­дук­ти» і, за­вдя­ки цьо­му, по­спри­яти де­ті­ні­за­ції віт­чиз­ня­но­го мо­лоч­но­го сек­то­ра.
Про­те де­які фа­хів­ці ви­сло­влю­ють сум­ні­ви що­до до­ціль­но­сті ухва­лен­ня зга­да­но­го за­ко­но­про­ек­ту і пе­ре­ко­на­ні, що він не ли­ше не по­ліп­шить спра­ви, а, нав­па­ки, сут­тє­во ус­клад­нить її. Та­кої дум­ки, зок­ре­ма, до­три­мую­ть­ся Єли­за­ве­та Свят­ків­ська, ме­не­джер з пи­тань взає­мо­дії з ор­га­на­ми дер­жав­ної вла­ди в АПК ком­па­нії «Да­нон», та Ми­хай­ло Пав­ли­чен­ко, ко­ор­ди­на­тор роз­вит­ку мо­лоч­но­го сек­то­ра, Між­на­род­на фі­нан­со­ва кор­по­ра­ція (IFC, Гру­па Сві­то­во­го бан­ку), про­ект «Роз­ви­ток аг­ро­фі­нан­су­ван­ня в Ук­раї­ні».

— Чим зумовлена потреба в розробці законопроекту?
Святківська: У молочної галузі такої потреби немає. Пропозиції, закладені в самому законопроекті, жодним чином не сприятимуть її розвитку.
Проблеми задекларовані правильно. Справді, в Україні є тіньовий ринок молока. З ним потрібно боротися. Є питання якості, є проблеми з організацією роботи здавачів молока, оформленням довгострокових, зрозумілих і легальних стосунків із ними. Але цей законопроект не передбачає жодної норми, яка б такі проблеми вирішувала.

Наш гість — на­род­ний ар­тист Ук­раї­ни Лесь За­дніп­ров­ський. Йо­го мож­на на­зи­ва­ти ві­зи­тів­кою На­ціо­наль­но­го ук­ра­їн­сько­го дра­ма­тич­но­го те­ат­ру ім. І. Фран­ка. І не тіль­ки за ди­нас­тич­ність, а й за ва­го­мі здо­бут­ки, участь у ле­ген­дар­них ви­ста­вах. А ще за доб­ро­зич­ли­вість, від­вер­тість і лю­дя­ність, з чо­го і скла­дає­ть­ся дух ви­со­ко­слав­но­го те­ат­ру.

Нагадаймо: Лесь Задніпровський — представник третього покоління славетної мистецької династії Задніпровських—Ткаченко. Дідусь Семен Ткаченко працював у столичному Театрі імені І. Франка режисером ще за часів художнього керівництва Гната Юри, а бабуся Катерина Рій — актрисою. Родинну справу продовжили батьки — провідні франківці, народні артисти України Юлія Ткаченко та Михайло Задніпровський. За паном Лесем твердо йде його син — цікавенний актор Назар Задніпровський.
У творчому багажі пана Леся (майже сорок років на сцені!) — українська і світова класика, сучасна драматургія. Це — різнопланові образи. Серед них і герої-коханці, і комедійні, мелодраматичні, героїко-романтичні... Загалом актор довів, що він поза амплуа.
Про колізії та метаморфози акторської долі, про сподівання та моральні основи — наша розмова.