Японські вчені з лабораторії Hagiwara, що працює при приватному Університеті Кейо, заявили про початок роботи над новим проектом, пов’язаним безпосередньо з робототехнікою.
Якщо говорити точніше, вчені з Hagiwara працюють не стільки над роботами, скільки над тим, чим вони повинні будуть думати, а саме над першим штучним інтелектом (ШІ). І якщо змусити робота рухатися нині вже цілком можливо, то змусити або скоріше навчити його думати не вийшло поки ще ні в кого.
Говорячи про здатність думати, вчені з Hagiwara зробили акцент на тому, що зараз ніхто не говорить про прийняття роботом складних рішень або формування логічних висновків. Мета проекту наукової групи — створення алгоритмів ШІ, що дозволять роботу формувати свою власну думку. Говорячи складніше, навчити роботів робити висновки виходячи з багатогранного аналізу, а також з уже наявної в «мозку» інформації.

Ук­ра­їн­ська фех­ту­валь­ни­ця Оль­га Хар­лан під­твер­ди­ла зван­ня най­силь­ні­шої шаб­ліст­ки пла­не­ти. Чер­го­ве «зо­ло­то» во­на ви­бо­ро­ла на чем­піо­на­ті сві­ту з фех­ту­ван­ня, який за­вер­шив­ся в ро­сій­ській Ка­за­ні.

На стартових етапах турніру Харлан без особливих проблем перемогла японку Мамі Ітон (15:9), кореянку Джісу Юн (15:10), туніску Аззу Бесбес (15:7) та росіянку Софію Велику (15:9). У півфіналі на олімпійську чемпіонку чекала ще одна господиня турніру Катерина Дяченко.
Саме цю спортсменку Ольга перемогла торік у фіналі чемпіонату світу в Будапешті, а також у фіналі чемпіонату Європи 2014 року у Страсбурзі. Нова перемога далася Ользі легше — жодного разу українка не дозволила своїй опонентці вирватися перед, і на хвилинну перерву суперниці йшли з рахунком 8:2 на користь Харлан, а завершився поєдинок з рахунком 15:7.

До­нець­кий «Шах­тар» став во­ло­да­рем пер­шо­го тро­фею но­во­го фут­боль­но­го се­зо­ну в Ук­раї­ні. Свій Су­пер­ку­бок чем­пі­он Ук­раї­ни здо­був за 1230 км від сто­ли­ці Дон­ба­су, у Льво­ві. Під­опіч­ні Мір­чі Лу­че­ску з ра­хун­ком 2:0 пе­ре­мог­ли най­гріз­ні­шо­го су­пер­ни­ка — ки­їв­ське «Ди­на­мо» і збіль­ши­ли ко­лек­цію сріб­них куб­ко­вих чаш до шес­ти. Ста­ло­ся це у фан­тас­тич­но свят­ко­вій ат­мо­сфе­рі, яку ство­ри­ли коман­дам 34347 убо­лі­валь­ни­ків львів­сько­го ста­діо­ну. На ра­до­щах від здо­бу­тої пе­ре­мо­ги ка­пі­тан гір­ни­ків хор­ват Да­ріо Срна піс­ля гри став на ко­лі­на і по­ці­лу­вав фар­то­вий га­зон «Аре­ни Львів».

Перед початком зустрічі проблем більше було у донецького «Шахтаря». Лідери гірників Алекс Тейшейра, Дуглас Коста, Фред, Дентіньо, Ісмаїлі і Феррейра відмовилися летіти з навчально-тренувального збору назад в Україну через напружену ситуацію на Донбасі. У «Динамо» втрат також вистачало. Додаткову відпустку отримав Ленс, відсутній був Велозу, через травму пропускали матч Денис Гармаш і Євген Хачеріді. Втім, навіть такі втрати не завадили командам продемонструвати якісний футбол.

Без­сон­ня так чи інак­ше зна­йо­ме май­же 70% на­се­лен­ня Зем­лі. Не є ви­нят­ком і укра­їн­ці. Звіс­но, осо­бли­во ця проб­ле­ма ак­ту­аль­на ни­ні — три­вож­ні но­ви­ни зі Схо­ду Ук­раї­ни, тра­гіч­ні по­дії у зо­ні АТО, пе­ред­чут­тя но­вих проб­лем у на­шо­му жит­ті не мо­жуть не спро­во­ку­ва­ти по­ру­шен­ня в ді­яль­но­сті ЦНС ба­га­тьох кра­ян. Од­ним із пер­ших про­явів де­пре­сії або пе­ре­вто­ми нер­во­вої сис­те­ми є без­сон­ня.
Звід­ки са­ме у нас ви­ни­кає ця проб­ле­ма та як із нею вес­ти бо­роть­бу? Про це ми ви­рі­ши­ли по­спіл­ку­ва­ти­ся з фа­хів­цем — Ро­ма­ном Су­ли­ком, зна­ним реф­лек­со­те­ра­пев­том, кан­ди­да­том ме­дич­них на­ук і лі­ка­рем ви­щої ка­те­го­рії.

— Що за причини провокують появу безсоння?
— Безсоння, воно ж інсомнія,— стан організму, при якому порушується здоровий сон. Заснути важко, а якщо вдається, то сон триває короткий відрізок часу, і при пробудженні почуття відпочинку відсутнє. Безсоння посідає одне з перших місць у списку питань, з якими люди звертаються до лікаря: мучить безсоння, дає про себе знати невроз або ж соматичне, психічне захворювання.

Наш спів­роз­мов­ник — Пет­ро Олар, кі­но­ре­жи­сер, по­ет, жур­на­ліст, опе­ра­тор. Пра­цю­вав у пре­сі й ме­діа­прос­то­рі на Бу­ко­ви­ні та в те­ле­ком­па­нії «Ос­тан­кі­но» (Мос­ква). За­кор­дон­ний ко­рес­пон­дент Укр­ін­фор­му і На­ціо­наль­но­го ра­діо Ук­раї­ни (1994–2004 рр., Іта­лія та Ва­ти­кан). У 1995 ро­ці за­сну­вав в Іта­лії га­зе­ту «Фо­рум», яка ви­хо­дить до­ни­ні.
Ла­уре­ат пре­мії в га­лу­зі кі­но «Ек­сель­сі­ор-97» (Іта­лія) та Між­на­род­ної пре­мії іме­ні К. Чюр­льо­ні­са (Лит­ва). Ав­тор по­над п’я­ти де­сят­ків до­ку­мен­таль­них філь­мів, п’ять із них від­зна­че­но між­на­род­ни­ми пре­мі­ями. Філь­ми «Спра­га жит­тя» та «Прий­шла до Вас» бу­ло по­ка­за­но на трьох кон­ти­нен­тах у по­над 100 кра­їнах сві­ту.
Пет­ро Олар є ав­то­ром п’я­ти фо­то­книг і чо­ти­рьох по­етич­них збі­рок.

— Пане Петре, яким є Ваш спектр діяльності? До чого Ви дотичні?
— Я дотичний до кардіологічного відділення. От, прибувши з Одеси, заїхав у лікарню, бо моє «залізне» серце дало збій. У мене після клінічної смерті стоїть швейцарський кардіостимулятор, він розладнався і почав видавати замість 70–80 ударів на хвилину 100. Дещо було незручно, стимулятор підкорегували, тепер усе нормально.

Во­ло­ди­мир Ко­зюк. Це ім’я я від­кри­ла для се­бе у сто­лич­но­му Му­зеї «Ду­хов­ні скар­би Ук­раї­ни» кіль­ка ро­ків то­му. Са­ме там про­хо­ди­ла ви­став­ка за­слу­же­но­го ху­дож­ни­ка Ук­раї­ни з Він­ни­ці Во­ло­ди­ми­ра Ко­зю­ка. «Ме­ло­дія прос­то­ру моєї пла­не­ти» — так на­звав ми­тець свою ви­став­ку, на якій пред­ста­вив 68 по­ло­тен.
Ни­ні йо­го ім’я зна­ють не тіль­ки в Ук­раї­ні, а й у сві­ті. Цьо­го ро­ку на Між­на­род­но­му лі­те­ра­тур­но­му кон­кур­сі «Ко­ро­на­ція сло­ва» він вру­чив спе­ці­аль­ний приз пись­мен­ни­ці Жан­ні Ку­яві за ро­ман «Де­ре­во, яке жи­ве в ме­ні».

...Зали музею ніби наповнилися шелестом трав, запахом лісу і води. Мікрофон переходив із рук у руки. Знавці мистецтва і найближчі друзі висловлювали свої думки, захоплення і побажання.
Скульптор Олег Пінчук сказав, що вражений глибиною природи, яка представлена на картинах Володимира Козюка. «Коли я прийшов сюди, то зрозумів, що це дійсно геніальний художник, який уміє передати свої відчуття природи на картинах. Це — унікальний феномен, який росте у прекрасній Вінниці».

Ра­ні­ше ми сприй­ма­ли вій­ну як щось абст­ракт­не, ду­же да­ле­ко. Як яви­ще, що ні­ко­ли і ні­яким чи­ном нас не тор­к­неть­ся. На жаль, сьо­го­дні вій­на за­ві­та­ла до на­шо­го до­му. Від­не­дав­на вже по-ін­шо­му ста­ли сприй­ма­ти­ся ви­ста­ви, при­свя­че­ні во­єн­ній те­ма­ти­ці.
Од­нією з про­від­них ця те­ма ста­ла і в спек­так­лі «Клав­дія Шуль­жен­ко. Ста­ро­вин­ний вальс», прем’­єра яко­го не­що­дав­но від­бу­ла­ся на сце­ні під да­хом На­ціо­наль­но­го ака­де­міч­но­го те­ат­ру ро­сій­ської дра­ми іме­ні Ле­сі Укра­їн­ки.

Це вже третє звернення режисера Ольги Гаврилюк до постатей видатних співаків ХХ століття. Не перший рік популярністю глядачів користуються створені нею постановки «Едіт Піаф. Життя у рожевому світлі» та «Олександр Вертинський. Бал Господній...».
«Я ніколи не мріяла ставити вистави виключно про великих світу цього. Але доля час від часу всміхається мені можливістю зустрічі з кумирами. Є зірки, які не гаснуть ніколи. Вони народжуються серед нас, але якимось дивним чином їм удається почути і заспівати пісні наших сердець, нашої душі.

Се­ре­ди­на лі­та-2014 озна­ме­ну­ва­ла­ся від­рад­ною по­ді­єю у між­на­род­но­му, а точ­ні­ше — ук­ра­їн­сько-аме­ри­кан­сько­му — спів­ро­біт­ниц­тві в ра­кет­но-кос­міч­ній га­лу­зі.

На стартовому майданчику Центру космічних польотів, що на острові Уоллопс, розташованому поблизу Атлантичного узбережжя США, 13 липня було здійснено черговий — уже четвертий за ліком — успішний пуск ракети «Антарес». Її розробником є американська корпорація Оrbital Science Corporation.
Основну конструкцію першого ступеня цього космічного носія створено в Україні — у конструкторському бюро «Південне» імені М. К. Янгеля в Дніпропетровську, а виготовлено в тому ж місті у виробничому об’єднанні «Південний машинобудівний завод» імені О. М. Макарова в кооперації з іншими українськими підприємствами (це, зокрема, харківський «Хартрон-АРКОС», столичний «Київприлад», запорізький «Хартрон-ЮКОМ», чернігівські «Рапід» і «ЧЕЗАРА» тощо).
Як розповіли кореспонденту «Демократичної України» в центрі інформаційних зв’язків конструкторського бюро «Південне», українські фахівці на острівному космодромі Уоллопс брали участь у підготовці ракети-носія «Антарес» до старту і в самому пуску.

На нав­ко­ло­зем­ній ор­бі­ті роз­по­чав до­слід­ниць­ку вах­ту віт­чиз­ня­ний кос­міч­ний апа­рат Ро­ly­ITAN-1 — пер­ший су­пут­ник, ство­ре­ний фа­хів­ця­ми На­ціо­наль­но­го тех­ніч­но­го уні­вер­си­те­ту Ук­раї­ни «Ки­їв­ський по­лі­тех­ніч­ний ін­сти­тут» (НТУУ «КПІ»).

33 су­пут­ни­ки на од­ній ра­ке­ті
РоlyITAN-1 — один із 33 космічних апаратів різних країн, виведених на орбіту конверсійною ракетою-носієм «Дніпро», створеною шляхом модифікації стратегічної міжконтинентальної балістичної ракети РС-20 «Воєвода» (або, за західною індексацією, SS-18 «Сатана») на її цілком мирний варіант, в якому під головним обтічником замість знятого ядерного бойового блока перебувають супутники того чи іншого призначення.

Май­же 80% зем­ле­влас­ни­ків ни­ні зда­ють свої паї в орен­ду. Це за­свід­чу­ють ре­зуль­та­ти со­ціо­ло­гіч­но­го до­слі­джен­ня про­ек­ту USAID «Аг­ро­Ін­вест». Не­що­дав­но в Ки­єві від­бу­ла­ся пре­зен­та­ція но­во­го до­слі­джен­ня про­ек­ту, при­свя­че­но­го ви­вчен­ню до­го­во­рів орен­ди зе­мель сіль­сько­гос­по­дар­сько­го при­зна­чен­ня. Пре­зен­та­ція прой­шла в рам­ках чер­го­во­го за­сі­дан­ня На­ціо­наль­но­го прес-клу­бу з аг­рар­них та зе­мель­них пи­тань.

Роз­мір оренд­них пла­те­жів
Популярність земельної оренди зумовлена багатьма об’єктивними причинами. Одна з них — землевласники здебільшого не мають достатніх коштів для налагодження власного сільгоспвиробництва.
Значна частка мешканців сільської місцевості — люди передпенсійного або пенсійного віку. І це друга вагома причина, яка грає на користь оренди.