Наука і техніка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Березень 19, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 07 Лютий 2020 18:53

Цілеспрямована й скоординована співпраця

Rate this item
(0 votes)

ВЧЕ­НИХ АКА­ДЕ­МІЇ І ТВОР­ЦІВ РА­КЕТ­НО-КОС­МІЧ­НОЇ ТЕХ­НІ­КИ

У Києві відбулося щорічне засідання Координаційної ради з організації спільних робіт, здійснюваних установами Національної академії наук України (НАНУ) та конструкторським бюро «Південне» імені М. К. Янгеля — флагманом вітчизняної ракетно-космічної галузі.

На засіданні Координаційної ради, яке вели перший віце-президент НАНУ академік Володимир Горбулін та генеральний директор КБ «Південне» академік Олександр Дегтярев, було всебічно розглянуто підсумки співпраці вчених академічних інститутів і творців ракетно-космічної техніки у 2019 році й ухвалено план на 2020 рік, що містить чимало завдань подальшої спільної науково-технічної діяльності.

Здобутки-2019
Під час обговорення зазначалося, що завдяки тісній та багатогранній взаємодії, що реалізується вже понад сім років, було здобуто чимало важливих результатів, які сприяють підвищенню ефективності досліджень, конструкторських і технологічних розробок, націлених на створення сучасної ракетно-космічної техніки.
Одними з цікавих та корисних — як для науки, так і для практики — стали результати досліджень, проведених спільно фахівцями КБ «Південне» та вченими Інституту біоорганічної хімії і нафтохімії НАНУ.
Внаслідок цього в академічному інституті у 2019 році було виготовлено першу партію зеленого монопалива, призначеного для використання в рушійних установках невеликих за розмірами супутників класу CubeSat, створюваних у конструкторському бюро «Південне».
Принагідно наголосимо на тому, що термін «зелене» стосовно цього палива означає аж ніяк не його колір, а те, що воно є більш екологічним, тобто менш шкідливим для навколишнього середовища порівняно з деякими іншими різновидами ракетних палив.
За іншою темою торік було проведено випробування першого екземпляра малогабаритного соплового блока (для одного з ракетних двигунів), виготовленого із застосуванням лазерного зварювання.
При виконанні зварювальних робіт за цією технологією використано обладнання і оснащення, спроєктовані й виготовлені у дослідному конструкторсько-технологічному бюро Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона.
Спільно з науковцями Інституту надтвердих матеріалів дніпровські творці ракетно-космічної техніки на плоских зразках, зроблених з алюмінієвих сплавів, відпрацювали технологію виконання зварних з’єднань методом зварювання тертям із перемішуванням.
Разом з ученими Інституту проблем міцності фахівці КБ «Південне» здійснили дослідження, спрямовані на визначення міцності та стійності використовуваних у ракетно-космічній техніці оболонкових конструкцій, зроблених із шаруватих композиційних матеріалів і випробуваних в умовах нерівномірного нагрівання та дії статичних навантажень.
А вчені Інституту хімії поверхні створили призначені для різних виробів ракетно-космічної техніки багатофункціональні покриття, які мають радіопоглинаючі властивості.
Можна також відзначити спільні роботи за проєктом «Аерозоль-UA»: у Головній астрономічній обсерваторії НАНУ створюється апаратура для дослідження характеристик аерозольного складу земної атмосфери, а в КБ «Південне» — супутник YuzhSat-1, одне з призначень якого — стати космічною платформою для забезпечення функціонування згаданої науково-дослідної апаратури на навколоземній орбіті.
Перелік таких прикладів плідної співпраці можна значно продовжити. Крім уже згаданих нами інститутів Національної академії наук України, у спільних із конструкторським бюро «Південне» дослідженнях, експериментах, технічних і технологічних розробках за тим чи іншим тематичним напрямом беруть активну участь ще багато найрізноманітніших за їхнім профілем установ НАНУ.
Співробітництво у 2019-му не обмежувалося лише спільними дослідженнями за різними напрямами, а охоплювало й інші його форми. Зокрема, на засіданні Координаційної ради та у прийнятому нею рішенні було відзначено позитивний досвід роботи проведеної у Дніпрі в грудні минулого року актуальної за тематикою науково-практичної конференції «Сучасні розрахунково-експериментальні методи визначення характеристик ракетно-космічної техніки», співорганізаторами якої стали КБ «Південне» разом із Національною академією наук та Державним космічним агентством України.
Ця конференція, як наголосив голова її програмного комітету — генеральний директор КБ «Південне» академік Олександр Дегтярев, стала майданчиком для дискусій і професійної взаємодії провідних фахівців галузі, сприяла оперативному обміну досвідом та інформацією, зміцненню існуючих і встановленню нових зв’язків, а також дала можливість для обговорення проблематики наукових досліджень й інноваційних розробок та опрацювання планів на майбутнє.

Вулиця з двостороннім рухом
Ми невипадково застосували у підзаголовку цього розділу нашої публікації порівняння такої співпраці з вулицею з двостороннім рухом. Адже йдеться не тільки про те, що КБ «Південне» отримує від інститутів НАНУ різноманітні результати наукових досліджень та технічних і технологічних розробок, спрямовані на використання їх згодом при створенні ракет-носіїв, космічних апаратів, ракетних двигунів, систем управління тощо.
Водночас і реалізація в інститутах НАНУ відповідних завдань, ініційованих конструкторами ракетно-космічної техніки, спонукає вчених академічних установ не тільки на суто прикладні дослідження, а й на вирішення проблем фундаментальної науки.
До речі, принцип «вулиця з двостороннім рухом» відображає у цьому взаємокорисному співробітництві як безпосередньо певні спільні роботи і отримані в них результати, так і аспекти їхнього фінансового забезпечення.
Адже не є секретом, що в Україні фінансування з державного бюджету вітчизняної науки — як академічної, так і відомчої — формується, на жаль, в обсягах, м’яко кажучи, набагато менших від хоча б мінімально достатніх для їхнього повсякденного функціонування і необхідного розвитку.
Такий сумний та гіркий стан справ щодо держбюджетних асигнувань створює суттєві проблеми і для Національної академії наук України та її інститутів, і для КБ «Південне» (яке, нагадаємо, є держпідприємством зі стовідсотковою державною власністю).
До того ж у затвердженому Верховною Радою України державному бюджеті на 2020 рік коштів на космічну програму взагалі зовсім не виділено (тобто — прописом — нуль).
Та й сама чергова (шоста за ліком) розрахована на п’ять років Державна цільова космічна програма не була схвалена парламентом різних скликань — ані починаючи з 2018-го (попередня п’ята програма завершилась у 2017 році), ані з 2019-го, ані з 2020-го.
Це, на жаль, красномовно свідчить про реальне (не на словах, а на ділі) ставлення державної влади в нашій країні до такої важливої для України високотехнологічної галузі, як космічна...
Тому і конструкторське бюро «Південне», і наукові установи змушені для фінансування виконуваних ними разом робіт вишукувати, як то кажуть, внутрішні резерви з обох сторін співробітництва.
Так, на засіданні Координаційної ради було зазначено, що у 2019 році обсяг фінансування спільних із НАНУ робіт із боку КБ «Південне» становив понад 10 мільйонів гривень.
Прагнуть не залишатись у боргу і академічні наукові установи НАНУ. Зокрема, Координаційна рада у своєму рішенні рекомендувала, щоб наукова рада «Цільової комплексної програми НАНУ з космічних досліджень на 2018–2022 рр.» та наукова рада цільової комплексної програми «Надійність і довговічність матеріалів, конструкцій, обладнання, споруд» сприяли виділенню фінансування, необхідного для виконання досліджень за найважливішими напрямами співпраці Національної академії наук України з КБ «Південне».

Плани-2020: завдання на завтра й на перспективу
В ухваленому Координаційною радою плані спільної науково-технічної діяльності конструкторського бюро «Південне» і установ НАНУ на 2020 рік міститься чимало згрупованих за дев’ятьма основними тематичними напрямами різноманітних завдань, які зі зрозумілих причин їхньої кількості навіть перелічити тут неможливо — тож наведемо лише кілька прикладів.
Зокрема, фахівці КБ «Південне» і науковці Інституту технічної механіки розроблятимуть методичне забезпечення для оцінки керованості ракетних об’єктів різного призначення на різних ділянках аеробалістичних траєкторій, а також льотно-технічних характеристик ракет і програм управління ними.
Фахівці з тих самих двох установ-партнерів займатимуться математичним моделюванням процесів, які відбуваються у системі живлення ракетного двигуна і в системі управління рухом верхнього ступеня створюваної нині у Дніпрі ракети-носія «Циклон-4М».
Спільно з ученими Інституту проблем машинобудування НАНУ творці ракетно-космічної техніки здійснюватимуть розробку методики моделювання теплових процесів, що відбуваються у бaку, де міститься один із компонентів ракетного палива — його окислювач (рідкий кисень).
Фахівці науково-інженерного центру «Матеріалообробка вибухом» Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона та їхні колеги з одного з підрозділів КБ «Південне» розроблятимуть і виготовлятимуть дослідні зразки детонуючих подовжених зарядів для маршового твердопаливного ракетного двигуна.
Науковці з Інституту електронної фізики, що в Ужгороді, проводитимуть випробування зразків бортової радіоелектронної апаратури супутника YuzhSat-1, створюваного у КБ «Південне», — з метою визначення її стійкості в умовах впливу космічних випромінювань, які очікуються на різних навколоземних орбітах.
А в Інституті фізики напівпровідників НАНУ розроблятимуть та випробовуватимуть елементи дослідних зразків малогабаритних швидкодіючих датчиків тиску для потреб ракетно-космічної техніки.
...У плані науково-технічного співробітництва — 2020 — не лише завдання, орієнтовані за їхньою потребою, так би мовити, «на завтра», але й ті, що спрямовані на більш віддалену перспективу, однак для якої передпроєктні пророблення здійснюються вже нині, аби мати вагомий заділ на майбутнє.
Один із напрямів таких спільних досліджень фахівців КБ «Південне» і вчених із різних академічних наукових установ — проведення комплексу підготовчих робіт щодо створення Місячної промислово-дослідницької бази (зрозуміло, що для цього буде потрібна широка міжнародна кооперація).
За цим напрямом спільних робіт в Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона здійснюватимуть варіантне опрацювання конструктивних рішень щодо перетворюваних оболонкових конструкцій (тобто таких, які із Землі на Місяць транспортуватимуть у складеному вигляді, а там розгортатимуть) — для населених службових модулів, з яких складатиметься майбутня Місячна промислово-дослідницька база.
Інститут проблем машинобудування НАНУ планує спільні з КБ «Південне» дослідження, спрямовані на розвиток технологій водневої енергетики — для її можливого використання у складі системи енергозабезпечення Місячної бази.
Інститут термоелектрики НАНУ розроблятиме сонячні термоелектричні генератори, які будуть здатні виробляти електроенергію на поверхні Місяця.
А дослідження вчених Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАНУ націлено на вивчення впливу на організм людини факторів космічного польоту і умов перебування на Місяці та розробку експериментальної моделі створення гіпогравітації (тобто зниженої гравітації) в наземних умовах: адже, як відомо, сила тяжіння на Місяці у кілька разів менша, ніж на Землі.

Вадим ФЕЛЬДМАН

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».