Економіки азійських країн, що розвиваються, теж продемонстрували високі результати. Однак поки економіка Китаю та більшості держав Південно-Східної Азії зростають, країни Південної Азії та Монголія, яка застигла на 104 місці, мають низькі показники. У кінці рейтингу значаться африканські Чад і Гвінея.
Глобальний рейтинг конкурентоспроможності складається вже понад десять років. Місце держави в ньому визначається за дванадцятьма критеріями, серед яких інфляція, макроекономічне середовище, розвиток і розміри фінансового ринку, рівень розвитку бізнесу, інновації, охорона здоров’я, зайнятість населення, спеціальна і вища освіта.
За деякими показниками Україна у рейтингу вище свого 79 місця. Приміром, за охороною здоров’я, початковою освітою наша країна посідає 45 місце, а за вищою освітою — 35-те. Водночас через інфляцію зростає держборг, тож за макроекономічними показниками Україна на 134 місці. За розвитком фінансового ринку — 121 місце, за бізнес-кліматом — 91-ше.
Вітчизняні експерти зауважують, що розраховуючи показники конкурентоспроможності, слід би враховувати сучасні реалії. Війна на Донбасі не дозволяє Україні поліпшити свої позиції в глобальному рейтингу. Тож перш за все мають закінчитися воєнні дії на сході країни і зменшитись воєнні ризики, які на сьогодні надто високі й нівелюють інвестиційну привабливість України.
На розвиток бізнесу в нашій державі впливає боротьба з корупцією, впровадження економічних реформ. Якщо проводитимуться реформи, то у 2016 році можна очікувати поліпшення позицій України в глобальному рейтингу конкурентоспроможності.
КОНЦЕПЦІЇ
Чиновники вже не один рік намагаються детінізувати економіку, вивести заробітну плату з тіні. Через високий податковий тиск нині роботодавцям вигідніше платити зарплату найманим працівникам у конвертах.
Щомісяця українці, які працюють офіційно, разом із зарплатою отримують складну калькуляцію нарахованого і чистого заробітку. Нерідко ці суми суттєво відрізняються одна від одної, податкові відрахування з’їдають чимало зароблених коштів. Це відбиває бажання у працюючих і працедавців отримувати і платити винагороду за працю чесно.
В Україні понад 50% ВВП перерозподіляється через фіскальну систему. Це знекровлює економіку і сприяє тінізації зарплат, кажуть експерти. Всі попередні спроби кардинально змінити неефективну податкову систему зазнавали фіаско. Податкова реформа — одна з головних у країні, адже стосується кожного українця. Від того, наскільки успішно вона впроваджуватиметься, залежатиме подальша доля держави.
Нещодавно уряд, Комітет Верховної Ради з податкової і митної політики й громадські експерти презентували свої концепції реформи фіскальної системи. Нині ж спільна робоча група має звести в єдиний, прийнятний для всіх документ ідеї податкової лібералізації.
Серед найсміливіших і найбільш дискусійних пропозицій — звільнення від оподаткування мінімальної зарплати, об’єднання податку на доходи фізосіб і єдиного соцвнеску в один податок, ревізія спрощеної системи оподаткування і можливість списання частини податку підприємцям у рахунок інвестиційного кредиту.
Філософія трьох податкових концепцій полягає у зменшенні податкового навантаження на фонд заробітної плати та запровадження однакових і зрозумілих для платників податків ставок. Ідея Мінфіну — чотири «двадцятки»: кожен із чотирьох основних податків — податок на доходи фізосіб, податок на прибуток підприємств, єдиний соцвнесок, ПДВ — має дорівнювати 20%.
Єдиний соцвнесок пропонується зменшити з 1 січня 2016-го вдвічі — з 41 до 20%. А з першого січня 2018-го об’єднати єдиний соцвнесок та податок на доходи фізосіб і встановити ставку цього об’єднаного податку на рівні 20%. Для Мінфіну це дуже радикальний крок, адже суттєво зменшаться надходження до держбюджету, тож доведеться шукати компенсатори. До того ж не можна передбачити, як платитиметься цей внесок. Нині за рахунок єдиного соцвнеску Пенсійний фонд поповнюється на 5 млрд грн.
У Мінфіні нагадують, що в березні розробили стратегію податкової реформи, створили відкриту платформу для обговорення податкових проблем і креативних ідей із удосконалення фіскальної системи від експертів, науковців, економістів, інвесторів, підприємців, бухгалтерів, громадських експертів, представників профільних асоціацій.
ПРИЧИНИ І ПОБАЖАННЯ
Чиновники намагалися зрозуміти, що найбільше турбує бізнес і заважає розвиватись економіці. Найбільше підприємці скаржаться на високе податкове навантаження на фонд заробітної плати. Це мотивує їх видавати зароблене працівникам без оподаткування або застосовувати інші механізми зменшення фіскального тиску.
Турбує бізнес і неповернення ПДВ, переплата податку на прибуток, непрозоре адміністрування податків, відсутність електронних сервісів при сплаті податків, нереформованість фіскальної служби. Підприємці хочуть стабільних податкових правил, аби була змога планувати свою діяльність, розвиватися, створювати робочі місця. У Мінфіні запевняють, що взяли до уваги побажання бізнесу і всіх учасників обговорення податкової реформи. Тож в основі її концепції — принципи простоти, рівності, справедливості.
Реформа передбачає ліквідацію пільг, в тому числі спецрежиму оподаткування для аграріїв і тимчасову відмову від 7% зменшення оподаткування для фармацевтів. Планується переглянути спрощену систему оподаткування, відлучити від неї підприємців, які досягли річного обороту у 20 млн грн. Це вже не малий бізнес. Для нього податкове навантаження доведеться трохи збільшити.
У Мінфіні погоджуються з тим, що малому і середньому бізнесу необхідний доступ до фінансових ресурсів, навчання. З цим пообіцяли допомогти іноземні партнери — в наступному році ЄС виділить гроші на розвиток і навчання таких підприємців.
При розрахунку дефіциту держбюджету враховано, що на сьогодні є заборгованість із повернення ПДВ у 20 млрд грн та 27 млрд грн переплати на прибуток підприємств. Бізнес вимагає повернути ці гроші.
ЗАУВАЖЕННЯ
Експерти зауважують, що радикальна частина нової реформи, яка пропонується Мінфіном, була проведена рік тому. За зменшення навантаження на фонд оплати праці і єдиного соцвнеску нардепи проголосували 28 грудня 2014-го. Всі інші пропозиції піднімають фіскальне навантаження, зокрема податок на прибуток підприємств зростає з 18 до 20%. Податок на доходи фізосіб з 15 та 17% до 20%.
Для того, аби податкова реформа була успішною, треба реформувати фіскальну службу. Нині 80% держбюджету формує 1,5 тис. компаній, їх обслуговує вісім офісів великих платників податків. Виникає логічне запитання — навіщо в маленьких містечках працюють податкові інспектори?
Була ідея залишити їх лише на обласному рівні. Вони не потрібні малому і середньому бізнесу, бо він не є точкою ризику для державного бюджету. Малим і середнім підприємцям треба дати можливість подавати електронні звіти, отримувати податкові консультації телефоном. Звільнені працівники фіскальної служби у маленьких містечках можуть стати підприємцями і надавати якісний сервіс платникам податків.
Говорили, що до кінця 2015-го фіскальну службу зменшать на 20%. Цього мало, вважають експерти, ще є великі резерви для скорочення митарів. Доцільно ліквідувати й податкову міліцію, яка налічує 6 тис. працівників. Торік вона відкрила 2 тис. кримінальних справ за порушення податкового законодавства. До суду направлено лише 49.
ІДЕЇ
У профільному комітеті Верховної Ради підтримують ідею так званого розподіленого прибутку. Це коли податок на прибуток сплачується з коштів, які вже розподілені у вигляді дивідендів. Прибуток — єдиний ресурс, за рахунок якого можуть розвиватися вітчизняні підприємства, адже кредити та інвестиції залучити складно.
Якщо залишити прибуток бізнесу, держава від цього лише виграє, отримавши додаткові надходження до бюджету — підприємства інвестуватимуть гроші у створення робочих місць, працівники платитимуть зарплатні податки, підприємства — ПДВ.
Нардепи з профільного парламентського комітету нагадують, що досвід інших держав, зокрема Грузії, свідчить, що заохотити платити податок на доходи фізосіб, вивести зарплату з тіні можна за рахунок кардинального зменшення податкових ставок. І радять відмовитися від єдиного соцвнеску, встановивши спочатку 30% податку на зарплату і впродовж двох років зменшити його до 20%.
Деякі депутати радять вже зараз об’єднати податок на доходи фізосіб та єдиний соцвнесок і його ставку поступово опускати — у наступному році до 29%, у 2017-му — до 25%, у 2018-му — до 20%.
Ще радикальніша пропозиція у експертів Реанімаційного пакету реформ — уже з наступного року зменшити ставку єдиного зарплатного податку до 20%. Мовляв, роботодавцям, які звикли роками виплачувати зарплату у конвертах, потрібні нестандартні податкові стимули для виходу з тіні.
Експерти запевняють: пенсіонерам, багатодітним родинам та іншим соціально вразливим категоріям населення стрімкої податкової реформи боятися не варто. Податкові компенсатори в бюджеті є і без пільговиків, зокрема й серед неефективних податкових відрахувань. Тож варто переглянути діяльність Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві, адже 80% його виплат, гроші на які збирає вся держава, йде на дві галузі — вугільну і металургійну. Тому варто ліквідувати такий фонд і зобов’язати тих, хто має ризиковане виробництво, страхувати своїх працівників у страхових компаніях. Не потрібний і Фонд із тимчасової втрати працездатності.
СТИМУЛИ
Законопроект податкової реформи в редакції Мінфіну зорієнтований на великий бізнес, вважають експерти. Оподаткування за принципом чотирьох або трьох двадцяток справді трохи зменшить податковий тиск на великі компанії. А малий і середній бізнес ще більше дистанціюється від держави. І це при тому, що, за розрахунками МВФ, зараз 50% українців працюють у тіні. За деякими даними, цей показник більше, ніж 70%.
Значно кращим стимулом для дрібних підприємців міг би стати пільговий режим оподаткування на три-п’ять років за єдиною податковою ставкою, переконані експерти. Приміром, 10% з обороту і зобов’язання від бізнесу вивести ринок із тіні. Це принесе додатково 80 млрд грн до держбюджету.
До речі, спрощена система оподаткування стала однією з найбільш дискусійних тем податкової реформи. Мінфін пропонує зберегти її лише для підприємців-фізосіб і для компаній з оборотом до 2 млн грн на рік. Решті, а нині до спрощенців належать і підприємства з виторгом у 20 млн грн на рік, доведеться перейти на загальну систему оподаткування.
Нині на єдиному податку працює майже 1 млн суб’єктів господарювання. При цьому лише незначний відсоток спрощенців третьої групи становлять підприємства з великим обігом капіталу, яким вигідно у такий «спрощений» спосіб ухилятися від сплати податків.
На думку експертів, скасування спрощеної системи оподаткування не вирішить проблем приховування грошей, бо за нинішнього законодавства для цього є багато інших схем. Тож треба створити умови, коли працівнику прозоро платити податки буде вигідніше, ніж ухилятися від них.
Зберегти спрощену систему оподаткування для малого і середнього бізнесу закликав і Президент Петро Порошенко. Оподаткування всіх чотирьох груп спрощенців — від підприємців-фізосіб до великих агрохолдингів — виписані у проекті податкових змін профільного парламентського комітету.
Нині багато підприємств воліють віддати більше державі за спрощеною системою, ніж сплатити менший податок за загальними правилами. Підприємців відлякує складна загальна система оподаткування і порядок визначення доходів. Їм зручніше платити податок з усього обороту за спрощеним механізмом.
Загалом, на думку експертів, Україні варто перейти від оподаткування праці до оподаткування капіталу. Це допоможе поетапно вивести економіку з тіні і зберігати критичний рівень надходжень до держбюджету. За даними Мінфіну, нині бюджетна діра сягає 135 млрд грн.
Урядовці й депутати такий капітал уже шукають. Зокрема, пропонують поширити чинний транспортний податок на всі автомобілі віком до п’яти років і запровадити підвищений податок на авто класу «люкс», незалежно від об’єму двигуна. Підвищені ставки податку на нерухомість, імовірно, чекають на власників занадто просторих квартир і будинків.
Серед інших джерел компенсації зменшення основних податків Мінфін розглядає реформування Пенсійного фонду і конфіскацію активів режиму Януковича. Утім, у відомстві визнають, що для цього, очікуваного суспільством рішення, знадобиться тверда політична воля.
Елла НОВАК
