Представники тютюнової, металургійної, газовидобувної галузей заявляють, що новації підсилюють фіскальний тиск на платників податків, погіршують інвестиційний клімат, можуть призвести до катастрофічних наслідків у підприємницькій діяльності, закриття підприємств, скорочення робочих місць, до колапсу в економіці й зменшення податкових надходжень до держбюджету.
Тож підприємці просять Президента України заветувати цей закон. Чи обґрунтовані їхні побоювання?
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової, митної політики Данило Гетьманцев зазначає, що експерти й бізнесмени, які уважно прочитали 300 сторінок законопроєкту, фундаментально проаналізували податкові зміни, говорять, що закон містить багато позитивних змін.
І це не тільки збільшення лімітів для ФОПів. Зокрема, для І групи — з 300 тис. грн до 1 млн грн, ІІ — з 1,5 млн до 5 млн грн, ІІІ — з 5 млн до 7 млн. ФОПи, які працюють за спрощеною системою оподаткування, зможуть зберігати податкові ставки у межах підвищених річних лімітів.
Попередні норми діяли 5 років. За цей час нацвалюта девальвувала, мінімальна зарплата, податки для спрощенців зросли. Тож ліміти треба було збільшувати вже давно.
Розвитку вітчизняної промисловості сприятиме введення прискореної амортизації для нових основних засобів виробництва, придбаних підприємствами. Фактично усувається оподаткування інвестицій податком на прибуток, що практикувалося протягом усієї незалежності України.
Відтак підприємства не повинні будуть поступово відносити вартість новопридбаного устаткування на товаровиготовлення, а зможуть одразу списати її на свої витрати з придбання устаткування й не платити податку на прибуток.
Підприємства, які мають річний оборот до 40 млн грн, звільняються від врахувань податкових різниць. Уперше за роки незалежності України на державу покладається реальна відповідальність перед платниками податків у вигляді штрафів, відшкодувань шкоди, нанесеної платникам податків, яких притягатимуть до відповідальності лише за винне правопорушення, тобто за ухилення від оподаткування.
Донедавна платників податків притягали до відповідальності незалежно від розміру вини, тобто застосовувався метод усіченого складу правопорушення, який не відповідає світовій практиці. У законі прописано норми, спрямовані на протидію ухиленню від оподаткування з використанням юрисдикцій із низькими податками.
Великий бізнес часто ухиляється від вітчизняного оподаткування, переводячи прибутки, отримані на території України, за кордон — у країни, де податки менші чи їх узагалі немає. Такі схеми практикуються і в інших державах. Але чому наші підприємці повинні мати можливість використовувати офшорні схеми, коли наша країна воює?
Данило Гетьманцев вважає, що деофшоризація — правильний шлях. Підприємці мають проконсультуватися з юристами і зрозуміти, що нічого поганого у новому законі немає. Він обмежує ухилення великого бізнесу від оподаткування, протидіючи розмиттю податкової бази, коли бізнес виводить капітал за кордони України без сплати податків.
Компроміс
У початковій редакції законопроєкту передбачалося скасування стимулюючої ставки рентної плати за видобуток газу з нових свердловин, завдяки якій приватні компанії заклали майже 70 нових свердловин, третина з яких глибокі й потребують значних інвестицій. До фінальної редакції законопроєкту, проголосованої в цілому, ця норма не увійшла.
Податковий Комітет пропонував збільшити на 50% ренту на видобуток залізної руди, бо не може бути у країні, яка воює, найменша ставка на її видобуток. Учасники ринку й експерти попереджають, що за суттєвого підвищення ренти наші металурги програватимуть конкуренцію на світовому ринку, у тому числі Росії. За їхніми оцінками, Україна може втратити кожне третє робоче місце у гірничо-видобувному комплексі.
Це активізує трудову міграцію, держбюджет недорахується мільярдів гривень і валютних надходжень від експорту металургійної продукції. Експорт руди може скоротитися на 70%, внаслідок чого валютні надходження зменшаться на 30%.
До того ж залізнична галузь утратить 40% обсягів вантажоперевезень. У результаті законопроєкт ухвалили з компромісними рентними ставками, уряд пообіцяв продовжити обговорення їх розміру з підприємцями.
Данило Гетьманцев зауважує, що у світі спостерігається падіння вартості руди й металу, тож зменшуються прибутки наших металургійних підприємств. Позаторік вони заробили 1,5 млрд дол., торік прибутки були меншими, цьогоріч, очевидно, будуть ще скромнішими, адже залежать від вартості руди на світових ринках. Уряд не зробив надто обтяжливим оподаткування для металургів, лише підвищив рентні ставки на руду до рівня інших країн.
Аналогічно вчинив і з тютюновою галуззю, бо це не та галузь, яку треба стимулювати до швидкого розвитку, аби українці більше курили і втрачали здоров’я. Щоб іноземні виробники не тікали з України, треба вводити рівні ставки на різні види тютюну. У нас айкоси обкладають акцизами в 3,5 раза меншими за акцизи на сигарети з фільтром, сигарили теж скромніше оподатковуються. Рідкий тютюн використовується без оподаткування.
Тож уряд вирішив зрівняти всі ставки на різні види тютюнової продукції й підняти їх до рівня сигаретних із фільтром. Це відповідає державним інтересам. Норми з оподаткування тютюну і нікотиномістких виробів набирають чинності з 1 січня 2021 року.
Зокрема, тютюномісткі вироби для електронагріву (стіки), які класифікувались у товарній групі «Тютюн і замінники тютюну» й оподатковувалися ставкою у 949,8 грн за 1 кг, обкладатимуться акцизом як товарна група «Тютюномісткі вироби для електронагріву» й оподатковуватимуться ставкою у 1456,33 грн за 1 тис. штук у 2021-му зі щорічним підвищенням ставки на 20% до 2516,54 грн у 2024-му.
Компанії-виробники поки не готові назвати конкретні цифри підвищення вартості продукції на роздрібному ринку. Крім того, вводиться позначка «електронна сигарета» і «рідини, які використовуються в електронних сигаретах» з установленням для останніх з 2021-го ставки податку у 3 тис. грн за 1 л.
За новими вимогами місткості з рідиною, яка використовується в електронних сигаретах, мають маркуватись акцизними марками.
Побоювання
Деякі експерти стверджують, що через 9 місяців після введення норм закону в дію надходження до бюджету зменшаться. До того ж у законі прописано так звану ділову мету, за якою податковий інспектор на око визначатиме, була у тієї чи іншої оборудки ділова мета чи такої не було.
Якщо підприємець не погоджується з визначенням, може звертатися до адмінсуду з оскарженням. У наших реаліях це складно. До того ж розширюються корупційні можливості для нечесних податківців.
І ще фіскали зможуть на око визначати, чи був злий умисел у податковій помилці, чи його не було. Якщо не було, виписується 20% штрафу, був — 200%. Тож закон розширює можливості для корумпованих податківців активно «доїти» бізнес. А у податкових консультантів додасться роботи й гонорарів.
Чимало експертів кажуть, що в офшорах бізнес ховає свої статки, бо там вони краще юридично захищені. Є й прагматичні моменти, не пов’язані з ухиленням від оподаткування. Тож не варто надто тиснути на вітчизняний бізнес, аби той відмовився від офшорів, поки в Україні не запрацювала нормальна судова система. Коли така з’явиться, бізнес не користуватиметься офшорними схемами, бо у нас будуть кращі умови для розвитку підприємництва і захисту прав власності.
Благодійність
А тим часом громадські активісти разом з іноземними партнерами, USAID розробили Концепцію запровадження відсоткової філантропії в Україні. Її суть полягає в тому, що платник податку на доходи фізосіб (ПДФО) має право переадресувати певний, установлений законом, відсоток свого податку, уже сплаченого до відповідного бюджету, на суспільні потреби — до організації, яка займається вирішенням суспільної проблеми.
Таким чином громадяни братимуть участь в адмініструванні частини свого податку замість держструктур, впливатимуть на прийняття державних і управлінських рішень.
Суспільні потреби й отримувачі такого відсотка в багатьох країнах визначені законом за існуючими пріоритетами, доцільністю й сформованою системою суспільно-корисних інституцій.
Цей механізм надання коштів не є основним джерелом фінансування певних інституцій, однак він є ефективним засобом залучення широких верств населення до підтримки розвитку громадянського суспільства й формування громадянської відповідальності.
Досвід зарубіжних країн (Угорщини, Словаччини, Литви, Польщі, Румунії, Італії) свідчить про велику кількість переваг від запровадження відсоткової філантропії. Адже через таку «благодійність» люди не тільки долучаються до фінансової підтримки відповідних бенефіціарів, а й впливають на те, що відбувається в їхніх містах, селищах, селах.
До речі, мешканці країн, де діє відсоткова філантропія, роблячи відповідну відмітку на користь неурядових організацій у податкових документах, часто називають це пожертвами і вважають свої дії благодійністю.
Країни-учасниці відсоткової філантропії запровадили різні системи її реалізації. В оригінальній італійській моделі otto per mille бенефіціарами є церкви. Пізніше Італія використовувала цю модель для інших організацій, зокрема некомерційних і політичних партій.
В Угорщині закон про впровадження відсоткової філантропії діє з 1996 року. Фізособи — платники ПДФО під час подачі річної декларації можуть самостійно або через роботодавців перерахувати 1% свого податку громадській неприбутковій організації чи церкві.
З 2002 року 1% ПДФО здатні спрямувати неприбутковій організації, яка реєструється нотаріусом як отримувач, мешканці Словаччини. Фізособи-резиденти, а також іноземці з литовськими доходами можуть віддавати 2% ПДФО усім неприбутковим недержавним і бюджетним організаціям (школам, лікарням і т. п.).
Поляки з 2004-го впродовж року з подальшим звітуванням до податкової інспекції й поверненням сум податку налаштовані віддати 1% податку організації зі статусом суспільно-корисної (крім державних, політичних і спортивних).
Українці вже більше 10 років намагаються створити законопроєкт для запровадження відсоткової філантропії. Нині краудфандінг (фінансування громадою) в нашій країні не завжди є безпечним (розповсюджене шахрайство зі збором коштів у бокси чи на картку). Благодійність через відсоткову філантропію, коли гроші людей спрямовують перевіреним організаціям, є безпечною.
Після подій 2014 року кількість коштів, які українці віддають на благодійність, зросла. Однак у відсотковому співвідношенні до цих пір ще є недостатньою. До того ж маємо низький рівень залучення українців до громадської діяльності — лише 7,5% (готові віддавати частину своїх податків на діяльність громадських організацій 42% українців).
Вигоди
Якщо в нашій країні запровадити відсоткову філантропію, то більше фінансових можливостей буде у громадських організацій, благодійних фондів для своєї діяльності, для покращення життя громадянського суспільства, запевняють експерти Центру демократії та верховенства права.
До того ж такий інструмент сприятиме податковій просвіті людей, оскільки вони розумітимуть, куди і на що йдуть їхні податки, скільки коштів вони витрачають на своє життя і як ними розпоряджаються. Це позитивно впливатиме на фінансову освіченість наших співгромадян.
Якщо інструмент буде запроваджено через електронний кабінет платника податків, то українці частіше ним користуватимуться і це додаватиме популярності електронному врядуванню в країні. В результаті відсоткова філантропія консолідуватиме суспільство, підвищуючи довіру громадян до неприбуткових організацій, у тому числі активізуватиме благодійність серед населення.
Для впровадження відсоткової філантропії треба визначити, хто стане її бенефіціарами, яким буде розмір благодійного відсотка, як людина зможе його перерахувати неприбутковій організації, що має зробити організація, аби отримати гроші, як активізувати інформаційну політику, аби українці дізналися про новий механізм філантропії.
Експерти Центру вважають, що відсоткову філантропію слід поширити на громадські організації, створені за Законом «Про громадські об’єднання», а також на благодійні фонди, утворені за Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Оптимальним для України є встановлення відсоткової філантропії у розмірі 2% від сплаченого ПДФО за прикладом Литви та Румунії. Людина у своєму електронному кабінеті позначатиме організацію, а держава автоматично перераховуватиме відсоток податку 1 раз на квартал або раз на рік.
Бажано створити можливості, аби організація могла на своєму сайті встановити електронний модуль, у якому людина почне оформлення відсоткової філантропії, а пізніше буде спрямована до електронного кабінету платника для завершення операції.
Не варто прив’язувати механізм відсоткової філантропії до подачі річної податкової декларації, вважають експерти. Це не сприятиме його розповсюдженню. Аби популяризувати новий механізм, необхідно запустити спільну комунікаційну й піар-кампанію держави, громадських організацій та благодійних фондів на національному і регіональному рівнях.
Важливо інформувати людей та організації про те, навіщо цей механізм і як він працюватиме.

Олена КОСЕНКО