Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Згідно з рекомендаціями ООН переписи населення у більшості країн світу проводять раз на десять років. Їхні дані є унікальним соціально-демографічним джерелом, яке дає змогу отримати найдетальнішу інформацію щодо різноманітних характеристик населення як на загальнодержавному та регіональному рівнях, так і на міжнародному.
Результати перепису вкрай необхідні для прогнозування і управління соціально-економічним розвитком країни, для планування та реалізації бюджету, здійснення соціально-демографічної політики і регулювання міграційних процесів.
Нові наукові дослідження відкривають несподівані знахідки, зокрема можливість виявляти ракові пухлини молочної залози за допомогою смартфон-технології.
Відомо, що смартфон інтерпретує мову користувача, а також знаходить та ідентифікує обличчя. Зараз його можуть застосовувати в абсолютно іншій сфері — ідентифікації ракової пухлини молочної залози.
Цікаво, що при порівнянні з результатами інших патологів виявилося, що ця технологія диференціювала пухлини низького, середнього і високого класу із 82-відсотковою точністю. При цьому патології були точними у 89% випадків.
У Каліфорнії створено перший у світі сканер усього тіла EXPLORER. Він створює тривимірну картину за лічені 20 секунд і також є першим, що сканує весь об’єкт у 3D одночасно. Цей пристрій створювали більше десяти років.
Його винахідники, серед яких професор Саймон Черрі і професор Ремсі Бадаві з Каліфорнійського університету Девіса, стверджують, що він зможе показати все, у тому числі поширення раку і відстеження інфекції. При цьому машина працює набагато швидше, якісніше і безпечніше, ніж існуючі ПЕТ і КТ.
У наш час із неймовірною швидкістю розвивається технічний прогрес. Насамперед досягнення науки і техніки призначені для полегшення життя людини.
Але разом із цим стали дуже помітними наслідки сидячого способу життя. Тепер рідко можна побачити, як активно рухаються діти — вони більшу частину часу проводять за комп’ютером.
4 ГРУДНЯ — 55 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СЕРГІЯ НАЗАРОВИЧА БУБКИ (1963), СВІТОВОГО РЕКОРДСМЕНА
ЗІ СТРИБКІВ У ВИСОТУ, ПРЕЗИДЕНТА НАЦІОНАЛЬНОГО ОЛІМПІЙСЬКОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ
Навряд чи знайдеться людина в Україні та й у цілому світі, яка може відповісти: «Я не знаю Бубку!» Але ніхто їй не повірить. Чому ж так сталося? Давайте з’ясуємо.
Сергій Бубка народився 4 грудня 1963 року в Луганську. Він є далеким родичем митрополита Іларіона (Івана Огієнка).
Їхній предок козак Максим Огієнко у часи Коліївщини (1768 рік) став одним із ватажків антипоміщицького Кліщинського повстання (1767–1770 роки) (село Кліщинці Лубенського полку — тепер Чорнобаївського району Черкаської області).
3 ГРУДНЯ — 40 РОКІВ ВІД ДНЯ СМЕРТІ ІВАНА
ПЕТРОВИЧА КАВАЛЕРІДЗЕ (1887–1978), УКРАЇНСЬКОГО СКУЛЬПТОРА, КІНОРЕЖИСЕРА, ДРАМАТУРГА
Народився Іван у селянській сім’ї Килини Луківни Кухаренко та Петра Васильовича Кавалерідзе (Кхварідзе) — сина Васо Кхварідзе, нащадка грузинського князівського роду, якого в середині ХІХ століття привіз в Україну московський генерал Ладонський після закінчення Кавказької війни.
Серед сучасних вітчизняних письменників українці найбільше знають і читають Ліну Костенко й Сергія Жадана.
Про це свідчать дані всеукраїнського дослідження Ukrainian Reading Publishing Data 2018, здійсненого культурно-видавничим проектом «Читомо» спільно з цифровим видавництвом GUTENBERGZ у співпраці із соціологічною службою Центру Разумкова, поінформувала на презентації дослідження співзасновниця ГО «Читомо» Ірина Батуревич, повідомляє кореспондент Укрінформу.
У Музеї гетьманства працює виставка декоративно-прикладного мистецтва і живопису «На рідній, на своїй землі...» творчого подружжя — заслуженого художника України, лауреата Міжнародної премії ім. Григорія Сковороди Івана Черниша (живопис) та лауреата Міжнародної премії ім. Миколи Сингаївського Наталії Дмитренко (декоративно-прикладне мистецтво).
До організації виставки долучилися Центр української культури та мистецтва, Український фонд культури, НСХУ та «Житомирське земляцтво».
Є люди, які з першого погляду заворожують, надихають, зацікавлюють. Саме такою свого часу я побачила й відкрила Людмилу Грабовенко. Це — жінка, яка вміє берегти найдорожче й донести його до небайдужого серця. Людмила колекціонує... українські хустки.
Коли говоримо про хустку, неодмінно згадуємо матерів, бабусь. Згадуємо, які і як носили вони хустки: біленькі — у свята, картаті — вдома, квітчасті — до церкви чи на весілля.
Під цим неофіційним гаслом уже понад чотири роки на Донбасі воюють і волонтерствують громадяни України, в жилах яких тече польська кров.
Саме про них, а також про громадян Республіки Польща, котрі допомагають подолати російського окупанта, розповідає ексклюзивна виставка, що 1 грудня відкривається в столичному Музеї «Київська фортеця».
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».