Цьогорічним лауреатом Нобелівської премії миру стала маловідома широкому загалу туніська громадська організація, яка організувала переговорний процес між різними політичними силами цієї країни. Менш ніж за місяць, 10 грудня 2015 року, в день народження Альфреда Нобеля, тунісці отримають цю заслужену нагороду.
Слід зазначити, що традиційно претендентів на цю найбільш резонансну нобелівську премію була понад сотня. Нагадаємо, що серед таких претендентів називалися активіст руху «Вікілікс» Джуліан Ассанж, один із його джерел інформації — колишній співробітник найтаємничішої спецслужби Сполучених Штатів Америки «Агентства національної безпеки» Едвард Сноуден, навіть бундесканцлер Ангела Меркель.
Ассанжу пропонували вручити премію за його роль у досягненні «глобальної гласності», Едварду Сноудену — за розкриття механізмів стеження американських спеціальних служб фактично за кожним мешканцем планети Земля.

11 жовт­ня 2015 ро­ку гро­ма­дя­ни Бі­ло­ру­сі об­ра­ли пре­зи­ден­том кра­їни вп’яте, по­чи­на­ючи з 1994 ро­ку, Олек­сан­дра Лу­ка­шен­ка. На­віть по­рів­ня­но з по­пе­ред­ні­ми ви­бо­ра­ми 2010-го, пре­зи­дент­ські ви­бо­ри-2015 ста­ли од­ни­ми з най­більш спо­кій­них для пе­ре­мож­ця.

Серед внутрішньополітичних причин чергової поразки білоруської національної опозиції вкотре повторюється сценарій 1994-го. Тоді опозиція прийшла на вибори розпорошеною, без авторитетного лідера. Відтоді офіційна влада Білорусі досить вдало навчилася використовувати націоналістичні настрої.
Цього разу на фініші президентських перегонів Олександр Лукашенко навіть наважився сказати «ні» російському колезі Володимиру Путіну, відмовивши йому у створенні на території Білорусі російської бази «військово-космічних сил». Символічно, але таке «ні» Кремль почув під час своєї нинішньої військової кампанії у Сирії. Правда, Кремль зробив вигляд, що «не помітив» чітко сформульованої негативної відповіді білоруського президента, наголосивши, що питання розміщення бази потребує додаткового вивчення.

Президент США Барак Обама днями оголосив про підписання США, Канадою, Мексикою, Перу, Чилі, Брунеєм, В’єтнамом, Сінгапуром, Австралією та Новою Зеландією і Японією Угоди про транстихоокеанське партнерство.
Переговори про можливість створення такого торговельного об’єднання велися від початку 90-х років. Помітні зусилля для успіху цих переговорів зробили адміністрація президента США Білла Клінтона, адміністрація президента США Джорджа Буша-молодшого. Тож створення транстихоокеанського партнерства неможливо вважати монопольною дипломатичною перемогою адміністрації Барака Обами. Навпаки, святкувати ще рано, тому що до кінця 2015-го відповідну угоду має ратифікувати Конгрес США.
Домогтися цього адміністрації Барака Обами буде непросто, адже набирає обертів президентська виборча кампанія у Сполучених Штатах, тому чимало кандидатів від республіканців і навіть демократів, наприклад Гілларі Клінтон, критикує досягнуті домовленості, вважаючи їх недостатньо вигідними саме для США. У Канаді досягнута угода також стає для лібералів, які ведуть гостру передвиборчу боротьбу, темою для критики з боку політичних конкурентів.

У сві­то­во­му екс­перт­но­му се­ре­до­ви­щі роз­ви­ває­ть­ся жва­ва дис­ку­сія з при­во­ду ча­су три­ва­ло­сті опе­ра­ції ро­сій­ських вій­сь­ко­во-кос­міч­них сил у Си­рії. До­сить су­пе­ре­чли­ви­ми є оцін­ки двох тиж­нів бом­бу­вань баз іс­лам­ських те­ро­рис­тів. Уже не ви­кли­кає сум­ні­ву, що об’­єк­та­ми бом­бо­вих атак ста­ли як ін­фра­струк­тур­ні ба­зи «Іс­лам­ської дер­жа­ви Іра­ку і Ле­ван­ту» («ІДІЛ»), так і струк­ту­ри на­бли­же­ної до «Аль-Ка­їди» ор­га­ні­за­ції «Джеб­хат аль-Нус­ра» та най­слаб­шої лан­ки опо­зи­ції про­ти Ба­ша­ра Аса­да, яку уособ­лює так зва­на си­рій­ська віль­на ар­мія.

Останнім часом змінилися акценти й російської пропаганди. Тепер вона не виключає можливості участі «сирійської вільної армії» у сухопутній операції проти двох інших терористичних угруповань. Це розглядається в Кремлі як поступка Вашингтону, який стурбований надмірною роллю російських винищувачів у знищенні «світської опозиції» до Асада. Насправді проблема в тому, що підрозділи «сирійської вільної армії» є надто «вільними» від ідеологічної орієнтації.

Дав­но під­мі­че­но, що на­пе­ре­до­дні хо­лод­ної по­ри ро­ку в нас не­має га­ря­чі­шої те­ми, ніж проб­ле­ма опа­лен­ня. Себ­то пе­ре­січ­ні гро­ма­дя­ни об­го­во­рю­ють не стіль­ки опа­лен­ня як су­то тех­ніч­ний про­цес, скіль­ки ці­ну, яку слід спла­ти­ти за те, щоб ма­ти теп­ло в квар­ти­рах.

Для багатьох українців цього опалювального сезону вона може виявитися захмарною. Навіть попри широко розрекламовані субсидії та «200-кубометрову» урядову знижку на споживання газу. Тому вітчизняні політики наполягають як на зниженні вартості газу для населення, так і на використанні блакитного палива власного виробництва для потреб населення.
Наскільки нині сприятливі умови для видобувників українського газу та які підводні камені зустрічаються на його шляху до українського споживача, можна було зрозуміти під час бурхливих дебатів на недавній сесії Полтавської облради, де розподіляли газоносні площі між вітчизняними видобувниками...

ОПРИЛЮДНЕНО ОФІЦІЙНИЙ ЗВІТ РАДИ БЕЗПЕКИ НІДЕРЛАНДІВ ЩОДО РЕЙСУ МН-17

Зав­тра ви­пов­нить­ся рів­но 15 мі­ся­ців з мо­мен­ту най­жах­ли­ві­шої тра­ге­дії, кот­ра ста­ла­ся в пе­рі­од усе ще не за­вер­ше­ної ук­ра­їн­сько-ро­сій­ської вій­ни: 17 лип­ня ми­ну­ло­го ро­ку в не­бі над Дон­ба­сом бу­ло зби­то па­са­жир­ський «Бо­їнг», кот­рий ви­ко­ну­вав рейс із Гол­лан­дії до Ма­лай­зії.
Ні­би­то ба­га­то во­ди сплив­ло від­то­ді. Су­спіль­ство ста­ло свід­ком Іло­вай­сько­го «ка­за­на», двох Мін­ських пе­ре­мо­вин і ся­ких-та­ких на­пів­мир­них до­мо­вле­нос­тей, по­дій нав­ко­ло До­нець­ко­го аеро­пор­ту, де­баль­цев­ських пе­ри­пе­тій... Утім, від­лун­ня від зби­то­го па­са­жир­сько­го лі­та­ка час від ча­су впер­то по­трап­ляє на пер­ші шпаль­ти сві­то­вої пре­си.
Ни­ніш­ній тиж­день при­ніс чер­го­вий ін­фор­ма­цій­ний при­від для цьо­го, адже Ра­да Без­пе­ки Ні­дер­лан­дів — кра­їни, кот­ра втра­ти­ла най­біль­ше сво­їх гро­ма­дян 17 лип­ня 2014-го, — опри­люд­ни­ла звіт що­до тієї ка­тас­тро­фи.

Український боксер Віктор Постол в американському місті Карсон (це в сонячній Каліфорнії) виборов титул чемпіона світу за версією WBC у першій напівсередній вазі. У своєму 28-му переможному бою на професійному рингу він нокаутував у десятому раунді аргетинця Лукаса Мартіна Матіссе.
Для багатьох спостерігачів це стало сенсацією — Матіссе виходив на свій 41-й бій у кар’єрі професіонала в статусі беззаперечного фаворита, він має 37 перемог і статус грізного нокаутера — 34 цих тріумфи були здобуті беззаперечним способом.
У списку досягнень Постола нокаутів було значно менше (11 до зустрічі з аргентинцем), але при цьому не було й поразок.
На самому поєдинку в Карсоні було багато українських уболівальників з прапорами, а сам 31-річний Постол вийшов у ринг із футболкою з написом Pray For Ukraine («Моліться за Україну»).

У де­ся­то­му ту­рі чем­піо­на­ту Ук­раї­ни з фут­бо­лу у прем’­єр-лі­зі всі лі­де­ри здо­бу­ли пе­ре­мо­ги. При­чо­му су­пер­ни­ки «Ди­на­мо», «Шах­та­ря» та «Дніп­ра» не спро­мог­ли­ся за­би­ти у їх­ні во­ро­та жод­но­го м’яча.

Після поразки у Лізі чемпіонів від французького ПСЖ у матчі української першості проти одеського «Чорноморця» Мірча Луческу був змушений робити певні корективи. Так, у центрі поля дебютував у прем’єр-лізі Микола Матвієнко, який замінив Ярослава Ракицького. Був відсутній у центрі оборони і Іван Ордець, якого змінив досвідчений Олександр Кучер. Залишилися у запасі П’ятов, Тайсон, Марлос та Олександр Гладкий. Як результат — склад вийшов експериментальним. Черговий шанс отримав проявити себе Бернард.
У «Чорноморця» ситуація вкрай важка. Востаннє команда з Одеси у внутрішній першості перемагала 8 листопада минулого року. Гра розпочалася за явної переваги донеччан. І вже на 8-й хвилині Боровик у власному штрафному майданчику порушив правила проти Коваленка. Арбітр усе бачив і призначив пенальті, який удало реалізував найкращий бомбардир поточного сезону Тейшейра.

Цьо­го ро­ку осінь по­да­ру­ва­ла ще один по-літ­ньо­му теп­лий мі­сяць, але по­пе­ре­ду — зи­ма, і тре­ба до неї під­го­ту­ва­ти­ся: встиг­ну­ти зро­би­ти ві­та­мін­ні за­го­тів­лі і по­чи­на­ти зміц­нен­ня іму­ні­те­ту всіх до­мо­чад­ців. А до­по­мо­же нам під­ви­щи­ти опір­ність ор­га­ніз­му — про­ти­стоя­ти зов­ніш­нім не­га­тив­ним фак­то­рам — ці­ла низ­ка про­дук­тів.

Це горіхи, журавлина, імбир, калина, козине молоко, кориця, лавровий лист, мед, морква, мумійо, обліпиха, овес, перга бджолина (пилок), пивні дріжджі, прополіс, редька, сироватка, фруктова суміш, чага, шипшина, яблучний оцет. Ось ці продукти нам і потрібно намагатися включати до щоденного раціону як з лікувальною, так і профілактичною метою.
Цього разу йтиметься про маловідомі властивості давно відомих овочів — моркви, редьки і часнику.

Віт­чиз­ня­ну ме­ди­ци­ну ни­ні кри­ти­ку­ють прак­тич­но всі. Не влаш­то­вує ні якість об­слу­го­ву­ван­ня, ні ці­ни. Ба­га­то та­кож го­во­рять про не­об­хід­ність ре­фор­ми в охо­ро­ні здо­ров’я. Але як, її про­во­ди­ти, ні­хто кон­крет­но по­яс­ни­ти не мо­же. Дум­ки тут різ­ні.
Од­нак іс­ну­ють проб­ле­ми, не ви­рі­шив­ши які всі ідеї за­ли­шать­ся ли­ше на рів­ні роз­мов. Од­на з них — кад­ри. Без на­яв­но­сті ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­них фа­хів­ців якіс­ну ме­ди­ци­ну не ство­риш, як не ста­рай­ся, пе­ре­ко­на­ний Вік­тор Ко­зін — ге­не­раль­ний ди­рек­тор ві­до­мої клі­ні­ки ISIDA, що спе­ціа­лі­зує­ть­ся на ам­бу­ла­тор­ній до­по­мо­зі ва­гіт­ним, аку­шер­стві та лі­ку­ван­ні без­плід­дя.

За словами керівника сучасної клініки, хоч скільки б говорили про реформування охорони здоров’я, без хорошого лікаря, класної медсестри успішна медицина неможлива, адже йдеться про безпеку пацієнта. «На жаль, ми перебуваємо в тій точці розвитку, коли здійснити реформи швидше, ніж за 10–15 років, неможливо. Причина в тому, що необхідно виконати цілий комплекс заходів — спочатку навчити вчителів, потім учителі навчать учнів. І в цьому плані це довгий термін», — вважає він.