У Від­ні три­ва­ють пе­ре­го­во­ри що­до умов, на яких мож­на бу­де ком­про­міс­но за­кри­ти іран­ське ядер­не пи­тан­ня. На­га­да­ємо, що 2 квіт­ня сто­ро­ни до­мо­ви­ли­ся про рам­ко­ві умо­ви уго­ди. Та­кож то­ді ви­рі­ши­ли, що до 30 черв­ня 2015 ро­ку ма­ють бу­ти до­сяг­ну­ті оста­точ­ні рі­шен­ня що­до умов при­пи­нен­ня роз­вит­ку по­тен­цій­ної вій­сь­ко­вої скла­до­вої іран­ської ядер­ної про­гра­ми.

ЗНАЙ НАШИХ!

Документальна стрічка «Добровольці Божої чоти» про бійців АТО отримала приз глядацьких симпатій на 13-му Гданському міжнародному фестивалі документального кіно, повідомляє Укрінформ.
«Приємно, що серед 24 стрічок у Гданську наш фільм отримав Приз глядацьких симпатій. Світ поступово дізнається правду про те, що відбувається на Сході України», — розповів один із режисерів стрічки Іван Ясній, родинне коріння якого — на Тернопільщині.

ФЕСТИВАЛІ

У київському парку імені Тараса Шевченка 28 червня відбудеться Другий благодійний фестиваль «НАДІЯ Є», приурочений до Дня Конституції України, який проводить студентська робоча група волонтерів «Координаційна Рада КНУ імені Тараса Шевченка», повідомляє i-pro.kiev.ua. Захід має на меті привернути увагу громадськості до волонтерського руху в нашій країні та допомогти українській армії, що перебуває в зоні бойових дій АТО.

Три мі­ся­ці то­му при­хиль­ни­ки го­лов­но­го ук­ра­їн­сько­го зи­мо­во­го спор­ту — бі­ат­ло­ну по­про­ща­ли­ся зі сво­їми улюб­лен­ця­ми. Аж до кін­ця лис­то­па­да, ко­ли роз­поч­неть­ся но­вий се­зон і стар­тує пер­ший етап Куб­ка сві­ту, наш най­більш «ме­да­ле­міст­кий» зи­мо­вий вид олім­пій­ської про­гра­ми пе­ре­бу­ва­ти­ме за ме­жа­ми об’єк­ти­вів те­ле­ка­мер. Та це не озна­чає, що но­вин від лиж­ни­ків-стріль­ців не­має,— є, та ще й які!

Фут­боль­ний се­зон 2014/2015 був від­нос­но вда­лим для за­кор­дон­них ко­манд, ко­льо­ри яких за­хи­ща­ють ук­ра­їн­ські фут­бо­ліс­ти. Чем­пі­он, во­ло­дар Куб­ка, п’ять при­зе­рів пер­шо­сті — са­ме до та­ких до­сяг­нень бу­ли при­чет­ни­ми укра­їн­ці. Три з цих ко­манд пе­ре­пи­са­ли клуб­ну іс­то­рію. І на­віть не­вда­ла ка­ден­ція тре­не­ра з Ук­раї­ни не за­ва­ди­ла ще од­ній коман­ді по­сіс­ти тре­тє міс­це. Бо­роть­ба за ви­жи­ван­ня, в якій «ук­ра­їн­ські» фут­бо­ліс­ти за кор­до­ном тра­ди­цій­но бе­руть ак­тив­ну участь, та­кож за­кін­чи­ла­ся знач­но успіш­ні­ше, ніж зви­чай­но. Ли­ше дві та­кі коман­ди за­ли­ши­ли ви­щий ди­ві­зі­он.

Чо­ти­ри дні то­му — 22 черв­ня — на ук­ра­їн­ській ан­тарк­тич­ній стан­ції «Ака­де­мік Вер­над­ський» її два­на­дцять зи­мів­ни­ків від­зна­чи­ли Мід­він­тер (у пе­ре­кла­ді з анг­лій­ської Мid­Win­ter — се­ре­ди­на зи­ми). Це най­більш ве­се­ле ін­тер­на­ціо­наль­не свя­то, вель­ми по­пу­ляр­не се­ред усіх по­ляр­ни­ків із різ­них кра­їн, кот­рі пра­цю­ють на чис­лен­них стан­ці­ях, роз­та­шо­ва­них як на льо­до­во­му кон­ти­нен­ті, так і на при­лег­лих до ньо­го ос­тро­вах.

Ось уже кілька десятиліть багато людей одержимі ідеєю тотального схуднення. На боротьбу із зайвою вагою йде багато моральних і фізичних зусиль та чимало фінансових коштів: створено цілу індустрію спортивних комплексів і тренажерних залів, розроблено тисячі видів різних дієт, програм і методик схуднення. Причому заручниками такого способу життя часом стають аж ніяк не ті, хто має надмірну повноту.

Прийом лише двох банок солодких газованих напоїв на день значно підвищує ризик розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки (НЖХП), повідомили дослідники з університету Тафтса (США, штат Массачусетс).
НЖХП викликано накопиченням жирових відкладень у печінці в людей, які не зловживають алкогольними напоями. У дослідженні взяли участь 2634 добровольці обох статей середнього віку.

Данські вчені з Орхуського університету розробили носовий фільтр, використання якого дозволяє уникнути розвитку симптомів алергії на пилок, повідомляє Медпортал.
Клінічні випробування пристрою відбулися за участі 65 добровольців, які потерпають від алергії на пилок. У період дводенного експерименту жоден із досліджуваних не приймав лікарських препаратів. Одна частина добровольців отримала носовий фільтр, а інша була контрольною групою.

На­па­ди міг­ре­ні мо­жуть роз­по­ча­ти­ся в ди­тин­стві або в під­літ­ко­во­му ві­ці, але най­час­ті­ше хво­ро­ба за­яв­ляє про се­бе у 20–30 ро­ків. А піс­ля 50-ти, за­зви­чай, на­па­ди про­хо­дять. Це за­хво­рю­ван­ня, згід­но з да­ни­ми ста­тис­ти­ки, спос­те­рі­гає­ть­ся у 20 від­сот­ків лю­дей на пла­не­ті. При­чо­му в жі­нок во­но ви­яв­ляє­ть­ся в 3–4 ра­зи час­ті­ше.
Уче­ні вста­но­ви­ли, що міг­рень пе­ре­дає­ть­ся спад­ко­во, в ос­нов­но­му — по ма­те­рин­ській лі­нії. Як­що в обох бать­ків бу­ли на­па­ди міг­ре­ні, то ри­зик за­хво­рю­ван­ня в ди­ти­ни ста­но­вить 90 від­сот­ків.