До­нець­кий «Шах­тар» ушос­те по­спіль гра­ти­ме в гру­по­во­му ета­пі Лі­ги чем­піо­нів. Остан­ній крок до елі­тар­но­го тур­ні­ру у гір­ни­ків вий­шов аж над­то нер­во­вим — піс­ля пе­ре­мо­ги над авст­рій­ським «Ра­пі­дом» у Від­ні (1:0) до­неч­ча­ни до остан­ніх се­кунд мат­чу у Льво­ві ри­зи­ку­ва­ли про­пус­ти­ти ви­рі­шаль­ний гол від су­пер­ни­ка, який на той мо­мент грав уже в мен­шо­сті. Але все для ві­це-чем­піо­нів Ук­раї­ни за­вер­ши­ло­ся вда­ло, хо­ча нер­во­вих клі­тин ру­мун­ський на­став­ник «Шах­та­ря» Мір­ча Лу­че­ску (а ра­зом із ним і всі ук­ра­їн­ські вбо­лі­валь­ни­ки) ви­тра­тив не­ма­ло.

Про­від­ні клу­би Ук­раї­ни ві­ді­гра­ли пер­ші мат­чі у дру­го­му за зна­чен­ням на­ціо­наль­но­му тур­ні­рі. За ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­них зу­стрі­чей ста­ли ві­до­мі коман­ди, які ви­сту­па­ти­муть в 1/8 фі­на­лу Куб­ка кра­їни. Вар­то від­зна­чи­ти, що від­ра­зу чо­ти­ри пред­став­ни­ки Прем’­єр-лі­ги при­пи­ни­ли бо­роть­бу за по­чес­ний тро­фей. Більш-менш усе зро­зу­мі­ло з уж­го­род­ською «Го­вер­лою», яка має бор­ги із за­ро­біт­ної пла­ти. Уж­го­род­ці по­їха­ли на матч до Хар­ко­ва без го­лов­но­го тре­не­ра В’яче­сла­ва Гроз­но­го, який за­ли­шив­ся в Ки­єві ви­рі­шу­ва­ти фі­нан­со­ві пи­тан­ня з ке­рів­ниц­твом клу­бу. Без сво­го на­став­ни­ка коман­да про­гра­ла пер­шо­лі­го­во­му «Ге­ліо­су»

Додавання фтору до водопровідної води значно покращить здоров’я зубів дітей і заощадить кошти NHS (Національної служби охорони здоров’я Великобританії), переконані вчені. Результати дослідження були опубліковані в журналі Community Dentistry and Oral Epidemiology.
У регіонах Великобританії, де воду не фторують, кількість людей, які втрачають зуби, вдвічі вища, ніж у регіонах, де фторування було запроваджене багато років тому. За словами фахівців, карієс є основною причиною візиту до лікаря у дітей від 5 до 8,5 років. У той час як одні вчені доводять корисність фтору, інші переконані, що він провокує захворювання нирок, печінки і кісток.

Високий рівень IQ у дитинстві пов’язаний з підвищеним ризиком біполярних розладів у більш пізньому віці, упевнені вчені університету Глазго.
Під час масштабного дослідження фахівці провели аналіз рівня IQ великої групи дітей у віці восьми років. Через деякий час ці ж випробовувані, тільки вже у віці 22–23-х років, пройшли тест на наявність маніакальних властивостей характеру. Тест складався з питань, що використовуються для діагностики біполярного розладу.

У вересні виповниться рівно три роки відтоді, як людство вперше «познайомилося» з новою смертельно небезпечною хворобою — близькосхідним респіраторним синдромом. Напередодні недуга знову нагадала про себе новим спалахом.
Минув лише місяць відтоді, як медикам Південної Кореї з великими труднощами вдалося впоратися зі спалахом близькосхідного респіраторного синдрому (MERS), який протягом 60 днів забрав життя 33 людей. У Республіці Корея за 2 місяці, поки тривав спалах цієї форми атипової пневмонії, було зареєстровано загалом 183 випадки захворювання на MERS.

Ростислав Зауральський, акушер-гінеколог одного з кременчуцьких пологових будинків, винайшов спосіб, який дозволяє швидко усунути наслідки крововтрати породіллі під час пологів. Цей метод полягає в переливанні жінкам власної плазми. Методику лікар розробив кілька років тому — і з тих пір завдяки її застосуванню врятував сотні життів жінок та життя однієї новонародженої дівчинки.
Спосіб полягає в наступному: у породіль збирають кров. Зібраний матеріал уміщують у спеціальну центрифугу, в якій рідина поділяється на еритроцити і плазму. Еритроцити осідають внизу, а плазма піднімається у верхню частину, звідки її забирають і заморожують до моменту пологів.

На дум­ку біль­шо­сті вче­них, дис­бак­те­рі­оз є не при­чи­ною, а на­слід­ком ін­ших за­хво­рю­вань. Вод­но­час дис­бак­те­рі­оз вва­жа­ють ма­ло не осе­ред­ком прак­тич­но всіх проб­лем зі здо­ров’­ям. На дум­ку екс­пер­тів, нор­маль­на фло­ра трав­но­го трак­ту ві­ді­грає важ­ли­ву роль у жит­тє­ді­яль­но­сті люд­сько­го ор­га­ніз­му, бе­ру­чи без­по­се­ред­ню участь у ро­бо­ті імун­ної сис­те­ми, об­мі­ні ре­чо­вин, син­те­зі ві­та­мі­нів, низ­ки амі­но­кис­лот і ба­га­тьох ін­ших біо­хі­міч­них з’єд­нань.
До­клад­ні­ше про це ми ви­рі­ши­ли по­го­во­ри­ти з фа­хів­цем-гас­тро­ен­те­ро­ло­гом, кан­ди­да­том ме­дич­них на­ук, до­цен­том Ма­рією Дер­бак.

Чи за­мис­люю­ть­ся жи­те­лі ве­ли­ких ук­ра­їн­ських міст над тим, ку­ди ко­му­наль­ни­ки зво­зять вміст сміт­тє­вих ба­ків, ус­та­нов­ле­них в їх­ніх дво­рах? Нав­ряд чи: біль­шість із нас звич­но ви­ки­да­ють у них па­ке­ти зі сміт­тям і да­лі не пе­ре­ймаю­ть­ся цим пи­тан­ням. Справ­ді, чи вар­то су­ши­ти го­ло­ву над тим, за що за­пла­че­но з влас­но­го га­ман­ця і чим ма­ють за­йма­ти­ся ін­ші? У Пол­та­ві так са­мо біль­шість міс­тян звич­но див­лять­ся у слід сміт­тє­во­зам, що ви­їжд­жа­ють з їх­ніх дво­рів: ве­зуть, то хай со­бі й ве­зуть. За ви­нят­ком хі­ба жи­те­лів Ле­нін­сько­го райо­ну, який ме­жує з місь­ким сміт­тє­зва­ли­щем...

Наш спів­роз­мов­ник — Ана­то­лій Гай, ук­ра­їн­ський пись­мен­ник (ав­тор по­над три­дця­ти кни­жок для ді­тей і до­рос­лих), гро­мад­ський ді­яч. Ін­фор­ма­цій­ний при­від для зу­стрі­чі по­трій­ний: ви­хід но­вих кни­жок Ана­то­лія Гая — «Крап­ля кро­ві на чу­жім зна­ме­ні» та «Від­лун­ня двох воєн», іні­ці­ація від­ро­джен­ня ко­мі­сії НСПУ з вій­сь­ко­во-пат­ріо­тич­ної лі­те­ра­ту­ри, за­пуск се­рії «Біб­ліо­те­ка ук­ра­їн­сько­го во­їна».
Ни­ні цей на­прям ро­бо­ти, з ог­ля­ду на зов­ніш­ню зброй­ну аг­ре­сію, на дум­ку Ана­то­лія Іва­но­ви­ча, на­був ко­ло­саль­ної ва­ги, бо, хай що там ка­жуть, ар­мія без ідео­ло­гії — це озбро­єна бан­да.

20 серп­ня у «Мис­тець­ко­му ар­се­на­лі» від­кри­то ви­став­ку уні­каль­ної при­ват­ної ко­лек­ції ук­ра­їн­сько­го мис­тец­тво­знав­ця і ху­дож­ни­ка Іго­ря Ди­чен­ка (19.12.1946—24.05.2015) — «Ар­ле­кін іде...» In Memoriam. Ігор Ди­чен­ко — ві­до­мий ко­лек­ціо­нер, до­слід­ник твор­чо­сті ви­дат­них ді­ячів ук­ра­їн­ської куль­ту­ри та мис­тец­тва, ор­га­ні­за­тор та учас­ник ви­ста­вок, мис­тець­ких ак­цій.

Одну з виставок із власної колекції, що він традиційно організовував у Києві на День святого Миколая, назвав колись ім’ям Арлекіна — свого улюбленого персонажа commedia dell’arte. Образ Арлекіна, невгамовного фантазера та лицедія, спорідненого з ним духом імпровізації, дещо уособлює непересічну особистість самого Ігоря Диченка, який пішов від нас і водночас залишився в експонованих творах колекції.