Жовтень
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Лютий 26, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 02 Жовтень 2015 12:07

Пригоди великих комбінаторів

Твір Іл­лі Іль­фа та Єв­ге­на Пет­ро­ва «Два­над­цять стіль­ців», на­пев­не, є од­ним із най­по­пу­ляр­ні­ших ро­ма­нів ХХ сто­літ­тя. Йо­го без­ліч ра­зів ек­ра­ні­зу­ва­ли, про­те до­сі ре­жи­се­ри не на­ва­жу­ва­ли­ся ін­сце­ні­зу­ва­ти. Ви­пра­ви­ти си­ту­ацію ви­рі­шив Дмит­ро Чи­ри­пюк, який на­пи­сав за мо­ти­ва­ми ві­до­мо­го тво­ру п’єсу «Ве­ли­кі ком­бі­на­то­ри» і по­ста­вив її на сце­ні На­ціо­наль­но­го ака­де­міч­но­го дра­ма­тич­но­го те­ат­ру іме­ні Іва­на Фран­ка.

Можна було б суворо дотримуватися змісту, але режисер і актори вирішили пофантазувати. І в новій постановці можна побачити багато такого, чого ви не знайдете в Ільфа та Петрова. Приміром, на пані Грицацуєвій одружується не Бендер, а Вороб’янінов. Як пам’ятаємо з роману, Остапу Бендеру одного разу довелося стати художником, а вже в цій п’єсі спробував стати великим артистом Іпполит Матвійович. Що з цього вийшло — можна дізнатися, завітавши на виставу. Досить цікавими є й нічні сцени в музеї, яких у романі не знайти.

Published in Культура

Чи­ма­ло різ­но­ма­ніт­них роз­ро­бок но­вої кри­ла­тої тех­ні­ки бу­ло про­де­мон­стро­ва­но флаг­ма­ном ук­ра­їн­сько­го авіа­бу­ду­ван­ня — дер­жав­ним під­при­єм­ством «Ан­то­нов» — у йо­го екс­по­зи­ції на ХІІ Між­на­род­ній спе­ціа­лі­зо­ва­ній ви­став­ці «Зброя та без­пе­ка», яка про­тя­гом чо­ти­рьох днів — 22—25 ве­рес­ня 2015-го про­хо­ди­ла в Ки­єві.
А дво­ма тиж­ня­ми ра­ні­ше, 7 ве­рес­ня, на те­ри­то­рії під­при­єм­ства від­бу­ла­ся пре­зен­та­ція ство­рю­ва­но­го там но­во­го ба­га­то­ці­льо­во­го транс­порт­но­го лі­та­ка Ан-132 — з на­го­ди по­чат­ку скла­дан­ня йо­го пер­шо­го до­слід­но­го зраз­ка.

Подвійна презентація
Представлення «сто тридцять другого» викликало у представників засобів масової інформації зацікавленість не лише самим ознайомленням з майбутнім літаком на старті його поступового втілення з конструкторських креслень у металі, а й не менше тим, що згаданий захід за часом і місцем його проведення поєднався з першим публічним спілкуванням із журналістами нового очільника ДП «Антонов» Михайла Гвоздьова, якого близько трьох місяців тому призначили виконувачем обов’язки президента цього державного підприємства.

Published in Техніка
П'ятниця, 02 Жовтень 2015 21:32

Трійка за реформи

Про­ве­ден­ня ре­форм у різ­них сфе­рах су­спіль­но­го жит­тя ста­ло чи не пер­шо­ряд­ним зав­дан­ням, ви­ко­на­ти яке зо­бов’­яза­ли­ся по­лі­тич­ні си­ли, що прий­шли до вла­ди вна­слі­док Ре­во­лю­ції гід­но­сті.

Зрештою, західні партнери України, які погодилися підтримувати офіційний Київ не тільки політично, а й фінансово — особливо після анексії Криму та російської агресії на Донбасі, так само вимагали від нової української влади проведення цілої низки перетворень як умови продовження допомоги з їхнього боку.
Очевидно, що за півтора року, що минули з часу завершення подій на Майдані, прості українці навряд чи могли сподіватися на фундаментальні зміни у своєму житті внаслідок проведених реформ. Разом із тим цей часовий відтинок уже достатньо великий, аби зрозуміти, який вплив мали реформаторські зусилля українського керівництва на думки і погляди громадян.
Тож експерти Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова за фінансової підтримки програми Європейського Союзу вирішили дослідити, чи відчувають українці вплив декларованих владою реформ, чи вірять у їх успішність, кого звинувачують у невдачах реформ, а кого вважають їх рушіями, як перебіг реформ впливає на їхню поведінку.

Published in Суспільство

Рік то­му Ук­раї­на під­пи­са­ла Уго­ду про асо­ці­ацію з ЄС. Єв­ро­пей­ська ін­тег­ра­ція крок за кро­ком на­бли­жає на­шу кра­їну до член­ства в ЄС. Поль­ща вже прой­шла цей шлях.
Про до­свід єв­ро­ін­тег­ра­ції Поль­щі та ук­ра­їн­ські ре­алії в Єв­ро­со­юзі роз­по­вів ко­рес­пон­ден­ту «ДУ» поль­ський ана­лі­тик Гже­гож Гро­мад­ські.

— Пане Гжегоже, розкажіть, будь ласка, що відбувалося в Польщі до вступу в ЄС?
— Ми вступили до Євросоюзу у 2004 році. Головна різниця між Польщею і Україною в тому, що в Польщі на початку 90-х 80% суспільства було за вступ до ЄС і НАТО. За вступ до НАТО була більш висока підтримка, ніж до ЄС. Тоді було популярне гасло: ми повертаємося в Європу! Поляки втратили цей зв’язок під час «комунізму», але в нас з’явилася можливість знову стати членом європейської родини.
В Україні є частина людей, яка також так думає, але є й інші думки, зокрема: Європа — це щось інше, не наш світ. Але ми одержали членство в ЄС через багато років, після зміни влади в Польщі опісля закінчення комуністичного періоду.

П'ятниця, 02 Жовтень 2015 18:53

Біженці несуть проблеми Німеччині

13 ве­рес­ня мі­ністр внут­ріш­ніх справ ФРН То­мас де Мезь­єр по­ві­до­мив про від­нов­лен­ня кон­тро­лю на кор­до­ні з Авст­рією, щоб зу­пи­ни­ти не­кон­троль­ова­ний на­плив ім­міг­ран­тів, які хо­чуть от­ри­ма­ти при­ту­лок у Ні­меч­чи­ні. Мі­ністр на­звав це рі­шен­ня сиг­на­лом для Єв­ро­пи, що кри­за мо­же бу­ти ви­рі­ше­на тіль­ки за­вдя­ки со­лі­дар­ним зу­сил­лям.

Німеччина, на думку міністра, не може бути відповідальною за більшість біженців, які прибувають до ЄС, а процедура Дублін-3 продовжує діяти, і біженці не можуть довільно обирати країну перебування: вони вимушені просити міжнародного захисту у першої держави ЄС, куди прибувають.

П'ятниця, 02 Жовтень 2015 18:50

Руїни від Росії?

«Ме­тою Пу­ті­на є пе­ре­тво­рен­ня кра­їн — су­сі­дів Ро­сії на гру­ди сміт­тя, тоб­то у дер­жа­ви, які не від­бу­ли­ся, не­при­ваб­ли­ві для за­хід­них ін­вес­ти­цій — як еко­но­міч­них, так і по­лі­тич­них», — вва­жає ві­до­мий аме­ри­кан­ський по­лі­то­лог Адам Гар­фінкль, спіч­рай­тер аме­ри­кан­ських дер­жав­них сек­ре­та­рів Ко­лі­на Па­уел­ла і Кон­до­лі­зи Райс.

Не бракує сміливих інтерпретацій подій в Україні. Автор однієї з найцікавіших — історик, професор Тімоті Снайдер вважає, що нині криза в Україні пов’язана з матеріальною підтримкою Путіним радикальних лівих і правих європейських партій — хоча б Національного фронту у Франції. Очевидно, що це становить реалізацію певного довготривалого плану Москви з використання подібних угруповань для нищення європейських демократій зсередини і дестабілізації європейської єдності.

П'ятниця, 02 Жовтень 2015 18:47

Каталонія прямує до незалежності?

27 ве­рес­ня 2015 ро­ку від­бу­ли­ся по­за­чер­го­ві ви­бо­ри пар­ла­мен­ту Ка­та­ло­нії. Про­ве­ден­ня цих ви­бо­рів обу­мов­лю­ва­ло­ся по­лі­тич­ною кри­зою, яка пів­ро­ку то­му ово­ло­ді­ла Ка­та­ло­нією піс­ля від­хи­лен­ня на ре­фе­рен­ду­мі пи­тан­ня про від­окрем­лен­ня від Іс­па­нії. Відтак у від­став­ку пі­шов уряд ав­то­но­мії та бу­ли при­зна­чен­ні по­за­чер­го­ві ви­бо­ри.

Порядок денний каталонської політики залишився відтоді незмінним. Шість політичних партій, які дотримуються різних ідеологічних орієнтирів, що пройшли до нового складу парламенту Каталонії, є прихильниками здобуття незалежності. Вони вважають, що цього разу для відокремлення від Іспанії достатньо буде лише декларації парламенту.

29 ве­рес­ня 2015 ро­ку у Нью-Йор­ку від­бу­ла­ся на­ра­да дер­жав, які вхо­дять до ко­алі­ції, що про­ти­сто­їть бо­йо­ви­кам те­ро­рис­тич­ної «Іс­лам­ської дер­жа­ви Іра­ку і Ле­ван­ту». На по­чат­ку ве­рес­ня Ро­сія пе­ре­дис­ло­ку­ва­ла на свою ба­зу у Тар­ту­сі (про­він­ція Ла­та­кія) до­дат­ко­ві вій­сь­ко­ві си­ли.

Існують різні експертні думки з приводу мети цієї операції. Одні експерти вважають, що Росія намагається будь-що зберегти свої позиції в Сирії, а це означає збереження геополітичного впливу на Близькому Сході й у регіоні Середземного моря. Крім того, з суто військової точки зору, звичайно, Росії краще воювати з прихильниками «Ісламської держави Іраку і Леванту» у Сирії й Іраку, ніж на Північному Кавказі або у Центральній Азії.

П'ятниця, 02 Жовтень 2015 18:35

Порядок денний для об'єднаних націй

По­точ­ний тиж­день уміс­тив у се­бе ви­сту­пи біль­шо­сті глав де­ле­га­цій на юві­лей­ній, 70-й се­сії Ге­не­раль­ної Асамб­леї ООН. За­кли­ки до не­гай­них ре­форм струк­тур ООН та змі­ни пріо­ри­те­тів її ді­яль­но­сті лу­на­ли ще два­дцять ро­ків то­му, у ве­рес­ні 1995 ро­ку, на свят­ку­ван­ні пів­сто­літ­ньо­го юві­лею цієї ор­га­ні­за­ції. То­ді бу­ли на­крес­ле­ні клю­чо­ві на­пря­ми ак­ти­ві­за­ції ро­бо­ти ООН від­по­від­но до її ста­тут­них зо­бов’­язань.

Зокрема, серед пріоритетів було накреслено посилення ролі ООН як координатора міжнародних зусиль, спрямованих на поліпшення соціального становища найбідніших прошарків населення у найменш розвинених країнах світу, реалізації проекту сталого та екологічно відповідального економічного розвитку, реалізація ідеї реформування Ради Безпеки ООН.

БІЙЦІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ СПРОМОЖНІ НЕ ЛИШЕ ОХОРОНЯТИ ВІЙСЬКОВІ ТА ІНШІ ОБ’ЄКТИ В ТИЛУ, А Й ЗНИЩУВАТИ ВОРОЖІ ДИВЕРСІЙНО-РОЗВІДУВАЛЬНІ ГРУПИ

Дру­гий рік по­спіль три­ває не­ого­ло­ше­на про­ти Ук­раї­ни вій­на, яка ві­ді­бра­ла ти­ся­чі люд­ських жит­тів. Ро­сій­сько-те­ро­рис­тич­ній ор­ді про­ти­сто­ять Зброй­ні Си­ли, На­ціо­наль­на гвар­дія та ін­ші вій­сь­ко­ві фор­му­ван­ня на­шої дер­жа­ви, про що ві­до­мо кож­но­му пе­ре­січ­но­му укра­їн­цю. 
Ра­зом із ни­ми Ук­ра­їн­ську дер­жа­ву за­хи­ща­ють і під­роз­ді­ли те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни, які час­то за­ли­ша­ють­ся «за кад­ром». Про зав­дан­ня, по­кла­де­ні на них, участь в ан­ти­те­ро­рис­тич­ній опе­ра­ції роз­по­ві­дає на­чаль­ник управ­лін­ня те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни Го­лов­но­го опе­ра­тив­но­го управ­лін­ня Ге­не­раль­но­го шта­бу ЗС Ук­раї­ни пол­ков­ник Ігор Ко­сяк.

Published in Військо

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».