Позаду місяці або роки щасливого подружнього життя. Ви захотіли подарувати життя новій людині. Можна привітати вас з цим рішенням і побажати удачі, але цього буде недостатньо. Оскільки вагітність - це дуже відповідальний і важливий етап у житті жінки, до неї потрібно грунтовно підготуватися. Пропонуємо ознайомитися з основними правилами підготовки до вагітності.

Можна тільки порадувати за тих відповідальних майбутніх батьків, які вирішили заздалегідь підготуватися до зачаття. Можна зустріти і такі сім'ї, які вважають, що не потрібно все планувати і готуватися заздалегідь. А раптом не вийде? Що робити в таких випадках, розчаровуватися і знову починати підготовку? Вже краще нехай все йде своєю чергою, і жінка раптово дізнається, що вагітна. Тут можна привести безліч прикладів, коли лікарі наполягають на тому, щоб завчасно підготуватися до вагітності. З'ясуємо, чому варто прислухатися до думки фахівця і планувати вагітність.

Іс­пан­ський фут­боль­ний клуб «Се­ві­лья» ви­грав дру­гий за зна­чен­ням Єв­ро­ку­бок — Лі­гу Єв­ро­пи. 18 трав­ня у фі­на­лі під­опіч­ні Унаї Еме­рі здо­бу­ли во­льо­ву пе­ре­мо­гу над анг­лій­ським «Лі­вер­пу­лем» — 3:1.

Півзахисник збірної України Євген Коноплянка, який ще торік протистояв севільцям у фіналі разом із дніпропетровським «Дніпром», цього разу з іспанськими партнерами отримав престижний трофей, але фінальний матч дивився з лави для запасних.
Нинішня команда Коноплянки змогла встановити рекордне досягнення — жодній команді дотепер не вдавалося перемагати в Лізі Європи тричі поспіль. У цілому ж «Севілья» п’ять разів вигравала турнір, який до 2009 року називався Кубком УЄФА.

26-й тур став остан­нім у чем­піо­на­ті Ук­раї­ни з фут­бо­лу се­ред ко­манд прем’­єр-лі­ги. Вже у на­ступ­ній пер­шо­сті нас очі­кує но­вий фор­мат про­ве­ден­ня зма­гань. Се­ред най­кра­щих ко­манд лі­ги бу­дуть ли­ше 12 клу­бів, од­нак кіль­кість мат­чів між ко­лек­ти­ва­ми ста­не біль­шою.

Найближчої суботи відбудеться останній матч у поточному клубному сезоні — у фіналі Кубка України зустрінуться віце-чемпіон країни донецький «Шахтар» і представник у Лізі Європи — луганська «Зоря». Про підсумок цього матчу ми розповімо наступного тижня, а зараз про матчі заключного туру.
Харківський «Металіст» у поєдинку проти «Динамо» своєю грою намагався показати, що навіть у такій скрутній фінансовій ситуації команда може дати бій чемпіону.

Розумний дефібрилятор від українських розробників виграв міжнародний хокатон Сities Hakathon at Internet of Things World 2016, який пройшов у Каліфорнії.
Проект був представлений дослідниками з України у складі команди Ciklum, пише ZN.UA з посиланням на пресреліз команди.
Дефібрилятор — невеликий апарат, призначений для надання екстреної медичної допомоги під час раптової зупинки серця. Крім основної функції електричних розрядів, апарат також дає підказки власнику і сповіщає найближчі клініки про нещасний випадок. Він також передає точний час першого розряду, координати і кардіограму потерпілого, що дає можливість лікарю швидкої допомоги поставити діагноз ще в дорозі.

За милозвучним медичним терміном «ноктурія» приховується серйозна проблема — часті нічні позиви до сечовипускання, що отруюють життя багатьом літнім людям. А вирішити цю проблему можна за допомогою препарату, яким лікують дітей від енурезу.
В останні десятиліття дитячі урологи з успіхом використовують для лікування первинного нетримання сечі у дітей, старших за 6 років, препарат десмопресин, котрий маленькі пацієнти, які страждають на енурез, приймають у таблетках, рідше — у вигляді крапель в ніс.

Ну хто ж з нас не чув про алер­гію? А дех­то й геть доб­ре з нею зна­йо­мий, на жаль. Звід­ки ж та­ка по­пу­ляр­ність? На дум­ку ме­ди­ків, знач­на по­ши­ре­ність алер­гіч­них за­хво­рю­вань (на неї страж­дає по­над 20% на­се­лен­ня пла­не­ти) го­во­рить про алер­гії як про гло­баль­ну ме­дич­ну проб­ле­му.
В остан­ні 30 ро­ків по­ши­ре­ність алер­гіч­них за­хво­рю­вань под­во­юєть­ся кож­не де­ся­ти­літ­тя. Ни­ні в Ук­раї­ні від різ­них ви­дів алер­гій страж­да­ють у се­ред­ньо­му 15–35% гро­ма­дян.
Як бо­ро­ти­ся з ци­ми за­хво­рю­ван­ня­ми та як мі­ні­мі­зу­ва­ти їх шкід­ли­вий вплив на на­ше жит­тя? Про це ми по­ра­ди­ли­ся із фа­хів­цем — кан­ди­да­том ме­дич­них на­ук, алер­го­ло­гом ви­щої ка­те­го­рії Люд­ми­лою За­брод­ською.

Воістину, як писав Тарас Шевченко, в усякого своя доля і свій шлях широкий. Такий неозорий і водночас многотрудний шлях вистелився і перед нашим колегою — Євгеном Борисовичем Ямпольським, який нині відзначає своє 80-річчя.
Народився він у Дніпропетровську. З раннього дитинства чи не найбільше закарбувався в його пам’яті запах друкарської фарби.
Це й зрозуміло, адже тато з мамою працювали в обласній газеті «Зоря». Борис Борисович — кореспондентом, а його дружина — стенографісткою (була колись і така посада). Щодня після трудів праведних поверталися додому зі свіжою газетою. Отой її манливий запах, певно, і вплинув на подальший шлях сина.

Ми­ну­лої не­ді­лі, 15 трав­ня, в аеро­пор­ту Пер­та — міс­та, що на за­хід­но­му узбе­реж­жі Авст­ра­лії, — здійс­нив по­сад­ку ук­ра­їн­ський транс­порт­ний лі­так дер­жав­но­го під­при­єм­ства «Ан­то­нов» «Ан-225» («Мрія»), який має най­біль­шу у сві­ті ван­та­жо­під­йом­ність. Він до­ста­вив у Перт зі сто­ли­ці Че­хії Пра­ги ма­сив­ний ван­таж — елек­тро­ге­не­ра­тор, який ва­жить 130 тонн.

Неординарність нинішнього рейсу — саму в тому, що «Ан225» (чий перший випробувальний політ, нагадаємо, відбувся 21 грудня 1988го, сертифікат типу літак отримав 23 травня 2001го, а з різноманітними вантажами за роки, що минули з того часу, побував у численних аеропортах різних міст Європи, Азії, Африки, Америки) до Австралії прилетів уперше. Таким чином, «Мрія» у своїй багатій подіями льотній біографії опанувала ще один континент.

Наш спів­роз­мов­ник — пись­мен­ник (по­ет, кри­тик, пе­ре­кла­дач, сце­на­рист, ро­ма­ніст, пуб­лі­цист) Вік­тор Гра­бов­ський. Еру­дит, ве­ли­кий пат­рі­от Ук­раї­ни, щи­ра й доб­ра ду­ша, він вра­жає своєю від­кри­тіс­тю, без­по­се­ред­ні­стю, не­бай­ду­жіс­тю, ве­ли­кою лю­бо­в’ю до сві­ту, лю­дей, а пе­ред­усім — до рід­ної зем­лі. Пев­но, то­му він по­лі­тич­но і со­ці­аль­но гос­тро за­то­че­ний, пуб­лі­цис­тич­ний, що і спря­му­ва­ло на­шу бе­сі­ду у від­по­від­не рі­чи­ще.

— Вік­то­ре Ни­ка­но­ро­ви­чу, які впли­ви на Ва­ше жит­тя і твор­чість вва­жа­єте най­ва­го­мі­ши­ми?
— Якщо Ваша ласка, почнемо з того, що 1956й став не тільки доленосним роком у житті нашого народу, але й змусив одного з кращих диткорів республіканської піонерської газети «Зірка» (так вчинила редакція, опублікувавши мій портрет поряд із парсунами майбутніх українських письменників — це дивовижно симпатичні Василь Латанський і Микола Хижняк) уважніше, себто відповідальніше, поставитися до своїх дитячих першотворів.

Вочевидь, кожен художник, особливо молодий, прагне представити свою творчість широкому загалу поціновувачів мистецтва, почути відгуки глядачів. Виставка «Цей дивовижний світ» у київському Будинку художника вже вчетверте надає таку можливість як початківцям, так і професійним художникам. Вона продовжує серію виставок, організованих студією живопису Arts House та громадським об’єднанням «Барви життя».
На виставці «Цей дивовижний світ» представлено близько 200 робіт понад 30 художників. Тематичних і стилістичних рамок організатори не ставили, тому експозиція вражає різноманіттям жанрів і технік творів, серед яких — живопис, графіка, гобелени, вітражі, навіть картини, викладені з монет. Розмаїті й сюжети: портрети, пейзажі, натюрморти, зворушливі зображення тварин.