Цього року парад вишиванок стартував на Контрактовій площі, а фінішував — на території заповідника «Софія Київська», де відбувся фінал конкурсу «Презентація українського весілля» та святковий концерт, повідомляє life.pravda.com.ua. У параді взяли участь представники 18 регіонів і міст. За даними організаторів, кількість учасників маршу єдності становила від трьох до п’яти тисяч осіб.
Делегацію зі Слов’янська в Києві вітали особливо гаряче. Учасники були у вишиванках, характерних для їхнього регіону, співали свої народні пісні, несли ікони.
На Софійській площі відбувся концерт і конкурс на найкращу вишиванку серед жінок, чоловіків, дітей, а також конкурс вишиванок серед пар близнюків.

На останньому в сезоні тенісному турнірі серії Grand Slam участь українців виявилася надто короткою. Лише Ілля Марченко спромігся пройти до другого кола. Суперником українця, який нині посідає 163-тю сходинку в рейтингу Асоціації тенісистів-професіоналів, був сусід у списку — 167-й у світі італієць Марко Чіудінеллі.
Поєдинок тривав 4 години 19 хвилин, донеччанин подав 12 ейсів і припустився дев’яти подвійних помилок. Рахунок зустрічі — 7:6, 4:6, 7:6, 7:6. Суперник Марченка в другому колі — значно сильніший хорват Марін Чиліч, сіяний у Нью-Йорку під 14-м номером.
Сергій Стаховський (95-та ракетка світу) зачохлив ракетку після поразки від Андреаса Сеппі (це 25-й тенісист планети). Боротьби не вийшло — 3:6, 1:6, 4:6, матч тривав менш як дві години.
Не потішили і жінки. Марина Заневська була слабшою від американки Шелбі Роджерс — 4:6, 3:6. Леся Цуренко не знайшла себе в зустрічі з казахстанською тенісисткою Заріною Діяс — 1:6, 2:6, а Еліна Світоліна програла Полоні Герцог зі Словенії — 2:6, 6:7.

Піс­ля мат­чів 1/16 фі­на­лу Куб­ка Ук­раї­ни ли­ше од­на коман­да Прем’­єр-лі­ги зму­ше­на бу­ла за­ли­ши­ти цей тур­нір. Не по­щас­ти­ло до­нець­ко­му «Ме­та­лур­гу», який по­сту­пи­вся пред­став­ни­ку пер­шої лі­ги. Од­нак і де­яким лі­де­рам віт­чиз­ня­но­го фут­бо­лу до­ве­ло­ся до­клас­ти чи­ма­ло зу­силь для то­го, щоб про­йти до на­ступ­но­го ра­ун­ду.

Дніпропетровському «Дніпру» у протистоянні з чернігівською «Десною» вистачило одного м’яча, щоб пробитися до наступного кола. «Десна» на правах господаря з перших хвилин намагалася діяти дуже агресивно, «Дніпро» не поспішав форсувати події. Команда першої ліги майже на рівних грала проти одного з претендентів на «золото» Прем’єр-ліги.
Уже на 9-й хвилині господарі награли на небезпечний момент, але після удару Деребчинського м’яч рикошетом від захисника пішов на кутовий. «Десна» продовжувала атакувати, і за дві хвилини ледь не награла на пенальті у ворота суперника. Федецький порушував правила у власному штрафному майданчику.

Не­фро­ло­гія в ук­ра­їн­ській ме­ди­ци­ні вио­кре­ми­лась у са­мо­стій­ну дис­цип­лі­ну по­рів­ня­но не­дав­но — ли­ше пів­сто­літ­тя то­му. Од­нак, як мо­вить­ся, встиг­ла вже ві­дво­юва­ти со­бі на віт­чиз­ня­них те­ре­нах ціл­ком гід­не міс­це під сон­цем.
Про те­пе­ріш­ню роль бук­валь­но на очах «під­рос­та­ючої» га­лу­зі у су­спіль­стві за­га­лом (та й у ме­дич­но­му се­ре­до­ви­щі зок­ре­ма), як, утім, і про ни­ніш­ні її здо­бут­ки чи на­віть якісь по­даль­ші ці­ка­ві пла­ни роз­мір­ко­вує сьо­го­дні на шпаль­тах «ДУ» наш все­світ­ньо ві­до­мий ака­де­мік, ла­уре­ат Дер­жав­ної пре­мії, іні­ці­атор за­сну­ван­ня ка­фед­ри не­фро­ло­гії при Ки­їв­сько­му ін­сти­ту­ті удо­ско­на­лен­ня лі­ка­рів Лю­бо­мир Пи­ріг.

— На жаль, динаміка ниркових захворювань спонукає здебільшого до тривожних роздумів. Причини загальновідомі: забрудненість навколишнього середовища, соціально-економічні негаразди, шкідливий, а часом і просто безоглядний спосіб життя. Це особливо стосується інфекційно-запальних процесів. Щоправда, коли вірити статистичній звітності, деяке зниження захворюваності маємо з імунозапальних недуг.

Асо­ці­ація «Зе­мель­на спіл­ка Ук­раї­ни» за­про­по­ну­ва­ла уря­ду за­галь­но­на­ціо­наль­ну Про­гра­му «10 кро­ків для по­до­лан­ня ко­руп­ції у зе­мель­них від­но­си­нах». Не­дав­но її пре­зен­та­ція від­бу­ла­ся на за­сі­дан­ні На­ціо­наль­но­го прес-клу­бу з аг­рар­них і зе­мель­них пи­тань у Ки­єві. Ос­нов­ний ви­ступ на ньо­му мав роз­роб­ник Про­гра­ми, док­тор еко­но­міч­них на­ук, за­від­увач ка­фед­ри зем­ле­впо­ряд­но­го про­ек­ту­ван­ня На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту біо­ре­сур­сів і при­ро­до­ко­рис­ту­ван­ня Ук­раї­ни Ан­дрій Мар­тин.
«Ста­тис­ти­ка пра­во­охо­рон­них ор­га­нів під­твер­джує, що най­біль­ша ко­руп­ція в на­шій дер­жа­ві зо­се­ре­дже­на у сфе­рі зе­мель­них від­но­син, — за­ува­жив він. — Най­біль­ші ха­ба­рі да­ють за зем­лю. На жаль, по­при ра­зю­чі су­спіль­но-по­лі­тич­ні змі­ни, які ни­ні від­бу­ваю­ть­ся в кра­їні, чи­нов­ниць­кий апа­рат час­то про­дов­жує ді­яти по-ста­ро­му. Як це змі­ни­ти? Гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції під­го­ту­ва­ли влас­ні про­по­зи­ції що­до по­до­лан­ня ко­руп­ції в зе­мель­ній сфе­рі, які мож­на ре­алі­зу­ва­ти у не­три­ва­лий тер­мін».
Ан­дрій Мар­тин стис­ло об­ґрун­ту­вав усі про­по­зи­ції.

Має­мо чи­ма­ло різ­но­ма­ніт­них те­ат­раль­них фес­ти­ва­лів, од­нак на них прак­тич­но не пред­став­ле­не хо­рео­гра­фіч­не мис­тец­тво. За­пов­ни­ти цю про­га­ли­ну ви­рі­ши­ли у Ки­їв­сько­му му­ні­ци­паль­но­му ака­де­міч­но­му те­ат­рі опе­ри і ба­ле­ту для ді­тей та юнац­тва, де не­що­дав­но від­був­ся фес­ти­валь «КМА­ТОБ-FEST».

«Цей фестиваль ми плануємо проводити щороку у приміщенні нашого театру. Чому саме фестиваль хореографічного мистецтва? Напевне тому, що серед багатства форм художнього мистецтва хореографія посідає особливе місце та володіє багатьма можливостями для повноцінного естетичного розвитку людини. У хореографічному мистецтві все більше уваги приділяють сучасному танцю з різноманіттям стилів та напрямів.
На сьогодні хореографічне мистецтво України перебуває в розвитку, але пройде чимало часу, допоки воно сформується у певний культурний шар хореографії зі своїми канонами і законами. Маємо надію, що саме фестивалі, які проводитимуться у театрі, сприятимуть розвитку вітчизняного хореографічного мистецтва»,— зазначив директор театру Юрій Щур.

ВАСИЛЬ ІВАНИНА:

Наш спів­роз­мов­ник — про­за­їк та пе­ре­кла­дач Ва­силь Іва­ни­на. Він, зок­ре­ма, ці­ка­вий тим, що, про­йшов­ши ко­ри­до­ра­ми вла­ди (пра­цю­вав в Ад­мі­ніс­тра­ції пер­шо­го пре­зи­ден­та Ук­раї­ни Л. М. Крав­чу­ка і був за­від­ува­чем сек­ре­та­рі­ату Ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди Ук­раї­ни з пи­тань сво­бо­ди сло­ва та ін­фор­ма­ції у Вер­хов­ній Ра­ді Ук­раї­ни), за­ли­шив­ся «нор­маль­ною лю­ди­ною», за­слу­жив твер­ду ре­пу­та­цію без­сріб­ни­ка, до яко­го не бу­ло сен­су під­хо­ди­ти з ха­ба­рем чи про­по­зи­ці­ями під­ки­лим­них іг­рищ.

— Де витоки вашої, пане Василю, творчості? Як усе починалося?

— Із чарівного Полісся, милого серцю села Шапіхи на Чернігівщині. З дитячих літ мене вабила творчість, бажання написати щось таке самому. Читав я багато. Скажімо, перечитав майже всі казки народів світу, інші прозові твори — і своє слово захотілось сказати. Згадувати тепер все те приємно і дивно. Тоді я не розумів: щоб створити власний твір, мало начитатись, потрібно ще й досвід мати — життєвий і першоджерельний творчий. Словом, треба пожити і побачити, аби викласти на папір своє бачення світу.

Дру­га по­ло­ви­на лі­та-2014 (а кон­крет­ні­ше — кі­нець лип­ня та по­ча­ток серп­ня) озна­ме­ну­ва­ла­ся для лі­де­ра віт­чиз­ня­но­го авіа­бу­ду­ван­ня — дер­жав­но­го під­при­єм­ства «Ан­то­нов» — кіль­ко­ма різ­ни­ми по­ді­ями як по­зи­тив­ни­ми, так і не­га­тив­ни­ми.

Одна з них, яка сталася 29 липня, — відрадна й пов’язана із церемонією з нагоди викатки зі стапеля (спеціальних монтажних риштувань) фюзеляжу створюваного у ДП «Антонов» дослідного зразка нового багатоцільового транспортного літака Ан-178.
А інші — негативні й вельми тривожні події — були породжені спробами певних сил за допомогою незаконних наказів Міністерства промислової політики (яке ліквідується урядом України — з передачею функцій згаданого відомства Міністерству економічного розвитку і торгівлі) та інших неправомірних дій зняти із займаної посади президента — генерального конструктора ДП «Антонов» Дмитра Ківу та замінити його на більш зручну й поступливу особу.
Цей наступ, який розпочався кілька років тому й загострився у квітні 2014-го (про що ми навесні повідомляли на сторінках «Демократичної України»), пройшовши кілька стадій, згодом — 1 серпня нинішнього року — вихлюпнувся силовою акцією вторгнення на територію ДП «Антонов» групи з 16 непроханих гостей. У колективі авіабудівників це обґрунтовано розцінили як спробу рейдерського захоплення потужного комплексу, котрий стабільно працює,— і дали цій атаці гідну відсіч.

Від по­чат­ку но­во­го сто­літ­тя Аф­ри­ка опи­ни­лась у спри­ят­ли­вих еко­но­міч­них умо­вах. Ба­га­то хто по­в’язує це з ви­гід­ною кон’­юнк­ту­рою сві­то­вих то­вар­них рин­ків. Дійс­но, ці­ни на ба­га­то то­ва­рів аф­ри­кан­сько­го си­ро­вин­но­го екс­пор­ту в ці ро­ки ліз­ли вго­ру. Але зво­ди­ти за­галь­не при­ско­рен­ня еко­но­міч­но­го зрос­тан­ня ли­ше до цьо­го фак­то­ра бу­ло б по­мил­кою, за­зна­ча­ють екс­пер­ти На­ціо­наль­но­го ін­сти­ту­ту стра­те­гіч­них до­слі­джень.

Нині Африка демонструє досить високі темпи економічного розвитку, а починала майже з нуля. Вона поки не претендує на те, аби стати економічним лідером світу. Після закінчення боротьби з неоколоніалізмом і завершення у більшості африканських держав військових дій, громадянських війн, там почалось економічне відновлення.
На Африканському континенті є досить розвинуті країни, в деяких окремі галузі навіть потужніші, ніж українські. У ПівденноАфриканській Республіці, Маврикії, Ботсфані доходи на душу населення вагоміші від наших. Є молоді леви — Нігерія, Ангола, які використовують свої природні ресурси та інші можливості, аби зробити помітний стрибок у розвитку своїх економік. З більшістю африканських держав можна співпрацювати на основі концесійних угод. Серед таких — Гвінея, Замбія, Уганда.

Ни­ні в Ук­раї­ні три­ває тре­тя хви­ля мо­бі­лі­за­ції. Не всі охо­че йдуть до ар­мії, то­му на­ма­гаю­ть­ся ви­їха­ти за кор­дон. Про по­ря­док ви­їз­ду за кор­дон мо­бі­лі­зо­ва­них гро­ма­дян Ук­раї­ни і не ли­ше про ньо­го роз­по­вів ко­рес­пон­ден­ту «ДУ» по­міч­ник на­чаль­ни­ка за­хід­но­го ре­гіо­наль­но­го управ­лін­ня Дер­жав­ної при­кор­дон­ної служ­би Ук­раї­ни Во­ло­ди­мир Ше­ре­мет.

— Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, про порядок виїзду за кордон мобілізованих громадян України.
— До нас надходить багато звернень від людей мобілізаційного віку, які хочуть дізнатися про виїзд за кордон. В інформаційному полі України поширюється інформація, що, мовляв, прикордонники не випускають за межі України громадян України, які підлягають мобілізації. Заявляю офіційну позицію Державної прикордонної служби: жодних додаткових завдань стосовно громадян України, які підлягають мобілізації, щодо їхнього непропуску через державний кордон України немає.