Літо — чудова пора року, час відпусток, відпочинку, подорожей, якого з нетерпінням чекають абсолютно всі. Але ж улітку часто докучає спека, яка зводить з розуму всіх і заважає насолодитися довгоочікуваним відпочинком.
Розпечене повітря на вулиці змішане з вихлопами авто, розплавлений асфальт, поїздки у задушливому транспорті — ось неповний перелік негараздів, що їх приносить спека. Негативний вплив спеки на собі відчувають абсолютно всі люди.
Тож давайте спробуємо розібратись, як спека впливає на організм людини та як пережити спекотні літні дні? Про це ми розпитали фахівця — сімейного лікаря Галину Михайлівну ВОВЧЕНКО.

Нещодавно експерти Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) презентували результати дослідження «Видимі та невидимі бар’єри: гендерний аналіз викликів у експортній діяльності для українських мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП)».

Презентація дослідження відбулася під час круглого столу за участі представників міжнародних і громадських організацій, урядових інституцій, наукових і освітніх закладів, бізнесу.
Головна мета дослідження — надати зацікавленим сторонам корисні стратегічні рекомендації щодо зменшення гендерних бар’єрів у торгівлі для ММСП, які є у власності та під керівництвом жінок.

24 ЧЕРВ­НЯ — 95 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ БОГ­ДА­НА ЙО­СИ­ПО­ВИ­ЧА ЧА­ЛО­ГО (1924–2008),
УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО ПИСЬ­МЕН­НИ­КА

Народився Богдан Чалий у сім’ї київських лікарів 1924 року. Дід майбутнього письменника був лісником і дитинство Богдана минуло в Ізяславі — на зелених берегах Горині.
Батьки хлопчика, віддані своїй справі лікарі, зранку до ночі — в лікарні, а їхній син виростав на природі: вудив з друзями рибу, пас уночі коней. Він знав від діда чимало цікавих історій.
Маленький Богдан любив слухати про тварин і пташок, нерідко й вигадані, казкові оповідки. В їхній домівці постійно проходили «курс лікування» різні пацієнти — поранені перепілки чи лелеки. Тато приносив синові маленьких кізок, лисиць, їжаків і зайченят. Навесні їх урочисто відпускали на волю.

У науковому світі Ігор Леонідович Обозненко — людина знана: дійсний член Американського та Російського акустичного товариств, дійсний член Американського фізичного товариства, доцент кафедри акустики та акустоелектроніки НТУУ «Київський політехнічний інститут», якій присвятив він понад 40 років свого творчого життя.
Море визначило його долю, а шлях до моря йшов від прадіда — адмірала А. Єлагіна (про Єлагіних нагадує у Санкт-Петербурзі ще Єлагін-острів з його вишуканим палацем). Ігор Обозненко гармонійно успадкував таланти своїх предків — адмірала А. Єлагіна і дідуся К. Смирягіна, видатного педагога і директора Києво-Фундукліївської гімназії.

У Національному музеї літератури презентували книгу спогадів «Дорогами минулого». Авторка — Іванна Мащак. Книга вийшла у видавництві «Кліо».

Книга споминів лондонської українки Іванни Мащак охоплює період української історії 30–50-х років трагічного ХХ століття: українське підпілля у Польщі, операція «Вісла», переповнені українцями табори ГУЛАГу на Колимі — все це авторка пережила особисто.
Іванка, так називають її друзі і близькі, стоїть перед нами маленька, інтелігентна, шляхетна і — дуже сильна духом жінка. Її життя мов на долоні.

Упродовж двох найдовших літніх вихідних в історико-культурному центрі Замку-музеї «Радомисль» звучала музика Шопена. Цього року відбувся VI Міжнародний фестиваль «Музика Шопена просто неба».

Відомі музиканти, віртуози, лауреати міжнародних конкурсів і просто талановиті діти з Києва, Бахмута, Вінниці, Житомира виконували твори композитора.
Серед поважних гостей — Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто, Надзвичайний і Повноважний Посол Бельгії в Україні Алекс Ленартс, голова Федерації «Жінки за мир в усьому світі» Тетяна Коцеба, голова правління Федерації Всесвітнього миру в Україні Михайло Ільїн разом із дружиною і сином, голова Спілки жінок України Леокадія Герасименко.

У Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка нещодавно звернулися до маловідомої української класики. На Камерній сцені ім. Сергія Данченка Іван Уривський поставив виставу «Лимерівна». Нова постановка стала своєрідним творчим викликом молодого митця.

П’єса «Лимерівна» класика української літератури Панаса Мирного (1849–1920) належить до кращих зразків української мелодрами, в якій рушійною силою конфлікту є пристрасне кохання, яке не підвладне жодним компромісам і на яке здатні лише цілісні вольові особистості.

Закордонні партнери України, які прискіпливо стежать за розвитком подій у свого підопічного сусіда, останнім часом заговорили й про те, що нашу державу можуть погубити не лише погані дороги та безталанна корупційна влада, але й монополізм. З яким державні органи практично не борються. І навіть більше: доволі часто відверто підіграють монополістам.
Хоча, визнають наші партнери, монополістів, які прибрали до своїх рук майже всі найважливіші і найприбутковіші сфери економіки, український уряд час від часу сварить пальцем. Але якось мляво, про людське око.
Аби не зачепити інтереси тих, у чиїх руках зосереджено левову частку того, чим у цивілізованих країнах володіють кілька суб’єктів господарювання під суворим контролем держави.

«Космічна діяльність України у найближчій перспективі: пріоритети, сценарії, виклики». Так тематику круглого столу, який відбувся у нашій столиці, сформулювали його ініціатори — Українська асоціація високотехнологічних підприємств та організацій «Космос», Рада з космічної діяльності Національної академії наук України (НАНУ), Інститут космічних досліджень та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (НТУУ «КПІ»).

З 1 липня 2019 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у сумі 1936 гривень. Однак для різних соціальних і демографічних груп населення показники прожиткового мінімуму відрізняються.
Для дітей віком до 6 років — 1699 грн, для дітей віком від 6 до 18 років — 2118 грн, для працездатних осіб — 2007 грн, для осіб, які втратили працездатність, — 1564 грн. Наступне підвищення прожиткового мінімуму заплановано з 1 грудня 2019 року.

Кому і скільки додадуть
Нинішнє підвищення вплине на розміри соціальних виплат, мінімальних пенсій, індексацію грошових доходів. Зокрема, заробітна плата підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи. Тобто з липня вона має індексуватись у межах 2007 грн. А ось мінімальну заробітну плату, яка нині становить 4173 грн, до кінця року підвищувати не планується.
Зате пенсії таки зростуть. Оскільки згідно із Законом «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 липня розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищено з 1497,00 грн. до 1564,00 грн, то Пенсійний фонд здійснить черговий перерахунок виплат. Він буде проведений автоматично.
Інформацію щодо механізму перерахунку можна отримати в органах ПФУ за місцем перебування на обліку по телефону +380 (44) 425 86 00 або на сайті Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра..
Отож на 67 гривень зросте пенсія для тих, хто отримував мінімальні виплати, й аж на 670 гривень — для осіб з максимальними пенсіями. Тобто мінімальна пенсія збільшиться до 1564 гривень, а максимальна — до 15640.
Щоправда, пенсіонер-мінімал за наявності повного стажу (для жінок — 30, для чоловіків — 35 років) може також претендувати на надбавку в розмірі не менше 1% прожиткового мінімуму. Доплата передбачається за понаднормативний стаж (ст. 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»). Однак це не стосується пенсіонерів, які продовжують працювати.
Надбавки отримають й особи, які підпадають під дію Законів «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Зросте щомісячна державна адресна допомога інвалідам війни та учасникам бойових дій, мінімальна пенсійна виплата особам з інвалідністю, отриманою внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також державна соціальна допомога на догляд інвалідам війни.
Розмір підвищення кожній особі визначатимуть індивідуально. Якщо розглядати за категоріями, то виплати різняться й навіть дуже. Так, мінімальні розміри пенсій у зв’язку з втратою годувальника залежно від кількості непрацездатних утриманців становитимуть: на одного (100%) — 1564 грн, два (120%) — 1876,80, три та більше (150%) — 2346.
Мінімальна пенсійна виплата інвалідам війни та учасникам бойових дій, а також інвалідам з числа ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС буде такою: інвалідам І групи (285%) — 4457,40, інвалідам ІІ групи (255%) — 3988,20, інвалідам ІІІ групи (225%) — 3519, учасникам бойових дій (165%) — 2580,60 грн.
Мінімальний розмір пенсії для осіб, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, визначений за такою шкалою: інвалідам І групи (150%) — 2346 грн, інвалідам ІІ групи (125%) — 1955 і інвалідам ІІІ групи (110%) —1720,40. Дітям-інвалідам буде 100% — 1564,00 грн.
Державна соціальна допомога на догляд інвалідам війни, передбачена Законом «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» становитиме: інвалідам війни І групи підгрупи А (100%) — 1564 грн, інвалідам війни І групи підгрупи Б (50%) — 782, інвалідам війни ІІ групи (25%) — 391, інвалідам війни ІІІ групи (15%) — 234,60 грн.
Підвищення, передбачене Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» буде таким: інвалідам війни І групи (50%) — 782, інвалідам війни ІІ групи (40%) — 625,60, інвалідам війни ІІІ групи (30%) — 469,20 грн.
Учасникам бойових дій (25%) — 391 грн, учасникам війни, нагородженим медаллю (15%) — 234,60, учасникам війни (10%) — 156,40. Є й доплата до підвищення учасникам війни, нагородженим медаллю (5%), — 78,20 грн.
Підвищення, передбачене Законом «Про жертви нацистських переслідувань» становитиме: неповнолітнім в’язням-інвалідам І групи (50%) — 782 грн, неповнолітнім в’язням-інвалідам ІІ групи (40%) — 625,60, неповнолітнім в’язням-інвалідам ІІІ групи (30%) — 469,20 грн. Просто неповнолітнім в’язням (25%) — 391 грн.
Колишнім в’язням концтаборів та інших місць примусового тримання, нагороджених медаллю (15%), — 234,60, без нагород (10%) — 156,40 грн. А доплата до підвищення колишнім в’язням, нагородженим медаллю (5%), — 78,20 грн.
Надбавка на утриманців відповідно до України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» дорівнюватиме 50% — 782 грн.
Переглянута також буде надбавка до пенсії особам, які мають статус «Почесний донор України» та «Почесний донор СРСР». Розмір цієї надбавки збільшиться зі 185,30 грн до 193,60.
Отож підсумуємо: ті, хто отримував мінімалку, а таких 600 тисяч, з 1 липня матимуть 1564 грн, тобто +67 грн. Основна маса (це майже 11 млн) із пенсіями хоча б на кілька гривень більшими під цю категорію не потрапляють.
Майже 90% із них отримають надбавки за понаднормовий стаж (по 1% за кожен відпрацьований рік понад 35 років стажу для чоловіків і 30 років — для жінок). Якщо стажу більше 40 років, то надбавка за кожні додаткові 5 років роботи становитиме 35 грн.
Тим, у кого стаж не зашкальний, хоча і не маленький, надіятися нема на що. Зате ті, хто отримує десять мінімалок, матимуть ще + 670 гривень.

Приємні й неприємні новини
До першої категорії належить ухвала Конституційного Суду, згідно з якою норми деяких законів, що запроваджували тимчасові обмеження виплат пенсій спеціальним категоріям пенсіонерів, є неконституційними.
Зокрема, суд визнав незаконним установлення мінімального віку для виходу на пенсію за вислугою років. Розглянувши подання 48 нардепів, судді оцінили відповідність Конституції деяких положень Закону «Про пенсійне забезпечення» і низки законів, які регулюють вихід на пенсію різних категорій громадян (потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, держслужбовців, працівників прокуратури, нардепів і дипломатів).
Вердикт такий: положення пункту «а» ст. 54 та ст. 55 Закону «Про пенсійне забезпечення», які регулювали призначення пенсії за вислугу років, неконституційні. Зокрема, йдеться про працівників льотного і льотно-випробувального складу, яким необхідно було досягти віку 50 років, а працівникам освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, артистам — 55 років.
Судді вирішили, що втрата працездатності не пов’язана з досягненням працівником певного віку й ця обставина не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років. Бо, мовляв, це нівелює сутність права на соціальний захист, не відповідає конституційним принципам соціальної держави та суперечить положенням одразу кількох статей Конституції.
Тож і підвищення на п’ять років пенсійного віку для жінок та збільшення на стільки ж загального і спеціального стажу роботи, які необхідні для виходу на пенсію за вислугу років, проводилось урядом без урахування особливостей призначення пенсії за вислугу років.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржене.
До неприємних новин слід віднести ту, що з 10 червня набрали чинності норми про штрафи за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг. Пеня нараховується за борги, які утворилися після першого травня, коли набрали чинності нові норми Закону про ЖКГ.
Споживачі повинні оплачувати житлово-комунальні послуги до 20-го числа кожного місяця. Якщо така норма прописана в договорі, пеня буде нараховуватися з 21-го числа. Закон не має зворотної сили, тому з 21 травня пеня не нараховувалась, а буде стосуватися рахунків у червні (за травень).
За кожен день прострочення пеня становитиме 0,01% від суми боргу. Однак її загальний розмір не буде перевищувати 100% заборгованості. Пеня нараховується як індивідуальним споживачам (мешканцям), так і колективним — ОСББ, керуючим компаніям (залежно від того, хто уклав договір на поставку житлово-комунальних послуг).
Виняток становитимуть випадки, коли 21-й (і 22-й) день місяця припадають на вихідні. Також пеня не нараховується, якщо борг утворився через затримки з виплатою субсидій від держави.
Є й ще одна новина, яка десь посередині між двома попередніми. З травня в Україні змінився порядок виплати субсидій (система стала більш гнучкою). Причому змінилися не лише правила нарахування, а й уведено додатковий механізм контролю за боржниками.
Субсидіантам, які не матимуть заборгованості за комуналку, в травні автоматично перепризначать субсидію на новий період. Її видаватимуть готівкою: пенсіонерам на пенсійну картку чи через «Укрпошту». Всім іншим — через «Ощадбанк». Літню субсидію розраховуватимуть на основі доходів громадян, отриманих у 3-4 кварталах 2018 року.
Повторно потрібно буде звернутись із заявою та декларацією про доходи тим, чиї справи розглядала комісія; орендарям житла; внутрішньо переміщеним особам; родинам, в яких з жовтня 2018 року відбулися зміни у складі сім’ї, та тим, кому субсидію було призначено не на всіх зареєстрованих, а фактично проживаючих у помешканні осіб; сім’ям, де є безробітні працездатного віку, в яких або відсутні доходи, або вони менші мінімальної заробітної плати.
Якщо борг за комунальні послуги сягнув 340 гривень, субсидію забирають. Повернути її можна, розрахувавшись із боргами, реструктуризувати їх чи оскаржити в суді.
Загалом же субсидій не більшатиме. Нещодавно Кабінет Міністрів зменшив на 13,56 млрд грн видатки з державної скарбниці місцевим бюджетам на субсидії. Причина — істотне скорочення кількості отримувачів.
У пояснювальній записці до проекту постанови сказано, що число субсідіантів зменшилося з 6,9 млн домогосподарств в опалювальному періоді 2017–2018 років до 4,2 млн в опалювальному періоді 2018–2019 років. Загалом у держбюджеті-2019 на цю статтю витрат передбачено 35,095 млрд грн.
Проте виплати все одно відстають від інфляції. З моменту попереднього підвищення соцстандартів (грудень 2018 р.) зростання цін (понад 5% на травень) вдалося компенсувати тільки осучасненням пенсій у березні (+17%), яке торкнулося майже 10 млн осіб. А також разовими доплатами по 2410 грн тим, у кого є великий трудовий стаж (40 років і більше) при малій зарплаті та мінімальній пенсії.
Але це в середньому. Та оскільки пенсії підвищували у відсотках, то виграли ті, у кого вони високі. Для більшості надбавки виявилися незначними і були меншими за зростання цін на найнеобхідніші товари.
За інформацією очільника Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, з 1 травня по 1 червня 2019 року подорожчали 70% соціальних продуктів. Якщо до цього додати витрати на підвищені тарифи (за тепло і воду +16%), то це перекриє підвищення пенсій за рахунок березневої індексації у тих, хто не отримує субсидії.
Аналітики стверджують, що нове зростання пенсій, яке буде в грудні, не перекриє річної інфляції. Вітчизняна економіка в цьому році розвивається мляво, темпи зростання ВВП сповільнилися порівняно з 2018 роком і можуть не досягти планових показників у 2,8% (поки маємо значно менше). Все це ставить під загрозу як виконання показників держбюджету, так і заплановане підвищення соцстандартів.
Нині маємо таку ситуацію: середня пенсія зросла за рік до 2899 грн (+360 грн), мінімальна пенсія до 1 липня — 1497 грн, максимальна пенсія — 14970 грн. Середня трудова пенсія, яку отримують 8,6 млн осіб, дорівнює 2942 грн. Щоправда, є й ті, чиї середні виплати сягають 44 тис. грн. Це 3,3 тис. суддів.
Як досвідчені юристи вони домоглися все пролобіювати так, що нібито отримують не пенсії, а «грошове утримання», яке не підпадає обмеженню в 10 мінімальних пенсій.
Що ж до основної маси літніх українців, то хоча Пенсійний фонд уже тричі перераховував пенсії з початку 2019 року (для пенсіонерів старше 65 років, у яких страховий стаж становить понад 35 років для чоловіків і понад 30 років — для жінок, індексація пенсій та її автоматичний перерахунок працюючим пенсіонерам), ситуацію з їхнім матеріальним забезпеченням не можна назвати задовільною.
За даними Держстату, населення України продовжує скорочуватися: за 1-й квартал нас стало менше на 73,7 тис. осіб. У Мінсоцполітики підрахували, що кількість пенсіонерів зменшилася за цей час на 100 тис. і на 1 квітня становила 11,4 млн. Та й загалом із демографією в Україні проблеми: з початку року померли 159,2 тис. осіб, а народилися 76,1 тис.

Тетяна КИРИЛЕНКО