Збір­на Ук­раї­ни з фут­бо­лу на чем­піо­на­ті Єв­ро­пи у Фран­ції вста­но­ви­ла кіль­ка ан­ти­ре­кор­дів. Під­опіч­ні Ми­хай­ла Фо­мен­ка ста­ли пер­шою коман­дою, яка ви­ле­ті­ла з кон­ти­нен­таль­ної пер­шо­сті в но­во­му фор­ма­ті — з 24 збір­них ста­ла єди­ною, яка не ма­ла шан­сів про­дов­жи­ти ви­сту­пи ще піс­ля дру­го­го ту­ру, єди­ною, що не на­бра­ла жод­но­го оч­ка...

Ще й жодного гола не забили «синьожовті», також серед найгірших із п’ятьма пропущеними м’ячами опинилася й українська оборона, але за цим параметром сумнівну першість здобули росіяни з шістьма голами у воротах Акінфеєва.
Після зустрічі першого туру з німецькою збірною (0:2) все залишалося в руках збірної України. Як показує практика, для виходу до 1/8 фіналу в зустрічах із північноірландцями та поляками вистачило б чотирьох очок, але «синьожовті» зганьбилися вже в протистоянні з цілком посередньою британською командою.

ВОЛОДИМИРУ СТАДНИЧЕНКУ – 80

Че­рез два ро­ки (точ­ні­ше — 15 черв­ня 2018-го) га­зе­та «Де­мо­кра­тич­на Ук­раї­на» від­зна­ча­ти­ме 100-річ­чя ви­хо­ду пер­шо­го но­ме­ра. За пе­рі­од іс­ну­ван­ня ча­со­пи­су пост го­лов­но­го ре­дак­то­ра обі­йма­ли кіль­ка де­сят­ків осіб. Де­які іме­на увій­шли в іс­то­рію віт­чиз­ня­ної пре­си; ін­ші не за­ли­ши­ли по­міт­но­го слі­ду; тре­тіх, не дав­ши роз­кри­тись, при­бра­ла «за­ліз­на міт­ла» ста­лін­сько­го те­ро­ру кін­ця 30-х ро­ків...

На щастя, здрастує наш сучасник, колега і друг — Володимир Якович Стадниченко, який у ці дні святкує своє 80ліття. Йому судилося на собі відчути, як і без того важкий редакторський хрест стає ще вагомішим на зламі історичних епох.
Восени 1988го, коли Володимир Стадниченко очолив колектив тодішньої «Радянської України», перебудова вступала в завершальну, драматичну фазу.

29 ЧЕРВ­НЯ — 110 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ ГЕ­НЕ­РА­ЛА АР­МІЇ ІВА­НА ЧЕР­НЯ­ХОВ­СЬКО­ГО

Жит­тя майбутнього ко­мандувача фронтом кіль­ка ра­зів ви­сі­ло на во­ло­си­ні: в 30-ті ро­ки ди­вом не зги­нув у ка­тів­нях НКВС як «во­рог на­ро­ду», в ро­ки вій­ни мог­ли вко­ро­ти­ти ві­ку не ли­ше во­ро­жі ку­лі, а й «смот­ря­щі» від Ста­лі­на. Він не бо­яв­ся всту­па­ти в су­пе­реч­ки не ли­ше з ни­ми, а й ви­щи­ми на­чаль­ни­ка­ми, осо­бли­во, ко­ли йшло­ся про жит­тя лю­дей.

Його славі заздрили генерали й маршали. І було чому! Адже серед командувачів фронтами не було 38річних генералів армії, двічі удостоєних звання Героя Радянського Союзу. У післявоєнний час ті ж заздрісники, для яких життя солдата нічого не вартувало, подейкували, що він був улюбленцем Сталіна. Можливо... Протилежне сьогодні важко довести. Але те, що став таким не завдяки особистій відданості і сліпому виконанню наказів Верховного головнокомандувача, доказів не потребує.

Наш спів­роз­мов­ник — Ге­рой Ук­раї­ни, ла­уре­ат На­ціо­наль­ної пре­мії іме­ні Т. Шев­чен­ка Юрій Муш­ке­тик — один із мо­гі­кан-пат­рі­ар­хів, жи­вих кла­си­ків ук­ра­їн­ської лі­те­ра­ту­ри.
Про­за Юрія Муш­ке­ти­ка від­зна­чає­ть­ся ви­раз­ною мо­раль­но-етич­ною проб­ле­ма­ти­кою і спро­бою ав­то­ра знай­ти від­по­ві­ді на важ­ли­ві пи­тан­ня су­час­но­сті.
В усіх тво­рах Юрія Муш­ке­ти­ка прос­те­жую­ть­ся ха­рак­тер­ні озна­ки йо­го про­зи: зоб­ра­жен­ня ве­ли­чі і вод­но­час прос­то­ти ге­роя; по­каз бо­роть­би з бай­ду­жіс­тю; ав­тор­ське до­слі­джен­ня лю­ди­ни, яка но­сить кон­флікт у со­бі; по­каз здат­но­сті ге­роя звер­шу­ва­ти суд над со­бою; ут­вер­джен­ня єд­но­сті лю­ди­ни і сві­ту.

Київський національний музей російського мистецтва — справжня скарбниця художньої культури. Його фонди роками поповнювались із різних джерел, а також завдяки приватним колекціям. Одним із найвідоміших київських колекціонерів живопису, який подарував музею своє уславлене зібрання творів російських художників кінця ХІХ — початку ХХ століть, був Д. Сигалов (1894–1985) — лікарпедіатр, професор, меценат.

Давид Лазаревич Сигалов народився у Переяславі на Полтавщині, отримав медичну освіту у Києві. Його наукові праці присвячено питанням лікування дитячих захворювань. Більше 60 років Д. Сигалов працював як лікарпедіатр у лікарні «Охматдит», де у 1998 р. на фасаді центрального корпусу відкрито меморіальну дошку на його честь.

Уже в чет­вер­тий раз пал­кі ша­ну­валь­ни­ки опе­ре­ти, мю­зик­лу і кла­сич­ної опе­ри ма­ли уні­каль­ну на­го­ду по­ри­ну­ти в не­по­втор­ну ат­мо­сфе­ру Між­на­род­но­го му­зич­но­го фес­ти­ва­лю О-FEST-2016, кот­рий, як і по­пе­ред­ні, три­вав два дні у міс­ті Бу­ча і в сто­ли­ці Ук­раї­ни.

Цього року у ньому брали участь артисти — вокалісти, музиканти, диригенти і творчі колективи з 14 країн світу, які завітали до Києва завдяки творчому ентузіазму організаторів фестивалю — Київського національного академічного театру оперети та Бучанської міської ради.
Як зазначив співголова оргкомітету фестивалю — художній керівник Національної оперети України, народний артист України Богдан Струтинський, ІV Міжнародний фестиваль ОFEST2016 — це не просто мистецька акція, це — глобальний проект, спрямований на розвиток культурних цінностей, покликаний об’єднати світ за допомогою музики.

На­пев­не, чи­ма­ло лю­дей стар­шо­го по­ко­лін­ня зга­да­ють свою мо­ло­дість піс­ля то­го, як по­див­лять­ся но­ву ви­ста­ву На­ціо­наль­но­го ака­де­міч­но­го те­ат­ру ро­сій­ської дра­ми іме­ні Ле­сі Укра­їн­ки «У цьо­му ми­ло­му ста­ро­му до­мі», яку за п’єсою Олек­сія Ар­бу­зо­ва по­ста­вив ху­дож­ній ке­рів­ник те­ат­ру, на­род­ний ар­тист Ук­раї­ни Ми­хай­ло Рез­ні­ко­вич. Та, оче­вид­но, чи­ма­ло ці­ка­во­го від­криє в ній і мо­ло­дий гля­дач.

«Це вистава про Кохання, про захоплення від цього почуття і про жах від того, що воно, як виявляється, може зникнути, відлетіти, випаровуватися. Це — вистава про гостре та хвилююче передчуття зустрічі з коханою, з коханим, про всю багатогранність мук, сумнівів і найрізноманітніших сплесків душі перед цією зустріччю.

Піс­ля вста­нов­лен­ня но­вих та­ри­фів на теп­ло і га­ря­чу во­ду ки­яни змо­жуть по­ми­ти­ся за 78 гри­вень, а зі­грі­ти­ся в опа­лю­валь­ний се­зон за 1345. Тро­хи де­шев­ше (в се­ред­ньо­му 1043 грн за гі­га­ка­ло­рію) обі­йдуть­ся по­слу­ги у ре­гіо­нах. 
Ці­на бу­де різ­ною і за­ле­жа­ти­ме від то­го, яке па­ли­во там­теш­нє ко­мун­енер­го ви­ко­рис­то­ву­ва­ти­ме для ви­роб­ниц­тва теп­ло­вої енер­гії. 
У со­бі­вар­то­сті її ви­роб­ниц­тва част­ка га­зу ста­но­вить від 60 до 90%. Звід­си, мов­ляв, під­ви­щен­ня май­же вдві­чі та­ри­фів на опа­лен­ня і га­ря­чу во­ду.

Нові правила запрацюють із 1 липня. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на своєму засіданні 9 червня одноголосно затвердила збільшені на 75–90% тарифи на теплову енергію та послуги центрального опалення і постачання гарячої води.

Утім, на па­пе­рах пи­шуть од­не, а в жит­ті час­то ви­яв­ляє­ть­ся зов­сім ін­ше. Про те, як во­но на­справ­ді ве­деть­ся так зва­ним піль­го­ви­кам, мож­на прос­те­жи­ти на при­кла­ді ве­те­ра­нів АТО — най­сві­жі­ших, но­во­спе­че­них піль­го­ви­ків, яким вла­да по­спі­хом на­да­ла ду­же ба­га­то сут­тє­вих пре­фе­рен­цій...

По­бра­тим за по­бра­ти­ма
За офіційними даними, сьогодні в Україні статус учасника бойових дій з числа ветеранів АТО, а отже, і право на пільги отримали вже майже 180 тисяч українців. Проте уже перший досвід молодих фронтовиків скористатися передбаченими законодавством привілеями красномовно доводить, що реалізувати своє право на пільги дуже важко.

Як ві­до­мо, кон­ку­рен­то­спро­мож­ність на­ціо­наль­них еко­но­мік є ре­зуль­та­том склад­но­го взає­мо­зв’яз­ку кон­ку­рен­то­спро­мож­но­сті ви­роб­ни­ків то­ва­рів і пос­та­чаль­ни­ків по­слуг та кон­ку­рен­то­спро­мож­но­сті на­ціо­наль­ної по­лі­ти­ки спри­ян­ня екс­пор­ту. Спри­ян­ня екс­пор­ту є стра­те­гіч­ною ме­тою на­ціо­наль­ної еко­но­міч­ної по­лі­ти­ки, ре­алі­за­ція якої мож­ли­ва ли­ше на ос­но­ві спе­ці­аль­ної екс­порт­ної стра­те­гії. Та­ку по­лі­ти­ку слід бу­ду­ва­ти на адек­ват­но­му ро­зу­мін­ні осо­бли­вос­тей та ди­на­мі­ки су­час­них сві­то­гос­по­дар­ських про­це­сів, в які ін­тег­ро­ва­на Ук­раї­на.

При цьому надзвичайно важливо, щоб суспільство і бізнес розуміли наміри уряду щодо розвитку експорту в середньо та довгостроковій перспективі та мотиви здійснення відповідних заходів.