На­пру­га пів­фі­наль­ної ста­дії Лі­ги чем­піо­нів УЄФА на­стіль­ки ве­ли­ка, що за 180 хви­лин двох пер­ших по­єдин­ків чо­ти­ри коман­ди за­би­ли тіль­ки один гол. 
«Ман­чес­тер Сі­ті» і мад­рид­ський «Ре­ал» ра­ху­нок вза­га­лі не від­кри­ли, а ще од­на сто­лич­на іс­пан­ська коман­да «Ат­ле­ти­ко» за­до­воль­ни­ла­ся мі­ні­маль­ною пе­ре­ва­гою в про­ти­сто­ян­ні з мюн­хен­ською «Ба­ва­рією».

На зустріч у Манчестері «Реал» вийшов без головної своєї зірки Кріштіану Роналду, який не потрапив навіть до заявки на матч. А ще один основний форвард «вершкових» Карім Бензема відіграв всього один тайм, після чого пішов відпочивати. Головний тренер мадридців Зідан попереду ставку робив на молодих вихованців клубу Хесе і Лукаса Васкеса.

За під­сум­ка­ми мат­чів 23-го ту­ру чем­піо­на­ту Ук­раї­ни з фут­бо­лу у Прем’­єр-лі­зі ки­їв­ське «Ди­на­мо» до­стро­ко­во за­во­юва­ло чем­пі­он­ське зван­ня. 
Ця пе­ре­мо­га для ки­ян ста­ла п’ят­над­ця­тою за ро­ки не­за­леж­но­сті. Як­що до цьо­го до­да­ти ти­ту­ли, за­во­йо­ва­ні коман­дою у чем­піо­на­тах Ра­дян­сько­го Со­юзу, то їх­ня кіль­кість ста­но­ви­ти­ме 28.

Отже, для того, щоб столичний клуб міг помістити на емблему команди третю «зірочку», «Динамо» залишається виграти два комплекти золотих нагород. А допомогли динамівцям достроково стати чемпіонами футболісти одеського «Чорноморця», які зіграли внічию з донецьким «Шахтарем».

Люд­ський мо­зок — склад­ний ме­ха­нізм, який із ві­ком мо­же ма­ти пев­ні роз­ла­ди. Од­нак, як і ін­ші ор­га­ни, при на­леж­но­му до­гля­ді і тре­ну­ван­нях він здат­ний доб­ре функ­ціо­ну­ва­ти до гли­бо­кої ста­рос­ті. 
Що вар­то ро­би­ти, щоб не по­тра­пи­ти у ті 20% 80-літ­ніх з ос­лаб­ле­ни­ми пси­хіч­ни­ми функ­ці­ями? Про це ми роз­пи­та­ли спе­ціа­ліс­та — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Іри­ну Бі­ло­ус.

— Способів чимало, їх можна комбінувати. Утім, починати слід від народження дитини.
Можливо, вам щодня потрібно доводити дітям користь броколі і ранкової зарядки — і не завжди успішно. Зате якщо ви захистите свою ще не народжену дитину від впливу тютюнового диму і автомобільних викидів, її мозок працюватиме набагато краще, ніж у тих, кому не так пощастило.

На­пев­не, у сві­ті не­мож­ли­во знай­ти лю­ди­ну, кот­рій би киш­ко­вий дис­ком­форт жод­но­го ра­зу не по­ру­шу­вав звич­но­го рит­му жит­тя. Діа­рея, за­кре­пи, киш­ко­ва ко­лі­ка чи здут­тя хо­ча б раз у жит­ті трап­ля­ли­ся в кож­но­го. Та не всі зна­ють, що при­чи­ною та­ких не­по­ро­зу­мінь мо­жуть бу­ти зов­сім не киш­ко­ві ін­фек­ції чи ор­га­ніч­ні за­хво­рю­ван­ня шлун­ко­во-киш­ко­во­го трак­ту.
При­близ­но у 30% ви­пад­ків «вин­ни­ми» у по­діб­них не­га­раз­дах є функ­ціо­наль­ні роз­ла­ди, які сто­су­ють­ся по­ру­шень ру­хо­вої функ­ції тон­кої або тов­стої киш­ки.
Отож цьо­го ра­зу йти­меть­ся про синд­ром по­драз­не­но­го ки­шеч­ни­ку (СПК). Що ж це за хво­ро­ба, як роз­піз­на­ти її й лі­ку­ва­ти хво­ро­го? Про це ми роз­пи­та­ли спе­ціа­ліс­та — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Ма­рію Бу­фан.

9 ТРАВ­НЯ — ДЕНЬ ПЕ­РЕ­МО­ГИ НАД НА­ЦИЗ­МОМ У ДРУ­ГІЙ СВІ­ТО­ВІЙ ВІЙ­НІ

Нім­ці не во­юва­ти­муть із на­ми...
Улітку 1941 року 138й артилерійський полк сержанта Анатолія Братчука дислокувався неподалік радянськопольського кордону.
— Ми бачили, як німці стягували техніку, гармати, — розповідав Анатолій Олександрович. — Тож цікавилися у командирів, навіщо це вони роблять, мовляв, чи не збираються вдарити по нас? Офіцери здебільшого відбувалися жартами, а політруки на політзаняттях переконували нас, що «німці для радянських людей є найкращими друзями»...
На світанку 22 червня Анатолій та сотні його товаришів переконалися в цій «дружбі»: гітлерівська артилерія накрила полк ураганним вогнем, знищивши майже весь особовий склад і десятки гармат...

Наш спів­роз­мов­ник — ху­дож­ник Вла­ди­слав За­двор­ський.
Є, пе­ред­усім, мі­ні­мум чо­ти­ри при­тя­галь­ні об­ста­ви­ни. По-пер­ше, він — учень ви­дат­но­го майс­тра ака­де­мі­ка Ми­ко­ли Сто­ро­жен­ка. 
По-дру­ге, він ди­нас­тій­ний ми­тець, йо­го бать­ки — ху­дож­ни­ки Олек­сандр і Оль­га За­двор­ські (Влад іще оди­над­ця­ти­річ­ним по­ста­вив усіх на ву­ха своєю пер­со­наль­ною ви­став­кою, яку вчис­ту роз­ку­пи­ли, а вун­дер­кін­да за та­лант на­го­ро­ди­ли пу­ті­вкою до «Ар­те­ку»). 
По-тре­тє, він на­про­чуд за­ван­та­же­ний ро­бо­тою — роз­пи­сує хра­ми і церк­ви (а їх бу­ду­ють на­ві­ки, тож іме­на ху­дож­ни­ків іс­то­рія збе­рі­гає). 
По-чет­вер­те, він тя­жіє до ре­аліз­му, який по­тре­бує справж­ньої вправ­но­сті. Йо­го улюб­ле­ним жан­ром по­біч із пей­за­жем є пор­трет, а це — най­ви­щий пі­ло­таж май­стер­ності ху­дож­ни­ка.

У Му­зеї іс­то­рії Ки­єва 26 квіт­ня від­бу­ла­ся сві­то­ва прем’­єра Chernobyl VR Project під на­звою «Міс­то-при­вид. Сві­то­ва прем’­єра по­до­ро­жі», по­ві­дом­ляє Укр­ін­форм. Ін­но­ва­цій­ний про­ект поль­ських роз­роб­ни­ків має на ме­ті увіч­ни­ти пам’­ять про ка­тас­тро­фу 1986 ро­ку за до­по­мо­гою вір­ту­аль­ної по­до­ро­жі Чор­но­би­лем та При­п’ят­тю. Пре­зен­та­ція три­ва­ти­ме до 10 трав­ня.
Ни­ні тех­но­ло­гія VR (virtual reality) є га­ря­чим трен­дом у сві­ті ін­но­ва­цій. Са­ме VR є ве­ли­чез­ним стриб­ком у від­тво­рен­ні ме­діа-кон­тен­ту, при­най­мні з мо­мен­ту по­яви 3D-філь­мів. Ви­нят­ко­ві мож­ли­во­сті цієї тех­но­ло­гії бу­ли ви­ко­рис­та­ні роз­роб­ни­ком The Farm 51. Поль­ські про­гра­міс­ти ство­ри­ли ав­тор­ську тех­но­ло­гію Reality 51, яку ви­ко­рис­та­ли, щоб по­ка­за­ти сві­то­ві Чор­но­биль­ську ка­тас­тро­фу.

Твори видатного художника Олександра Бородая, що експонуються на персональній виставці в Будинку художника, демонструють багату палітру мистецтва гарячої емалі на площинах великого розміру та в просторових композиціях. Кожен твір митця випромінює магічне сяйво кольорів, глибоко хвилює та спонукає до роздумів.
Здається, Олександру Бородаю під силу втілити художніми засобами барвистої емалі все — від історичних постатей та фольклорних образів до абстрактних понять, часових і просторових категорій. Духовний, філософський зміст його робіт викликає космічні асоціації, що підносять над буденністю.
Відомий живописець, графік, майстер звернувся до складної техніки гарячої емалі у 80ті роки ХХ століття, фактично відродивши на батьківщині призабуте старовинне мистецтво.

Ки­їв­ський дра­ма­тич­ний те­атр «Бра­во» про­дов­жує від­кри­ва­ти но­ві іме­на ук­ра­їн­ських ав­то­рів. За­вдя­ки те­ат­ру сто­лич­на пуб­лі­ка ми­ну­ло­го те­ат­раль­но­го се­зо­ну діз­на­ла­ся про мо­ло­до­го ки­їв­сько­го дра­ма­тур­га Бог­да­на Гна­тю­ка. А не­що­дав­но ху­дож­ній ке­рів­ник те­ат­ру Лю­бов Ти­та­рен­ко здійс­ни­ла по­ста­но­вку йо­го дру­гої п’єси, що має на­зву «Ка­фе «Рес­пуб­лі­ка».

П’єса була написана 2012 року, коли чимало народних депутатів переходили з однієї фракції до іншої. Саме тоді набув популярності термін «тушка». Драматург вирішив дослідити цю проблему. Але чи лише гроші можуть бути приводом для зради однопартійців? А можливо — кохання?

29 КВІТ­НЯ — МІЖ­НА­РОД­НИЙ ДЕНЬ ТАН­ЦЮ

Усі, хто тан­цює, 29 квіт­ня від­зна­ча­ють своє про­фе­сій­не свя­то. Хо­ча, ме­ні здає­ть­ся, ті­ши­тись і, зви­чай­но, тан­цю­ва­ти цьо­го дня від усієї ду­ші бу­дуть не тіль­ки про­фе­сіо­на­ли, а й міль­йо­ни прос­тих лю­би­те­лів са­мо­ви­ра­жа­ти­ся мо­вою ру­хів.

На відміну від інших видів мистецтва і загалом людської діяльності, танець рідко залишав матеріальні свідчення свого існування, які здатні зберігатися протягом тисячоліть. Неможливо точно назвати період, коли танець став частиною людської культури, але, безумовно, цей вид самовираження був відомий людству ще до появи найдавніших цивілізацій.
Танець — одна з найдієвіших форм магічного (священного) ритуалу.