Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
За винятком періоду нічного сну, наш мозок щомиті виконує складну розумову роботу, в якій бере участь як свідомість, так і підсвідомість. Але, як з’ясовується, продуктивність такої роботи тісно пов’язана з тим, зима надворі чи літо.
Бельгійські вчені отримали дані, які здатні трохи підвищити настрій учням випускних класів школи і студентам, у яких попереду літня сесія.
Дослідники з університету міста Льєж виявили, що ефективність роботи головного мозку багато в чому залежить від пори року.
У цікавому експерименті брали участь 28 юнаків і дівчат у віці 21 рік. Експеримент повторювався кілька разів упродовж півтора року, причому кожного разу учасники виконували завдання в різну пору: навесні, влітку, восени і взимку.
Підліток із Великобританії, 15-річний Біллі Уітакер, став першою людиною, яка вилікувалася від епілепсії за допомогою робота, що працює за принципом «супутникової навігації» всередині мозку.
Упродовж семи років хлопчик страждав від нападів захворювання, і звичайна хірургія не змогла видалити ту ділянку мозку, яка викликала епілептичні напади. Нейрохірурги Королівської лікарні Брістоля застосували сучасного робота (Neuromates Robot) для того, щоб помістити електроди всередину мозку Біллі.
Препарат для уповільнення старіння, досліджуваний фахівцями клініки Майо, на 35 відсотків збільшив тривалість життя піддослідних тварин.
Науковці переконані, що вони у кількох кроках від продовження людської молодості. Старіючі клітини важливі для організму, оскільки вони запобігають поширенню раку, зупиняючи процес поділу. Коли людина молода, відмерлі клітини регулярно залишають тіло, однак тіло, яке старіє, втрачає здатність швидко від них позбавлятися.
Ученим вдалося отримати спеціальні з’єднання, які дозволяли старіючим клітинам організмів мишей функціонувати на 35 відсотків довше.
Нестійка погода, дефіцит вітамінів і загострення багатьох хронічних захворювань — типове явище першої половини весни. Унаслідок одразу цілого комплексу факторів відбувається весняне загострення низки недуг. Кому слід у першу чергу подбати про своє здоров’я та що саме треба робити — про це ми попросили розповісти фахівця лікаря-гігієніста, кандидата медичних наук Ігоря Геника.
— Чого, насамперед, слід остерігатися навесні?
— У цей період існує висока ймовірність вірусних захворювань, а також загострення у людей хронічних патологій. Так, наприклад, весняне загострення може статися при наявності гастриту і виразки шлунку.
«ПОКИ ЖИВА МОВА НАРОДНА В УСТАХ НАРОДУ, ДО ТОГО ЧАСУ ЖИВИЙ І НАРОД»
«НІЯКОЇ МАЛОРОСІЙСЬКОЇ МОВИ НЕМА»
На долю українського народу випало багато страждань і поневірянь. Водночас зазнавала утисків і наша рідна мова. Як від Польщі, Австро-Угорщини, під владою яких перебували українські землі, так і Російської імперії, до складу якої входила Україна.
Від «старших братів» наш народ і його мова натерпілися найбільше: для переліку фактів, різних указів «царя-батюшки», спрямованих на її заборону, а то й узагалі знищення, не вистачить шпальт нашого видання. Тому наведу лише деякі з них.
Наш співрозмовник — знаний скульптор Володимир Щур. Автор широковідомих втілень у бронзі образів Паніковського, Проні Прокопівни і Голохвастова, Бикова, Городецького, Олени Теліги та інших. Утім, його скульптурні роботи і меморіальні дошки «розбрелися» всією Україною.
Композиції Володимира Щура вирізняються філігранним реалізмом. Його герої пластичні, зроблені сумлінно і з любов’ю. Обличчя, одяг, зачіска, речі та аксесуари вражають деталізацією. Він бере участь у всіх етапах створення добутку. Так, ескіз, образ у глині — винятково його рук справа, але він присутній потім і при роботі формувальників, коли скульптура заново народжується уже в бронзі, щоб потім не картати себе за загублені або змазані деталі.
У лютому стартував прокат фільму Captum («Полон») Анатолія Матешка, повідомляє Укрінформ. Це українська чорно-біла стрічка, спроба художнього осмислення того, що відбувається в Україні. Тут ідеться про зло і любов, про те, звідки вони беруться і що з них переможе.
На 68-му канському кінофестивалі в рамках Marche du Film відбулася перша презентація стрічки для кіноринку. «Полон» став одним із найгучніших подій ОМКФ-2015. Глядачі та журналісти створили навколо неї інформаційне поле мало не більше, ніж навколо картин-переможців.
Київський національний академічний театр оперети постійно перебуває у стані творчого пошуку. Крім традиційних жанрів — оперети та мюзиклу, нині тут представлені балет-феєрія, опера-буф, танцювальне шоу, різноманітні концерти, на яких презентують як класичне, так і сучасне музичне мистецтво.
Нещодавно відбулася прем’єра моновистави «Любовний монолог» за мотивами п’єси Габріеля Гарсія Маркеса «Любовна одповідь чоловікові, який сидить у кріслі» на музику Астора П’яццолли.
«Ми завжди говоримо, що Театр оперети є театром широкого профілю, і цей проект сьогодні лише підтверджує це. Дійсно, ми складаємо певний іспит.
З доробком художника-кераміста Івана Фізера з міста Черкаси можна ознайомитись у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. В експозиції виставки під назвою «Містичні фантазії Івана Фізера» представлено понад 30 скульптурних робіт, які свідчать про потужний творчий потенціал молодого художника і викликають щире захоплення навіть у визнаних метрів керамічного мистецтва.
Іван Фізер закінчив Вище художнє професійно-технічне училище у м. Черкаси та факультет декоративно-прикладного мистецтва у Львівській національній академії мистецтв. Він — потомствений кераміст.
Коли в афіші значиться, що будуть інсценізовані оповідання Антона Чехова, то глядач очікує на веселу виставу, яка, проте, має повчальний зміст. Саме таким і є спектакль «Він і Вона» за оповіданнями Антона Павловича, який нещодавно поставив молодий режисер Володимир Кудлінський у Київському академічному драматичному театрі на Подолі.
Режисерський дебют Володимира Кудлінського відбувся два роки тому у Театрі на Подолі. Це була вистава «Старомодна комедія» за п’єсою Олексія Арбузова. Минулого сезону він випустив виставу «Антігона» Жана Ануя з акторами BilytsArtCentre в Києво-Могилянському театральному центрі «Пасіка».
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».