Стрічку зняли за сім днів. Щоправда, напередодні проходили репетиції, тому до початку зйомок, за словами режисера, «актори вжилися в роль і буквально тижнями не виходили з неї». Зйомки відбувалися за 20 км від Києва.
«Captum виводить сюжет за рамки конкретики і надає йому філософського узагальнення. Війна тут показана як індикатор, що розкриває істинну суть людини, — зазначається на порталі інформагенції. — Бо розпад особистості відбувається в душі кожного з персонажів. У картині взагалі немає позитивних персонажів, бо всі вони викликають співчуття і відразу водночас. Та автори не дарма взяли епіграфом до картини вислів з Євангелія від Матвія: «Не судіть, щоб і вас не осудили, бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас». Тобто глядача застерігають від поверхових висновків, бо нікому не відомо, як він сам поводитиметься на межі життя та смерті...»
Це притча про війну в її глобальному значенні. Звісно, ми впізнаємо у фільмі свої реалії, але такі самі події можуть статися в будь-якій частині світу. Це історія про людину, доведену до відчаю, та прояви її внутрішніх «демонів», часто — вдало прихованих від оточення в мирних умовах. І це балада про любов і кохання — матері до сина, чоловіка до жінки — та про людську душу в усіх її відтінках.