Уря­дов­ці й екс­пер­ти вже ба­га­то ро­ків об­го­во­рю­ють до­ціль­ність вве­ден­ня се­ред­ньо­стро­ко­во­го бю­джет­но­го пла­ну­ван­ня (СБП). На жаль, жо­ден уряд не вдав­ся до йо­го за­про­ва­джен­ня на всіх рів­нях сис­те­ми дер­жав­них фі­нан­сів, хо­ча Ук­раї­на вже дав­но до цьо­го го­то­ва й за­ко­но­дав­ча ба­за для та­ко­го пла­ну­ван­ня під­го­тов­ле­на.

Зокрема, у 2000 році ухвалено Закон «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України». Через сім років була затверджена Стратегія модернізації системи управління державними фінансами. Її головною метою було визначення стратегічних принципів і напрямів розвитку системи управління держфінансами.
Складання прогнозу бюджету на два бюджетних періоди, наступних за плановим, визначає 21 стаття Бюджетного кодексу України. Важливим стратегічним документом із наближення СБП до європейських вимог була Концепція розвитку системи управління держфінансами.

Не­що­дав­но пред­став­ниць­ка ук­ра­їн­ська де­ле­га­ція пе­ре­бу­ва­ла в Бра­зи­лії, де зна­йо­ми­ла­ся з до­сві­дом впро­ва­джен­ня аг­рар­них роз­пи­сок. Це вже дру­гий ві­зит на­ших фа­хів­ців до цієї пів­ден­но­аме­ри­кан­ської кра­їни, яка роз­ро­би­ла інст­ру­мент, що знач­но по­лег­шує до­ступ ма­лих та се­ред­ніх сіль­гос­пви­роб­ни­ків до фі­нан­со­вих та ма­те­рі­аль­но-тех­ніч­них ре­сур­сів.
Але як­що пер­шо­го ра­зу пред­став­ни­ки віт­чиз­ня­но­го АПК їха­ли вчи­ти­ся до сво­їх бра­зиль­ських ко­лег, то те­пер зу­стрі­ча­ли­ся з тим, щоб об­мі­ня­ти­ся на­ко­пи­че­ним до­сві­дом та за­по­зи­чи­ти но­ві під­хо­ди в ро­бо­ті з аг­рар­ни­ми роз­пис­ка­ми.
По­їзд­ка від­бу­ла­ся за спри­ян­ня про­ек­ту Між­на­род­ної фі­нан­со­вої кор­по­ра­ції (IFC, Гру­па Сві­то­во­го бан­ку) «Аг­рар­ні роз­пи­ски в Ук­раї­ні». Йо­го ке­рів­ник Олек­сій Оме­ля­нен­ко роз­по­вів про те, як на­шій кра­їні мо­же ста­ти у при­го­ді бра­зиль­ський до­свід ви­ко­рис­тан­ня но­віт­ньо­го інст­ру­мен­ту кре­ди­ту­ван­ня сіль­сько­го гос­по­дар­ства.

У ша­хах гам­бі­том на­зи­ва­ють так­ти­ку гри, яка пе­ред­ба­чає жерт­ву ша­хо­вої фі­гу­ри за­ра­ди по­ліп­шен­ня стра­те­гіч­но­го ста­но­ви­ща грав­ця. За­зна­че­на так­ти­ка до­сить час­то ви­ко­рис­то­вує­ть­ся у між­на­род­них від­но­си­нах, осо­бли­во ко­ли си­ту­ація за­йшла у глу­хий кут.

Надаємо, що у листопаді 2015 року турецькі військовоповітряні сили збили російський бомбардувальник, який брав участь в операції в Сирії. Реакцією Росії на цю подію став фактичний розрив досить тісних торговельноекономічних відносин із Туреччиною. На політичному рівні Росія посилила підтримку курдського сепаратизму.
За цих обставин сирійський фронт перетворився на географічну локацію військового протистояння Росії і Туреччини. Утім, позиції турецького президента Реджепа Ердогана одночасно були підважені як у середині країни, так і за кордоном. У внутрішньополітичному житті йому ледь вдалося призначити лояльного до себе прем’єрміністра Біналі Йилдирима.

Ви­бор­ча кам­па­нія Хіл­ла­рі Клін­тон так про­ду­ма­на в усіх де­та­лях, що склад­но в ній по­мі­ти­ти най­мен­ший еле­мент спон­тан­но­сті. На­віть у ква­зі­не­фор­маль­них си­ту­аці­ях під час зу­стрі­чей із ви­бор­ця­ми на ву­ли­цях, в ба­рах чи де­ше­вих рес­то­ра­нах Клін­тон не тіль­ки одя­гом, але й май­же кож­ним жес­том, здає­ть­ся, на­га­дує за­про­гра­мо­ва­ну ма­ши­ну, щоб спо­до­ба­ти­ся прос­тим лю­дям. І чим біль­ше ста­рає­ть­ся бу­ти без­по­се­ред­ньою і при­род­ною, тим на­пру­же­ні­шою ви­гля­дає.

Девід Аксельрод, головний стратег Барака Обами під час виборчої кампанії у 2008 році, твердить, що сучасна боротьба за посаду президента вимагає від кожного кандидата «заявити про себе щось як про особу». Хілларі Клінтон з цієї точки зору дуже обережна. «Частково це пояснюється тим, що довгий час зазнавала ударів і боїться зробити помилку», — вважає Аксельрод.

У Вар­ша­ві сьо­го­дні роз­по­чав­ся са­міт 28 кра­їн — чле­нів НА­ТО. Аль­янс праг­не про­де­мон­стру­ва­ти го­тов­ність за­вер­ши­ти пла­ни вій­сь­ко­во-тех­ніч­ної мо­дер­ні­за­ції, за­твер­дже­ні на по­пе­ред­ньо­му са­мі­ті у ве­рес­ні 2014 ро­ку. Бу­де про­ана­лі­зо­ва­но най­більш сер­йоз­ні від ча­сів за­вер­шен­ня хо­лод­ної вій­ни ви­кли­ки між­на­род­ній без­пе­ці. Зок­ре­ма, на­пру­же­ною за­ли­шає­ть­ся си­ту­ація на кор­до­ні Ту­реч­чи­ни з Іра­ком і Си­рією, а та­кож на се­ре­дзем­но­мор­сько­му флан­зі НА­ТО, зва­жа­ючи на не­ста­біль­ність у Пів­ніч­ній Аф­ри­ці.

Стратегія альянсу передбачає зміцнення оборони і стримування потенційних агресорів. Не менш важлива проблема стосується забезпечення стабільності за межами кордонів країн — членів НАТО. Особлива увага приділена слабким і недієздатним країнам на цих рубежах.

2 липня 2016 року відбулися парламентські вибори в Австралії. Лише з 2010 року ця країна змінила п’ять прем’єр-міністрів, фактично кожного року у ній відбувалися парламентські вибори. Така парадоксальна ситуація обумовлюється передусім складною адаптацією Австралії до нових геополітичних умов, які складаються у Тихоокеанського регіоні.
З одного боку, США залучили Австралію до Азійсько-тихоокеанської зони вільної торгівлі, з іншого — дуже інтенсивно розвивається австралійсько-китайське економічне співробітництво. Незалежно від того, хто очолював за останні шість років австралійський уряд, китайські інвестори посилили свою присутність в енергетичному та гірничо-видобувному секторі австралійської економіки.
Одночасно з цим процесом збільшується кількість передусім китайців, які переселяються до Австралії.

Не­дав­ній бри­тан­ський ре­фе­рен­дум що­до ви­хо­ду кра­їни з Єв­ро­со­юзу мак­си­маль­но за­гос­трив кри­зо­ві про­це­си єв­ро­пей­ської ін­тег­ра­ції. Во­ни ма­ють сис­тем­ний ха­рак­тер та по­в’яза­ні як з еко­но­міч­ни­ми проб­ле­ма­ми, на­пли­вом бі­жен­ців, вій­ною на ук­ра­їн­сько­му Дон­ба­сі, так і з ін­сти­ту­цій­ним по­слаб­лен­ням Єв­ро­со­юзу.

Велика Британія традиційно займала окрему позицію щодо кожного з цих питань. Лондон скептично ставився до спроб залишити кризову Грецію у зоні євро, відгородився від квотного принципу поділу біженців між країнами — членами Євросоюзу, зайняв жорстку позицію щодо запровадження антиросійських санкцій до повного виконання Кремлем Мінських домовленостей, домагався скорочення свого внеску до спільного бюджету Євросоюзу.
Навіть зважаючи на всі ці ускладнення, ані серед керівництва Євросоюзу, ані в середовищі національних політичних еліт країн — членів Євросоюзу немає консолідованої позиції щодо визначення стратегії розвитку Євросоюзу після британського виходу.

На ба­зі Між­на­род­но­го цен­тру ми­ро­твор­чо­сті та без­пе­ки На­ціо­наль­ної ака­де­мії су­хо­пут­них військ іме­ні геть­ма­на Пет­ра Са­гай­дач­но­го від­кри­ли­ся ук­ра­їн­сько-аме­ри­кан­ські ко­манд­но-штаб­ні на­вчан­ня із за­лу­чен­ням військ «Ра­під Трай­дент-2016» («Стрім­кий Три­зуб-2016»).

Цього року у військових маневрах беруть участь понад 1800 військовослужбовців із 13 країн світу. Окрім України та США, до навчань залучені військовослужбовці Канади, Великобританії, Болгарії, Литви, Туреччини, Румунії, Грузії, Республіки Молдова, Республіки Польща, Королівства Норвегії та Королівства Швеції. Найбільші іноземні контингенти — від армій США та Канади. Загалом понад 400 осіб.

ПОЯВИ ЯКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПРОЕКТІВ МОЖНА ЧЕКАТИ В УКРАЇНІ ВЖЕ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ?

По­при те що до­стро­ко­вих пар­ла­мент­ських ви­бо­рів в Ук­раї­ні най­ближ­чим ча­сом, ско­рі­ше за все, не бу­де, про­цес фор­му­ван­ня но­вих по­лі­тич­них про­ек­тів на­ра­зі не при­пи­няє­ть­ся. До ви­бо­рів го­тую­ть­ся біль­шість віт­чиз­ня­них по­лі­ти­ків, при­чо­му не тіль­ки в скла­ді ни­ніш­ніх пар­тій, що за рей­тин­га­ми стрім­ко втра­ча­ють до­ві­ру лю­дей. Чи­ма­ло ді­ячів уже ак­тив­но роз­ви­ва­ють но­ві по­лі­тич­ні про­ек­ти, які тео­ре­тич­но мо­жуть не­вдов­зі за­мі­ни­ти на­яв­ні.

Чер­го­ве ді­лен­ня на стар­ті
Найсвіжіший та найяскравіший приклад — довгоочікуване для багатьох оголошення про створення відразу двох ліберальних політичних сил. Про першу заявив один із найближчих соратників колишнього грузинського президента, а нині керівника Одещини Міхеіла Саакашвілі Давид Сакварелідзе. Буквально наступного дня народні депутати, котрі іменують себе єврооптимістами — Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та інші, оголосили про створення власної структури.

На кортах Всеанглійського клубу лаунтенісу та крокету цього тижня стартувало легендарне тенісне змагання — Вімблдонський турнір. Головна подія сезону на трав’яному покритті традиційно не минає без впливу багатої на опади лондонської погоди. У середу відразу 10 матчів лише в одиночному жіночому розряді були перенесені через зливу. Зокрема, на корт не змогла вийти перша ракетка України (і 17а сіяна на турнірі) Еліна Світоліна.
В другому колі українка має зіграти з представницею Казахстану Ярославою Шведовою. Світоліна в першому колі переграла британську тенісистку Наомі Броад, перемога далася відносно легко — 6:2, 6:3. Еліна залишилась єдиною представницею України в жіночому одиночному розряді, решта наших співвітчизниць припинили участь у змаганні ще в першому раунді.