Липень
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Вересень 25, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Ни­ні до скла­ду Пів­ніч­но­ат­лан­тич­но­го аль­ян­су вхо­дять 29 кра­їн сві­ту. Ук­раї­на піс­ля про­го­ло­шен­ня Не­за­леж­но­сті теж не­од­но­ра­зо­во за­яв­ля­ла про ба­жан­ня по­пов­ни­ти йо­го ла­ви, але да­лі слів спра­ва не пі­шла.
Чо­му? Ко­ли аль­янс на­да­ва­ти­ме і чи вза­га­лі на­да­ва­ти­ме нам більш ефек­тив­ну до­по­мо­гу у про­ти­сто­ян­ні пу­тін­ській Ро­сії? Що дав са­міт НАТО, який від­був­ся у Вар­ша­ві, на­шій кра­їні?
Від­по­віс­ти на ці та ін­ші за­пи­тан­ня ко­рес­пон­дент «ДУ» по­про­сив Ва­ди­ма Гре­ча­ні­но­ва — ге­не­рал-майо­ра у від­став­ці, пре­зи­ден­та Ат­лан­тич­ної Ра­ди Ук­раї­ни — гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції, яка ба­га­то зро­би­ла для на­бли­жен­ня на­шої кра­їни до НА­ТО.

Published in Суспільство
П'ятниця, 22 Липень 2016 09:25

Заколот військових у Туреччині

Ту­реч­чи­на про­дов­жує до­ла­ти на­слід­ки пут­чу вій­сь­ко­вих, який во­ни здійс­ни­ли 15–16 лип­ня. Пре­са жва­во об­го­во­рює при­чи­ни про­ва­лу за­ко­ло­ту та пе­ред­умо­ви йо­го мож­ли­во­сті. За­со­би ма­со­вої ін­фор­ма­ції зав­жди до­сить ре­тель­но сте­жи­ли за не­прос­ти­ми від­но­си­на­ми між Ре­дже­пом Ер­до­га­ном та ар­мією.

Ця історія розпочалася ще за часів перемоги його партії на виборах 2000 року та формування нею уряду. Вже за п’ять років відбулася хвиля арештів серед військових, які були звинувачені у спробі підготовки державного перевороту. Чимало з них досі відбувають ув’язнення.
Початок світової економічної кризи 2008 року ще більше загострив відносини Ердогана і турецької армії: готуючись пересісти у президентське крісло, він підстрахувався від чергової змови.

П'ятниця, 22 Липень 2016 09:20

Бюджетна гільйотина Ципраса

Остан­нім ча­сом ми чу­ли про Гре­цію біль­ше у зв’яз­ку з міг­ра­цій­ною кри­зою, але на­пру­же­на си­ту­ація в кра­їні ви­кли­ка­на не ли­ше міг­ран­та­ми: гре­ки про­дов­жу­ють від­чу­ва­ти тиск три­ва­ючих фі­нан­со­вих проб­лем. Гре­ція по­тре­бує від Єв­ро­со­юзу чер­го­вих пор­цій гро­шей, щоб за­вдя­ки до­по­мо­зі ви­тяг­ну­ти свою еко­но­мі­ку з фі­нан­со­вої без­на­дії.

Незважаючи на всі проблеми, ніхто в країні не говорить про «Грексіт». Прем’єр Алексіс Ципрас знає, що тільки завдяки критикованому ним Євросоюзу може зберегти себе у кріслі прем’єра. Без закордонної підтримки Греція давно вже могла оголосити банкрутство, а цього грецький істеблішмент не хоче з чисто амбіційних мотивів.
Ще у травні грецький парламент ухвалив черговий пакет заощаджень на суму 1,8 мільярда євро. Пакет передбачає підвищення ставки ПДВ з 23 до 24%, що привело до подорожчання продуктів харчування і напоїв. Через зростання непрямих податків дорожчими стали, зокрема, тютюнові вироби, алкоголь, електроенергія і паливо.

Ро­сій­ська Ра­да зов­ніш­ньої і обо­рон­ної по­лі­ти­ки (СВОП) опуб­лі­ку­ва­ла до­по­відь «Стра­те­гія для Ро­сії. Ро­сій­ська за­кор­дон­на по­лі­ти­ка: кі­нець 2010-х, по­ча­ток 2020-х ро­ків». В ній зна­хо­ди­мо апо­фе­оз ни­ніш­ньо­го кур­су Крем­ля, зба­га­че­ний ри­ту­аль­ни­ми за­кли­ка­ми до еко­но­міч­ної мо­дер­ні­за­ції.

СВОП є впливовою інституцією з представників політичного і експертного середовища, яка відіграє роль інтелектуального центру російської дипломатії. Про його близькі зв’язки з президентською адміністрацією свідчить факт участі у презентації доповіді міністра закордонних справ Сергія Лаврова — одного з членів СВОП.
Тому не дивно, що «Стратегія для Росії» містить тверду підтримку російської закордонної політики. На думку авторів доповіді, протягом останнього десятиліття вона була здебільшого вдалою, а сама дипломатія — майстерною.

Ве­ли­ка Бри­та­нія про­дов­жує не­прос­тий про­цес при­сто­су­ван­ня до на­слід­ків ре­фе­рен­ду­му 23 черв­ня про ви­хід з Єв­ро­со­юзу. Він став справж­нім зем­ле­тру­сом для пар­тій­ної сис­те­ми кра­їни.

Правляча Консервативна партія, аби не загострювати внутрішньополітичних протиріч, досить швидко вирішила питання нового лідера та замінила прем’єрміністра. Міністр внутрішніх справ у попередньому уряді Девіда Кемерона 59річна Тереза Мей стала новим прем’єрміністром Великої Британії.
Німецькі засоби масової інформації швидко назвали її «британською Ангелою Меркель», натомість британські ЗМІ порівняли Терезу Мей із Маргарет Тетчер. Дійсно, Тереза Мей стала другою в історії Великої Британії жінкою, яка зайняла найвищу посаду у системі виконавчої влади.

Тер­акт, ско­єний 14 лип­ня 2016 ро­ку у Ніц­ці, до­дав до тра­ди­цій свят­ку­ван­ня на­ціо­наль­но­го дня Фран­ції — взят­тя Бас­ти­лії тра­гіч­ний кон­текст. На­га­да­ємо, що взим­ку 2015 ро­ку став­ся те­ро­рис­тич­ний на­пад на ре­дак­цію гу­мо­рис­тич­но­го ви­дан­ня «Шар­лі Еб­до», а у лис­то­па­ді 2015 ро­ку від­бу­ла­ся ма­со­ва­на те­ро­рис­тич­на ата­ка на ту­рис­тич­ні об’­єк­ти Па­ри­жа.

Після цього у країні було запроваджено надзвичайний стан у сфері безпеки, завдяки чому чемпіонат Європи з футболу відбувся без гучних терактів. Але, на думку експертів з питань безпеки, не було вирішено ключового питання внутрішньої безпеки — координації роботи всіх правоохоронних органів, які відповідають за запобігання терактам. Попри епоху гучних терактів у Франції досі зберігається система, коли армія, жандармерія, розвідка і контррозвідка мають власні правила роботи на випадок терористичної загрози. Причому ці правила частогусто суперечать одні одним.

П'ятниця, 22 Липень 2016 08:57

Умисне вбивство журналіста

У се­ре­ду вран­ці в цен­трі Ки­єва ви­бух­нув ав­то­мо­біль, вна­слі­док чо­го за­ги­нув ві­до­мий жур­на­ліст Пав­ло Ше­ре­мет. 
Авто вибухнуло на розі вулиці Богдана Хмельницького і Івана Франка. За інформацією «Української правди», машина належала власниці «УП» Олені Притулі, але її в цей час в автомобілі не було.
Попередня кваліфікація вибуху автомобіля в центрі Києва, внаслідок якого загинув журналіст Павло Шеремет, — умисне вбивство.
Про це повідомили у пресслужбі Управління Нацполіції у м. Києві.
Зібрані відомості за цим фактом зареєстровані у Шевченківському управлінні поліції ГУНП у м. Києві. Попередньо слідчі кваліфікують цю подію як умисне вбивство. Розпочато досудове розслідування.

Published in Суспільство

Гро­мад­ськість ві­рить тіль­ки у по­лі­тич­ні при­чи­ни зло­чи­ну. По­ки слід­чі фор­му­лю­ють ду­же за­галь­ні — від про­фе­сій­ної ді­яль­но­сті до не­при­яз­них сто­сун­ків — вер­сії мо­ти­вів убив­ства Пав­ла Ше­ре­ме­та, про­фе­сій­но не по­спі­ша­ючи з їх кон­кре­ти­за­цією, по­лі­тич­но ак­тив­на час­ти­на су­спіль­ства у цьо­му се­бе не стри­мує.

Звісно, інформації у активістів замало, менше, ніж у слідчих, тому версії висуваються у, так би мовити, найширшому спектрі. Хоча, з іншого боку, показово, що побутові, неполітичні версії не звучать. Маємо своєрідний «консенсус» громадськості: вбивство політичне, з логічним включенням в це означення і професійної діяльності Шеремета. Цими рамками — політичний злочин — і обмежуються «громадські» версії.

Published in Суспільство
П'ятниця, 22 Липень 2016 08:32

Він гордо в душахмайорить...

По­при те що День Дер­жав­но­го пра­по­ра Ук­раї­ни офі­цій­но свят­ку­єть­ся у серп­ні, міль­йо­ни на­ших спів­віт­чиз­ни­ків охо­че від­да­ють пе­ре­ва­гу і на­ма­гаю­ть­ся не про­пус­ти­ти ін­шої да­ти — 24 лип­ня. Са­ме у цей день 26 ро­ків то­му ста­ла­ся по­дія, яку ба­га­то лю­дей вва­жа­ють най­яск­ра­ві­шою в ук­ра­їн­ській сто­ли­ці кін­ця 80-х — по­чат­ку 90-х ро­ків.

Власне, це — невипадково. Адже саме того дня синьожовтий прапор було піднято над Київською міською радою. Причому свідками такого підняття стали, за найскромнішими підрахунками, близько 200 тисяч киян та гостей столиці. Зібрання, масовість якого вражала тоді і, вочевидь, здатна вразити тепер.
Передусім варто зауважити, що синьожовтий стяг спершу замайорів над столицею лише поруч з офіційним на той час радянським прапором.

Published in Суспільство
П'ятниця, 22 Липень 2016 08:28

Семеро одного не ждуть

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ В ПЕРІОД СВОГО МІЖСЕЗОННЯ ПОПОВНИЛАСЯ НОВИМИ ОБЛИЧЧЯМИ

Про­мі­жне свя­то де­мо­кра­тії не при­нес­ло яки­хось оче­вид­них не­спо­ді­ва­нок. Втім, де­які при­во­ди для роз­ду­мів усе ж та­ки по­да­ру­ва­ло. Про них і по­го­во­ри­мо.

Вочевидь, найбільше результатами проміжних виборів має бути задоволена партія, котра уже не перший місяць ратує за проведення масштабних дострокових виборів до парламенту, — «Батьківщина». Політична сила Юлії Тимошенко 17 липня поповнилася двома депутатами, а це означає, що вже на початку вересня найменш чисельна парламентська фракція зросте з 19 до 21 обранця. Перемогу висуванці «Батьківщини» відсвяткували у 151-му окрузі на Полтавщині та у 183-му на Херсонщині.
У Полтавській області своїх конкурентів випередив Руслан Богдан. За нього проголосувало 21,8% виборців, що на п’ять відсотків більше, ніж за найближчого конкурента — мера міста Пирятин, соціаліста-самовисуванця Олексія Рябоконя.

Published in Суспільство

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».