— Чо­му до­свід Бра­зи­лії що­до впро­ва­джен­ня аг­рар­них роз­пи­сок та­кий ці­ка­вий для Ук­раї­ни?
— Бразилія — це потужна аграрна країна, тому питання фінансування сільськогосподарського виробництва має особливу вагу. Аграрні розписки успішно впроваджуються в Бразилії вже понад 20 років — з 1994 року. Вони вже засвідчили свою ефективність: нині щороку 25 млрд доларів США обігового капіталу агровиробників цієї південноамериканської країни фінансується через аграрні розписки. Переважно там розвинено аграрні товарні розписки, але зараз набувають поширення й фінансові.
Слідом за Бразилією аграрні розписки почали використовувати в Аргентині. Аграрну галузь активно розвиває й Україна, тож досвід іноземних сільгоспвиробників щодо залучення фінансових ресурсів для нас є вельми актуальним. Нині за аграрними розписками в нашій країні готові працювати й банки, і постачальники засобів виробництва. Також багато трейдерів зацікавлені вкладати свої кошти в галузь, аби згодом отримати готову аграрну продукцію.
— Хто вхо­див до скла­ду ук­ра­їн­ської де­ле­га­ції і на яко­му рів­ні її при­йма­ли в Бра­зи­лії?
— Делегацію формували з представників державних структур, бізнесу, експертів аграрного ринку — всіх тих, хто зацікавлений та може безпосередньо впливати на розвиток аграрних розписок в Україні. У складі делегації були представники Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів, компанійпостачальників, компанійдистриб’юторів, банків, а також Українського клубу аграрного бізнесу.
Наші колеги з Бразилії організували програму так, щоб задовольнити інтереси всіх сторін. Ми мали зустрічі на рівні міністерств, говорили з посадовцями, банкірами, юристами, іншими фахівцями, які могли розповісти, як у країні здійснюється банківське регулювання, які особливості системи оподаткування, як працює система примусового виконання. Ми виїжджали на поля, мали зустрічі з дистриб’юторською компанією, а також почули безпосередні думки фермерів, які мають успішну практику роботи з аграрними розписками.
— Що но­во­го для се­бе в ро­бо­ті з аг­рар­ни­ми роз­пис­ка­ми ви діз­на­ли­ся?
— Минулого разу українська делегація відвідувала Бразилію в 2011 році. Під час першої поїздки наші фахівці отримали максимальний обсяг інформації, який дозволив створити міцну основу для подальшого розвитку та впровадження аграрних розписок в Україні.
Після першої поїздки Україна значно просунулася в цих питаннях — ми ухвалили відповідний закон, підзаконні нормативні акти, ми запустили саму систему, почав реалізовуватися пілотний проект. Він поширився на 4 області, і ми вже отримали хороші результати.
Тому поїздка до Бразилії зміцнила нас в упевненості, що рухаємося в правильному напрямку. Тепер ми ставили бразильським колегам переважно технічні запитання, які засвідчували, що ми вже маємо власний досвід і прагнемо його вдосконалювати та збагачувати.
Зокрема, це стосується запровадження в Україні єдиного відкритого Реєстру аграрних розписок. У цьому питанні ми випередили Бразилію. Вони навіть зазначили, що також бажають мати такий Реєстр і працюватимуть над цим.
Під час обміну думками ми також почули про відпрацьований нашими бразильськими колегами механізм торгівлі аграрними розписками. Тут Бразилія переходить на інший етап роботи, і аграрну розписку реєструють на біржі у формі цінного паперу. Для нас це той момент, який можна вдосконалювати в майбутньому.
— Хто най­ак­тив­ні­ше се­ред бра­зиль­ських аг­ра­рі­їв ви­ко­рис­то­вує аг­рар­ні роз­пи­ски — ве­ли­кі ла­ти­фун­дис­ти чи дріб­ні та се­ред­ні фер­мер­ські гос­по­дар­ства?
— У Бразилії великими фермерами вважаються ті, хто займається вирощуванням сільськогосподарської продукції на більш ніж 3 тис. га землі. Ми зустрічалися з такими, і вони розповідали, що користуються аграрними розписками. Але найбільше цей фінансовий інструмент усетаки поширений серед дрібних та середніх фермерів, скажімо тих, хто має 500 га землі.
Коли ми розмовляли з ними, вони пояснювали, що зацікавлені в аграрних розписках, тому що мають хороші контакти з компаніями, які займаються постачанням матеріальнотехнічних ресурсів, а на виконання розписки розраховуються сільськогосподарською продукцією. Такі компанії працюють безпосередньо в регіонах з фермерами, добре володіють ситуацією на місцях, вболівають не лише за власний зиск, але й за успіх спільної справи.
У Бразилії так само, як і в Україні, банки мають менший доступ до дрібних фермерів, тому поширення набуло саме фінансування через аграрні розписки. Тут є питання взаємної зацікавленості різних сторін та питання взаємної довіри.
— Що з бра­зиль­сько­го до­сві­ду що­до впро­ва­джен­ня аг­рар­них роз­пи­сок Ук­раї­на вже за­раз та в пер­спек­ти­ві мо­же за­по­зи­чи­ти? Які пе­ре­ва­ги дає цей ме­ха­нізм кре­ди­ту­ван­ня сіль­сько­го гос­по­дар­ства, осо­бли­во в пе­рі­од еко­но­міч­ної кри­зи та гос­трої не­ста­чі фі­нан­со­вих ре­сур­сів?
— Аграрні розписки набувають дедалі більшого поширення в Україні. І це невипадково. Цей механізм більш гнучкий, більш зручний для документального оформлення та визначення взаємодії між кредитором і боржником. Окрім обов’язкових пунктів, в аграрній розписці можуть бути зафіксовані й додаткові домовленості між сторонами. Вона оформляється у нотаріуса, це надає більше гарантій кредитору щодо правильності юридичного змісту угоди.
А найголовніша перевага аграрної розписки в тому, що вона дає можливість фермеру отримати фінансування не під заставу землі, а під майбутній урожай. Це дозволяє йому значно розширювати діапазон свого заставного майна.
Що ми можемо запозичити з бразильського досвіду роботи з аграрними розписками на майбутнє? Насамперед нам треба скористатися їхніми практичними навичками.
Перше — це управління ризиками при укладанні самої розписки. В Бразилії вже є досвід практичної роботи кредиторів, які стикалися з різними ризиками і знають, як їх оминути чи мінімізувати.
Друге — це відпрацьована система моніторингу посівів, яка, з одного боку, надає більші гарантії кредитору, а з іншого — дозволяє фермеру більше комунікувати та отримувати інформацію від компанійпостачальників.
Цікаві моменти ми відзначили і в підходах до оподаткування аграрних розписок. При передачі прав від одного кредитора до іншого аграрна розписка трактується як борговий інструмент. Для нас це важливо і таку концепцію ми підтримуємо.
Зацікавили нас і особливості роботи банків з аграрними розписками. В деяких випадках вони працюють з ними як з активами, тобто сам банк отримує врожай продукції і потім перепродає. Є інший підхід, коли банк використовує аграрну розписку як заставу за якимись іншими кредитними операціями.
— Як аг­рар­ні роз­пи­ски впро­ва­джую­ть­ся в Ук­раї­ні? Скіль­ки їх усь­ого ви­да­но, в то­му чис­лі то­вар­них та фі­нан­со­вих? Яка роль у цьо­му про­це­сі ві­дво­дить­ся ва­шо­му про­ек­ту?
— Механізм аграрних розписок нині запроваджено у 4 областях — Полтавській, Харківській, Вінницькій та Черкаській. Ми маємо загалом уже 59 аграрних розписок, з них — 22 товарні і 37 — фінансових. Це дозволило нашим агровиробникам отримати понад 185 млн грн фінансування.
Минулого сезону на Полтавщині (а саме там цей механізм починав працювати) були успішно закриті 10 аграрних розписок. Цього року вже закрито ще одну аграрну розписку. Решта аграрних розписок є ще активними, розрахунок за ними відбудеться восени після того, як аграрії зберуть урожай.
Якщо зважити, що цей інструмент почали впроваджувати лише з минулого року, то маємо вже досить показові результати. І це хороший індикатор, що при поширенні розписок на всю територію України ми матимемо справді ефективний інструмент на ринку.
Серед основних напрямків та цілей роботи проекту на поточний рік — впровадження Реєстру аграрних розписок на всю територію України. І ми вже цим займаємося.
Завдання проекту при впровадженні аграрних розписок — створити сприятливі умови, які дозволять максимально захистити інтереси та права як кредиторів, так і сільськогосподарських виробників. Саме тому була створена робоча група за активною участю представників Міністерства юстиції та наших партнерів, на якій ми маємо можливість обговорити та підготувати пропозиції щодо вдосконалення нотаріального посвідчення та виконавчого впровадження.
— Чи зби­раю­ть­ся ін­ші ре­гіо­ни Ук­раї­ни впро­ва­джу­ва­ти аг­рар­ні роз­пи­ски? На­скіль­ки во­ни го­то­ві до цьо­го?
— Я вже казав, що наш проект планує поширити впровадження цього механізму на всю територію України. І також ми маємо попереднє бачення того, яким чином це необхідно й можна робити. Нашу позицію розділяє Міністерство аграрної політики та продовольства, інші відомства.
Що стосується бажання регіонів, то ми отримуємо дуже багато звернень практично з усіх областей України. Люди хочуть і планують працювати з цим інструментом. До новації готова приєднатися Західна Україна: там велика кількість дрібних і середніх фермерів, які можуть бути профінансовані за рахунок аграрних розписок. У Миколаївській та Херсонській областях працюють овочеві господарства, які також шукають додаткове фінансування. Такі приклади можна наводити й далі.
Перспективи поширення практики аграрних розписок в Україні зумовлюватимуть певні особливості роботи проекту. Ми розуміємо, що нам треба буде зосередитися на підготовці та проведенні відповідних навчань, тренінгів і продовжити навчання нотаріусів, навчання для компанійпостачальників, щоб пояснити, як працювати за цим механізмом безпосередньо в регіонах, і головне — продовжимо навчання для агровиробників. Адже найважливіше — це пояснити фермерам усі переваги та перспективи роботи з аграрними розписками, зосередитися на різних нюансах, практичних порадах. Задля такої роботи ми й вивчаємо міжнародний досвід, пропонуємо найкращі його здобутки нашим аграріям.
Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб 
«Українська перспектива»