Го­лов­ним під­сум­ком мат­чів 1/8 фі­на­лу став ви­хід до чверть­фі­на­лу збір­ної Іс­лан­дії. Іс­ланд­ці пе­ре­гра­ли не ко­го-не­будь, а ро­до­на­чаль­ни­ків фут­бо­лу — анг­лій­ців. Упер­ше у 1/4 фі­на­лу ви­йшла і збір­на Уель­су. Ви­бу­ли з бо­роть­би пе­ре­мож­ці по­пе­ред­ньо­го чем­піо­на­ту Єв­ро­пи — іс­пан­ці. А ви­би­ли їх су­пер­ни­ки по фі­на­лу 2012 ро­ку — іта­лій­ці.

Швей­ца­рія — Поль­ща — 1:1 (по пе­наль­ті — 4:5)
Го­ли: 0:1 — Блащиковськи (39), 1:1 — Шакірі (82)
Поляки приголомшили суперників стартовим натиском, і вже на першій хвилині мали можливість вийти вперед, але Мілік пробив вище воріт після помилки голкіпера. Загалом у першому таймі команди по черзі володіли ініціативою, та моментів у поляків було більше. І наприкінці тайму Гросицьки розігнав контратаку, яку завершив ударом поміж ніг Зоммеру Блащиковськи — 1:0.

Уражуючи близько трьох відсотків населення планети, псоріаз (імуноопосередковане запальне захворювання) викликає свербіж, сухість і почервоніння шкіри, а також пов’язане з підвищеним ризиком розвитку депресії, хвороб серця та діабету.
Дерматологи з університету Фейнберг (США) перевірили ефективність нового препарату від псоріазу, щоб допомогти лікарям визначити, чи переважують його переваги будьякі ризики.
Ixekizumab — інноваційний препарат від псоріазу — працює шляхом нейтралізації певних реакцій в імунній системі, що викликають прогресування псоріазу. Результати III фази випробувань цього препарату були опубліковані в журналі New England Journal of Medicine.

За твер­джен­ням екс­пер­тів, ін­сульт уже не є діа­гно­зом ли­ше літ­ніх лю­дей. Лі­ка­рі де­да­лі час­ті­ше фік­су­ють це за­хво­рю­ван­ня і у 25–30-річ­них укра­їн­ців, і в ді­тей. З не­дав­ніх пір па­ці­єн­тів з діа­гно­зом «ін­сульт» ста­ло май­же чи не в пів­то­ра ра­зи біль­ше, ніж хво­рих з ін­фарк­том міо­кар­да, осо­бли­во у ве­ли­ких ін­дус­трі­аль­них міс­тах.
По­в’яза­но це із збіль­шен­ням стре­со­вих на­ван­та­жень і на­рос­тан­ням еко­ло­гіч­них та ін­ших не­спри­ят­ли­вих фак­то­рів. Жерт­ва­ми ін­суль­ту що­річ­но ста­ють по­над 400 ти­сяч чо­ло­вік, ба­га­то з них по­ми­ра­ють, по­над по­ло­ви­на за­ли­шає­ть­ся ін­ва­лі­да­ми.
Що ж та­ке ін­сульт і як не ста­ти йо­го жер­твою? Роз’­яс­нен­ня дає спе­ціа­ліст — кан­ди­дат ме­дич­них на­ук Ан­дрій Куль­ма­тиць­кий.

— Що та­ке ін­сульт?
— Інсульт — це спазм чи закупорка однієї із судин головного мозку. Наслідком може бути втрата життєво важливих функцій, зокрема мови та руху. Причиною найчастіше стає атеросклероз.

7 ЛИПНЯ — 95 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПЕТРА ЯЦИКА,
БІЗНЕСМЕНА, МЕЦЕНАТА, ЗАСНОВНИКА МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ ЗНАВЦІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

«Рідкісна, блискуча життєва кар’єра: селянський син з України став на канадській землі мільйонером. Сягнув вершин успіху та благополуччя, здолавши чимало несприятливих для нього обставин, адже судилося йому у двадцять сім років починати в чужому краю своє життя заново, як мовиться, з чистої сторінки. І не мав він тоді нічого, крім власних рук та світлої голови,» — цими рядками розпочинається книга Михайла Слабошпицького «Українець, який відмовився бути бідним».
Петро Яцик народився в 1921 році, в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. Але він вимушено залишив Україну. 1949 року прилетів до Канади і, стоячи в Монреалі на летовищі з сімома доларами в кишені, сказав: «Я буду мільйонером, тут будуватиму Україну».

4 ЛИПНЯ — 125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА ПЕТРА ПАНЧА

На­ро­див­ся май­бут­ній пись­мен­ник 4 лип­ня 1891 ро­ку в міс­ті Вал­ки на Хар­ків­щи­ні у ро­ди­ні майс­тра-ко­ліс­ни­ка. Ди­тин­ство ма­ло­го Пет­ру­ся, про яке він зво­руш­ли­во на­пи­сав у кни­зі «На ка­ли­но­вім мос­ті», бу­ло ба­га­тим на жит­тє­ві вра­жен­ня. 
Так по­ве­ло­ся, що в ро­ди­ні всі ко­ліс­ни­ку­ва­ли: і дід, і бать­ко, і дядь­ко. Та й уза­га­лі всі чле­ни сім’ї (ма­ма, бать­ко, п’яте­ро ді­тей) до­лу­ча­ли­ся до за­галь­ної спра­ви.

З п’ятнадцяти років, після двокласної школи, Петро пішов працювати. Спершу служив у Народному домі, переписував папери і розносив пакети, а згодом був писарчуком в агента земського страхування. Сімнадцятирічним юнаком Панч уперше залишив рідну домівку та поїхав до Харкова шукати долі. Там його взяли на посаду писарчука до канцелярії Інституту шляхетних дівчат.

Наш спів­роз­мов­ник — ві­до­мий ук­ра­їн­ський пись­мен­ник Лео­нід Пет­ров­ський. Йо­го лі­те­ра­тур­ні тво­ри — це по­дії, пе­ре­жи­ті й про­пу­ще­ні крізь сер­це і ду­шу, ство­ре­ні на ре­аль­них фак­тах влас­но­го жит­тя.
Лео­нід Пет­ров­ський є ав­то­ром ба­га­тьох ху­дож­ніх тво­рів, се­ред най­сві­жі­ших — книж­ки опо­від­ань, по­віс­тей, ро­ма­нів: «Дев’­ят­над­ця­та осінь», «Три при­їз­ди в се­ло», «Лю­ди­на чер­ги», «Ін­тер­нат», «Ін­ва­лі­ди ду­ші», «Гніз­до для ле­ле­ки».
Ми ж зо­се­ре­ди­мо­ся на не­що­дав­ній книж­ці Лео­ні­да Єв­ге­но­ви­ча — по­віс­ті «Зво­ро­тній бік Зем­лі».

— Па­не Лео­ні­де, якою мі­рою мож­на Вас на­зва­ти ман­дрів­ни­ком?
— Потяг до подорожей звив гніздечко в моїй душі ще в дитинстві, відколи, перебуваючи в інтернаті, почав себе усвідомлювати. Так набрид сірий непрозорий паркан, який оточував заклад, так кортіло заглянути за нього у світ широкий, невже й там треба ходити шеренгою, слухатися занудивиховательки, отримувати від старших, у кращому випадку, потиличники і тихенько плакати, сховавшись у найдальшому куточку подвір’я...

На ХІV Міжнародному кінофестивалі на острові Іскія (Італія), який триватиме до 2 липня, в офіційній програмі «Український фокус» демонстрували три українських фільми: історичну драматичну стрічку Олеся Саніна «Поводир» та дві документальних — «Чорнобиль» (реж. О. Карнасюк) і «Жива ватра» (реж. О. Костюк), повідомляє ipro.kiev.ua. Покази відбулися 26го та 30 червня.
Кінофорум на італійському острові Іскія проходить в Арагонському замку за підтримки Європарламенту та приватних спонсорів. Його незмінним керівником є Мікеланджело Мессіна, який був членом журі 45го КМКФ «Молодість». Особливість фестивалю — відзначити спеціальними преміями та нагородами найкращі фільми, пов’язані з культурою та історією різних країн, регіонів і міст.

Цього літа найкращі моменти сучасного життя втіляться в шедеврах майстрів вуличного живопису та заграють новими барвами на фасадах українських будинків. Так освітня ініціатива бренду Pepsi «Герої вулиць» популяризує культуру стріт-арту в країні, повідомляє i-pro.kiev.ua.
Від липня по серпень 2016 року українські художники, які мріють створити мурал, зможуть представити свої макети для участі в національному конкурсі. Автор кращого проекту за сприяння арт-куратора втілить власну ідею на стіні одного з будинків. Цей момент застиглої фантазії художника роками прикрашатиме простір одного з міст України. Організатори очікують, що українці підхоплять тренд децентралізації вуличного мистецтва.
Проект «Герої вулиць» спрямований на розвиток культури стріт-арту в усіх містах країни, в рамках якого 8–10 липня гості київського музичного фестивалю Atlas Weekend побачать створення справжнього мурала.

На­ціо­наль­на опе­ра Ук­раї­ни до за­крит­тя 148-го те­ат­раль­но­го се­зо­ну го­тує для ша­ну­валь­ни­ків прем’­єру ба­ле­ту «Сні­го­ва ко­ро­ле­ва» та га­ла-кон­церт, у яко­му со­ліс­ти те­ат­ру ви­ко­на­ють кра­щі арії з ві­до­мих опер та фраг­мен­ти з ба­ле­тів, по­ві­дом­ляє Укр­ін­форм.

Прем’єрні вистави балету «Снігова королева» за мотивами однойменної казки Ганса Крістіана Андерсена відбудуться 3 та 7 липня. Лібрето та музичну концепцію вистави створили художній керівник балетної трупи театру Аніко Рехвіашвілі та диригент Олексій Баклан.
Як розповіла балетмейстерпостановник Аніко Рехвіашвілі, оригінальна хореографія «Снігової королеви» спирається на класичні традиції, а режисерські ходи більше орієнтовані на дорослого підготовленого глядача.

У Ки­їв­сько­му му­ні­ци­паль­но­му ака­де­міч­но­му те­ат­рі опе­ри і ба­ле­ту для ді­тей та юнац­тва не­що­дав­но з’яви­ла­ся но­ва сце­на — Ар­тис­тич­на ві­таль­ня те­ат­ру.

Першою прем’єрою Артистичної вітальні стала опера В. А. Моцарта «Бастьєн і Бастьєна», поставлена в сучасному форматі ситкому (ситуаційна комедія). А нещодавно репертуар нової сцени поповнився комічною оперою Г. Доніцетті «Рита».
У творчому доробку Доменіко Гаетано Маріа Доніцетті — 74 опери, в яких розкрилося його композиторське обдаровання. Надзвичайно різноманітні за жанрами, з «чудовою, чарівною, дивовижною музикою», як сказав В. Белліні, з мелодіями, котрі, за словами Г. Гейне, «своєю жартівливою веселістю радують світ».
Для лібрето композитор використовував твори В. Гюго, А. Дюмабатька, В. Скотта, Дж. Байрона, Е. Скріба, інколи писав сам. Зазвичай, свої опери він створював досить швидко.