Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Листопад 29, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 08 Липень 2016 11:10

Бюджет на перспективу

Rate this item
(0 votes)

Уря­дов­ці й екс­пер­ти вже ба­га­то ро­ків об­го­во­рю­ють до­ціль­ність вве­ден­ня се­ред­ньо­стро­ко­во­го бю­джет­но­го пла­ну­ван­ня (СБП). На жаль, жо­ден уряд не вдав­ся до йо­го за­про­ва­джен­ня на всіх рів­нях сис­те­ми дер­жав­них фі­нан­сів, хо­ча Ук­раї­на вже дав­но до цьо­го го­то­ва й за­ко­но­дав­ча ба­за для та­ко­го пла­ну­ван­ня під­го­тов­ле­на.

Зокрема, у 2000 році ухвалено Закон «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України». Через сім років була затверджена Стратегія модернізації системи управління державними фінансами. Її головною метою було визначення стратегічних принципів і напрямів розвитку системи управління держфінансами.
Складання прогнозу бюджету на два бюджетних періоди, наступних за плановим, визначає 21 стаття Бюджетного кодексу України. Важливим стратегічним документом із наближення СБП до європейських вимог була Концепція розвитку системи управління держфінансами.

Одним з її завдань визначено удосконалення системи стратегічного планування на рівні головних розпорядників бюджетних коштів.
На основі Концепції у 2013 році затвердили Стратегію розвитку системи управління держфінансами, тоді ж було спрогнозовано держбюджет на 2013–2014 роки. У Стратегії йшлося про удосконалення СБП на рівні головних розпорядників грошей держбюджету в частині забезпечення обґрунтованості прогнозних показників та відображення пріоритетів і завдань тих розпорядників у планах їх діяльності на середньостроковий період.
В Угоді про асоціацію з ЄС (ст. 347) визначено, що сторони обмінюються інформацією, досвідом, найкращою практикою та здійснюють заходи щодо розвитку системи середньострокового бюджетного планування. До того ж в Угоді про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» планувалося протягом 2015 року запровадження СБП та планування системи стратегічного планування, у тому числі шляхом запровадження трирічної бюджетної декларації та стратегічних планів міністерств.
У Меморандумі з МВФ ідеться про впровадження повноцінної середньострокової бюджетної бази починаючи з 2018 року. А у проекті Плану пріоритетних дій уряду на 2016 рік пропонується впровадити середньострокове бюджетне планування. Однак поки жодних зрушень у впроваджені СБП не відбулося.

 

Плю­си
Сьогодні Україна перейшла до активного обговорення можливостей запровадження СБП. Експерти сподіваються, що з наступного року трирічне бюджетне планування нарешті стартує в нашій державі. Як свідчить міжнародний досвід, країнам, які запровадили СБП, удалося покращити макроекономічний баланс, внутрішньогалузевий розподіл, бізнесклімат.
Середньостроковий бюджетний план може стати, по суті, фінансовим планом для України з проведення реформ, підкреслюють експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД). План реформ покликаний чітко конкретизувати фінансове забезпечення всіх запланованих змін, а не виглядати як загальна стратегія дій. До того ж СБП дозволить припинити практику несистемних змін до Податкового кодексу, яка й дотепер активно використовується.
Це забезпечить передбачуваність податковобюджетної політики та позитивно впливатиме на бізнесклімат. Адже для бізнесу важливе розуміння варіантів підвищення податкових ставок та змін податкового законодавства, а також щорічних ставок індексації податків з урахуванням динаміки основних макроекономічних показників.
Перспективи розвитку економіки держави багато в чому визначаються досягнутим рівнем податкових надходжень і тим граничним рівнем, який можливий в умовах діючої економічної політики і податкового законодавства. Основним завданням середньострокового бюджетного планування є встановлення науково обґрунтованої величини податкових надходжень певного рівня бюджетної системи протягом заданого періоду.
Найголовнішою цінністю при цьому має стати можливість вироблення конкретних і системних пропозицій щодо структурних реформ, запровадження яких дасть змогу досягти окреслених цільових показників соціальноекономічного розвитку з урахуванням поточної макроекономічної ситуації та стратегії розвитку підприємницького й інвестиційного клімату. Підприємці за введення СБП зможуть планувати свою діяльність на довший період з урахуванням державної, особливо фіскальної, політики.
Перехід до трирічного планування може істотно скоротити число популістських рішень, які стосуються збільшення соціальних виплат у передвиборчі періоди, зауважують експерти МЦПД. Законодавче посилення взаємозалежності формування бюджету на поточний рік і середньострокового бюджетного плану допоможе уникнути політичного впливу на прийняття бюджетних рішень. СБП дозволить ефективніше використовувати бюджетні гроші, посилить відповідальність за результати прийняття бюджету.
Введення СБП сприятиме підвищенню ефективності виконання держпрограм. Сьогодні почастішали випадки, коли деякі проекти, особливо у сфері будівництва, реконструкції об’єктів, тривають десятиліттями саме через щорічні зміни бюджетних пріоритетів і відсутність фінансування.
За умови СБП імовірність реалізації довгострокових інфраструктурних проектів зростає, бо міністерства будуть зацікавлені не тільки в розпорядженні коштами, а й в досягненні результату. Надалі середньостроковий план дозволить налагодити співпрацю між відповідальними органами центральної та місцевої влади в питаннях складання бюджету та бюджетного прогнозу.
Трирічний бюджетний план може стати першою сходинкою на шляху до довгострокового прогнозування. Це дозволить формувати стратегію основних напрямків державної політики на п’ять і більше років.

 

Пер­ші спро­би
У нашій країні спробували ввести середньострокове прогнозування на 2013–2014 роки. Аналіз засвідчив абсолютні й відносні відхилення у більшості показників доходів і видатків держбюджету. Так, на 2013й загальний обсяг доходів держбюджету планувався на рівні 384,7 млрд грн, досягли 339,2 млрд, тобто абсолютне відхилення — 45,5 млрд, відносне —88,17%. Хотіли зібрати 331,5 млрд податків, спромоглися на 262,78 млрд (68,72 млрд, 79,27%).
За прогнозами, податок на доходи фізосіб мав становить 8,8 млрд грн, факт — 7,56 млрд (1,24 млрд, 85,91%). Розраховували, що податок на прибуток підприємств досягне 60 млрд грн, факт — 54,32 млрд (5,68 млрд, 90,53%). Налаштовувались на те, що ПДВ принесе держскарбниці 175 млрд, факт — 128,3 млрд (46,7 млрд, 73,31%).
Прогноз акцизного податку — 44,1 млрд, факт — 35,3 млрд (8,8 млрд, 80,05%). Не збіглись і видаткові цифри. Прогнозували, що загальний обсяг видатків становитиме 406,6 млрд грн, факт — 403,5 млрд. На загальнодержавні функції видали з бюджету 50,1 млрд замість запланованих 22,5 млрд, на оборону — 14,8 млрд, а хотіли 19,1 млрд, на економічну діяльність — 41,3 млрд замість 51,2.
На охорону здоров’я виділили 12,87 млрд замість 13,7, освітянам дали 30,9 млрд, а не 33,1. Пенсійному фонду планували перерахувати 58 млрд, довелося дати 83,2. Міжбюджетні трансферти планувалися на рівні 108,4 млрд, за фактом вийшло 115,8.
Незважаючи на те що прогнози були недостатньо точними, через економічні зміни бюджет довелося коригувати, експерти бачать у таких прогнозах позитив — зараз Україна починає не з нуля. У багатьох європейських країнах середньострокове бюджетне планування є вимогою національного фіскального регулювання. У деяких державах про СБП ідеться у конституції. В результаті забезпечується щорічне дотримання середньострокових бюджетних цілей держави.
У розвинутих країнах є незалежні нацоргани, які наглядають за складанням бюджетних планів і їх виконанням. Про це члени ЄС звітують Єврокомісії й фіскальному правлінню. Це є дуже актуальним для України, бо запровадження СБП обов’язково передбачає створення фіскального правління.

 

Пе­ред­умо­ви
Аби в нашій країні ефективно запрацювало трирічне бюджетне планування, необхідні зміни до Бюджетного кодексу, які передбачатимуть ухвалення бюджетного прогнозу законодавчим актом Верховної Ради. В основі СБП має бути середньострокова Бюджетна резолюція. Цей документ мусить відображати зв’язок макроекономічних показників із бюджетними показниками, передбачати державну політику для досягнення середньострокових бюджетних цілей.
Важливим є прогнозування і виявлення наслідків, які очікуються від запровадження тих чи інших цілей. На основі середньострокової Бюджетної резолюції необхідно приймати СБП. У трирічному плані має бути прогноз основних економічних показників, опис та оцінка політичних заходів, спрямованих на досягнення запропонованих цілей, зазначають експерти.
Обов’язково треба враховувати зміни в основних економічних показниках, які вплинуть на стан бюджету й боргу. Важливий і взаємозв’язок середньострокових цілей грошовокредитної політики з валютним курсом; а також прогноз доходів і видатків з урахуванням бюджетних програм. Необхідно виділити кілька основних напрямків, за якими обов’язково здійснюватиметься СБП.
Важливий компонент — механізм моніторингу середньострокових бюджетних планів та набір заходів для коригування при зміні економічної ситуації й набір запобіжників, які знадобляться при зміні політики. Україна може використати досвід ЄС щодо введення фіскальних правил. Це допоможе в складанні ефективних бюджетних планів.
СБП повинне охоплювати весь держсектор, а також соціальне страхування на тричотири роки. Воно має бути передбачене і для підгалузей, особливо в країнах із високими рівнем децентралізації. Ефективне СБП можливе за умови встановлення лімітів на видатки та прогнозування з урахуванням надходжень до бюджету, підкреслюють експерти МЦПД.
Прогноз доходів повинен здійснюватись з урахуванням прогнозу видатків і з урахуванням прогнозу макроекономічних показників. Особливу увагу слід надавати аналізу причин виникнення відхилень, а також виробленню механізму їхнього коригування. Всю цю інформацію треба включати до документації з СБП.
При прогнозуванні макроекономічних показників експерти радять складати декілька альтернативних сценаріїв. Важливим при затвердженні бюджету на поточний рік є зміцнення ролі парламенту — середньостроковий прогноз має бути презентований, обговорений і затверджений парламентом перед бюджетом на поточний рік.
Необхідно здійснювати й постійний моніторинг поточної економічної ситуації. У разі виникнення відхилення варто розробити механізм їх коригування.
Гострою залишається потреба в запровадженні трирічного плану на місцевому рівні. Це питання набуває особливої актуальності за умов бюджетної децентралізації. Наразі в Україні бюджет складається без урахування реальних потреб регіонів. Бюджетні запити органів місцевого самоврядування мають чисто формальний характер — усі рішення приймають головні розпорядники бюджетних грошей.
Просте доведення середньострокових бюджетних планових показників до місцевих органів не має нічого спільного з СБП. Тож у контексті бюджетної децентралізації експерти радять розробити ефективний механізм взаємодії органів, що відповідають за його імплементацію у центральних органах виконавчої влади та на місцевому рівні.
Трирічний план допоможе місцевому самоврядуванню зрозуміти важливість ефективного використання ресурсів і постійного пошуку доходів місцевих бюджетів, а не тільки очікувати фінансування з центру.

 

Сце­на­рії
Подальша доля середньострокового бюджетного планування може розвиватися за різними сценаріями, вважають експерти МЦПД. Статускво призведе до продовження хаотичної й неузгодженої державної політики. Держава може втратити можливості проводити реформи та стимулювати соціальноекономічний розвиток. До того ж можуть зрости системні ризики.
Запровадження СБП без одночасного реформування всієї системи стратегічного планування не призведе до бажаного ефекту (передбачуваності й системності державної бюджетної політики). Крім того, це може створити умови для постійної неузгодженості середньострокових бюджетних планів із політикою у відповідних сферах діяльності органів держвлади.
Цей сценарій може звести нанівець усі зусилля, витрачені на складання СБП, і не вбереже від ризиків, пов’язаних із невизначеністю і частою зміною пріоритетів економічної політики. Запровадження жорсткого СБП є оптимальним сценарієм, вважають експерти.
Його слід реалізовувати на основі бюджетної резолюції, визначати стратегічні напрямки податковобюджетної політики у середньостроковій перспективі. Середньострокова бюджетна резолюція має бути інтегрована в систему державних прогнозних і програмних документів. Бюджетний план треба затверджувати щорічно разом із законом про Державний бюджет на відповідний рік. Допускаються його зміни в наступні роки при зміні макроекономічної ситуації або держполітики у тій чи іншій сфері.
В Американській торговій палаті підтримують ідею запровадження СБП, адже її члени впродовж останніх трьох років потерпали від мінфінівських ініціатив, які запроваджувалися для вирішення короткотермінових завдань. Зокрема, було введено акцизний збір на операції з цінними паперами.
Планувалося зібрати до держбюджету понад 1 млрд грн, а зібрали лише 2 млн. З них 95% сплатили члени Американської торгової палати за передачу акцій між пов’язаними структурами, акціонерами міжнародних банків. Не додала оптимізму бізнесменам і постанова Кабміну «Про обмеження конкуренції на ринку банківських послуг», яка спотворила ринок фінансових і банківських послуг.
Оподаткування банківських депозитів пригальмувало активність клієнтів фінустанов у відкритті банківських рахунків. Після введення 2%вого податку при обміні валют ще більше розрісся чорний ринок. Торішнє скасування пільг для інвестиційних фондів призвело до того, що фондовий ринок зник.
Такі новації спрямовані на вирішення короткотермінових завдань із наповнення бюджету. Чиновники не прораховують наслідків подібних рішень у довгостроковій перспективі. Бізнесмени сподіваються, що середньострокове бюджетне планування змусить чиновників розширити свої горизонти і враховувати інтереси бізнесу.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».