Березень
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Серпень 08, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 27 Березень 2015 20:17

Любовні та офісні пристрасті

Як зі­знав­ся один ві­до­мий ар­тист — лег­ше зі­гра­ти дві ви­ста­ви на ве­ли­кій сце­ні, ніж од­ну на ма­лій. І дійс­но, ко­ли гля­дач зна­хо­дить­ся по­руч, то це на­кла­дає на ак­то­ра осо­бли­ву від­по­ві­даль­ність. Отож у Ки­їв­сько­му ака­де­міч­но­му Мо­ло­до­му те­ат­рі ре­жи­се­рам та ви­ко­нав­цям до­ве­ло­ся скла­да­ти пе­ред гля­да­чем від­ра­зу кіль­ка ек­за­ме­нів.

Нещодавно на мікросцені художній керівник театру Андрій Білоус здійснив постановку вистави «Жара» за творами Івана Буніна, а Тарас Криворученко на камерній сцені поставив «Метод Гронхольма» за п’єсою Жорді Гальсерана.
В основу сюжету вистави «Жара», жанр якої режисер визначив як граматику пристрасті на дві дії, покладено повісті І. Буніна «Наталі» та «Митіна любов». Герої цих творів проходять крізь дивацтва любові, спокуси, внутрішню боротьбу, врешті полишають спокійне життя і поринають у безодню кохання.
Московський студент Митя (артист Олег Коркушко), головний герой повісті Буніна «Митіна любов», закоханий у чарівну дівчину Катю (Тетяна Ляліна), яка мріє стати актрисою. Вона теж начебто любить Митю, але разом із тим стосунки закоханих опиняються на межі розриву.

Published in Культура
П'ятниця, 27 Березень 2015 12:54

Двадцята антарктична – на старт!

Лі­че­ні дні за­ли­ши­ли­ся до по­чат­ку юві­лей­ної — 20-ї за лі­ком — ук­ра­їн­ської ан­тарк­тич­ної екс­пе­ди­ції. Це­ре­мо­нія її офі­цій­них про­во­дів від­бу­деть­ся в Ки­єві, як очі­кує­ть­ся, 31 бе­рез­ня. А 1 квіт­ня з аеро­пор­ту «Бо­рис­піль» у над­да­ле­ку по­до­рож — на від­стань по­над 15 ти­сяч кі­ло­мет­рів— ви­ру­шать 12 по­ляр­ни­ків, у яких по­пе­ре­ду — річ­ної три­ва­ло­сті зи­мів­ля (2015–2016) на стан­ції «Ака­де­мік Вер­над­ський».
Там ни­ні за­вер­шу­ють свою річ­ну до­слід­ниць­ку вах­ту (2014–2015) два­над­цять зи­мів­ни­ків 19-ї екс­пе­ди­ції, кот­рі піс­ля пе­ре­да­чі стан­цій­но­го гос­по­дар­ства сво­їм на­ступ­ни­кам орі­єн­тов­но десь у се­ре­ди­ні квіт­ня ма­ють по­вер­ну­ти­ся до­до­му, в Ук­раї­ну.

Про плани 20-ї експедиції та її учасників, а також про серйозні економічні й інші проблеми, які відчутно заважають українським дослідникам Антарктики, йшлося в ексклюзивному інтерв’ю, яке кореспондент «Демократичної України» днями взяв у директора Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Валерія Литвинова.

Новий законопроект допоможе українським селянам стати повноцІнними господарями на своїй землі

Не­вдов­зі в ук­ра­їн­ське се­ло мо­жуть по­вер­ну­ти­ся се­ред­ня­ки. За­зви­чай це лю­ди із се­ред­ні­ми стат­ка­ми, здат­ні ба­га­то пра­цю­ва­ти і, що ду­же важ­ли­во, тру­ди­ти­ся на влас­ній зем­лі. На­віть як­що її ви­явить­ся не­ба­га­то.

Раніше таких селян називали куркулями і все робили для того, аби їх знищити як клас. Тепер повернення середняків можливе за умови ухвалення Верховною Радою законопроекту № 1599 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств». Нещодавно він успішно витримав перше парламентське читання, і тепер його активно готують до другого.
Уперше в сучасній вітчизняній історії з’явилася реальна можливість урізноманітнити існуючі в АПК форми господарювання через запровадження інституту сімейного фермерства. Проте в останній момент знайшлися опоненти, які виступили з критикою законопроекту. Їх небагато, але серед них є представники провладної коаліції, тому їхня думка може вплинути на подальшу долю цього важливого документа.

Published in Земля і люди
П'ятниця, 27 Березень 2015 12:43

Незамінні гвинтики державної машини

В Ук­раї­ні на­брав чин­но­сті за­кон про вне­сен­ня змін до пен­сій­но­го за­ко­но­дав­ства, який пе­ред­ба­чає змен­шен­ня пен­сій пра­цю­ючим пен­сіо­не­рам на 15%, а окре­мим ка­те­го­рі­ям із них — хто пра­цює на по­са­дах держ­служ­бов­ців, суд­дів то­що, ви­пла­ту пен­сій уза­га­лі при­пи­ня­ють. Під дію за­ко­ну по­трап­ля­ють усі пра­цю­ючі пен­сіо­не­ри, крім ін­ва­лі­дів І та ІІ груп, ін­ва­лі­дів вій­ни, учас­ни­ків бо­йо­вих дій, учас­ни­ків АТО, чле­нів сі­мей вій­сь­ко­во­служ­бов­ців. У той же час, як­що пен­сіо­нер звіль­нить­ся з ро­бо­ти, роз­мір пен­сії обі­ця­ють від­но­ви­ти і ви­пла­чу­ва­ти в пов­но­му об­ся­зі...

 

Звільнення пенсіонерів спровокує кадровий голод?
Ухвалення закону, який уряд давно проштовхував до Верховної Ради, але під тиском різних обставин, переважно політичних, його не наважувалися розглядати, уже викликало неоднозначну реакцію.

Published in Проблема

Із пер­шо­го квіт­ня в Ук­раї­ні, від­по­від­но до ухва­ле­но­го пар­ла­мен­том та під­пи­са­но­го Пре­зи­ден­том За­ко­ну «Про вне­сен­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих ак­тів Ук­раї­ни що­до пен­сій­но­го за­без­пе­чен­ня», на­би­рає чин­но­сті де­що змі­не­на пен­сій­на сис­те­ма.
Най­більш важ­ли­ві но­ва­ції цьо­го до­ку­мен­та пред­ста­вив на бри­фін­гу, що пе­ре­ду­вав пря­мій те­ле­фон­ній лі­нії Ка­бі­не­ту Мі­ніс­трів, го­ло­ва прав­лін­ня Пен­сій­но­го фон­ду Олек­сій За­руд­ний.

 

Перший блок: виплати пенсій пенсіонерам, які працюють на спеціальних посадах
Це стосується державних службовців, прокурорів, суддів, народних депутатів, деяких інших категорій працівників.
Внесені до 14 пенсійних законів зміни передбачають, що у період роботи на зазначених посадах призначені пенсії не виплачуються до звільнення з роботи. При цьому не має значення вид пенсії та закон, згідно з яким вона призначена.

Пре­зи­дент Ук­раї­ни Пет­ро Поро­шенко за­твер­див до­дат­ко­ві за­хо­ди що­до за­без­пе­чен­ня ви­рі­шен­ня на­галь­них пи­тань со­ці­аль­но­го за­хис­ту і ре­абі­лі­та­ції учас­ни­ків ан­ти­те­ро­рис­тич­ної опе­ра­ції. 

Від­по­від­ний указ під­пи­са­но 18 бе­рез­ня 2015 р., по­ві­дом­ляє прес-служ­ба Пре­зи­ден­та.

«Уряд має невідкладно розробити та подати на розгляд Верховної Ради законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів. Зокрема, щодо надання статусу учасника бойових дій особам, які безпосередньо беруть участь в АТО, та статусу учасника війни особам, котрі забезпечують її проведення. Кабмін також має забезпечити скорочення строків розгляду питання про надання статусу учасника бойових дій учасникам АТО та неухильне їх додержання»,— зазначається в документі.

П'ятниця, 27 Березень 2015 12:27

Стабільність за будь-яку ціну

Ви­бор­чий рік для ав­то­ри­тар­но­го ре­жи­му Олек­сан­дра Лу­ка­шен­ка — тра­ди­цій­ний пе­рі­од по­лі­тич­ної ак­ти­ві­за­ції. Але в ни­ніш­ній си­ту­ації во­на до­дат­ко­во по­си­лює­ть­ся не­ста­біль­ніс­тю в ре­гіо­ні і по­чут­тям за­гро­зи, ви­кли­ка­ни­ми ро­сій­ською аг­ре­сією про­ти Ук­раї­ни та склад­ною еко­но­міч­ною си­ту­аці­єю.

На цьому тлі білоруська влада останніми місяцями все більше звертається до незалежницької риторики, підкреслюючи суверенність і суб’єктність Білорусі, та закликає до внутрішньої консолідації. Особлива увага приділяється силовим відомствам (візити Лукашенка у Міністерство оборони, внутрішні війська МВС, прийняття поправок до закону про воєнний стан). З іншого боку, постійно здійснюються превентивні репресивні дії щодо решток незалежних медіа.
Ці дії проходять попри відсутність реальних внутрішніх загроз для влади Олександра Лукашенка. Їх метою є пацифікація залишків незалежних середовищ і демонстрація повного контролю за ситуацією в країні. В інтересі Лукашенка лежить уникнення можливих післявиборчих протестів і повторного загострення відносин із Заходом. Вони почали розморожуватися протягом останнього року, переважно у зв’язку з тим, що білоруська влада офіційно не підтримала російської політики щодо України.

П'ятниця, 27 Березень 2015 12:22

Приголомшлива доповідь

«Як­що Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на не стри­ма­ти те­пер, то най­ближ­чи­ми ро­ка­ми Єв­ро­пу очі­ку­ють чер­го­ві вій­ни», — так зву­чить те­за, яку у Ва­шинг­то­ні озву­чи­ли чле­ни аме­ри­кан­сько­го до­слід­ниць­ко­го цен­тру Ат­лан­тич­на ра­да. У до­ку­мен­ті, пред­став­ле­но­му се­на­то­рам, на­крес­ле­но ба­чен­ня за­кор­дон­ної по­лі­ти­ки США та ін­ших за­хід­них дер­жав, яка до­зво­лить не­йтра­лі­зу­ва­ти за­гро­зу, що ви­пли­ває з по­лі­ти­ки, яку про­во­дить Пу­тін і гру­па ко­лиш­ніх аген­тів КДБ із йо­го ото­чен­ня. Ви­бір, який сто­їть пе­ред За­хо­дом, по­ля­гає не у по­чат­ку вій­ни з Ро­сією або від­мо­ві від неї. Са­ме від­сут­ність дій мо­же ви­кли­ка­ти вій­ну з Ро­сією.

 

Атлантична рада
Американський дослідницький центр Атлантична рада веде геостратегічні дослідження і готує аналітику для американського уряду. Цього разу він підготував комплексну відповідь на запитання «Куди після України, Грузії і Молдови піде Путін». Підзаголовок: «Трансатлантична стратегія стримування Путіна». Автори намагаються спрогнозувати майбутнє Європи в разі, якщо Кремль буде діяти, як до цього часу.

П'ятниця, 27 Березень 2015 12:14

Китай модернізує азійську політику

26 березня 2015 року у Пекіні побував президент Шрі-Ланки Мантріпала Сірісена. Донедавна ця дипломатична подія минула б без особливого міжнародного резонансу, адже щодня Піднебесну відвідують делегації багатьох держав світу. Однак візит недавно обраного президента Шрі-Ланки викликає інтерес, зважаючи на багато причин.
Насамперед цей візит підтверджує прагматизм китайської дипломатії, яка вибудовує свою азійську стратегію з ретельною увагою до потреб найменших держав регіону. На прикладі Шрі-Ланки Пекін підтверджує свій курс на стабілізацію внутрішньополітичного становища в цій країні, де лише торік закінчилася сорокарічна громадянська війна між ланкійцями і тамілами. Офіційно Пекін дотримувався нейтралітету щодо сторін цієї війни, але вітав її завершення як крок до стабілізації становища в Азії. Для Шрі-Ланки Китай є стратегічною альтернативою індійському впливу.

П'ятниця, 27 Березень 2015 12:10

ЄС нормалізує відносини з Кубою

23–24 бе­рез­ня 2015 ро­ку від­був­ся ві­зит вер­хов­но­го пред­став­ни­ка Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу з пи­тань спіль­ної зов­ніш­ньої по­лі­ти­ки Фе­де­рі­кі Мо­ге­рі­ні на Ку­бу. Він став зна­ко­вим для роз­вит­ку між­на­род­них від­но­син у Ла­тин­ській Аме­ри­ці, адже від­був­ся на­пе­ре­до­дні за­пла­но­ва­но­го на по­ча­ток квіт­ня чер­го­во­го са­мі­ту Ор­га­ні­за­ції Аме­ри­кан­ських Дер­жав, на яко­му за­пла­но­ва­но оста­точ­но нор­ма­лі­зу­ва­ти ку­бин­сько-аме­ри­кан­ські від­но­си­ни.

Президент США Барак Обама вже анонсував намір відразу після цього саміту відкрити офіційне посольство Сполучених Штатів Америки у Гавані. Не збирається залишатися на узбіччі цього процесу й Європейський Союз. Донедавна найбільшими прихильниками скасування торговельно-економічних обмежень проти Куби виступали Іспанія та Франція. Натомість візит Федерікі Могеріні до Гавани засвідчив, що Євросоюз загалом готовий повернути Кубу до кола своїх зовнішньополітичних пріоритетів.
Це не дивно, бо Євросоюзу потрібний позитивний приклад еволюційної трансформації авторитарної політичної системи на, принаймні, близьку до демократичної. Адже з подібними зразками останнім часом спостерігається дефіцит.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».