Думки розділилися. Частина з наших співвітчизників, чиї інтереси зачіпає нововведення, вважає, що уряд укотре намагається вирішувати економічні проблеми не за рахунок розкуркулювання вітчизняних олігархів та проведення справжніх економічних реформ, а звичним методом — шляхом латання дірок і урізання і без того мінімальних соціальних виплат пенсіонерам.
Принагідно опоненти уряду нагадують можновладцям, котрі збираються вести українців в Європу, що непогано було б послуговуватися цінностями, які там існують, у тому числі правом людини заробляти стільки, скільки може. І пенсійний вік не має бути перешкодою, адже пенсіонери заробили пенсії за законами своєї країни, котрі, до речі, не забороняють їм працювати й надалі, якщо ті відчувають у собі сили та потребу заробити ще якусь копійчину до пенсії.
Інші вважають цей крок вимушеним, бо уряд вичерпав майже всі можливості для стабілізації фінансової ситуації в країні і вимушений удаватися до таких непопулярних кроків, які, між іншим, розраховані всього на рік. До того ж в умовах, коли роботу не можуть знайти мільйони молодих здорових українців, працюючі пенсіонери — наче більмо в оці. В суспільстві все частіше виникає невдоволення з того, що вони займають робочі місця, хоча вже заробили пенсії, а от молоді працювати ніде...
Варто зважити і ще на одну думку, котра звучить останнім часом у стінах державних установ, де ще чимало посад державних службовців обіймають пенсіонери. Там заговорили про невідворотний кадровий голод, до якого нібито неминуче призведе черговий експеримент уряду з пенсіонерами. Ті далі нікуди розбещили вітчизняних роботодавців, погоджуючись працювати за мінімальну плату, яка не влаштовує тих, хто ще не заробив пенсії і має утримувати родини. Тож якщо пенсіонери масово звільняться, чи можна їх швидко замінити з огляду на мізерні зарплати, які можуть запропонувати новачкам?
Можна по-різному ставитися до такого передбачення, але життя таки підтверджує, що проблема кадрового голоду справді може виникнути. Приміром, на Полтавщині. Можливий відтік пенсіонерів із посад державних службовців там уже не на жарт стурбував деяких керівників. Так, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Полтавської ОДА Віктор Стеблянко розповів кореспонденту «ДУ», що його дуже важливе для регіону управління вже незабаром може виявитися недієздатним. Майже всі працівники, які обіймають там посади державних службовців, — пенсіонери. Ще до набуття чинності законом більшість із них прийняла рішення про звільнення, бо працювати далі їм немає сенсу: пенсію вони не отримуватимуть, а зарплата менша за пенсію. Особливо у військових пенсіонерів, яких в управлінні більшість.
Сам начальник управління, хоча він такий само відставник, поки залишиться працювати, бо отримує зарплату трохи більшу за пенсію. Турбує В. Стеблянка питання, ким заповнити вакансії, бо дуже нелегко підібрати на посади з мінімальним окладом кваліфікованих спеціалістів, тим більше з досвідом роботи в специфічному управлінні...
Правда, далеко не всі полтавські чиновники поділяють думку про можливий кадровий голод. Зокрема, начальник головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Валерій Руденко під час прес-конференції, яку він скликав, аби роз’яснити журналістам нововведення для пенсіонерів, заявив, що зміни в пенсійному законодавстві, яке наберуть чинності з 1 квітня 2015 року, стосуватимуться не більше ніж 10% полтавців.
«Якщо говорити про законодавчі зміни, то вони торкатимуться не більш ніж 10% пенсіонерів на Полтавщині. В області на сьогодні 467 тис. пенсіонерів, з яких понад 20% продовжують працювати. 90% полтавців, котрі працюють, отримують пенсію на загальних підставах, яка не набагато перевищує прожитковий мінімум. Тож вирахування з них будуть мінімальними», — сказав В. Руденко.
Але цей крок, який вважають непопулярним, уряд був вимушений зробити, переконаний керівник головного управління ПФ України на Полтавщині. Нині в державі складається небезпечна ситуація, коли кількість працюючих уже практично зрівнялася з кількістю пенсіонерів, а в окремих регіонах пенсіонери за чисельністю переважають над тими, хто працює.
На Полтавщині, скажімо, на 419 тисяч працюючих — 467 тисяч пенсіонерів. Через це наповненість обласного Пенсійного фонду скоротилася до 49%. Спеціалісти управління Пенсійного фонду регіону вже підрахували, що в березні на виплату пенсій області потрібно 750 млн грн, але зібрати самим удасться не більше 480 млн грн. Решту грошей отримують як дотації з ПФ України. Тому, каже В. Руденко, нововведення, яким би воно не було непопулярним, таки полегшить навантаження на бюджет ПФ.
Не поділяє думки тих, хто побоюється кадрового голоду в держустановах, і начальник Головного управління державної служби України в Полтавській області Олександр Черчатий.
«Кадрового голоду у звичному розумінні цього слова не передбачається, бо, за нашими підрахунками, на Полтавщині звільнитися можуть не більше 10% працюючих пенсіонерів-держслужбовців. Хоча ми ще не знаємо, скільки з них приймуть рішення про звільнення. Однак ми прогнозуємо певні труднощі з кадрами», — зауважує посадовець. У коментарі «ДУ» щодо заповнень вакансій, які утворяться після звільнення працюючих пенсіонерів, О. Черчатий наголосив на тому, що вільні посади заповнити спеціалістами одразу не вдасться.
«Річ у тому, що державна служба нині не користується популярністю через дуже низькі зарплати. І це проблема, — констатує чиновник. — Реформування держслужби, що могло б виправити ситуацію, затягується. Новий закон про держслужбу має бути ухвалений до 1 червня 2015 року, але Кабмін його проект ще навіть не вніс до Верховної Ради...»
Ситуація з кадрами, пояснює він, загострюється і через те, що державну службу, яка завжди мала спеціальні посади, зрівняли з іншими службами. Перш за все в оплаті праці держслужбовців, які через специфіку роботи зазнають чималих обмежень, проте компенсації за це наразі практично не отримують. Пенсії держслужбовцям також відчутно зменшили.
Отже, прогнозує О. Черчатий, відтік пенсіонерів справді зможе ускладнити своєчасний добір кадрів у регіоні. Адже є деякі нюанси, які відтягують у часі призначення на вільні посади держслужбовців кандидатів. По-перше — оголошення і проведення конкурсу на заміщення вільних посад забирає не менше місяця. Потім — певний час на проходження кандидатами на посаду держслужбовця спеціальної перевірки тощо. Додайте до цього відсутність досвіду у щойно прийнятих молодих спеціалістів.
«З власного досвіду знаю, що чиновник стає чиновником у доброму розумінні цього слова і формується як спеціаліст не менше трьох років, — констатує О. Черчатий. — Проблема ще й в тому, що кадровий резерв сьогодні практично не використовується або використовується всього на 10%. Тобто селекційна робота з підготовки кадрів через деякі причини нині проводиться дуже мляво...»
Робота на пенсії: і хочеться, і колеться...
А поки чиновники висловлюють своє ставлення до проблеми, яка виникла перед працюючими пенсіонерами, ті більш відверто оцінюють черговий експеримент над собою. Чимало з тих, з ким довелося поговорити журналісту, не в захваті від змін, бо розраховували, що зможуть ще якийсь час працювати, аби пережити складні часи в державі та підтримати матеріально не лише себе, але й родини дітей. Життя до цього змушує...
Один із таких пенсіонерів, який постав перед нелегким вибором, — 58-річний державний службовець Владислав Підгірний.
«Вимушений звільнитися. Як військовий пенсіонер отримую пенсію трохи більшу, ніж зарплату. А зарплату, до речі, останнім часом отряхнули дуже суттєво — перестали виплачувати всі добавки і премії, тож наразі отримую на руки фактично мінімальну зарплату. Але як пенсіонер продовжував працювати, аби бодай щось підробити до пенсії, — розводить руками відставник. — А що робити? Життя щодня ускладнюється. Пільг нас позбавляють... Наскільки виправданий цей крок уряду? Думаю, що це нічого в фінансовому плані державі не дасть. А от шкоди іміджу держави та владі завдасть суттєвої.
Пенсіонери виручали державу, погоджуючись працювати за копійки. Більш того, працюючі пенсіонери платили державі податки із зарплат. І чималі. Так, із моєї зарплати держслужбовця щомісяця вираховували загалом податків стільки, що майже вистачало на утримання ще одного пенсіонера. А тепер я не працюватиму, податків не сплачуватиму, а, навпаки, держава платитиме мені пенсію. Хто від цього виграв? Кажуть, що це тимчасово. Я не вірю уряду, бо з власного досвіду знаю, що в нас немає нічого постійного, ніж тимчасове...»
До прийняття нелегкого для кожного працюючого пенсіонера вибору залишилося всього кілька днів. Майже всі вони розмірковують над тим, що вигідніше: залишитися на роботі або піти на заслужений відпочинок? Ризик є в обох випадках. Пенсії в тих, хто вже не може підробляти, підступна інфляція з’їдає щодня. Тож зарплата, хай і мала, річ для них не зайва. Можна було б потерпіти до кінця року, коли, як обіцяє уряд, пенсії повернуть у повному обсязі, і працювати далі. Але ті, хто ще працюють, не впевнені, що на початку 2016 року обмеження на виплату пенсій знімуть, бо довіри до обіцянок наших урядовців не мають.
До речі, свій вибір уже зробив сам начальник головного управління ПФ України в Полтавській області В. Руденко — пенсіонер за віком. Про це чиновник розповів журналістам на прес-конференції.
«Я знаю багато людей, і сам до них належу, для яких робота важливіша, ніж пенсія, — заявив він на прес-конференції. — Призначивши за все життя більш ніж півмільйона пенсій, прекрасно знаю: людина, яка виходить на пенсію, лише потім усвідомлює, що така довгоочікувана свобода має свій негатив. На пенсії процес старіння йде набагато швидше, хоч як це дивно. Тож багато віддають перевагу роботі, сподіваючись, що ці обмеження будуть тимчасові і через рік будуть скасовані...»
...Сталося, як сталося: українські пенсіонери, які ще працюють, поставлені перед складним вибором — працювати та отримувати урізану пенсію або взагалі не отримувати її? Чи отримувати повну, але сидіти вдома, покірно чекаючи від уряду символічного підвищення своїх заморожених пенсій. Аналітики прогнозують, що після 1 квітня 2015 року, коли обмежать пенсії працюючим пенсіонерам, варто чекати чергового відходу в тінь зарплат. Попит на пенсіонерів, які працюють буквально за копійки, не впаде. Просто їх офіційно не оформлюватимуть на роботу і платитимуть зарплату в конвертах. З чим боролися, на те й напоролися?
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
