Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Про корисні продукти, необхідні для здоров’я жінки, що допомагають їй довше залишатися молодою і красивою, знають багато людей, проте довгі роки зволікають із вирішенням переходу на правильне харчування. Це природно, поки молодий — ні про що не замислюєшся. А коли вже, пробачте, видно зморшки на обличчі, а на тілі — целюлітний панцир, віра в те, що знову можна стати молодою, зникає.
Скажімо, чому в чоловіків з цим питанням все набагато простіше? Тому що в їхній шкірі генетично «закладена» стійкість до всіх викликів часу. А ми, жінки, просто зобов’язані подбати про самих себе. Інакше хто ж іще це зробить, якщо не ми? Тому, поки до літа є час, ставимо перед собою мету — стати молодшими, стрункішими, спокійнішими і, відповідно, свіжішими, радіснішими і щасливішими. Беремо гаманець і купуємо все необхідне.
l Риба в раціоні жінки має бути обов’язково. У своєму складі вона має ті самі жирні кислоти, що підтримують нормальну роботу серця і мозку, а жіночу шкіру роблять гладкою.
l Зелень і свіжі овочі: петрушка і кріп, огірки і редиска чудово впливають на роботу травної системи. Якщо все це регулярно вживати, то в результаті — зайва вага поступово зникне і більше не з’явиться.
l Зелений чай — чудовий антиоксидант. Вживання зеленого чаю, як і червоного вина, є профілактикою утворення тромбів. Його необхідно пити без цукру і не менш як тричі на день.
«Якщо говорити між нами, то все починається з мами. І казочка перша у світі, і сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки і сяюче диво — ялинка. Від мами — і літери, й слово, і зроблена разом обнова... Якщо говорити між нами, то все починається з мами». Цього віршика написала відома дитяча письменниця, член Національної спілки письменників України, лауреат кількох літературних премій Марія Антонівна Пономаренко. Зверніть увагу: автор передусім відзначила, що від мами «...І казочка перша у світі», підкреслюючи тим самим важливість цього жанру.
Тут варто нагадати: те, що казка відіграє важливу виховну роль, відомо з давніх-давен, адже ще наші «пра-пра», пояснюючи дітям, що таке погано, а що таке добре, розповідали їм таку казку, яка б допомогла зрозуміти, як потрібно поводитися, навчала життю. До речі, про силу впливу казок свідчить і таке: деякі правителі, вважаючи, що негативні герої «списані» з них, піддавали цей жанр гонінню, а цар Олексій Миколайович навіть видав у 1649 році спеціальну грамоту з вимогою припинити «сказиваніє і скомороство».
Біографія письменника Олександра Есаулова викликає подив (певно, так має бути, коли йдеться саме про письменника, та ще й схильного писати для дітей, до того ж фантастику і детектив).
По-перше, дивує те, що почав він писати, коли йому виповнилося за п’ятдесят. По-друге (а може, й по-перше), доля чинила так, що інстинкт писання ховався зовсім не в літературних професіях.
Для початку Олександр Есаулов отримав солідну освіту фінансиста — у 1977 році закінчив Київський інститут народного господарства. Утім, ще примудрився стати кандидатом у майстри спорту з кульової стрільби, чемпіоном України.
Працював у системі Міністерства фінансів України, заступником керівника Прип’ятського міськвиконкому, заступником директора Інституту ядерних досліджень АН УРСР, керуючим справами Ощадбанку України.
З 1999-го й донині — технічний директор Інституту підтримки експлуатації АЕС.
За участь у роботах з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня».
Нещодавно у національний прокат вийшла стрічка українсько-турецького виробництва «Люби мене» режисерів Марини Ер Горбач та Мехмета Багадир Ера. Фільм знятий за підтримки Державного агентства України з питань кіно, адже переміг у спеціальному конкурсі, що був започаткований агентством у 2011 році, тож міг розраховувати на «державне плече».
«Люби мене» — мелодрама, знята в Києві. Головні ролі виконали українська акторка Вікторія Спесивцева та турецький актор Усхан Чакир, які приїхали на прем’єру фільму.
Кінострічка була представлена більш ніж на п’ятдесяти фестивалях. А світова прем’єра відбулась у Монреалі. «Люби мене» здобув низку нагород, серед яких відзнаки «Кращий сценарій» та «Кращий актор». Стрічка вже з великим успіхом пройшла в турецькому прокаті, на черзі — українські глядачі.
Загалом фільм вийде у 22 містах України, зокрема в Києві, Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Житомирі, Івано-Франківську, Луцьку, Рівному, Нікополі, Лубнах.
Картина відкрила перший кінотеатр українського кіно «Ліра». У ньому демонструватимуться виключно українські стрічки — ігрові, документальні, анімаційні. Також глядачі зможуть ознайомитися зі збірниками короткометражних дебютів.
«Нотатки киянина» — таку назву має виставка живопису та графіки в галереї «Печерська» відомої київської художниці Лариси Пуханової, присвячена улюбленому місту. Художниця запрошує здійснити неспішну прогулянку його вулицями, роздивляючись неупередженим поглядом відомі будівлі, храми та інші пам’ятки. У своїх творах вона захоплено відмічає ті особливості, архітектурні цікавинки, що розкривають глядачеві справжнє обличчя Києва — старовинного міста Булгакова і Городецького, прекрасного вдень і романтичного увечері.
Роботи Лариси Пуханової можна одразу впізнати за власним, притаманним їй стилем, яскравою свіжістю барв. Художниця завжди прагне передати у живописі настрій, що виникає при спогляданні натури, і цей момент емоційного сприйняття вважає для себе головним.
Лариса з дитинства знала, що буде художником. У першій студії, яку вона відвідувала на Подолі, викладали ліплення та малюнок. Учні ліпили з глини і постійно малювали старовинні подільські вулички та споруди. Мабуть, з тих пір так любить Київ і відображує на полотнах його будинки, вулиці, трамваї, мости. Після першої студії, де Лариса навчалася близько трьох років, були й інші.
Їй пощастило з учителями: Борис Піаніда, Зоя Лерман, Василь Чебаник дбайливо підтримували і розвивали талановиті особистості, заохочували до творчих пошуків.
Серед режисерських робіт Андрія Білоуса не так багато української класики. Проте, якщо він звертається до українського драматургічного матеріалу, то намагається уважно продумувати кожен штрих своїх постановок. Приміром, у його інтерпретації «Украденого щастя» Івана Франка (Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я») просто вражає, наскільки тонко і точно був переданий внутрішній світ головних персонажів.
А новою роботою пана Андрія стала вистава «Зачарований», створена у Київському академічному Молодому театрі за п’єсою Івана Карпенка-Карого.
В основу сюжету вистави покладена одна з найкращих п’єс про кохання не лише у вітчизняній, а й світовій драматургії — трагікомедія «Безталанна». Напевне, в літературі ХІХ — початку ХХ ст. важко знайти інший драматичний твір, де б так вражаюче достовірно були відтворені складні людські почуття.
Гнат (артист Олександр Ромашко) та Варка (Дар’я Баріхашвілі) щиро кохають одне одного. Та ревний характер Гната і гординя Варки призводять до того, що вона подає рушники за іншого. Гнат же одружується із Софією (Поліна Снісаренко).
Поки простим українцям час від часу — переважно перед черговими виборами — нав’язують дискусію щодо продажу землі, вона фактично вже стала товаром: оцінена і має «тіньових» власників. Принаймні, сотні гектарів так званих земель сільськогосподарського призначення, котрі з року в рік обробляють одні й ті самі місцеві або заїжджі латифундисти. Їхні лани, які простягаються ген за обрій, складені, наче пазли, із сотень земельних паїв селян, котрі ті передали в оренду, а тепер дедалі частіше чухають потилицю і замислюються над тим, чи вдасться в разі потреби забрати свою землю?
Практика перманентних битв на земельному фронті свідчить, що повернути пай, навіть після закінчення договору оренди, або передати його в користування іншому фермеру селянинові дуже непросто. Як непросто нині й отримати землю для ведення особистого господарства тим селянам, у кого її замало або взагалі немає.
Кооперація в сільському господарстві і раніше розвивалася надто повільно, а зараз практично зупинилась. І це незважаючи на неодноразові урядові кампанії, спрямовані на розвиток обслуговуючих кооперативів і підтримку проектів технічної допомоги. Так, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства, з 1 квітня 2014 року до 1січня 2015-го кількість зареєстрованих обслуговуючих кооперативів навіть скоротилася з 1027 до 1022, а кількість чинних — з 666 до 613, або на 8%.
Актуальність теми у поточний момент
Слід зауважити, що саме розвиток кооперативів може бути порятунком для села, де більшість населення фактично не має роботи (хоч що б нам із цього приводу говорила статистика), бо саме сприяння самозайнятості населення є найдешевшим способом пом’якшення (а в перспективі і вирішення) кричущих соціальних проблем українського села. Навіть зараз, коли на території країни ведуться воєнні дії, це питання залишається актуальним, бо людям у селі якось треба жити.
Оновлена редакція Енергетичної стратегії України до 2030 року була ухвалена Кабміном 24 липня 2013 року і одразу потрапила під ґрунтовну критику. Провідні вітчизняні та іноземні експерти констатували, що цей документ більш схожий на набір оцінок галузевих сегментів енергетики, ніж на чітку комплексну стратегію, яка має містити не лише рекомендації, а й конкретні плани дій та механізми їх впровадження.
Енергетична стратегія має бути документом, що спрямований на міжгалузеву кооперацію задля ефективного, надійного задоволення потреб економіки та людей необхідними видами енергії, а не бути винятково галузевою. Енергетичний комплекс України має пройти трансформацію. Це обумовлено не лише галузевими чинниками, а й соціально-економічними перетвореннями з урахуванням фактора безпеки у зв’язку з військовою агресією.
Фахівці Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова розробили «Нову Енергетичну стратегію України до 2020 року: безпека, енергоефективність, конкуренція» (НЕС) у контексті Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», яка передбачає в рамках визначеного вектора розвитку втілення реформи енергетики та програми енергоефективності.
Уже перевалило за 10 годину вечора, коли канцлер Німеччини Ангела Меркель сиділа в конференц-залі готелю «Хілтон» у Брісбені (Австралія). Її співбесідником був непримиримий президент РФ Володимир Путін. Адже за останні три місяці відбулося більш ніж 40 телефонних дзвінків і ряд безкінечних зустрічей. І от Ангела Меркель, як про це повідомляє Financial Times, приготувалася ще до однієї спроби порозумітися.
Майже дві години президент Росії викладав довгий перелік звинувачень, висунутих Заходу. Він (Захід), мовляв, вважає себе і переможцем у холодній війні, і розширив ЄС та НАТО аж до російських кордонів, і ігнорує міжнародне законодавство, вдаючись до безвідповідальної політики в Іраку, Афганістані й Лівії.
Врешті-решт, Меркель удалося повернути розмову ближче до нагальної проблеми — Сходу України, щоб зрозуміти, чого власне добивається Путін, а далі й опрацювати якийсь проект угоди. Коли ж, нарешті, пропозиція надійшла, Меркель була шокована. Путін заявив, що Києву слід вчинити із сепаратистами так само, як Росія з Чечнею, коли та захотіла відділитися: підкупити їх автономією й грошовими виплатами.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».