Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Великобританія перебирає лідерство серед держав, які ведуть гостру розмову з Володимиром Путіним.
Найбільш знаковою ініціативою прем’єра Девіда Камерона стало відрядження в Україну 75 британських інструкторів із завданням навчання українських військовиків. До цього часу, крім мініатюрної Литви, жодна країна, в тому числі Польща, не насмілювалася безпосередньо підтримати українську армію.
«Це не поставка зброї, але все одно має той самий результат: зміцнює Збройні Сили України», — вважає Девід Кларк, директор Російського фонду в Лондоні.
Це не єдина ініціатива Камерона відносно Москви: прем’єр оголосив, що в разі, якщо російські терористи продовжуватимуть порушувати домовленості з припинення вогню на Донбасі, Лондон почне форсувати принципове загострення санкцій Євросоюзу проти Москви.
«Я сподіваюсь, що Євросоюз відповість на таку агресію новими санкціями, включно з секторальними санкціями, які сильно б’ють по російській економіці. Але якщо це виявиться неможливим, будемо шукати інші рішення», — застеріг Камерон.
Сінгапур, який цього року відзначає 50-річчя заснування, став раєм для бізнесу і торгівлі, і з дня на день стане світовою фінансовою столицею.
Самі сінгапурці на 90% завдячують своїм успіхом працьовитості і витривалості. Віднедавна до цього додалися вміння жити задоволено і тішитися добробутом, які в інших частинах світу залишаються мрією. Сінгапурці стали нью-йоркцями ХХІ століття — різні за етнічним походженням, індивідуально вмотивовані, вони наповнили невеликий клаптик землі енергією та ентузіазмом. Так почувалися американці, коли сто років тому економічно почали переважати Європу.
У жодному іншому місці світу немає такої значної концентрації дорогих автомобілів. Серед таксі переважають «Мерседеси» і «БМВ», також є «Майбахи».
Сінгапурські казино мають більший прибуток, ніж у Лас-Вегасі, і змагаються вже тільки з конкурентами з Макао. За даними уряду, в Сінгапурі мешкає найбільший відсоток мільйонерів у світі, а кожне шосте домашнє господарство володіє статками понад мільйон доларів.
Останніми роками громадянство Сінгапура отримують дедалі більше багатіїв зі США та Європи. Сінгапур уже півстоліття знижує податки і нині пропонує ставки, тільки трохи вищі від чинних у Гонконзі — податок з особистих доходів становить 20%, а корпоративний — 17%. Це робить острів податковим раєм, а в поєднанні з відкритістю на закордонні інвестиції — також і корпоративним.
Пізно вночі, 27 лютого 2015 року, в центрі Москви було вбито відомого російського опозиційного діяча Бориса Нємцова. Офіційне слідство розглядає кілька версій скоєння злочину. Перша пов’язана з його опозиційною політичною діяльністю, друга — з «мусульманським слідом», позаяк Нємцов відкрито виступав на підтримку карикатур на Пророка. Також пропонуються до розгляду версії бізнесові та особистої неприязні. Висувається й конспірологічна версія причетності до організації вбивства Бориса Нємцова тієї «фракції» російських спецслужб, яка невдоволена стилем і наслідками правління Володимира Путіна та наполягає на жорсткішому курсі. Опосередкованими аргументами на користь цієї версії висувається гіпотеза про нібито підготовку Нємцовим спеціальної доповіді щодо становища в Україні.
Гучне вбивство відбулося відразу після того, як на опозиційній радіостанції «Эхо Москвы» Борис Нємцов виступив на підтримку української льотчиці Надії Савченко, яка голодує у в’язниці. Також символічно, що чеченський президент Рамзан Кадиров ще до початку слідства звинуватив в організації вбивства Бориса Нємцова західні спеціальні служби.
В Естонії 1 березня 2015 року відбулися парламентські вибори. На попередніх виборах, які проходили 2011 року, перемогла «Партія реформ», яка привела країну до зони євро. Естонські вибори відбуваються за пропорційною системою з п’ятивідсотковим прохідним бар’єром.
Особливістю естонських виборів є той факт, що достроково можна було проголосувати на спеціальному сайті. За цими даними, перемогу святкує правляча «Партія реформ» та її коаліційний партнер — соціалдемократи. На другому залишається «Партія Центру» на чолі з Едгаром Савісааром — першим прем’єрміністром Естонії після відновлення її незалежності, але наразі за цю партію голосують представники російськомовної громади Естонії, які мають естонське громадянство.
1 березня 2015 року пройшли парламентські вибори в Таджикистані. На перший погляд, зважаючи на той факт, що Таджикистан є президентською республікою, вищі збори не мають визначального впливу на ухвалення стратегічних рішень. Але місцевий парламент залишається місцем непростого погодження інтересів між різними регіонами Таджикистану та відповідними клановими групами еліт. Нехтування цими інструментами на початку 90-х втягнуло країну в громадянську війну, яка тривала до осені 1994 року та коштувала десятків тисяч загиблих і збитків, від яких економіка Таджикистану не може оговтатися й досі.
Не менш цікавими таджицькі вибори є з точки зору своєрідної діагностики електоральних настроїв у Центральній Азії, адже в березні — квітні президентські вибори мають відбутися в Узбекистані та Казахстані. Крім того, стабільність у Таджикистані є принциповою з точки зору активності як сусідніх афганських талібів, так і умовно віддалених територіально, але не ідеологічно ісламістів «Ісламської держави Іраку та Леванту».
Песимістичні прогнози щодо різноманітних проблем, пов’язаних із виконанням Мінських домовленостей, повністю виправдовуються. Росія докладає максимум зусиль, аби заблокувати процес розгляду в Раді Безпеки ООН української ініціативи щодо направлення в зону конфлікту миротворчого контингенту.
В ідеалі він має бути представлений поліцейською місією Європейського Союзу. Але, аби призупинити схиляння Євросоюзу на бік України, Росія намагається використовувати всі важелі впливу. Найбільш випробуваним таким інструментом залишається газ. Україну «Газпром» звично звинувачує у відмові від передоплати обсягів газу, законтрактованого на березень. Українська сторона відмовляється оплачувати обсяги газу, який постачається без українського контролю самопроголошеними «ДНР-ЛНР». Слушність такої позиції української сторони визнається Європейською комісією.
За участю Євросоюзу 2 березня 2015 року пройшли переговори щодо умов постачання газу. Їхньою метою було запобігання загрозі чергового припинення постачання газу в Україну й транзитом до Євросоюзу. Насправді Кремль зацікавлений у зриві цих поставок, аби повернути ситуацію до переговорів про інтенсивну побудову газопроводу «Південний потік» у територіальних водах Туреччини. Цей проект ще має остаточно поховати європейсько-американський проект газопроводу «Набукко», який мав орієнтуватися на туркменські та іранські поклади газу.
10 БЕРЕЗНЯ — 150 РОКІВ ТОМУ (1865) У ПЕРЕМИШЛІ — ВІДБУЛОСЯ ПЕРШЕ ПУБЛІЧНЕ ВИКОНАННЯ МАЙБУТНЬОГО ГІМНУ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ «ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА»
(«ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ І СЛАВА, І ВОЛЯ...»)
Мабуть, наш гімн таки володіє магічною силою проникати крізь час та простір, бо мені досі ввижається Український народний хор імені Григорія Верьовки на сцені Кремлівського палацу, який виконує перед членами політбюро ЦК КПРС і радянського уряду «Ще не вмерла Україна». От розумом осягаю: бути цього не могло, а внутрішній кінопроектор наче прокручує неіснуючі кадри старої хроніки, на яких одягнені у вишиванки, шаровари й запаски українці та українки виспівують споконвічну спраглість до волі і прагнення незалежної держави мого народу...
Насправді ж пісня була публічно виконана вперше під час Шевченкового свята у Перемишлі 150 років тому. А перший в історії тиражований на грамплатівці запис гімну «Ще не вмерла Україна» випустила студія Columbia (США) 1916 року у виконанні Михайла Зазуляка.
Цікава доля цього українського баритона початку ХХ сторіччя. Він закінчив львівську гімназію, працював учителем української мови й літератури, з юнацьких років захопився співом.
Відомий російський економіст, колишній радник президента Російської Федерації, засновник Інституту економічного аналізу Андрій Ілларіонов — один із небагатьох росіян, які називають своїми іменами речі, пов’язані з війною, що її розв’язала в Україні нинішня російська влада. За його словами, в обох суспільствах існує безліч міфів стосовно один одного.
Майже рік війни призвів до появи нового трагічного феномена — конфлікту між суспільствами, в основі якого все ті ж міфи, нав’язані пропагандою. Ілларіонов узяв участь у круглому столі «Діалог під час конфлікту», що відбувся в Києві. Кореспондент Укрінформу поставив Андрію Миколайовичу кілька запитань, відповіді на які, ми сподіваємося, допоможуть розвіяти деякі міфи.
— Андрію Миколайовичу, на ваш погляд, як дорого обходиться росіянам політика Кремля щодо України?
— Я вам прямо хочу сказати, що санкції, які були введені проти окремих громадян Росії і окремих компаній, на мій погляд, є вкрай обмеженими, вкрай неефективними. Вони мають скромний вплив навіть на економічні показники зазначених компаній, не кажучи вже про макроекономічну ситуацію і нульовий вплив на політичний курс, що проводиться кремлівською владою.
Ще торік на початку зими чимало політичних прогнозистів — як місцевих, так і з-за кордону — намагалися застерегти українців від можливої активізації протестних настроїв у березні-квітні. Мовляв, важка зима, помножена на бойові дії, неодмінно не пройде безслідно. Саме тому початок найлагіднішої пори року приніс із собою якщо не суспільний вибух, то, щонайменше, серйозні заворушення в багатьох містах.
Куди не кинься — скрізь «тонко»...
Загалом, подібні прогнози потроху починають справджуватися. Лише упродовж останнього тижня в столиці громадяни почали приносити революційну атрибутику — шини та діжки — до тієї чи іншої адміністративної будівлі. Найгарячішим виявилося пікетування Національного банку, де не обійшлося навіть без застосування сили. Як відомо, нині розслідування інциденту тижневої давнини — в самому розпалі, і в МВС, принаймні, палко обіцяють покарати гарячих та емоційних співробітників міліції.
Зрозуміло, що валютні стрибки не додають громадянам оптимізму. Відтак не дивно, що серед українців нині є чимало тих, хто цілком щиро співчуває і підтримує будь-яку акцію протесту, котра організовується біля твердині головного вітчизняного банкіра Валерії Гонтарєвої.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».