Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
На думку фахівців, проведені в останні роки дослідження підтвердили припущення медиків про те, що вузлові утворення щитовидної залози залишаються найпоширенішими захворюваннями цього органа. Як відомо, ці процеси можуть протікати у вигляді вузлових і кістозних новоутворень цієї залози внутрішньої секреції.
Як визначити, якою є природа новоутворення? Чи не є воно онкологічним? Які прийоми і методики діагностики та лікування застосовують у сучасній медицині? Про це ми і вели розмову з фахівцем — кандидатом медичних наук, доцентом Антоніною Ілюшиною.
— Які вузли і кісти виникають у тканині щитовидної залози?
— Вузли та кісти щитовидки — це зміни структури цього органа, здатні у процесі своєї еволюції переходити один в одного. Вузлом щитовидної залози в ендокринології називають утворення паренхіматозної структури, яке має власну капсулу, що відмежовує її від здорової тканини органа.
Дотримання моральних принципів, елементарних санітарних вимог до мінімуму зводить ризик захворіти.
Статистика, що страшить
Улітку 1981 року американський Центр контролю над захворюваннями оголосив про виявлення нової хвороби, яку він зареєстрував під назвою «синдром набутого імунодефіциту», скорочено — СНІД.
— СНІД — це тяжке інфекційне захворювання, викликане вірусом імунодефіциту людини, — говорить заступник голови Державної служби з питань протидії ВІЛ-інфекції та іншим соціально-небезпечним хворобам Олена Єщенко.— Він уражає імунну систему людини, через що суттєво знижуються можливості її організму протидіяти різним хворобам. Розповсюдження цього захворювання становить неабияку загрозу особистій, громадській та державній безпеці, спричинює важкі соціально-економічні та демографічні наслідки.
Нашою співрозмовницею є Наталя Околітенко, в якій щасливо поєдналося три обдаровання: письменниці, науковця (вона є доктором біологічних наук і доктором філософії) і журналістки. Наталя Іванівна з однаковим успіхом працює в царині художньої і науково-популярної літератури.
«Диво не суперечить законам природи — воно суперечить нашим уявленням про них» — ці слова одного з отців церкви великого філософа Аврелія Августина (Блаженного Августина) якнайкраще характеризують зміст нової книжки Наталі Околітенко «Друга реальність. Паранаука очима науки» (видавництво «Юніверс», 2014 р.).
Цей твір читається як пригодницький детектив і водночас вражає науковою ерудицією автора, яка володіє рідкісним даром просто і легко пояснювати найскладніші наукові проблеми на піку їх сучасного розвитку. Під кутом зору законів природи осмислено незвичайні явища.
З широкого кола порушених у книжці захоплюючих проблем виокремимо тему сновидінь, якою цікавляться практично всі. Та чи треба сновидінням надавати увагу? Чи є вони суттєвими у нашому житті?
У Київському національному академічному театрі оперети днями відбулися урочистості, присвячені 70-річчю від дня народження народного артиста України Сергія Павлінова та показ уславленої оперети Й. Штрауса «Циганський барон», в якій ювіляр зіграв роль харизматичного й шляхетного графа Омоная.
Привітати артиста завітало багато поважних гостей, друзів, колег, серед яких — народні артисти України Раїса Недашківська та Олексій Кужельний. А художній керівник Національної оперети, заслужений діяч мистецтв України Богдан Струтинський подарував ювілярові від імені колективу театру годинника із зображенням Сергія Миколайовича в різних ролях та в різні часові проміжки як символ продовження життя й успішної творчої діяльності.
У «Мистецькому арсеналі» відбувається ІХ форум ART-KYIV Contemporary, який презентує 46 художніх проектів від провідних сучасних митців із різних регіонів України, кураторів, арт-інституцій. Проекти — самодостатні, цілісні експозиції, з великою медійною градацією. Окрім традиційного живопису та графіки, експонуються фото та мультимедійні проекти, що створює об’єктивну, актуальну картину сучасної візуальної практики від концептуалізму до наїву.
Серед надзвичайного мистецького розмаїття запам’ятовуються фотопроекти «Майдан (Р)еволюція духу», «Кордони можливого», «Кінестетика», проект 12 болгарських фотографів та дизайнерів «Мистецтво протесту. Софія 2013–2014», яскравий і масштабний живопис художників Анатолія Криволапа, Валерії Трубіної, Юрія Ваткіна, Олега Харченка, Арсена Савадова, Віктора Хоменка, вишукані графічні роботи Віктора Трубчанінова («Модель світостворення») та Олени Полященко («Під Покровом»), інсталяції: «Зігріти Україну», ZooAntropo, «Волевиявлення» тощо.
Відома столична пам’ятка архітектури, колишня колегія Павла Галагана, а нині Національний музей літератури України на вул. Б. Хмельницького, серед цінителів красного письма й любителів мистецтва зараз особливо популярна. Уперше за 30 років у музейних залах в експозиції виставки «Від «Апостола» Івана Федорова до «Кобзаря» Тараса Шевченка» публіка має можливість побачити унікальні фоліанти. Рідкісні раритети повернули до життя й присвятили 440-річчю книгодрукування в Україні та 200-річчю Шевченка фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру.
Про їхній високий професіоналізм і досконале вміння повертати до життя старожитності добре знають в усіх музеях, заповідниках, бібліотеках країни. Саме їм довіряють «лікувати» твори вітчизняного, східно- та центральноєвропейського книгодрукування.
У ході антитерористичної операції військовослужбовці Збройних Сил України зазнають поранень і потребують негайної медичної допомоги прямо на полі бою. Водночас у військово-медичних закладах МО України лікуються сотні солдатів та офіцерів.
Військово-медична служба в АТО
Нині в складі угруповання Збройних Сил, яке воює з російськими найманцями і місцевими бойовиками, налічується майже 1400 військових медиків, з яких майже 300 — лікарів. Чимало з них бувають разом із бійцями на лінії вогню, що дозволяє їм надавати допомогу пораненим прямо на полі бою: під кулями вони вже врятували не одне людське життя.
Про роботу своїх колег щодо запобігання злочинності окремих посадовців, захисту прав військовослужбовців, насамперед учасників антитерористичної операції, ми попросили розповісти військового прокурора Центрального регіону України, державного радника юстиції 2 класу Юрія Війтєва.
Нещодавно в Києві, у Торгово-промисловій палаті України, відбулась унікальна подія — виставка «Мистецтво, наука і технології майбутнього — погляд з Ізраїлю». Вона об’єднала на одному майданчику бізнес і мистецтво і стала логічним продовженням першої в Україні конференції-виставки «Інноваційні технології 3D-друку та сканування в Україні», що проходила у травні цього року.
На численні прохання учасників конференції й відвідувачів виставки Торгово-промислова палата розширила демонстраційні можливості і ділову програму. Крім яскравих стендів учасників ринку 3D-друку, на майданчику 3D-ЕХРО відвідувачі могли оглянути унікальну інтерактивну виставку Ізраїльського культурного центру, долучитися до живої галереї 3D-вишивки, експозиції 3D-живопису від Wall Street, а також оглянули експонати популярної науки й техніки музею «Експериментаніум».
Посилення кризових тенденцій в економіці України лише до певної міри можна пояснити наслідками російської агресії та російських обмежувальних торговельних заходів, що зумовили втрату чималої частини вітчизняного виробництва, вважають експерти Центру Разумкова.
Глибинний чинник їх посилення — системні економічні деформації, що накопичувались тривалий час, фактично з моменту набуття Україною незалежності і зумовили масштабні процеси деградації економіки та загострення соціальних протиріч. Останні не лише послабили потенціал протистояння зовнішнім загрозам, а й стали каталізатором їх наростання.
Тож без докорінної системної модернізації економіки не варто мріяти про досягнення стратегічних цілей, пов’язаних зі створенням в Україні високорозвиненого, заможного, захищеного від небезпек суспільства, яке б стало невід’ємною складовою Європи.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».