Здоров'я
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Вересень 22, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 28 Листопад 2014 19:35

Вузлові і кістозні зміни щитовидки

Rate this item
(0 votes)

На дум­ку фа­хів­ців, про­ве­де­ні в остан­ні ро­ки до­слі­джен­ня під­твер­ди­ли при­пу­щен­ня ме­ди­ків про те, що вуз­ло­ві ут­во­рен­ня щи­то­вид­ної за­ло­зи за­ли­шаю­ть­ся най­по­ши­ре­ні­ши­ми за­хво­рю­ван­ня­ми цьо­го ор­га­на. Як ві­до­мо, ці про­це­си мо­жуть про­ті­ка­ти у ви­гля­ді вуз­ло­вих і кіс­тоз­них но­во­ут­во­рень цієї за­ло­зи внут­ріш­ньої сек­ре­ції.
Як ви­зна­чи­ти, якою є при­ро­да но­во­ут­во­рен­ня? Чи не є во­но он­ко­ло­гіч­ним? Які при­йо­ми і ме­то­ди­ки діа­гно­сти­ки та лі­ку­ван­ня за­сто­со­ву­ють у су­час­ній ме­ди­ци­ні? Про це ми і ве­ли роз­мо­ву з фа­хів­цем — кан­ди­да­том ме­дич­них на­ук, до­цен­том Ан­то­ні­ною Ілю­ши­ною.

— Які вузли і кісти виникають у тканині щитовидної залози?
— Вузли та кісти щитовидки — це зміни структури цього органа, здатні у процесі своєї еволюції переходити один в одного. Вузлом щитовидної залози в ендокринології називають утворення паренхіматозної структури, яке має власну капсулу, що відмежовує її від здорової тканини органа.

Кістою щитовидної залози називають новоутворення, яке має не тільки капсулу, а й порожнину, заповнену колоїдом (особливою рідиною, що містить у собі велику кількість гормонів, продукованих клітинами органа).
І в тому, і в іншому випадках патологічні зміни в залозі можуть досить тривалий час бути безсимптомними. Тоді вони виявляються тільки під час профілактичного огляду, що включає проведення ультразвукового дослідження органів, розташованих на передній частині шиї.
Якщо вузли щитовидної залози досягають значних розмірів, вони впливають на органи і тканини, розташовані в безпосередній близькості, — саме тому в пацієнтів можуть виникати скарги на задуху, зміну тембру голосу, різні порушення ковтання, з’являється відчуття стороннього тіла у горлі, виникає біль.
— При яких захворюваннях утворюються вузли?
— Це і вузловий колоїдний зоб, і кістозно-фіброзна аденома, і проста кіста щитовидної залози, і карцинома. Ці захворювання набагато частіше виникають і діагностуються у жінок, причому з віком імовірність виникнення вузла істотно збільшується.
— Які причини провокують патологічні зміни у тканині органа?
— Це може бути і генетична схильність, і недостатнє надходження йоду з водою та їжею, і токсичний вплив речовин, що використовують у промисловості і сільському господарстві.
— Як проявляються вузли щитовидної залози?
— На ранній стадії розвитку патологічного процесу виявити певні специфічні симптоми, властиві тільки вузлам щитовидної залози, практично неможливо. Поки ці новоутворення зберігають невеликий розмір, вони нічим не проявляють себе клінічно, тому в пацієнта не виникає ніяких скарг. У цій ситуації вузли щитовидної залози стають випадковою знахідкою під час профілактичного огляду чи обстеження, призначеного для діагностики інших хвороб.
На етапі, коли вузол досягає розміру 5 мм і більше, його можна виявити і пальпаторно. Однак за кваліфікованою медичною допомогою пацієнт звертається найчастіше тільки у той момент, коли вузол стає чітко помітним — новоутворення змінює видимі контури шиї і візуалізується (частіше сторонніми). Здебільшого ці зміни виявляються тільки тоді, коли розмір вузла (вузлів) перевищує 3 см, що значно скорочує можливості призначення консервативної терапії.
— Які ускладнення можливі при фіброзно-кістозних змінах у щитовидній залозі?
— Якщо проведене обстеження дозволило виключити злоякісні новоутворення, усе ж таки говорити про те, що вузлові і кістозні зміни абсолютно безпечні для пацієнта, не доводиться. Навіть за сприятливого розвитку захворювання можливе виникнення запалення і нагноєння — ці стани будуть проявлятися сильним болем, явищами системної інтоксикації, високою температурою, збільшенням лімфатичних вузлів, що вимагає обов’язкового активного лікування. І в тому випадку, коли кіста, що нагноїлася, досягає більшого розміру, вона також буде здавлювати навколишні органи і тканини. Однак активне і своєчасне лікування дозволяє домогтися швидкого усунення симптомів хвороби та її ускладнень.
— А які існують сучасні можливості діагностики вузлових захворювань щитовидної залози?
— Першим і найважливішим методом діагностики вузлових і кістозних новоутворень щитовидної залози залишається сонографічне дослідження — УЗД щитовидної залози, яке може бути зроблено пацієнтам будь-якого віку. Якщо у ній виявляється одиничний вузол, то наступним етапом діагностики стає пункційна тонкоголкова біопсія.
Для проведення цього дослідження у порожнинне утворення під контролем ультразвукового датчика вводиться тонка голка, через яку виконується аспірація вмісту вузла. Отриману рідину беруть на цитологічне і гістологічне дослідження.
Для оцінки ж функціональних можливостей щитовидної залози та ендокринної системи організму пацієнту призначають лабораторні дослідження, у процесі яких проводять визначення рівня гормонів, що продукують клітини епітелію органа (тироксину, тирозину і тиреотропного гормону).
— Які нині можливості лікування вузлів щитовидної залози?
— Тактика лікування пацієнта з вузловими і кістозними змінами в органі безпосередньо залежить від кількості патологічних утворень у тканині органа, їх розміру, віку пацієнта, загального стану його організму.
Якщо є кілька вузлів, розмір яких не перевищує 1 см, то за хворим ведеться динамічне спостереження — медичні маніпуляції і прийом ліків у цьому разі не показані. Якщо ж виявляється одиничний невеликий вузол, то хворий також може бути залишений під наглядом лікаря, але кожні три місяці показані повторна консультація ендокринолога і лабораторні дослідження.
Тактика лікування кісти залежить від її розміру та динаміки процесу. Кісти великого розміру, як і утворення, котрі швидко після проведення пункції знову заповнюються колодієм, також є показанням до оперативного лікування. Невеликі кісти після заповнення їх розчинами склерозантів можуть надалі лікуватися консервативно, і лікар-ендокринолог у цій ситуації обмежується призначенням препаратів йоду і тиреоїдних гормонів.
Якщо за результатами пункції виявляється гнійне розплавлення щитовидної залози або її частини, то обов’язковим компонентом лікування стають антибіотики і дезінтоксикаційна терапія.
— А коли показане саме оперативне втручання?
— У всіх інших ситуаціях, крім вище названих, оперативне лікування залишається варіантом, що дозволяє позбавити пацієнта від численних симптомів захворювання і уникнути можливих ускладнень. При доброякісному процесі виконується часткова резекція тканини щитовидної залози (найчастіше обмежуються резекцією її частини), що не порушує гормонального статусу організму пацієнта.
У тому разі, коли лікар установлює, що вузол у щитовидній залозі має злоякісний характер, виконується тотальна струмектомія, тобто видалення всієї щитовидної залози, з подальшим призначенням замісної гормональної терапії. Крім того, обов’язкове призначення препаратів кальцію, адже при тотальній резекції неминуче видаляються й паращитовидні залози.
Розмовляла Ярослава ШЛАПАК, Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».