«Ко­лек­тив ДП «Ан­то­нов» і всі, ко­му не бай­ду­жа до­ля віт­чиз­ня­но­го авіа­бу­ду­ван­ня та пер­спек­ти­ви йо­го роз­вит­ку, спо­ді­ваю­ть­ся, що ке­рів­ниц­тво Ук­раї­ни та уряд по­при всю ни­ніш­ню за­йня­тість тур­бо­та­ми, по­в’яза­ни­ми з по­ді­ями в Кри­му та на схо­ді на­шої дер­жа­ви, все ж за­хис­тять від не­пра­во­мір­них на­па­док од­не з най­біль­ших і най­по­туж­ні­ших у на­шій кра­їні й ши­ро­ко ві­до­ме у сві­ті дер­жав­не під­при­єм­ство». Так за­вер­шу­вав­ся опуб­лі­ко­ва­ний у «Де­мо­кра­тич­ній Ук­раї­ні» 29 серп­ня 2014 ро­ку ма­те­рі­ал під за­го­лов­ком «Ан­то­нов­ці ство­рю­ють но­вий лі­так і за­хи­ща­ють під­при­єм­ство».
На жаль, опи­са­на у цій стат­ті си­ту­ація во­се­ни от­ри­ма­ла три­вож­не про­дов­жен­ня, яке ни­ні по­ро­джує низ­ку не­без­під­став­них за­пи­тань.

Кому вигідне таке неподобство?
Нагадаємо читачам, що в тій серпневій публікації нашої газети йшлося не лише про складання дослідного зразка нового транспортного літака Ан-178, а й перш за все про намагання певних сил тим чи іншим чином взяти під свій контроль флагман українського авіабудування.

Екс­пер­ти Фон­ду Фрід­рі­ха На­ума­на в рам­ках спіль­но­го про­ек­ту з ком­па­нією Berlin Economics, яка впро­довж ба­га­тьох ро­ків кон­суль­тує уряд Ук­раї­ни та Нац­банк із ши­ро­ко­го ко­ла пи­тань еко­но­міч­ної по­лі­ти­ки та роз­вит­ку фі­нан­со­во­го сек­то­ра, про­ве­ли мас­штаб­не до­слі­джен­ня у сфе­рі ук­ра­їн­сько­го ма­ло­го та се­ред­ньо­го біз­не­су.

Команда міжнародних експертів аналізувала статистичні дані урядових та неурядових дослідних організацій, спілкувалася з політиками, урядовцями, науковцями, бізнесменами, податковими юристами, бізнес-асоціаціями, експертами фінінституцій та міжнародних організацій. І зробила висновки, що малі та середні підприємства (МСП) відігравали важливу роль у процесі перетворень в Україні починаючи з 1990 року.
Але впродовж десятиліть сектор МСП отримував недостатньо уваги від держорганів. Економічні та правові умови діяльності малого і середнього бізнесу гірші, ніж у світі. Немає послідовної державної політики розвитку МСП. Вона обмежувалася запровадженням стимулів та пільг для мікропідприємств. Така політика не враховує потреб, проблем і перешкод, з якими стикаються орієнтовані на зростання компанії.

Ни­ні во­лон­те­рів, кот­рі, до­по­ма­га­ючи ук­ра­їн­сько­му вій­ську, де­мон­стру­ють взі­рець пат­ріо­тиз­му та не­ба­че­ні ді­ло­ві ри­си, скрізь зга­ду­ють доб­рим сло­вом. Як са­мі бій­ці на пе­ре­до­вій, так і їх­ні рід­ні, кот­рі ро­зу­мі­ють, що без цих не­бай­ду­жих і муж­ніх лю­дей по­дії на схо­ді кра­їни роз­гор­та­ли­ся б за най­гір­шим сце­на­рі­єм.

Бойові дії, які, вочевидь, розтяглися в часі, продемонстрували українському суспільству безпорадність військового керівництва в забезпеченні бодай мінімальних потреб армійських підрозділів. Не кажучи вже про тих, хто воює у складі добровольчих батальйонів, де патріоти виживають виключно завдяки допомозі волонтерів.
Дивно, але тим, хто протистоїть сепаратистам, бракує всього: зброї, боєприпасів, пального, харчів, одягу тощо. Але найсильніше ятрять душу повідомлення про погане медичне обслуговування військовиків, котрих поранили та скалічили на полі бою.
Через нестачу ліків, перев’язувального матеріалу, незадовільні побутові умови у військових госпіталях вони часто не отримують медичної допомоги в повному обсязі. Волонтери й тут підставили свої плечі, поклавши на себе тягар забезпечення медичних закладів, де лікують жертв так званої гібридної війни...

На дум­ку аме­ри­кан­сько­го екс­пер­та Мар­ка Сей­па, За­хід по­ви­нен зро­би­ти вис­нов­ки з пе­ріо­ду хо­лод­ної вій­ни для ство­рен­ня ефек­тив­ної стра­те­гії стри­му­ван­ня Ро­сії. Він по­пе­ре­див, що Мос­ква вкот­ре ста­ла «ви­раз­ною за­гро­зою бі­ля во­ріт НАТО».

Подібні заяви і заклики супроводжуються суперечками про зони впливу між Заходом і Росією та першими кроками держав НАТО, таких як Польща, спрямованими на зміцнення східного флангу альянсу. Ставка у геополітичній грі стала надзвичайно високою — йдеться про формат системи безпеки на європейському континенті та долю самого альянсу.
У статті для видання Defense One Марк Сейп звертає увагу НАТО на необхідність висновків із періоду холодної війни, щоб «зупинити російську агресію». Експерт Атлантичної ради (Atlantic Council) підкреслив збільшення Росією витрат на армію у ситуації зменшення кількості солдатів в європейських державах. Москва у зв’язку з українською кризою відправила на свій східній кордон 130 тисяч солдатів, 1200 танків і 700 військових літаків. Відповіддю Заходу на такі дії Кремля повинно бути збільшення військової присутності НАТО у Центрально-Східній Європі.

Він став ле­ген­дою ще за жит­тя по­при сер­йоз­ні пля­ми у йо­го шпи­гун­сько­му жит­тє­пи­сі. На ра­хун­ку од­но­го з най­кра­щих аген­тів Із­ра­їлю— і най­біль­ший про­вал в іс­то­рії Мос­са­ду.

На почесному місці у тель-авівському домі колишнього офіцера Моссаду Майка Харарі, який помер два місяці тому, висить у рамі беретта з глушником. Він отримав цей пістолет від колег, коли після 37 років служби вийшов на пенсію. Саме такі пістолети до середини 70-х років були основною зброєю ізраїльської закордонної розвідки.
Беретта Харарі була винятковою — з неї він убив першого терориста з палестинського «Чорного вересня». Але як згадує ізраїльський журналіст Ронен Бергман, 87-річний Харарі не погодився сфотографуватися на її фоні, коли у квітні нинішнього року дав своє останнє інтерв’ю. «Ми ніколи не були вбивцями, робили лише те, що мусили для захисту Держави Ізраїль», — заявив він.

По­над 20 ро­ків три­ває про­цес по­си­лен­ня впли­ву Ти­хо­оке­ан­сько­го ре­гіо­ну у гло­баль­ній еко­но­мі­ці. Спо­лу­че­ні Шта­ти Аме­ри­ки на­ма­гаю­ть­ся ста­ти поєднувальною лан­кою між ти­хо­оке­ан­ською та ат­лан­тич­ною еко­но­міч­ни­ми сис­те­ма­ми.

Правда, на атлантичному напрямку дуже непросто відбуваються переговори щодо створення зони вільної торгівлі між США та Євросоюзом, тож тихоокеанський напрямок як більш динамічний залишається особливо цікавим для Вашингтона.
Днями у Пекіні відбувся саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Його учасниками є всі країни Тихоокеанського регіону включно з азійськими та латиноамериканськими країнами, які мають тихоокеанське узбережжя. Саміт засвідчив факт частковості міжнародної ізоляції Росії, адже лише Японія та Австралія підтримали європейсько-американські економічні санкції щодо Росії.

Три­ва­ють су­пе­ре­чли­ві про­це­си на Близь­ко­му Схо­ді та у Пів­ніч­ній Аф­ри­ці. Го­лов­ни­ми зо­на­ми на­пру­ги за­ли­шаю­ть­ся Іран, Ірак, Си­рія та Лі­вія.

11 листопада 2014 року у Відні відбувся черговий раунд переговорів щодо іранської ядерної програми. Напередодні цієї події президент США Барак Обама надіслав іранському керівництву листа з пропозицією об’єднати зусилля у боротьбі проти «Ісламської держави Іраку та Леванту».
Але Тегеран не поспішає втручатися у конфлікт, намагаючись уникнути кровопролиття між сунітами та шиїтами. Адже радикальний іслам бойовиків «Ісламської держави Іраку та Леванту» не просто представлений сунітами, а й вважає шиїтську більшість Ірану «поганською». Регулярно у Саудівській Аравії ваххабіти вирізають шиїтські села.
Напруженими залишаються ірансько-саудівські відносини у контексті конкуренції за вплив у Бахрейні (де домінує шиїтське населення) та у регіоні Перської затоки взагалі. Тому Іран максимально дистанціюється від безпосередньої участі в антитерористичній операції проти «Ісламської держави Іраку та Леванту». Оскільки пряме втручання у конфлікт Ірану неминуче спровокує тотальне кровопролиття між сунітською більшістю та шиїтською меншістю в ісламі.

Пер­ші тиж­ні ро­бо­ти но­во­го ке­рів­ниц­тва Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу — го­ло­ви Єв­ро­пей­ської ра­ди До­наль­да Тус­ка, го­ло­ви Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії Жан-Кло­да Юн­ке­ра, ко­ор­ди­на­то­ра спіль­ної зов­ніш­ньої та без­пе­ко­вої по­лі­ти­ки Єв­ро­со­юзу Фе­де­рі­ки Мо­ге­рі­ні ста­ли на­пру­же­ни­ми.

Могеріні зробила суперечливу заяву щодо прискорення створення незалежної Палестини, що зробило максимально напруженими відносини Євросоюзу з Ізраїлем.
Перші випробування скандалами супроводжують діяльність Жан-Клода Юнкера. Його опоненти актуалізували інформацію про те, що, будучи прем’єр-міністром Люксембургу, він допомагав транснаціональним корпораціям уникати оподаткування. Це не дуже етично виглядає в той час, як європейців закликають затягувати паски ледь не на своїй шиї замість талії заради економії.
Юнкер на ці закиди поки що реагує з олімпійським спокоєм, хоча йому вже нагадують про сумну долю колишнього голови Європейської комісії Жака Сантера, який у середині 1990-х років безславно закінчив політичну кар’єру через звинувачення у потуранні корупції в середині Європейської комісії.

Кабінет Міністрів України виділить облдержадміністраціям кошти для компенсації витрат на тимчасове проживання громадян, розселених у санаторно-курортних й оздоровчих закладах, закладах й установах соціального захисту населення, а також гуртожитках і готелях.
Про це поінформував голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Сергій Бочковський на брифінгу в Кабінеті Міністрів, повідомляє Урядовий портал.
З метою вирішення питань щодо такого фінансування Мінекономрозвитку підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів про забезпечення тимчасового проживання громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції. Цим проектом передбачено виділити облдержадміністраціям кошти в сумі 15 млн 932 тис. 500 грн для компенсації витрат на тимчасове проживання громадян, яких розселено в санаторно-курортних й оздоровчих закладах, закладах й установах соціального захисту населення, а також гуртожитках і готелях, сказав С. Бочковський.

Пре­зи­дент РФ Во­ло­ди­мир Пу­тін ре­тель­но го­тує­ть­ся до за­сто­су­ван­ня вій­сь­ко­вої си­ли. Ро­сій­ська аг­ре­сія мо­же роз­по­ча­ти­ся вже на по­чат­ку зи­ми, од­нак най­більш імо­вір­ною да­тою мо­же ви­яви­ти­ся дру­га по­ло­ви­на зи­ми, зок­ре­ма лю­тий 2015 ро­ку.

Про це свідчить аналіз Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), оприлюднений під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Шляхи посилення оборонного потенціалу України задля унеможливлення зовнішньої агресії», передає кореспондент Укрінформу.
«Відповідно до аналізу ЦДАКР акт агресії може відбутися ще до початку зими. Однак найбільш імовірним для російської агресії може виявитися друга половина зими, зокрема лютий 2015 року», — йдеться у висновках аналітичного центру.