Генеральні директори Всесвітньої служби «Українське телебачення і радіомовлення» (УТР) Михайло Шматов та німецької телерадіокомпанії іномовлення Deutsche Welle (DW) Петер Лімбург у Бонні підписали Меморандум про співпрацю. Ним, зокрема, передбачено виробництво спільних телевізійних та інтернет-проектів.
Deutsche Welle була створена як радіостанція понад 60 років тому. Нині відповідно до закону ФРН про DW компанія представляє Німеччину як «європейську культурну націю і волелюбну демократичну правову країну» більше ніж 30 мовами: від англійської та німецької до вельми екзотичних — амхарської та урду. Українська мова з’явилася в телеефірі DW у 2000 році.
Досьогодні УТР переважно орієнтувалася на українську діаспору. Нині ж, коли проти України ведеться інформаційна війна, розвиток вітчизняного мовлення на зарубіжжя, максимальне охоплення іншомовних аудиторій набуває гостроти.

Верховний представник ЄС із закордонних справ Федеріка Могеріні виступила із засудженням псевдовиборів, які відбулися в Донбасі другого листопада. Про це повідомляє Цензор. НЕТ.
«Ці так звані вибори, а також будь-які їх підтвердження або визнання суперечать букві і духу Мінського протоколу, і ми закликаємо Росію взяти на себе відповідальність щодо цього», — заявила вона.
У Європейському Союзі вважають, що лише дотримання Мінського меморандуму може вирішити мирним шляхом кризу в Донбасі. На даний момент, підкреслила Могеріні, фіксується постійне порушення режиму припинення вогню, що призводить до зростання числа загибелі людей.
«ЄС продовжить надавати гуманітарну допомогу і закликає всі сторони полегшити розподіл допомоги серед нужденного населення на основі співпраці з уповноваженими гуманітарними організаціями та за згодою компетентних національних органів», — заявила Могеріні.

Псев­до­пе­ре­мир’я на Дон­ба­сі, схо­же, уже най­ближ­чим ча­сом уві­йде в якийсь но­вий етап роз­вит­ку. При­чо­му по­ка­зо­во і на­віть де в чо­му сим­во­ліч­но, що по­тен­цій­ні не­ві­дво­рот­ні змі­ни від­бу­ва­ти­муть­ся піс­ля про­ве­ден­ня в Ук­раї­ні пар­ла­мент­ських ви­бо­рів від 26 жовт­ня, а на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях псев­до­во­ле­ви­яв­лен­ня від 2 лис­то­па­да.

Між цими двома подіями, розділеними в часі усього-на-всього якимось тижнем, існує неабиякий зв’язок. По-перше, чимало аналітиків упродовж кількох місяців переконували суспільство в тому, що одна з головних цілей перемир’я зводилася саме до можливості проведення виборів до Верховної Ради. Мовляв, якби Президент Петро Порошенко усе ж таки погодився запровадити в державі або, принаймні, у двох її областях воєнний стан, ми б і досі не мали новообраного законодавчого органу.
Про те, яких депутатів здебільшого обрав Донбас, ми уже детально писали в минулому числі. Нових облич від двох східних областей нашої держави до Верховної Ради пройшло зовсім небагато. До речі, саме на Донеччині деінде ще й досі не вдалося завершити підрахунок голосів.