У сім­над­ця­то­му ту­рі чем­піо­на­ту Ук­раї­ни з фут­бо­лу у Прем’­єр-лі­зі з трьох най­кра­щих ко­манд пер­шо­сті свій матч ви­грав ли­ше до­нець­кий «Шах­тар». У свою чер­гу, ки­їв­ське «Ди­на­мо» та лу­ган­ська «Зо­ря» оч­ки втра­ти­ли.

Таким чином команда португальського наставника Пауло Фонсеки зміцнила свої позиції й може похвалитися більш ніж солідним відривом від найближчого конкурента (а це десять очок гандикапу перед чинним чемпіоном). «Зоря» ж, ідучи на третій позиції, відстає від «Динамо» на шість очок.

Ки­їв­ське «Ди­на­мо» гід­но за­вер­ши­ло в ці­ло­му про­валь­ний між­на­род­ний се­зон. У шос­то­му ту­рі гру­по­во­го тур­ні­ру фут­боль­ної Лі­ги чем­піо­нів у мат­чі, пе­ред яким бу­ло втра­че­но все, крім чес­ті, під­опіч­ні Сер­гія Реб­ро­ва прос­то зни­щи­ли ту­рець­кий «Бе­шик­таш».

Перед грою стамбульці бачили себе дебютантами плейоф головного клубного турніру континенту, і, зважаючи на результат паралельного матчу, для цього вистачило б навіть нічиєї... Та немилосердне й негостинне «Динамо» переконливо довело: місце чинних чемпіонів Туреччини — в турнірі рангом нижче, в Лізі Європи.

Упродовж кількох попередніх сезонів українські біатлоністи привчили своїх прихильників до успішного старту — з перемогами в окремих гонках або хоча б призовими місцями чи потраплянням до квіткової церемонії.
Не таким цього разу виявився перший етап Кубка світу у шведському Остерсунді, але після непереконливих змішаних естафет та індивідуальних гонок до кінця змагального тижня результати стали кращими.
Ні, про подіуми поки що не йдеться, але є перші потрапляння до чільної десятки. У спринті не надто успішно виступили жінки — лідерам, Олені Підгрушній та Юлії Джимі, забракло влучності (по два промахи, 29-те і 21-ше місце відповідно), а Ірині Варвинець, яка зі стрільбою впоралася, ще не вдається швидко бігти (23-й результат).

Фі­то­те­ра­певт, лі­кар-на­ту­ро­пат, фа­хі­вець з на­род­ної чи не­тра­ди­цій­ної ме­ди­ци­ни, ці­ли­тель, зна­хар. Так на­зи­ва­ють тих, хто лі­кує най­різ­но­ма­ніт­ні­ші хво­ро­би не фар­ма­ко­ло­гіч­ни­ми пре­па­ра­та­ми, а да­ра­ми при­ро­ди.

За радянських часів їх шельмували і навіть переслідували, викорчовуючи з корінням тисячолітні знання, успадковані від предків. Пацієнтів таких нелегальних «клінік» вистежували і висміювали.
Однак самі можновладці не цуралися не лише знахарів, а й віщунів. Найвищі державні посадовці радянської доби (Сталін, Брежнєв) використовували знання провидців (Месінга, Ванги) й негласно дозволяли проводити певні дослідження.