Ці образи супроводжують українця від колиски до останнього притулку, даючи не лише естетичну насолоду, а й віру в їх сакральний сенс.
Барвінок, бузок, калина, кріп, маки, мальви, соняхи, троянди, чорнобривці — символиобереги, зібрані в чудовий букет мистецького задуму, є прекрасним дарунком країні та її людям.
Справжній патріотизм — почуття однозначного змісту, але з безліччю нюансів прояву — від жертовності до буденної праці, від парадних урочистостей до тихого замилування краєвидами рідної землі. Воно — у кожного своє, особисте. У Марини Громенко почуття любові до Батьківщини втілюється в її напрочуд гарних картинах.
У творчості художниці тема квітів — не випадковий епізод, бо обумовлена тонким відчуттям прекрасного, гармонійним сприйняттям дійсності й навіть фактами особистої біографії: Марина Громенко народилася в Ризі, столиці Латвії, де розвинений культ рослинноквіткових атрибутів.
Захопленню сприяли роки навчання на кафедрі дизайну Київського національного інституту культури і мистецтв, у майстерні художникамонументаліста, професора Юрія Легенького. Сам чудовий стиліст, він сприяв розкриттю та вдосконаленню прийомів стилізації у своєї учениці. І саме тонка стилізація, цікаве колористичнокомпозиційне вирішення є відмінною рисою представлених на виставці робіт: художниця віднайшла такий конструктивний прийом — поєднання фігуративного зображення з абстрактним тлом. Це вносить в її роботи не лише елемент декоративності, а й надає їм символічного звучання.
Марина Громенко — багатогранна особистість. Вона кохається не тільки в малярстві, а й в інших видах мистецтва, зокрема в музиці, поезії. Маючи високий творчий потенціал, авторка намагається реалізувати його якнайповніше. Шанувальники насолоджуються творами художниці, відколи розпочалася її виставкова діяльність.
У доробку — двадцять колективних і десять персональних виставок. Полотна мисткині зберігаються в Mauermuseum (Берлін) і приватних колекціях в Ізраїлі, Німеччині, Росії, Сполучених Штатах Америки та Україні.
Наразі художниця продовжує активно працювати, втілюючи свої задуми, вирішуючи творчі завдання, котрі ставить перед собою в кожній новій живописній серії чи окремому сюжеті. Дух експерименту, повнота сприйняття життя в контексті мистецтва, здатність віднайти гармонію в нашому контрастному сьогоденні та втілити її образотворчими засобами — це те, що захоплює глядача у творчості Марини Громенко, вселяючи надію на майбутні звершення самобутньої авторки.
Юлія Омельчук