Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 16 Грудень 2016 00:33

Доробок Барака Обами: 10 кроків в економіці

Rate this item
(0 votes)

За­вер­шує­ть­ся ка­ден­ція пре­зи­ден­та США Ба­ра­ка Оба­ми, під час якої бу­ло ство­ре­но 15 міль­йо­нів ро­бо­чих місць, а бір­жа на Уолл-Стріт по­би­ла іс­то­рич­ні ре­кор­ди. З ін­шо­го бо­ку, Спо­лу­че­ні Шта­ти Аме­ри­ки ма­ють ре­корд­ну за­бор­го­ва­ність і втра­ти­ли най­ви­щий кре­дит­ний рей­тинг.

Коли 20 січня 2009 року Барак Обама вперше прийняв присягу 44-го президента США, у світі шаленіла фінансова криза. Досить згадати, що у 2008-му Америка втратила найбільше робочих місць за всі роки після Другої світової війни — аж 2,6 мільйона. Рівень безробіття піднявся до 7,2% — найвищого за останні 16 років, а у четвертому кварталі 2008 року економіка США впала аж на 6,8%.
Оточений такими радниками, як Тімоті Гайтнер (колишній керівник нью-йоркського відділення Федеральної резервної системи (Fed)), новий президент США практично всю свою першу каденцію займався гасінням чергових пожеж, пов’язаних із несподіваними наслідками падіння ринку нерухомості через банкрутство банку, який мав 160-річну історію, знаменитого «Леман Бразерс» (Lehman Brothers).

Друга каденція — це час переговорів, підписання великих торговельних договорів і боротьба зі зростаючою нерівністю у США. Тож які були найважливіші події в американській економіці за час президентства Барака Обами?
1. Мільярди в економіку. Відразу після приходу на посаду Обама приступив до радикальних і безпрецедентних дій: реалізував найбільший в історії пакет стимулювання економіки на астрономічну величину 787 мільярдів доларів. Він складався з податкових пільг, коштів на модернізацію шкіл і стипендії для студентів, розбудову публічної інфраструктури, а також на додаткове фінансування охорони здоров’я.
І це не все, бо з урахуванням інших пакетів допомоги, наприклад фонду TARP, який скуповував у банків токсичні кредити та інші фінансові інструменти, загалом на порятунок економіки США було витрачено 2,5 більйона доларів.
Стимуляційні пакети допомогли і в середині 2009 року Америка вийшла з найдовшої, з 30-х років, рецесії. Попри те що економіка повільно виходила на пряму, найбільше безробіття було ще перед американцями. У 2010 році — аж 10%. Нині воно становить 4,9% — найменше з 2007 року. Обама хвалиться, що при його каденції створено 15 мільйонів робочих місць. Це правда, але раніше їх убуло кілька мільйонів.
2. Дармовий кредит. Другим елементом, який допоміг США вийти з рецесії, були винятково низькі кредитні ставки на рівні 0–0,25%. Рішення про виділення дармових кредитів Федеральна резервна система прийняла 16 грудня 2008 року — ще до вступу Обами на посаду.
Тодішній керівник Федеральної резервної системи Бен Бернанке, турбуючись про збереження рахітичного економічного зростання, не підвищував рекордно низьких кредитних ставок, навіть коли США подолали рецесію. Дармові кредити Fed утримувалися до грудня 2015 року, коли було здійснено дуже скромне підвищення ставок — 0,25%.
3. Друкар Бен. Крім політики нульових кредитних ставок, Fed застосував й інший нетривіальний спосіб прискорення економіки — друкування доларів. До 2014 року Fed додрукував, тобто приписав собі, понад 2 більйони доларів, за які викупив облігації комерційних банків, надавши їм тим самим капітал, дуже потрібний для надання кредитів. Завдяки цій спеціальній акції Бен Бернанке отримав прізвисько «друкаря Америки».
4. Супербум. Між іншим, з огляду на надходження грошей біржі США останні три роки б’ють історичні рекорди. Dow Jones та інші показники, як індекс технологічної біржі NASDAQ та S&P500, у першому кварталі 2013 року досягли найбільшого рівня в історії. З того часу з невеликим коригуванням біржі встановлювали чергові рекордні показники.
5. Націоналізація автомобільних концернів. Найбільший американський автомобільний концерн «Дженерал Моторс» (General Motors), зокрема власник «Шевроле» (Chevrolet), наприкінці 2008 року опинився на межі банкрутства, коли після банкрутства «Леман Бразерс» інші банки відмовилися надaвати кредити. Через це в кризу потрапив і «Крайслер» (Chrysler).
Команда Обами націоналізувала концерни, які опинилися на межі банкрутства, за гроші з фонду TARP. Влада вважала, що крах цих фірм буде для американської економіки набагато дорожчим, ніж порятунок за бюджетні кошти.
Недоброзичливці назвали тоді найбільший автомобільний концерн США «Обама моторс». Остаточно вже за 2,5 року «Дженерал Моторс» дебютував на біржі і став тоді найбільшою публічною пропозицією в історії США. Ще раніше «Крайслер» від уряду США і Канади викупив італійський «Фіат» (Fiat).
Всього від продажу своїх акцій GM уряд США зібрав 39 мільярдів доларів, що означає втрату адміністрацією Обами 10,5 мільярда доларів платників податків, витрачених на порятунок концерну від краху.
6. Америка втрачає потрійне «А». У 1917 році Конгрес США встановив ліміт боргу, який країна не мала права перевищити. Але що з того, коли протягом наступних майже 100 років його піднімали 100 разів! Весною 2011 року опозиційна до Обами Республіканська партія заявила, що не погодиться на підвищення ліміту, поки президент не запланує значних скорочень бюджету.
Міністерство фінансів пояснило, що без подальших кредитів Америка стане неплатоспроможною — скандали щодо того, як і де заощаджувати, тривали кілька місяців. Рейтингові агентства стурбовано спостерігали за безпорадністю політиків і попереджали, що все може закінчитися першим в історії США зниженням кредитного рейтингу. Вранці 6 серпня 2011 року агентство Standard&Poor’s знизило на один рівень кредитний рейтинг США з найкращого ААА до АА+.
7. Рекордна заборгованість. Заборгованість США є одним із головних звинувачень на адресу економічної політики Обами. Згідно з прогнозами у наступному році публічний борг становитиме 20 більйонів доларів, тобто понад 100% ВВП. Для порівняння: 16 років тому борг США становив лише 5,6 більйона доларів, або 56% ВВП.
8. Перша жінка у кріслі керівника Fed. У жовтні 2013 року президент Барак Обама призначив Джанет Йеллен новим керівником американського центрального банку Fed. Сенат підтвердив рішення президента в січні 2014 року. Йеллен стала першою жінкою в історії на цій посаді. Новий керівник Fed не є типом холодного фінансиста, а економістом, чутливим до соціальних питань.
9. Уолл-Стріт і зростання бідності. В результаті фінансової кризи найбільше втратили найбідніші. Хоча економіка ожила, ВВП зріс, а безробіття почало знижуватися, зокрема завдяки накачуванню величезних грошей в економіку, найбільше збагачувались інвестори, яким сприяло зростання вартості акцій та інших біржових інструментів. Соціальна нерівність збільшилася, що викликало соціальні протести в США.
За даними Міністерства торгівлі, показник бідності зріс у 2011 році до 15,7% і став найвищим за останні 47 років — це відсоток осіб із річним доходом менше 11,2 тисячі доларів брутто. Рекордний показник бідності зафіксовано у 1959 році, коли він становив аж 22,4%. У 2015 році цей відсоток знизився до 13,5%.
Саме у 2011 році багато американців сказали «досить» і вийшли на вулиці, протестуючи проти нерівності. Почалося від парку Цуккотті, неподалік від Уолл-Стріт — нью-йоркської фінансової дільниці, де тисячі людей протестували проти вищості грошей над людиною.
10. Договор про вільну торгівлю. Торік 12 країн, у тому числі США і Японія, підписали Договір про вільну торгівлю в трансатлантичному регіоні. Його підписання приписується передовсім Бараку Обамі.
Критики Договору звертають увагу, що він ставить у привілейовану позицію американських і японських виробників автомобілів та американських великих фермерів, які легше продадуть свою дешеву генно-модифіковану продукцію. Президент Обама відкидає звинувачення: «Мені не здається, що для працівників В’єтнаму чи Малайзії буде краще, якщо стандарти будуть нав’язувати китайці».
Обама хотів також підписати Договір про вільну торгівлю з Європою, однак розмови були припинені через протести на Старому континенті.
Петро ПЕТРІВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».