З іншого боку, дозовані витоки інформації про грішки нових керівників посилюють у громадськості відчуття контролю за діями брюссельської бюрократії та покращують імідж наднаціональної влади Євросоюзу, яка намагається відповідати запитам на прозорість та демократичність в ухваленні рішень. Тим паче що рішення ці соціально популярними назвати неможливо.
Це провокує соціальне невдоволення вже не лише у зонах напруження, таких як Греція або Іспанія, а й в ядрі європейської інтеграції. Утім, хоча бельгійська преса повідомляє, що навіть королівській родині доводиться затягувати паски та економити, все одно масові заворушення дедалі частіше супроводжують страйки та інші акції протесту. Навіть у донедавна економічно благополучній Німеччині почастішали страйки. Останній із них — страйк на німецькій залізниці негативно позначився як на перевезеннях пасажирів, так і на економічних настроях.
Фінансисти з тривогою очікують сезону різдвяних знижок, котрий може засвідчити факт погіршення споживацьких настроїв як симптому чергового етапу економічної депресії.
Такий стан справ вимагає від нового керівництва Євросоюзу філігранної роботи відразу за багатьма напрямами. Одним із найбільш суперечливих напрямів залишаються непрості переговори із США щодо створення трансатлантичної зони вільної торгівлі.
Європейські профспілки категорично проти цієї угоди, яка може погіршити соціальні стандарти в країнах Євросоюзу, бо європейські виробники будуть вимушені реагувати на гострішу конкуренцію із США, вимагаючи здешевлення вартості робочої сили в країнах Євросоюзу.
Не в захваті від лібералізації аграрного ринку європейські фермери, які вважають, що їхні американські конкуренти не просто виробляють генно-модифіковану продукцію, а й отримують на неї більші державні субсидії. Крім того, переговори із США спровокували дипломатичний скандал у відносинах між Євросоюзом і Туреччиною.
Турецький міністр у справах європейської інтеграції Волкан Бозкир попередив, що у разі недотримання турецьких торговельних та інвестиційних інтересів під час переговорів між Євросоюзом і США щодо створення трансатлантичної зони вільної торгівлі Туреччина призупинить своє членство у своїй зоні вільної торгівлі з Євросоюзом.
Головний біль новому керівництву Євросоюзу продовжує завдавати гібридна війна Росії в Україні, яка вже зруйнувала саму ідею німецько-російського економічного союзу. Рада ЄС за підсумками «виборів» у «ДНР» і «ЛНР» наголосила, що «вирішення кризи може ґрунтуватися тільки на основі поваги до національного суверенітету та територіальної цілісності України». Утім, Росія продовжує сподіватися на мобілізацію свого лобі у країнах Євросоюзу, намагаючись їх поодинці витягувати зі спільного курсу щодо неї.
Деякі успіхи, на жаль, на цьому напрямку вже є. Дедалі частіше особливу позицію займають Австрія, Угорщина, Чехія. Але поки що авторитет Євросоюзу дозволяє нівелювати протиріччя щодо збереження санкцій проти Росії. Однак динамічний розвиток подій, які на наших очах розгортаються у світовій економіці, знервована реакція європейського бізнесу, який несе збитки від санкцій, може змінити ситуацію не на користь України.
Перше таке випробування, заплановане на 17 листопада, стане у цьому сенсі лакмусовим папірцем. Скоріше за все, Євросоюз не піддасться на цинічну позицію Росії, яка начебто «поважає» вибори 2 листопада у «ДНР» і «ЛНР», але не визнає їх. Що не дивно, оскільки в такому разі чергова хвиля санкцій була б неминучою. А так Кремль розраховує вже навесні 2015 року домогтися від Євросоюзу перегляду режиму санкцій. Дипломатичні маневри навколо цих процесів обіцяють бути масштабними і напруженими.

Андрій МАРТИНОВ