До за­кін­чен­ня 2014 ро­ку за­ли­ши­ло­ся мен­ше двох мі­ся­ців, але вже за­раз мож­на ви­зна­ти, що він не став для укра­їн­ців пе­ре­лом­ним у пи­тан­нях ре­алі­за­ції ре­форм, анон­со­ва­них кер­ма­ни­ча­ми кра­їни. Шко­да, але біль­шість уря­до­вих про­грам, кот­рі ма­ли б по­лег­ши­ти жит­тя на­ших спів­гро­ма­дян, так і зос­та­ли­ся на па­пе­рі, у то­му чис­лі про­гра­ма з при­ско­рен­ня ство­рен­ня об’­єд­нань спів­влас­ни­ків ба­га­то­квар­тир­них бу­дин­ків (ОСББ), яку роз­ро­би­ли уря­дов­ці згід­но із За­ко­ном Ук­раї­ни «Про За­галь­но­дер­жав­ну про­гра­му ре­фор­му­ван­ня і роз­вит­ку ЖКГ на 2009–2014 ро­ки».

Очікувалося, що в результаті реалізації положень цієї програми в 2014 році в Україні буде створено 45530 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Утім, за даними Минрегіонбуду на 1 вересня 2014 року, в країні налічується лише 16335 ОСББ. Ледь більше третини від запланованої програмою кількості...

Висловлювання представників турецької влади на тему курдського питання та ситуації в Іраку і Сирії, а також дії, здійснювані Туреччиною у цьому напрямку, вказують на розгубленість Анкари у її політиці. Вона висилає суперечливі сигнали.
Це випливає значною мірою зі взаємного проникнення внутрішніх і зовнішніх чинників, які детермінують політику Ердогана і його людей. Поки що Туреччина програє, хоча і не втратила шансів на виграш.

Курдська карта
Протягом десятиліття політика Туреччини у курдському питанні була однозначною: вона не визнавала існування цього народу і боролась із будь-якими ознаками національної ідентичності, заперечувала всі — не тільки політичні, але й культурні та мовні ознаки курдів.
Ідеєю Ататюрка, коли він будував нову Туреччину понад 100 років тому, було створення нового народу, в якому не буде поділу на національні меншини, бо турецькість мала будуватися на основі державної, а не етнічної приналежності.

Те­ро­ризм — це тео­рія і прак­ти­ка вмо­ти­во­ва­них, пла­но­ва­них і ор­га­ні­зо­ва­них дій окре­мих осіб або груп, ре­алі­зо­ва­них із пов­ною без­по­щад­ніс­тю за до­по­мо­гою фі­зич­но­го на­силь­ства. До­не­дав­на су­час­не яви­ще те­ро­риз­му ото­тож­ню­ва­лось пе­ре­до­всім з іс­лам­ським фун­да­мен­та­ліз­мом.

У військовому значенні тероризм є ефективною формою збройної боротьби, використовуваною слабшою стороною, і становить суттєву ознаку сучасних асиметричних війн. Враховуючи ефективність терористичних дій (максимальні результати при відносно низьких витратах), сучасні військові аналітики допускають застосування нових терористичних методів як наступальних засобів, які можуть використовуватися державою для захисту від набагато сильнішого агресора.
Тим часом перебіг російсько-українського конфлікту показав, що застосування терористичних методів необов’язково може бути виключною прерогативою слабшої сторони. Виявилося, що регіональна європейська держава, якою є Росія, застосовує інструменти класичного тероризму у збройній боротьбі. З цієї точки зору кремлівський тероризм однозначно є аморальним, але одночасно належить ставитися до нього як до фундаментального вкладу Москви у теорію і практику сучасних військових дій.

За­вер­шує­ть­ся де­ся­ти­літ­тя пре­зи­дент­ства Тра­яна Ба­сес­ку, який увій­шов у но­віт­ню ру­мун­ську по­лі­тич­ну іс­то­рію як су­пе­ре­чли­ва фі­гу­ра. Як ко­лиш­ній коман­дир наф­то­на­лив­но­го тан­ке­ра ще за ча­сів Ні­ко­лає Ча­ушес­ку, Ба­сес­ку жорст­ко три­мав штур­вал дер­жав­но­го ко­раб­ля у сво­їх ру­ках.

Такий курс регулярно провокував напруження у відносинах президента з опозицією. Однак Басеску досить легко був переобраний на посаду президента, забезпечивши 2007 року вступ Румунії до Євросоюзу. Правда, від того другий президентський термін для Басеску не став легшим за перший. Вступ до Євросоюзу вимагав напруженої домашньої роботи та соціально непопулярних реформ. Тож не дивно, що президентська каденція Басеску завершилася без особливої любові до нього з боку електорату.
Націоналістично орієнтована частина румунських виборців так і не пробачила йому непослідовності у вирішенні проблеми приєднання до Румунії Молдови. Наприкінці президентського терміну Басеску відверто казав, що не проти приєднання Молдови навіть без Придністров’я.

Вереснева поразка на референдумі щодо незалежності Шотландії прихильників відокремлення від Великої Британії суттєво вплинула на політичні настрої адептів ідеї відокремлення в інших країнах Євросоюзу. У Бельгії у жовтні фламандці і валлони нарешті домовилися про компроміс щодо формування нової урядової коаліції. Не такими гучними стали акції прихильників відокремлення від Італії її багатшої Півночі під виглядом Республіки Паданія. Але найбільш гучний резонанс надійшов з Іспанії.
Власті Каталонії погодилися з рішенням Конституційного суду Іспанії, який заборонив проведення 9 листопада 2014 року референдуму щодо незалежності Каталонії. Після цього прихильники її незалежності зажадали проведення позачергових місцевих виборів. Однак прем’єр-міністр Каталонії і фактичний лідер кампанії з відокремлення від Іспанії Артур Мас наголосив, що замість референдуму буде проведено опитування населення з того ж самого питання.
Утім, на відміну від референдуму, опитування не має жодних політичних і правових наслідків, що не влаштовує найбільш радикально налаштованих на відокремлення від Іспанії прихильників незалежності Каталонії.

Декада минула від чергової «історичної» промови російського президента Володимира Путіна на валдайському форумі. Штатні кремлівські політологи порівнювали цю промову ледь не з фултонівською промовою Вінстона Черчілля, яка за радянською історіографічною традицією дала старт холодній війні.
Путін у кращих традиціях радянської пропаганди причиною всіх глобальних проблем очікувано назвав американський імперіалізм, від якого світ має «рятувати» російська великодержавність. Жорсткість формулювань валдайської промови стала димовою завісою для маскування вимушених поступок, на які пішла Росія у газовому питанні.
Однак Путін також показав готовність до кінця реалізовувати гнилий проект «Новоросії», адже тільки він залишається головним допінгом для підтримки путінської популярності, вибудованої на антидемократичних та антизахідних стереотипах російської суспільної думки. Тим паче що декілька місяців дії економічних санкцій уже потужно вдарили по російській економіці та запустили у режим падіння курс російського рубля щодо долара і євро.

4 лис­то­па­да 2014 ро­ку гро­ма­дя­ни США оби­ра­ли знач­ну час­ти­ну кон­грес­ме­нів і се­на­то­рів. Так зва­ні про­мі­жні ви­бо­ри до верх­ньої па­ла­ти Конг­ре­су — cена­ту та ниж­ньої па­ла­ти — па­ла­ти пред­став­ни­ків від­бу­ваю­ть­ся кож­ні два ро­ки.

Це дає можливість виборцям більш ефективно контролювати роботу своїх представників у законодавчій владі та вимагає від останніх постійної напруженої роботи над виконанням своїх передвиборчих обіцянок, адже у разі невідповідності справ словам передвиборчих кампаній можна дуже легко пролетіти повз зручні законодавчі крісла.
Водночас проміжні вибори є своєрідним тестом для визначення правильності президентського курсу. Зрозуміло, що будь-якому господарю Білого дому зручніше мати пропрезидентську партійну більшість в обох палатах Конгресу. У 1998 році республіканці, які контролювали його обидві палати, помстилися Біллу Клінтону ледь не завершеною процедурою імпічменту у справі Моніки Левінські.
У випадку з Бараком Обамою результати виборів принципово важливі для завершення другого президентського терміну. Першу половину його Обама провів у напруженій політичній боротьбі з республіканцями навколо проблем скорочення державного боргу.

Населення території Донбасу, яка контролюється терористами, отримає пенсії та інші соціальні виплати у повному обсязі після того, як ці території будуть звільнені він окупантів.
Про це, відкриваючи засідання уряду в середу, заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, передає Укрінформ.
«Я офіційно заявляю — всі пенсії, всі соціальні виплати, всі пільги нараховуються для кожної людини. Заберуться геть із території Донецької і Луганської областей російські терористи — ми невідкладно повернемо контроль над територіями і виплатимо персонально кожній людині ту соціальну пільгу, на яку вона має право», — сказав глава Кабміну.
Арсеній Яценюк поінформував, що, за розрахунками уряду, територія Донецької області, яка нині контролюється терористами, потребує дотації з бюджету в обсязі 19,6 млрд грн, Луганської області — 14,6 млрд грн.

Скасування закону про особливий режим місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей не означатиме відходу від Мінських домовленостей, ключовим елементом яких є мирний діалог.
Про це заявив Президент України Петро Порошенко 4 листопада під час засідання РНБО, передає кореспондент Укрінформу.
«Я хочу підкреслити, що скасування цього закону ні в якому разі не означає наш відхід від Мінських домовленостей. Навпаки, за українськими законами до 7 грудня ми просто не встигаємо організувати і провести вибори. Міністр юстиції може підтвердити, що в нас мінімум 55 днів потрібно для того, аби якісно організувати виборчий процес», — сказав Порошенко.

Сві­то­ва спіль­но­та від­зна­чає 9 лис­то­па­да Між­на­род­ний день бо­роть­би з фа­шиз­мом і ан­ти­се­мі­тиз­мом.

Цей день установлено саме у пам’ять про трагічні події у ніч з 9-го на 10 листопада 1938 року, коли стався масовий єврейський погром у Німеччині, що отримав назву Кришталева ніч, або Ніч розбитих вітрин.
За ніч нацисти вбили понад 90 людей, 30 тисяч євреїв були схоплені та відправлені у концтабори. Сотні синагог були спалені вщент, а тисячі вітрин магазинів, які утримувалися євреями, розбиті — звідси і виникла історична назва погрому. Страшна ніч 1938 року поклала початок Голокосту — масовому насильству щодо єврейського народу, яке призвело до загибелі близько 6 мільйонів євреїв.
За оцінками істориків, практично повна відсутність реакції на погром як у середині самої Німеччини, так і в інших країнах Європи розв’язала фашистам руки і стала стимулом до масового знищення європейських євреїв.