Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Сiчень 11, 2025

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Цьо­го­річ­ний Фес­ти­валь «Ма­рія» про­хо­див під дво­ма чер­во­ни­ми да­та­ми — 15-річ­чя фес­ти­ва­лю й від­зна­чен­ня юві­лею 75-річ­чя за­сно­вни­ці «Марії», ві­до­мої акт­ри­си Ла­ри­си Ка­ди­ро­вої.
На­пе­ре­до­дні во­на по­вер­ну­ла­ся з гас­тро­лей у Сє­вє­ро­до­нець­ку, де у від­ре­мон­то­ва­но­му Лу­ган­сько­му об­лас­но­му ук­ра­їн­сько­му му­зич­но-дра­ма­тич­но­му те­ат­рі ви­ру­вав Все­ук­ра­їн­ський фес­ти­валь «Сві­тО­гляд».
Не­зва­жа­ючи на за­сту­ду, Ла­ри­са Ми­ко­ла­їв­на з успі­хом пре­зен­ту­ва­ла свою зна­ме­ни­ту ви­ста­ву «Не плач­те за мною ні­ко­ли» (за мо­ти­ва­ми од­но­ймен­но­го тво­ру Ма­рії Ма­ті­ос у по­ста­нов­ці херсон­сько­го ре­жи­се­ра Сер­гія Пав­лю­ка).

Іс­то­рич­на дра­ма «Та­єм­ний що­ден­ник Си­мо­на Пет­лю­ри», що ви­йшла в про­кат 6 ве­рес­ня, міс­тить чи­ма­ло фак­тич­них не­точ­но­стей, про­те фільм спо­ну­кає за­ці­ка­ви­ти­ся не­ор­ди­нар­ною пос­тат­тю го­лов­но­го ота­ма­на, го­ло­ви Ди­рек­то­рії УНР.

На цьому наголосили історики — учасники обговорення, що відбулося в Музеї Української революції 1917–1921 років, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Коли я проаналізував позитивні відгуки людей про цей фільм, то 80% позитивних відгуків адресовано не членам знімальної групи, а постаті самого Симона Петлюри.

Розмаїта музична програма «Монюшко на різних кінцях світу», створена за проектом Незалежного фонду культури Роlcanart із нагоди 200-річчя відомого польського композитора, чудово вписалася в концертні репертуари Києва, Житомира, Вінниці, Івано-Франківська, Тернополя.
Про успіх акції та участь у ній видатних співаків і музикантів наших країн потурбувався сенат Республіки Польща. В рамках програми «Опіка над польською діаспорою й поляками за кордоном у 2018 році» виділено кошти на симпозіуми та інавгураційні концерти, що відбуваються під час турне Україною.

У Му­ні­ци­паль­ній га­ле­реї мис­тецтв Цен­траль­ної біб­ліо­те­ки ім. Пав­ла За­гре­бель­но­го, що в Дес­нян­сько­му райо­ні сто­ли­ці, пра­цює ви­став­ка Ва­ле­рія Бол­ба­та «В кос­міч­но­му ор­кес­трі».

Майбутній художник народився у родині військового далеко за межами України у 1940 році. Малювати почав із п’яти років і з тих пір не випускає з рук пензля. Перші навички малювання здобув в «Ізостудії» міста Ростова та Народному університеті мистецтв ім. Н. К. Крупської в Москві. Однак формування його як творчої особистості відбулося в Україні.

Від тих, хто по­страж­дав від сва­віл­ля пра­во­охо­рон­ців, час­то до­во­дить­ся чу­ти, що ви­ну­ват­ців ка­ра­ють не з усі­єю су­во­ріс­тю за­ко­ну. Чи ма­ють під­ста­ви та­кі зви­ну­ва­чен­ня? Та й за­га­лом, чи зна­ємо всі ми, як дис­цип­лі­ну­ють по­лі­цей­ських? Чи мо­же­мо прос­те­жи­ти за про­це­ду­рою при­тяг­нен­ня до від­по­ві­даль­но­сті тих, хто пе­ре­сту­пив за­кон, і тим са­мим за­хис­ти­ти свої пра­ва?

Саме під цим кутом зору спробуємо подивитися на Дисциплінарний статут Національної поліції, який набув чинності 7 жовтня. З одного боку, Статут є документом відомчим і визначає сутність службової дисципліни правоохоронців, їхні повноваження, прописує види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

П’я­тий рік по­спіль про­ти Ук­раї­ни ве­деть­ся так зва­на гіб­рид­на вій­на, яка вже ві­ді­бра­ла жит­тя у по­над 10 ти­сяч на­ших спів­віт­чиз­ни­ків.
До­по­ки три­ва­ти­ме ця кри­ва­ва вак­ха­на­лія? Яким си­лам про­ти­сто­їть ук­ра­їн­ське вій­сько і чи спро­мож­не во­но звіль­ни­ти оку­по­ва­ні те­ри­то­рії, до чо­го за­кли­ка­ють окре­мі по­лі­ти­ки? Чи є у на­шої дер­жа­ви пе­ре­кон­ли­ві до­ка­зи при­сут­но­сті на Дон­ба­сі ро­сій­ських військ?
На ці та ін­ші, не менш зло­бо­ден­ні за­пи­тан­ня ми по­про­си­ли від­по­віс­ти за­ступ­ни­ка Ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра Ук­раї­ни — го­лов­но­го вій­сь­ко­во­го про­ку­ро­ра Ук­раї­ни ге­не­рал-пол­ков­ни­ка юс­ти­ції Ана­то­лія Ма­тіо­са.

ПО­РУЧ З УК­РА­ЇН­СЬКИМ ВІЙ­СЬКОМ, ЯКЕ БО­РО­НИТЬ УК­РАЇ­НУ, НЕ­СУТЬ ДУШ­ПАС­ТИР­СЬКУ СЛУЖ­БУ І ВІЙ­СЬ­КО­ВІ КА­ПЕ­ЛА­НИ

Ви­то­ки ка­пе­лан­ства
Уперше слово «капелан» згадується у IV столітті, коли святий Мартин із міста Тура, будучи молодим солдатом, побачив роздягненого жебрака. Тоді він розірвав надвоє свою солдатську накидку, яку ще називали капою, і одну половину віддав йому.
Уночі цей жебрак явився йому уві сні і сказав, що він — Ісус Христос. Після цього випадку інша половина капи, що залишилась у нього, стала предметом вшанування у французькій армії: було створено похідний храм, який назвали «капелою», а священика, який служив у ньому, нарекли «капеланус».

Ни­ні Ук­раї­ні за­гро­жу­ють сер­йоз­ні зов­ніш­ні й внут­ріш­ні ри­зи­ки, за­сте­рі­га­ють екс­пер­ти. Се­ред зов­ніш­ніх на­зи­ва­ють де­фі­цит зов­ніш­ньо­го фі­нан­су­ван­ня, зву­жен­ня мож­ли­вос­тей до­сту­пу до між­на­род­них рин­ків ка­пі­та­лу, по­си­лен­ня гіб­рид­них за­гроз на­ціо­наль­ній без­пе­ці, зок­ре­ма про­ти­сто­ян­ня на схо­ді кра­їни.

Внутрішні ризики — посилення девальваційних тенденцій на валютному ринку, недостатня швидкість просування реформ і збереження низької кредитної активності комерційних банків.
Найбільшим внутрішнім ризиком для вітчизняної економіки експерти вважають політичний.

Змі­ни у по­ряд­ку фі­нан­су­ван­ня Фон­дом со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня Ук­раї­ни стра­ху­валь­ни­ків (ро­бо­то­дав­ців) для на­дан­ня ни­ми за­стра­хо­ва­ним осо­бам до­по­мо­ги по тим­ча­со­вій не­пра­це­здат­но­сті, по ва­гіт­но­сті та по­ло­гах, на по­хо­ван­ня, а та­кож де­яких ви­плат по­тер­пі­лим на ви­роб­ниц­тві на­бра­ли чин­но­сті з 1 жовт­ня 2018 р.

Зміни спрямовані на посилення соціального захисту працевлаштованих щодо прискорення термінів одержання ними матеріального забезпечення, а також на оптимізацію та спрощення для роботодавців взаємодії з Фондом, мінімізацію перевірок і заміну санкцій на попередній контроль.

На­пе­ре­до­дні по­чат­ку опа­лю­валь­но­го се­зо­ну все біль­ше укра­їн­ців за­мис­люю­ть­ся над тим, чи змо­жуть во­ни спла­чу­ва­ти за теп­ло ви­хо­дя­чи з то­ріш­ньо­го сум­но­го до­сві­ду, ко­ли за теп­ло та га­ря­чу во­ду їм над­хо­ди­ли від ко­му­наль­ни­ків за­хмар­ні ра­хун­ки? Час­то біль­ші за їх­ні пен­сії або на­віть зар­пла­ти.
Не ви­клю­че­но, що ще біль­ші пла­тіж­ки при­хо­ди­ти­муть піс­ля очі­ку­ва­но­го по­до­рож­чан­ня га­зу, про що вже за­яви­ли в уря­ді. Як за та­ких умов ви­жи­ти і не вліз­ти в бор­го­ву яму?

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».