Це справді непересічна постать. Це справді лідер Української революції, який попри всі негаразди залишався біля керма.
Він не зневірився і до останнього моменту не пішов на співпрацю з окупантами, якщо порівняти з іншими стовпами Української революції — Грушевським, Винниченком, Скоропадським.
Петлюра — це людина, яка фактично загинула на своєму бойовому посту. Це — людина, про яку найбільше створено міфів, яку оббрехали за життя і після смерті. Це — людина, яка стала символом», — наголосив історик, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка Андрій Руккас.
Він додав, що лише три постаті української історії перетворилися на справжній символ, яким російська пропаганда таврувала борців за національне визволення, — це Мазепа, Петлюра і Бандера.
Також він зазначив, що друга частина фільму, пов’язана з останніми місяцями життя Петлюри в Парижі, вбивством і судовим процесом, не викликає особливих зауважень, на відміну від першої, що стосується періоду 1917–1920 років.
Серед цих зауважень історик назвав, зокрема, «незрозумілі епізоди з полковником Болбочаном». «І абсолютно незрозуміло, за що Петлюра розстріляв Болбочана... Плюс вирок був винесений іменем УНР, і вирок не скасований.
Це не просто рішення Петлюри. Відбувся суд, який виніс вирок, і вирок був виконаний. Тобто вся юридична процедура дотримана.
Якщо сьогодні наші політики говорять про правонаступність Української держави від УНР, відповідно вони мають узяти всі юридичні документи від УНР, у тому числі і вирок, винесений на Болбочана. Тоді можна створити слідчу комісію, вивчити матеріали, переглянути справу і виправдати Болбочана», — підкреслив історик.
Так само незрозуміла і невмотивована, за його словами, є поява інших героїв, багатьох епізодів, чимала кількість неточностей, про які достеменно можна дізнатися з Вікіпедії.
«Є безліч спогадів, документів, які можуть показати героїчну постать Петлюри зовсім іншим чином — через його державо і військотворчу діяльність», — зазначив Руккас.
Щодо другої частини фільму він додав: якщо у Парижі за фільмом Петлюра «повсякчас тужить і сумує, то як він може бути небезпечним для радянських спецслужб?»
«Взагалі з фільму незрозуміло, чому Петлюра такий великий, у ньому не показано нічого з того, що Петлюра реально зробив, чому він — герой. Його діяльність у Парижі показана так, що так само незрозуміло, за що його вбили радянські спецслужби.
Також бракує логічного зв’язку між подіями травня 1926 року і подіями серпня 1991 року. Треба було показати, що ім’я Петлюри не зникло, що він надихав інших, що петлюрівцями називали нові покоління борців за українську незалежність», — переконаний історик.
Він додав, що життя Петлюри достойне бути покладеним в основу великого телевізійного серіалу.
«Я сподіваюся, що або автори цього фільму, або інші кіномитці на основі біографії Петлюри і того матеріалу зроблять хороший, глибокий телевізійний серіал — на 20–30–40 серій», — сказав Руккас.
Водночас заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат історичних наук, доцент кафедри політології НУ «КиєвоМогилянська академія» Василь Яблонський висловив припущення, що, очевидно, знімальна група, режисер не дослухалися до порад наукового консультанта фільму, оскільки припустилися багатьох неточностей.
«На превеликий жаль, цей фільм не адресований широкому загалу, він, на жаль, не цікавий усім... Але попри всі недоліки цей фільм є поштовхом до нового сприйняття Петлюри.
Фільм спонукає більше дізнатися про нього. Те, що цей фільм породжує запитання, вже добре. Ми будемо чекати нових фільмів, нових поглядів, нових прочитань», — зазначив Яблонський.