Принаймні перемогу у першому турі голосування святкує кандидат від Консервативної партії 63-річний Жаір Болсонару. Його персона поляризувала суспільно-політичні емоції бразильців.
У процесі виборчої кампанії він не цензурував своїх політичних заяв та наговорив багато такого, що ще декілька років тому здавалося неможливим у Бразилії. Зокрема, Болсонару встиг образити маргінальних мешканців фавел, представників сексуальних меншин, феміністок, лівоцентристів.
«Родзинками» його виборчої програми стали ідеї тотальної приватизації державної власності, боротьба з корупцією і криміналом, дозвіл на вільний обіг вогнепальної зброї, згортання соціальних програм.
Болсонару виступив захисником авторитарних методів управління, наголошуючи, що за часів військової диктатури 1960-х — початку 1980-х років, коли він служив у бразильській армії, помилкою було лише допитувати лівих, а не вбивати їх.
Також Болсонару відкрито симпатизує стилю правління і зовнішньополітичному курсу президента США Дональда Трампа. З політичної точки зору йдеться про фактичну «контрреволюцію» щодо результатів понад 20 років правління в Бразилії лівоцентристів.
Цього разу лівоцентристський політичний фланг був послаблений корупційними скандалами з колишніми президентами — Лулою да Сільва та Ділмою Руссефф. Вони між собою так і не змогли з’ясувати, хто балотуватиметься на виборах.
Особисто Лулі, який відбуває строк ув’язнення за вироком, пов’язаним зі звинуваченнями в корупції, балотуватися заборонив Конституційний суд Бразилії. Як наслідок лівоцентристи не тільки втратили темп виборчої кампанії, а й зазнали розколу.
У першому турі голосування лівоцентристи були представлені колишнім губернатором провінції Сан-Паулу Фернандо Аддадом і Сіру Гомесом. Власне, між ними розгорнулася боротьба за право виходу у другий тур виборів.
За бразильським виборчим законодавством кожен виборець у віці від 18 до 69 років зобов’язаний узяти участь у голосуванні або заплатити штраф у разі електоральної абстиненції, тобто «голосування ногами».
Чимало бразильських політологів прогнозують, що остаточний результат голосування у другому турі, який відбудеться 28 жовтня, залежить від здатності лівоцентристів консолідувати свій електорат.
На думку соціологів, бразильські виборці за симпатіями до правих консерваторів або до лівоцентристів поділені приблизно порівну.
Помітну роль напередодні другого туру можуть зіграти профспілки, які вважають Болсонару своїм політичним ворогом та закликають голосувати проти нього. Фактично результат другого туру голосування залежить від багатьох процесів, які не піддаються прогнозу.
Ще у вересні Болсонару під час одного з передвиборчих мітингів зазнав удару ножем у бік, після чого певний час лікувався. Але це лише сприяло збільшенню його популярності та додатково напрягло охоронців.
Позаяк виборча програма Болсонару суб’єктивно мало кого залишила байдужими, песимісти зазначають, що фаворит може не дожити до другого туру. У відповідь бразильські ліві називають такі політично технологічні прийоми брудними та закликають опонента до чесної дискусії.
Натомість реалісти нагадують, що на початку 1990-х років Бразилія вже мала досвід із правим популістом Фернанду Колором ді Мелу, який, опинившись перед загрозою імпічменту, був вимушений у 1992 році піти у відставку.
Цікаво, що виборчі програми Болсонару і Мелу дуже схожі, на що звернули увагу й ліві. Проте не лише бразильський досвід доводить, що харизма і народні симпатії не мають раціонального пояснення, тому й робить демократичні процедури виборів непрогнозованими.