Людина i право
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Жовтень 24, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 12 Жовтень 2018 12:19

Статут для правоохоронців і громадян

Rate this item
(0 votes)

Від тих, хто по­страж­дав від сва­віл­ля пра­во­охо­рон­ців, час­то до­во­дить­ся чу­ти, що ви­ну­ват­ців ка­ра­ють не з усі­єю су­во­ріс­тю за­ко­ну. Чи ма­ють під­ста­ви та­кі зви­ну­ва­чен­ня? Та й за­га­лом, чи зна­ємо всі ми, як дис­цип­лі­ну­ють по­лі­цей­ських? Чи мо­же­мо прос­те­жи­ти за про­це­ду­рою при­тяг­нен­ня до від­по­ві­даль­но­сті тих, хто пе­ре­сту­пив за­кон, і тим са­мим за­хис­ти­ти свої пра­ва?

Саме під цим кутом зору спробуємо подивитися на Дисциплінарний статут Національної поліції, який набув чинності 7 жовтня. З одного боку, Статут є документом відомчим і визначає сутність службової дисципліни правоохоронців, їхні повноваження, прописує види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

З іншого ж боку, службова дисципліна зобов’язує поліцейського: поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують її честь і гідність.
Звісно, під час виконання службових обов’язків поліцейський має право на повагу до своєї особистості та коректне ставлення як керівників і колег, так і звичайних громадян.
Однак у житті трапляється різне. Непоодинокі випадки, коли поліцейські виходять за межі дозволеного і під загрозою опиняється не тільки безпека, а й життя громадян. За порушення службової дисципліни правоохоронці незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність.
У цих розбірках потерпілі часто незадоволені ступенем покарання поліцейського, який переступив закон. Інколи для цього є підґрунтя, але іноді висувають безпідставні претензії через необізнаність із системою покарань.
Тож, аби бути у всеозброєнні, слід знати, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер і не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. Або ж якщо правоохоронець діяв у стані крайньої потреби чи необхідної оборони.
Видів дисциплінарних стягнень є сім: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення зі служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених Статутом, забороняється.
Той, хто скаржиться на поліцейського, повинен запастися терпінням. Адже покарання винного не наступає одразу, навіть якщо проступок явний. Цьому передує службове розслідування, яке проводять для своєчасного, повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин вчинення правоохоронцем дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості проступку, розміру заподіяної шкоди.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, засобів масової інформації й навіть інших поліцейських.
Проводиться воно на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних державних нагород та заслуг перед державою.
Нетерплячі постраждалі не можуть надсилати повторні скарги на поліцейського, щодо якого є висновок дисциплінарної комісії, якщо вони не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді такої скарги заявнику повідомляють у 10денний строк.
Проведення службових розслідувань здійснюють дисциплінарні комісії, які формуються з працівників поліції, що мають відповідні знання та досвід, необхідні для такої роботи.
Скаржнику слід знати, що до складу такої комісії не можуть входити особи, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування. Зате туди можуть включити представників громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення. У разі потреби за спеціальною процедурою воно може бути продовжене не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не повинен перевищувати 60 календарних днів.
Потерпілому, який стежить за процесом, треба знати, що до строку проведення службового розслідування не зараховують документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який його призначив, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами розслідування.
Нерідко ті, хто постраждав від поліцейського свавілля, скаржаться, що їхні кривдники продовжують ходити на роботу. Нічого протизаконного у цьому немає, адже відсторонений на час розслідування від виконання службових обов’язків (посади) поліцейський зобов’язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду і звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування.
До того ж відсторонення є тимчасовим заходом на період проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов’язків ним чи іншим поліцейським. Або ж якщо виконання обов’язків перешкоджає встановленню обставин дисциплінарного проступку.
Відсторонення не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду. На період відсторонення у поліцейського вилучають службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби.
У висновку за результатами службового розслідування зазначають вид стягнення, що пропонують застосувати до винуватого поліцейського. Однак є багато обставин, що пом’якшують відповідальність.
Зокрема, це: усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; попередня бездоганна поведінка; наявність заохочень та державних нагород; добровільне відшкодування завданої шкоди; вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Однак є й обставини, які обтяжують відповідальність поліцейського. Їх чимало: вчинення дисциплінарного проступку в стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп’яніння; повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Є ще кілька положень Статуту, на які слід звернути увагу скаржнику. Ідеться про те, що за кожен дисциплінарний проступок не можуть застосовувати більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо правоохоронець вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими стягнення застосовують до кожного окремо. Якщо ж притягується до дисциплінарної відповідальності поліцейський, який уже має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, покарання повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Щоправда, є й маленькі послаблення: у разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов’язків або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до нього дисциплінарним стягненням.
Таке дисциплінарне стягнення, як пониження в спеціальному званні на один ступінь, до правоохоронців, які мають первинні спеціальні звання, та звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.
Протягом двох місяців із дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала стягнення, має право його скасувати, пом’якшити або застосувати суворіше дисциплінарне стягнення, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості проступку та вини.
Дисциплінарне стягнення застосовують не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців із дня його вчинення. У разі проведення службового розслідування днем вчинення проступку вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Але цей час не враховують у той місяць, протягом якого повинні застосувати дисциплінарне стягнення. Після закінчення зазначеного строку покарання не виконується.
Насамкінець про строки дії дисциплінарних стягнень із моменту оголошення їх порушникові. Вони такі: зауваження чинне протягом двох місяців; догана — протягом трьох місяців; сувора догана — протягом чотирьох місяців; попередження про неповну службову відповідність — протягом шести місяців; пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення з посади — протягом одного року; звільнення зі служби в поліції — протягом трьох років.
Врешті, слід зазначити, що переступати закон, порушувати права законослухняних громадян не на руку й самому поліцейському. Адже протягом строку дії дисциплінарних стягнень до нього не можуть застосовувати заходи заохочення, крім дострокового зняття раніше застосованого дисциплінарного стягнення. Строк дії покарання не зараховують до строків вислуги поліцейського для присвоєння чергового спеціального звання.
Закінчення строку дії дисциплінарного стягнення у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь не дає поліцейському права на поновлення у спеціальному званні, якого він був позбавлений за порушення дисципліни (строк вислуги для присвоєння чергового спеціального звання обліковують у загальному порядку).
Закінчення строку дії дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади не дає поліцейському права бути поновленим на посаді, з якої він був звільнений за порушення дисципліни.
Правоохоронець, звільнений з поліції за вчинення дисциплінарного проступку, не може бути прийнятий на службу до поліції протягом трьох років із дня виконання наказу про звільнення.

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».