23 ЖОВТ­НЯ — 90 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ АР­ТУ­РА ЙО­СИ­ПО­ВИ­ЧА ВОЙ­ТЕЦЬ­КО­ГО (1928–1993), УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО КІ­НО­РЕ­ЖИ­СЕ­РА, СЦЕ­НА­РИС­ТА, ПЕ­ДА­ГО­ГА

На­ро­див­ся май­бут­ній ре­жи­сер 23 жовт­ня 1928 ро­ку у Він­ни­ці. Ви­хо­ву­вав­ся ма­тір’ю і ба­бу­сею, бать­ко пі­шов із ро­ди­ни, ко­ли хлоп­чи­ко­ві бу­ло два мі­ся­ці. Вій­ну сім’я пе­ре­жи­ла в оку­по­ва­ній Він­ни­ці.

У 1948–1954 роках Артур навчався на кіновідділенні КДІТМ імені І. Карпенка-Карого (майстерня Івана Чабаненка). У роки навчання взяв участь у зйомках фільму «Максимка».

У Пол­та­ві жи­те­лі за­би­ли на спо­лох: на сті­нах май­же кож­но­го місь­ко­го бу­дин­ку і вже на­віть шкіль­них бу­ді­вель що­дня з’яв­ляю­ть­ся но­ві й но­ві на­пи­си з та­єм­ни­чи­ми елек­трон­ни­ми ад­ре­са­ми.

Кот­рі, як уже зна­ють біль­шість пол­тав­ців — як мо­ло­дих, так і на­віть по­важ­но­го ві­ку, є не чим ін­шим, як ад­ре­са­ми так зва­них сто­лів за­мов­лень для по­куп­ки... нар­ко­ти­ків.
Та­кі на­пи­си, зроб­ле­ні фар­бою з ба­ло­нчи­ка, вже мож­на по­ба­чи­ти на­віть по­під но­га­ми, адже їх­ні ав­то­ри по­ча­ли при­кра­ша­ти цією ін­фор­ма­цією вже й тро­ту­ари та пі­шо­хід­ні до­ріж­ки...

Між­на­род­ні шлю­би — звич­не для Ук­раї­ни яви­ще. Що­ро­ку чи­ма­ло ук­ра­їн­ських жі­нок та дів­чат ви­хо­дять за­між за іно­зем­ців. Звісно, в кож­ної жит­тя скла­дає­ть­ся по-сво­єму, але не­по­оди­но­кі ви­пад­ки, ко­ли вчо­раш­ні на­ре­че­ні ви­їжд­жа­ють до кра­їн Єв­ро­пи, Азії, Аме­ри­ки та ста­ють жерт­ва­ми тор­гів­лі людь­ми.
Як уник­ну­ти та­кої сум­ної пер­спек­ти­ви та убез­пе­чи­ти своє по­даль­ше жит­тя за кор­до­ном? Го­во­ри­мо про це з пре­зи­дент­кою гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Ла Стра­да-Ук­раї­на» Оль­гою КА­ЛАШ­НИК.

Не­що­дав­но у Тор­го­во-про­мис­ло­вій па­ла­ті Ук­раї­ни за під­трим­ки По­соль­ства Фран­ції та Ки­їв­ської об­лас­ної дер­жав­ної ад­мі­ніс­тра­ції прой­шов Дру­гий ді­ло­вий фо­рум «Ук­раї­на ме­до­ва і світ».

Він об’єднав бджолярів, виробників бджільницької продукції, експортерів меду, представників громадських організацій, учених, експертів, виробників обладнання, успішних підприємців.
На форумі йшлося про шляхи залучення інвестицій у медовий бізнес, кредитування виробників і страхування ризиків для бджолярів, про впровадження дорожньої карти реформування галузі бджільництва, заходи збереження здоров’я бджіл, організацію внутрішнього ринку меду; учасники також проаналізували світовий ринок меду та його перспективи.