Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Сiчень 11, 2025

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

До­слі­джен­ня гру­пи, що скла­дає­ть­ся з 16 ти­сяч чо­ло­ві­ків, по­ка­за­ло, що ті з них, хто спить 9 го­дин і біль­ше, по­трап­ля­ють під ве­ли­кий ри­зик діс­та­ти ін­сульт. У них шан­си зрос­та­ють на 71%.

Результати також виявили різницю в тому, що тривалість сну по-різному зачіпає людей різних рас. Так, на темношкірих чоловіків це не впливає.
Дослідники спостерігали за учасниками 45 років і старше протягом шести років. За цей час від інсульту постраждало 460 чоловіків.

Про цю хво­ро­бу го­во­рять не ду­же час­то, адже во­на вва­жає­ть­ся не­смер­тель­ною. Втім, чин­ни­ки, які про­во­ку­ють за­гос­трен­ня цьо­го не­при­єм­но­го за­хво­рю­ван­ня, — стре­со­ві си­ту­ації, шкід­ли­ві звич­ки, ві­рус­но-ін­фек­цій­ні за­хво­рю­ван­ня, не­за­до­віль­на еко­ло­гія, не­зба­лан­со­ва­не хар­чу­ван­ня — ста­ють для укра­їн­ців усе біль­ше ак­ту­аль­ни­ми. До всьо­го остан­нім ча­сом роз­ви­ну­ла­ся тен­ден­ція по­мо­лод­шен­ня псо­рі­азу.
Як­що ра­ні­ше він най­час­ті­ше діа­гнос­ту­вав­ся у ві­ці від 10 до 25 ро­ків, то ни­ні має­мо ба­га­то ви­пад­ків роз­вит­ку псо­рі­азу у па­ці­єн­тів ди­тя­чо­го ві­ку і на­віть пер­шо­го ро­ку жит­тя — від 4 до 12 мі­ся­ців. Тож ця не­ду­га, на жаль, стає, як ба­чи­мо, все більш ак­ту­аль­ною як у сві­ті, так і в Ук­раї­ні.
На на­ше про­хан­ня про цю хво­ро­бу, її при­чи­ни і ме­то­ди бо­роть­би роз­по­вів фа­хі­вець із цієї проб­ле­ми — до­цент ка­фед­ри дер­ма­то­ло­гії, ве­не­ро­ло­гії Львів­сько­го на­ціо­наль­но­го ме­дич­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Да­ни­ла Га­лиць­ко­го, кан­ди­дат ме­дич­них на­ук, лі­кар ви­щої ква­лі­фі­ка­цій­ної ка­те­го­рії, го­ло­ва Львів­сько­го об­лас­но­го осе­ред­ку Ук­ра­їн­ської асо­ці­ації псо­рі­азу — Ген­на­дій АС­ЦА­ТУ­РОВ.

Наш сьо­го­дні­шній гість — ху­дож­ній ке­рів­ник На­ціо­наль­но­го за­слу­же­но­го ака­де­міч­но­го ук­ра­їн­сько­го на­род­но­го хо­ру Ук­раї­ни іме­ні Гри­го­рія Ве­рьов­ки, на­род­ний ар­тист Ук­раї­ни Зе­но­вій Ко­рі­нець.
Не­що­дав­но цей сла­вет­ний твор­чий ко­лек­тив від­зна­чив 75-річ­чя з дня за­сну­ван­ня. За цей час він дав де­сят­ки ти­сяч кон­цер­тів — як в Ук­раї­ні, так і за її ме­жа­ми.

В Ін­сти­ту­ті між­на­род­них від­но­син Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Та­ра­са Шев­чен­ка від­кри­ли но­ву ви­став­ку ві­до­мо­го ук­ра­їн­сько­го ху­дож­ни­ка Юрія На­гул­ка «Код на­ції. 18». На ній пред­став­ле­но де­сят­ки по­ло­тен мит­ця, у кож­но­му з яких міг би по­міс­ти­ти­ся ці­лий світ.

Юрій Нагулко — це унікальний самородок, з якого доля зробила відлюдника — анахорета, подвижника, який цілком присвятив себе духовній творчості. Він створив свою техніку, на все має власний погляд, намагається осягнути глибину будь-якого предмету, про який мовиться.

Сестри Галина і Людмила Турчак разом на сцені майже 25 років. Вони — лауреатки міжнародних і всеукраїнських конкурсів. Ті, хто знає історію Українського радіо, стверджують, що вони продовжили справу свого батька Леоніда Трохимовича, співака хору Українського радіо, бо й самі росли й гартувались у його дитячій групі.
Людмила і Галина Турчак нещодавно стали лауреатами Мистецького фестивалю «Осіннє золото» імені Дмитра Луценка.
Про українську пісню сестри Турчак готові говорити годинами. А ще краще для них — це співати.

25 ЖОВТ­НЯ — 70 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ ІВА­НА ЯРО­СЛА­ВО­ВИ­ЧА ГАВ­РИ­ЛЮ­КА (1948), УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО КІ­НО­АК­ТО­РА

2018-й для ле­ген­ди ук­ра­їн­сько­го кі­но Іва­на Гав­ри­лю­ка — юві­лей­ний. Ак­то­ру ви­пов­нює­ть­ся 70. Він і за­раз та­кий, яким за­пам’­ятав­ся ук­ра­їн­сько­му гля­да­че­ві у сво­їх ро­лях: емо­цій­ний, міс­ця­ми різ­кий, з гор­дою по­ста­вою, муж­ній та щи­рий.

Сам про себе каже: «Мені скоро 70 років, хоча у це і не віриться: ще вітер гуляє». Мабуть, є тут перебільшення від представника поетичного кіно, втім, хто знає...

23 ЖОВТ­НЯ — 90 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ АР­ТУ­РА ЙО­СИ­ПО­ВИ­ЧА ВОЙ­ТЕЦЬ­КО­ГО (1928–1993), УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО КІ­НО­РЕ­ЖИ­СЕ­РА, СЦЕ­НА­РИС­ТА, ПЕ­ДА­ГО­ГА

На­ро­див­ся май­бут­ній ре­жи­сер 23 жовт­ня 1928 ро­ку у Він­ни­ці. Ви­хо­ву­вав­ся ма­тір’ю і ба­бу­сею, бать­ко пі­шов із ро­ди­ни, ко­ли хлоп­чи­ко­ві бу­ло два мі­ся­ці. Вій­ну сім’я пе­ре­жи­ла в оку­по­ва­ній Він­ни­ці.

У 1948–1954 роках Артур навчався на кіновідділенні КДІТМ імені І. Карпенка-Карого (майстерня Івана Чабаненка). У роки навчання взяв участь у зйомках фільму «Максимка».

У Пол­та­ві жи­те­лі за­би­ли на спо­лох: на сті­нах май­же кож­но­го місь­ко­го бу­дин­ку і вже на­віть шкіль­них бу­ді­вель що­дня з’яв­ляю­ть­ся но­ві й но­ві на­пи­си з та­єм­ни­чи­ми елек­трон­ни­ми ад­ре­са­ми.

Кот­рі, як уже зна­ють біль­шість пол­тав­ців — як мо­ло­дих, так і на­віть по­важ­но­го ві­ку, є не чим ін­шим, як ад­ре­са­ми так зва­них сто­лів за­мов­лень для по­куп­ки... нар­ко­ти­ків.
Та­кі на­пи­си, зроб­ле­ні фар­бою з ба­ло­нчи­ка, вже мож­на по­ба­чи­ти на­віть по­під но­га­ми, адже їх­ні ав­то­ри по­ча­ли при­кра­ша­ти цією ін­фор­ма­цією вже й тро­ту­ари та пі­шо­хід­ні до­ріж­ки...

Між­на­род­ні шлю­би — звич­не для Ук­раї­ни яви­ще. Що­ро­ку чи­ма­ло ук­ра­їн­ських жі­нок та дів­чат ви­хо­дять за­між за іно­зем­ців. Звісно, в кож­ної жит­тя скла­дає­ть­ся по-сво­єму, але не­по­оди­но­кі ви­пад­ки, ко­ли вчо­раш­ні на­ре­че­ні ви­їжд­жа­ють до кра­їн Єв­ро­пи, Азії, Аме­ри­ки та ста­ють жерт­ва­ми тор­гів­лі людь­ми.
Як уник­ну­ти та­кої сум­ної пер­спек­ти­ви та убез­пе­чи­ти своє по­даль­ше жит­тя за кор­до­ном? Го­во­ри­мо про це з пре­зи­дент­кою гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Ла Стра­да-Ук­раї­на» Оль­гою КА­ЛАШ­НИК.

Не­що­дав­но у Тор­го­во-про­мис­ло­вій па­ла­ті Ук­раї­ни за під­трим­ки По­соль­ства Фран­ції та Ки­їв­ської об­лас­ної дер­жав­ної ад­мі­ніс­тра­ції прой­шов Дру­гий ді­ло­вий фо­рум «Ук­раї­на ме­до­ва і світ».

Він об’єднав бджолярів, виробників бджільницької продукції, експортерів меду, представників громадських організацій, учених, експертів, виробників обладнання, успішних підприємців.
На форумі йшлося про шляхи залучення інвестицій у медовий бізнес, кредитування виробників і страхування ризиків для бджолярів, про впровадження дорожньої карти реформування галузі бджільництва, заходи збереження здоров’я бджіл, організацію внутрішнього ринку меду; учасники також проаналізували світовий ринок меду та його перспективи.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».