Ко­лиш­ній прем’­єр-мі­ністр Лит­ви Ан­дрюс Ку­бі­люс має свою вер­сію, яким чи­ном кри­за з бі­жен­ця­ми в Єв­ро­пі, по­си­лен­ня про­ти­сто­ян­ня на Близь­ко­му Схо­ді та си­ту­ація на Схо­ді Ук­раї­ни мо­жуть бу­ти еле­мен­та­ми од­но­го ге­ні­аль­но­го пла­ну. Сво­їм ба­чен­ням він по­ді­лив­ся з ко­рес­пон­ден­том Укр­ін­фор­му в ку­лу­арах 25-го Еко­но­міч­но­го фо­ру­му у поль­ській Кри­ни­ці-Здруй.

— Під час відкриття форуму президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Росія активно тестує ефективність НАТО щодо протидії зовнішнім викликам у балтійських країнах, зокрема Естонії. Наскільки держави Балтії відчувають нині небезпеку з боку Москви?
— Звичайно, ми почуваємося насторожено і розуміємо, що наступною ціллю путінської агресії після України можемо бути ми. Дуже багато серйозних експертів і аналітиків на цьому наголошують. Наприклад, у липні опубліковано дослідження публіциста The Economist Едварда Лукаса, в якому він якраз говорив про загрози балтійському регіону, адже зараз бачимо провокації: польоти російських літаків поблизу наших кордонів, захоплення російськими спецслужбами офіцера держбезпеки Естонії, і цей перелік можна продовжувати.

Лі­де­ри кра­їн Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу про­во­дять ін­тен­сив­ні кон­суль­та­ції що­до проб­ле­ми не­ле­галь­ної міг­ра­ції, яка ста­вить під сум­нів ефек­тив­ність функ­ціо­ну­ван­ня без­ві­зо­во­го шен­ген­сько­го прос­то­ру. У 2014 ро­ці всі 28 кра­їн — чле­нів Єв­ро­со­юзу офі­цій­но прий­ня­ли 626 ти­сяч міг­ран­тів. На­то­мість у по­точ­но­му ро­ці ли­ше Ні­меч­чи­на ви­му­ше­на прий­ня­ти 800 ти­сяч ле­галь­них міг­ран­тів, ви­тра­тив­ши на них із дер­жав­но­го бю­дже­ту всіх рів­нів де­сять міль­яр­дів єв­ро.

Такий розвиток подій провокує загострення внутрішньополітичного становища у самій Німеччині. Спроби урядів федеральних земель відкривати нові гуртожитки для мігрантів наштовхуються на регулярні акції протесту з боку ультраправих політичних сил. Не втрачають шансу на політичну реанімацію активісти руху «європейських патріотів проти ісламізації Європи».
На активізацію конкурентів на консервативному фланзі німецької політики вимушені реагувати у баварській партії «Християнсько-соціальний союз», яка різко розкритикувала курс канцлера великої коаліції Ангели Меркель на прийом якомога більшої кількості нелегалів. Тож не варто дивуватися, що проблема мігрантів максимально радикалізує внутрішньополітичні дискусії у більшості країн Європейського Союзу.

Піс­ля ви­гра­них у 2013 ро­ці ви­бо­рів і ви­сна­жли­вих пе­ре­го­во­рів із СДПН Мер­кель не мог­ла не зро­би­ти ка­бі­нет­них пе­ре­ста­но­вок. Її вір­ний со­рат­ник То­мас де Мезь­єр му­сив по­ки­ну­ти кріс­ло мі­ніс­тра обо­ро­ни і піс­ля двох ро­ків по­вер­ну­тись у Мі­ніс­тер­ство внут­ріш­ніх справ. На йо­го міс­це прий­шла ам­біт­на Ур­су­ла фон дер Ля­йєн, для якої пе­ре­хід з Мі­ніс­тер­ства пра­ці до Мі­ніс­тер­ства обо­ро­ни став без­умов­ним кар’єр­ним зрос­тан­ням.

Тендітна парвеню з Нижньої Саксонії знову довела, що вміє наполягти на своєму. Вона виявилася сильнішою, ефективнішою і зухвалішою, а у свій арсенал взяла на озброєння шантаж. Після виборчої перемоги ХДС у вересні 2013 року вона поставила Меркель ультиматум. Маючи в активі прекрасні характеристики з Міністерства сім’ї і праці, заявила: «Ангело, якщо збираєшся запропонувати мені лише Міністерство здоров’я, я піду з уряду». І це не були пусті погрози.

Не­зва­жа­ючи на кри­зу, Кремль не при­пи­няє ви­тра­ча­ти­ся на ар­мію. Прий­ня­тий чо­ти­ри ро­ки то­му ам­біт­ний план пе­ре­озбро­єн­ня 75% ро­сій­ської ар­мії до 2020 ро­ку про­дов­жує ре­алі­зо­ву­ва­тись із за­ліз­ною по­слі­дов­ніс­тю, на­віть за ра­ху­нок усе біль­шо­го ско­ро­чен­ня со­ці­аль­них ви­трат і ре­сур­сів, спря­мо­ва­них на роз­ви­ток окре­мих ре­гіо­нів ве­ли­чез­ної кра­їни.

За інформацією російської Рахункової палати, протягом перших семи місяців 2015 року найбільше в Росії витрачалося на «національну оборону». До кінця липня виконано понад 2/3 запланованих витрат із випередженням на цілий місяць графіку виконання бюджету.
Армія захищає свої секрети, тому точно невідомо, на що йдуть гроші. Рахункова палата лише повідомила, що до неба піднялися витрати на «мобілізаційну і невійськову підготовку»: на неї видано вже 83,4% грошей, запланованих до кінця року. Так само швидко витрачалися фінанси на «прикладні наукові дослідження», тобто працю вчених на армію (74,6%).

На тлі бурхливої дискусії на зустрічах представників країн — членів Європейського Союзу щодо того, «хто винен» і «що робити» з нелегальними мігрантами, набирає потуги тенденція до подальшої «хаотизації» ситуації на «Великому Близькому Сході».
Нагадаємо, що геополітична концепція «Великого Близького Сходу» зародилася навесні 2003 року, коли було ліквідовано режим Саддама Хусейна в Іраку. Оптимісти тоді вважали, що хвилі демократизації традиційних ісламських режимів швидко охоплять Північну Африку, поширяться Близьким Сходом на країни Центральної Азії. Потужним каталізатором цих процесів стала світова економічна криза, яка взяла старт восени 2008 року.

7 ве­рес­ня 2015 ро­ку у Брюс­се­лі від­бу­ли­ся пе­ре­го­во­ри мі­ніс­тра за­кор­дон­них справ Ук­раї­ни Пав­ла Клім­кі­на з ге­не­раль­ним сек­ре­та­рем НА­ТО Єн­сом Стол­тен­бер­гом. На по­ряд­ку ден­но­му бу­ли важ­ли­ві пи­тан­ня ро­лі парт­не­рів по Пів­ніч­но­ат­лан­тич­но­му аль­ян­су у про­це­сі вре­гу­лю­ван­ня кон­флік­ту на Дон­ба­сі, на­ла­го­джен­ня вій­сь­ко­во-тех­ніч­но­го спів­ро­біт­ниц­тва між Ук­раї­ною та кра­їна­ми НА­ТО.

Інтенсифікація діалогу між Україною і НАТО особливо важлива саме зараз, зважаючи на голосні пропозиції змінити пріоритети діяльності Північноатлантичного альянсу, мобілізувавши його на боротьбу з потоками нелегальних мігрантів у країни Європейського Союзу. Адже в такому разі є ризик досить швидкого відновлення «політичного діалогу» між НАТО і Росією, нехай й в обмеженому форматі, та відходу української проблематики на другий план порядку денного діяльності Північноатлантичного альянсу.

НАЙЧАСТІШЕ ПОЖЕЖІ ВИНИКАЮТЬ
З ВИНИ ЛЮДЕЙ, ОСОБЛИВО ТОДІ, КОЛИ ВОНИ
ПЕРЕБУВАЮТЬ У НЕТВЕРЕЗОМУ СТАНІ

Сум­на ста­тис­ти­ка
Наша країна який рік поспіль потерпає від різних надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Та найбільше — від пожеж: лише протягом першого півріччя поточного року їх виникло 31759, що на 5,5 відсотка більше, ніж за аналогічний період минулого. Нескладно підрахувати, що кожного дня виникало 177 пожеж, у яких гинуло п’ять і травмувалося троє людей. При цьому вогонь повністю знищував або пошкоджував більш як 70 будівель та 9 автомобілів.
За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій України, найчастіше пожежі виникають через необережне поводження з вогнем, порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування і побутових електроприладів, а також пустощі дітей із вогнем. І все ж протягом першого півріччя цього року — порівняно з аналогічним минулого — кількість жертв «червоного півня» зменшилася на 12 відсотків: 1047 проти 1195. Поменшало і травмованих.

ВСТУПАЮТЬ ПІРОТЕХНІКИ 1-го СПЕЦІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ ДСНС УКРАЇНИ: ЛИШЕ ПРОТЯГОМ 2014 РОКУ ВОНИ ЗНЕШКОДИЛИ МАЙЖЕ 14 ТИСЯЧ МІН І СНАРЯДІВ

17 ВЕРЕСНЯ — ДЕНЬ РЯТІВНИКА

При спорудженні житлового будинку в Подільському районі столиці будівельники виявили предмет, схожий на авіаційну бомбу. І відразу викликали міліцію.
— Телефонуйте піротехнікам, — порадили ті, оглянувши знахідку.
Робітники так і зробили. Через 20 хвилин на будівельний майданчик прибули фахівці Київського центру швидкого реагування ДСНС України.
— Після нетривалого огляду з’ясувалося, що це авіабомба часів Другої світової війни, яка важила 250 кілограмів, — розповів його начальник полковник служби цивільного захисту Володимир Качкан. — Радіус розльоту її осколків становить більш як один кілометр, і тому було вирішено знищувати її за межами міста.

У той са­мий час, ко­ли ми з іс­то­ри­ком Олек­сан­дром Па­лі­єм го­во­ри­мо про ук­ра­їн­ський на­ціо­на­лізм, лі­де­ри най­біль­шої ук­ра­їн­ської на­ціо­на­ліс­тич­ної пар­тії «Сво­бо­да» да­ють свід­чен­ня у Ген­про­ку­ра­ту­рі. Та що й ка­за­ти...
Пар­тія, яка сво­го ча­су стрім­ко уві­рва­лась на по­лі­тич­ну аре­ну, на сьо­го­дні — чи не го­лов­на ан­ти­ге­ро­їня гро­мад­ської дум­ки. Який він — ук­ра­їн­ський на­ціо­на­лізм? Чи за­вер­шує­ть­ся йо­го етап із по­лі­тич­ною іс­то­рією «Сво­бо­ди», чи все ли­ше по­чи­нає­ть­ся? Як­що так, то з якою пар­ті­єю?
Ці за­пи­тан­ня ми по­ста­ви­ли Олек­сан­дру Па­лію, од­но­му з най­по­пу­ляр­ні­ших ук­ра­їн­ських іс­то­ри­ків, який се­бе, влас­не, так і по­зи­ціо­нує — як на­ціо­на­ліст.

Три ук­ра­їн­ські клу­би про­дов­жать ви­сту­пи на гру­по­вих ста­ді­ях Лі­ги чем­піо­нів і Лі­ги Єв­ро­пи. «Ди­на­мо» і «Шах­тар» гра­ти­муть у го­лов­но­му тур­ні­рі, «Дніп­ро» — в дру­го­му за зна­чен­ням. Лу­ган­ська «Зо­ря» вдру­ге по­спіль зу­пи­ни­ла­ся за крок до своєї ме­ти в Лі­зі Єв­ро­пи, хо­ча цьо­го ра­зу май­же до фі­наль­но­го свист­ка збе­рі­га­ла шан­си.

Нездоланним для підопічних Юрія Вернидуба бар’єром стала польська «Легія». Після поразки в Києві (0:1) «Зоря» мала обов’язково перемагати у Варшаві. Та у виїзному поєдинку луганці змушені були відігруватися.
Стартовий тиск «Зорі» бажаного результату не приніс, от Бжискі на 16-й хвилині мастерно виконав штрафний з правого флангу. Активна боротьба гравців «Легії» і «Зорі» у воротарському майданчику дезорієнтувала нашого голкіпера Шевченка, і м’яч опинився у сітці воріт.
«Зоря» відразу ж відповіла потужним ударом Хомченовського у «дев’ятку». Голкіпер «Легії» дивом зреагував на постріл півзахисника «Зорі». І все ж Дмитру вдалося засмутити суперників: на 39-й хвилині м’яч після його удару зі штрафного перелетів через стінку і опинився в дальньому куті — 1:1.
Початок другого тайму виявився сумбурним. Команди нервували і не могли налагодити комбінаційну гру. Першими знову забили господарі — Кухарчик на 62-й пробив здалеку, на шляху до воріт м’яч зачепив Гільєрме і від ноги вигадливого бразильця вкотився у ворота.
«Зоря» буквально одразу ж повернула рівновагу. На 66-й хвилині Малиновський зі штрафного змусив капітулювати голкіпера «Легії» Куцяка.
До перемоги за сумою двох матчів залишався один гол, але вже на доданих арбітром хвилинах м’яч влетів у наші ворота — Дуда реалізував пенальті, встановивши остаточний рахунок — 3:2.
За кілька годин до останнього в сезоні єврокубкового матчу «Зорі» про своїх наступних суперників дізналися «Динамо» і «Шахтар». Обидва представники України в Лізі чемпіонів перебували в третьому кошику посіву.
Першим серед українських клубів стартує на груповій стадії «Шахтар», який потрапив до квартету А. 15 вересня гірники поїдуть до Мадрида, де їм доведеться протистояти «Реалу». 30 вересня у Львові донеччани прийматимуть французький ПСЖ. Зі шведським «Мальме» підопічні Мірчі Луческу зіграють у третьому і четвертому турах — 21 жовтня на виїзді, 3 листопада — в Україні. «Реал» завітає до Львова 25 листопада, а завершить груповий турнір для «Шахтаря» поєдинок у Парижі 8 грудня.
«Динамо» (група G) розпочне участь у Лізі чемпіонів 16 вересня домашньою зустріччю з португальським «Порту». 29 вересня буде візит до Тель-Авіва, де киян вітатиме ізраїльський чемпіон «Маккабі». 20 жовтня у Києві виступатиме команда Жозе Моурінью — лондонський «Челсі». «Динамо» завітає до Лондона 4 листопада, а 24 листопада поїде до Порту. Київський поєдинок із «Маккабі» запланований на 9 грудня.
Останнім про свою турнірну долю дізнався єдиний представник України в Лізі Європи. Дніпропетровський «Дніпро», хоч і «сіявся» з першого кошика, отримав у суперники досить сильні команди. Один тільки італійський «Лаціо» чого вартий!
А ще буде знайомий за найуспішнішим сезоном «Дніпра» в Лізі Європи французький «Сент-Етьєн» — саме перемога над цим клубом, поєднана з невдачею азербайджанського «Карабаха», вивела дніпропетровців до плей-оф торішнього змагання. Той шлях для «Дніпра» завершився фінальним поєдинком у Варшаві проти «Севільї».
Навіть із четвертого кошика команда Мирона Маркевича отримала досить відомий колектив — норвезький «Русенборг», який багато років тому був грозою авторитетів у Лізі чемпіонів.
17 вересня «Дніпро» без підтримки прийматиме «Лаціо» — так команда покарана за вибігання вболівальників на поле столичного НСК «Олімпійський» після завершення півфіналу минулої Ліги Європи. 1 жовтня дніпропетровці проведуть у Норвегії в гостях у «Русенборга». 22 жовтня в Україну завітає «Сент-Етьєн», а «Дніпро» проведе візит у відповідь 5 листопада. 26 листопада бронзовий призер чемпіонату України зіграє з «Лаціо» в Римі, а 10 грудня відбудеться останній у цьому році офіційний поєдинок в Україні — підопічні Маркевича позмагаються з «Русенборгом».

Михайло ГЕРАСИМЕНКО та Антон ШУЛЬГА