Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Перші матчі 1/8 фіналу Кубка України з футболу не були багатими на сенсації — ті, хто за рейтингом під час жеребкування цієї стадії потрапив до числа сіяних, підтвердив свій статус.
Усі фаворити виступали на чужих полях і здобули шість перемог та дві нічиї. Не змогли виграти лише дніпродзержинська «Сталь» та «Олександрія». Втім, вони все одно досягли проміжної мети, адже забивали на полі супротивника.
Дніпродзержинці, не залишаючи межі Дніпропетровщини, надто розслаблено провели поєдинок у Кривому Розі. Перша його половина закономірно закінчилася на користь «Гірника». Андрій Григорик результативно завершив розіграш штрафного, змусивши гостей у перерві переглянути ставлення до суперника. Антон Кравченко в другому таймі вирівняв становище, коли здійснив прохід та вразив нижній кут воріт господарів — 1:1.
Чотири матчі поспіль «Дніпро» не міг перемогти «Зорю». Не перервалася ця традиція і після матчу в Дніпропетровську. Господарі поля не зуміли порадувати своїх прихильників, які зібралися на стадіоні. Більше того, вони пропустили три м’ячі у власні ворота. Що стосується інших лідерів української першості — «Динамо» та «Шахтаря», то вони здобули перемоги.
Перший тайм матчу «Шахтар» — «Сталь» пройшов за повного домінування господарів поля. І вже на десятій хвилині вони повели в рахунку. Фред сильно пробив із дальньої дистанції, м’яч по дорозі влучив у Едуардо і влетів у сітку воріт Паньківа. Після цього «Шахтар» продовжував атакувати, і, якби не Паньків, вже до середини тайму рахунок міг бути 3:0 на користь гірників.
Спочатку голкіпер «Сталі» прийняв на себе потужний удар зі штрафного від Ракицького, а через три хвилини парирував удар від Тейшейри. На 23-й хвилині Едуардо міг робити дубль, однак хорвату не вистачило влучності. На 30-й хвилині знову у гру вступив Паньків і парирував удар Тейшейри.
Близько півтора мільярда людей у всьому світі повинні позбутися гельмінтів. Про це заявила Всесвітня організація охорони здоров’я, яка стурбована ситуацією, що склалася стосовно кишкових паразитів.
Команда дослідників Стенфордського університету повідомила, що величезна кількість глистів та інших паразитів, що живуть у людині, з часом може спричинити спалах лікарсько стійких інфекцій. У даний час боротьба з паразитами орієнтована переважно на дітей шкільного віку.
Однак фахівці повідомляють про термінову необхідність лікування від гельмінтів цілих міст та країн. На сьогодні гельмінтами, за оцінками експертів, заражена чверть населення Землі. Від усіх видів паразитів, що проживають у середині організму людини, можна позбутися за допомогою дешевих і доступних препаратів.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), серед ендокринних порушень захворювання щитовидної залози посідають друге місце після цукрового діабету. Понад 665 мільйонів людей у світі мають ендемічний зоб або страждають на інші тиреоїдні патології, а 1,5 мільярда людей стикаються з ризиком розвитку йододефіцитних захворювань. При цьому згідно зі статистикою приріст кількості захворювань щитовидної залози у світі становить 5% на рік.
Чому розвиваються патології щитовидки? Як їх лікувати? У чому полягає профілактика хвороб щитовидної залози? Про ці проблеми ми попросили розповісти фахівця — доктора медичних наук, лікаря-ендокринолога вищої категорії Миколу Халангота.
— Щитовидна залоза — залоза внутрішньої секреції, яка входить до складу ендокринної системи, синтезує низку гормонів, необхідних для підтримки гомеостазу організму. Тобто гормони ці координують фізіологічні процеси, що підтримують більшість стійких станів організму. А стабільність, як відомо, надважлива для здоров’я людини.
4 ЖОВТНЯ — 85 РОКІВ ВІД ДНЯ СМЕРТІ ОЛЕНИ ПЧІЛКИ (ОЛЬГИ ПЕТРІВНИ КОСАЧ-ДРАГОМАНОВОЇ) (1849–1930),
УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЬМЕННИЦІ, ПЕРЕКЛАДАЧКИ, ОСВІТНЬОЇ ДІЯЧКИ, ЕТНОГРАФА, ФОЛЬКЛОРИСТКИ
Існує усталена думка, що діти видатних діячів науки, культури, політики не здатні сягнути тих висот, що підкорили їхні батьки. Є навіть теорія, що дітям геніальних людей не вистачає творчого потенціалу, який природа вже витратила на попередників. Мовляв, природа відпочиває на нащадках.
А ось Ольга Петрівна Драгоманова (Олена Пчілка) звично сприймається суспільною свідомістю насамперед як мати геніальної Лесі Українки, ну ще «вірші для діточок писала». Таке позиціонування радянським літературознавством та історіографією її постаті було невипадковим.
Наш співрозмовник — Андрій Костюченко, поет і прозаїк, кіносценарист, гуморист, журналіст, своя людина на телебаченні та радіо.
А ще він — автор, учасник і продюсер гумористичних та музичних вечорів у Будинку актора та в багатьох київських клубах.
Андрій Костюченко, окрім того що є блискучим автором у різних жанрах, ще вважається знавцем природи комічного і дотепного.
— Пане Андрію, зазирнемо у Ваше минуле. Яким чином дипломований математик став гумористом?
— Цікаве запитання. Іноді сам гадаю: чому? Мабуть, дипломованому математику значно зручніше спочатку вирахувати щось смішне, а потім обчислити, коли саме почнеться сміх у залі в протилежність сміху позакадровому, де математика безсила.
Образ українця протягом століть хвилює філософів, культурологів, діячів культури та мистецтва — поетів, композиторів, художників. Складність нашого сьогодення надає митцям надзвичайну можливість творчо переосмислити актуальні та історичні події. Адже саме художники, як ніхто інший, гостро і точно відчувають атмосферу часу, здатні у прямому і переносному сенсі зазирнути в очі сучасників, відтворити їхні образи засобами мистецтва.
У виставкових залах Національної спілки художників України відбувається Всеукраїнська художня виставка «СПРАВЖНІ УКРАЇНЦІ». Яким постає та яким залишиться для нащадків українець у творах сучасного мистецтва?
Навіть за порівняно невеликий проміжок часу можна зробити багато, якщо до роботи беруться професіонали, які щиро закохані у свою справу. І хоча минуло лише п’ять років від створення Камінної зали Київського академічного театру «Колесо», але колектив цього закладу культури вже по праву може пишатися зробленим.
За ці роки тут відбулося п’ять прем’єр — «Фатальний флірт» Артура Шніцлера, «Приборкання норовливої» Францобеля, «Під тиском» та «Золотий дракон» — обидві Роланда Шіммльпфеніга, «Примадонни» Кена Людвіга. І кожен спектакль — це мов окремий світ, що живе за своїми власними законами.
ВВАЖАЮТЬ ПОЛТАВСЬКІ АКТИВІСТИ, КОТРІ ОГОЛОСИЛИ ВІЙНУ ПОБОРАМ У МІСЦЕВИХ ЛІКАРНЯХ
Про те, що вітчизняна медицина давно і важко хворіє, відомо, напевне, всім нашим співвітчизникам. Діагнози кволій, але життєво необхідній для країни галузі громадськість ставить різні. Але зрозуміло одне: відвідувати нині лікарняні заклади не лише дорого, але й подекуди небезпечно для... здоров’я.
Невдоволення рівнем медичного обслуговування в лікарняних закладах області назрівало поміж полтавців давно. Однак далі несміливої критики та розрізнених вимог щось таки нарешті змінити в медичному обслуговуванні не поширювалося. Проте випадки, які стали відомі широкому загалу останнім часом, сколихнули Полтавщину.
Сільгоспвиробники постійно відчувають гостру нестачу обігових коштів та обмежені можливості для кредитування. Такі заяви лунають і тепер, коли відбуваються осінні польові роботи. За масштабами вони мало чим поступаються весняним і тому потребують чималих капіталовкладень.
Найбільше проблема доступу до фінансових ресурсів дошкуляє малим та середнім сільгоспвиробникам. На відміну від великих сільгосппідприємств, вони не мають змоги запропонувати кредиторам достатнього заставного майна, та й вартість кредитних коштів стає на заваді. З цієї причини їх здебільшого обділяють своєю увагою комерційні банки, яким, вочевидь, вигідніше кредитувати великі агропідприємства.
Проте вихід із такої непростої ситуації знайти можна. Для цього варто долучити можливості місцевих бюджетів і спрямувати їх на відшкодування частини відсоткових ставок комерційних агрокредитів. І така практика вже почала застосовуватись у кількох областях.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».